ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
11 грудня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/378/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши заяву судді Південно-західного апеляційного господарського Принцевської Н.М. про самовідвід в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 (складено та підписано 15.07.2024, суддя Мостепаненко Ю.І.)
у справі №916/378/24
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави
в особі Одеської обласної ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Дірект"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський андрологічний центр"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації
про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути майно
ВСТАНОВИВ
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Дірект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський андрологічний центр", в якій просив суд:
- розірвати договір купівлі-продажу від 25.07.2018, укладений між ТОВ "Міський андрологічний центр" та ТОВ "Універсал Дірект", на підставі якого на користь останнього відчужено нежилу будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б, яка складається з нежилої будівлі під літ. "А", загальною площею 1168,4 кв. м, та басейну під літ. "Ж";
- зобов`язати ТОВ "Універсал Дірект" повернути до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області в особі Одеської обласної ради нежилу будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б, яка складається з нежилої будівлі під літ. "А", загальною площею 1168,4 кв. м, та басейну під літ. "Ж", шляхом підписання відповідного акту приймання- передачі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 по цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на вищевказане рішення суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 по справі №916/378/24 залишено без руху, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 по справі №916/378/24 та надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
27.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» про відвід судді Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/378/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Принцевській Н.М., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" у справі №916/378/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024, та передано вказану справу на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 для розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевської Н.М. б/н від 27.11.2024 (вх.№4499/24 від 28.11.2024) у справі №916/378/24 визначено суддю Таран С.В.
Ухвалою суду від 02.12.2024 суддею Таран С.В. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевської Н.М. б/н від 27.11.2024 (вх.№4499/24 від 28.11.2024) у справі №916/378/24.
Разом з цим, суддею Принцевською Н.М., з метою уникнення будь-якого тиску чи впливу на суддів, недопущення будь-яких сумніві у неупередженості судді при розгляді цієї справи, забезпечення довіри до судової влади України, в порядку ст. 38 ГПК України, заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Розглянувши таку заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 35 ГПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини шостої статті 36 цього Кодексу суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Частинами 1, 3 статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В силу положень ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини перша, дев`ята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.
Колегія суддів зазначає, що правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XX черговим з`їздом суддів України 18.09.2024, суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
Згідно з ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності судді Принцевської Н.М., і неупередженості останньої при розгляді даної справи, а також належного здійснення правосуддя зі створенням найбільш сприятливих умов для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 по справі №916/378/24, колегія суддів дійшла висновку, що подана суддею Принцевською Н.М. заява про самовідвід, із зазначених вище підстав підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 240, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву про самовідвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевської Н.М. у справі №916/378/24 задовольнити.
2. Відвести суддю Принцевську Н.М. від участі у розгляді справи №916/378/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024.
3. Справу №№916/378/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2024 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123672172 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Аленін О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні