Рішення

від 10.12.2024 по справі 493/300/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/300/24

Провадження № 2/493/222/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про судові витрати в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левчик», третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання договору емфітевзису недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 22.11.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левчик», третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання договору емфітевзису недійсним.

До закінчення судових дебатів у справі сторона позивача у справі зробила заяву про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Докази понесених судових витрат подавалися представником позивача під час розгляду справи, крім того 02.12.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат з доказами, що підтверджують понесення судових витрат.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Осокін С.Ю. просить стягнути на користь позивача з відповідача ПП «Левчик» понесені позивачем при розгляді вказаної справи в суді понесені судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу 10000,00 грн., сплати судового збору за позовом 2422,40 грн., сплати судового збору при подані заяви про забезпечення позову 605,60 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіславши заяву про розгляд питання про судові витрати у його та позивача відсутності, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу просить задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача ПП «Левчик» до суду надійшло заперечення на заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що справа є нескладною, обсяг досліджених доказів не є надмірним, справа не вимагає участі адвоката, фактично позивач просить стягнути 10000 грн. лише за позовну заяву, отже, на думку відповідача, справедливим (співмірним) розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу є 1000 грн.

Представник відповідача ПП «Левчик» та третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, ознайомившись із вимогами представника позивача, запереченнями представника відповідача, оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов такого висновку.

Як визначено ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як визначено ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено, судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідача ПП «Левчик».

Визначаючи розмір судових витрат, суд враховує документально підтверджені понесені витрати позивачем, а саме, суму сплаченого судового збору позивачем згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 54 від 20.02.2024 року в розмірі 2422,40 грн., судовий збір сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.04.2024 року в розмірі 605,60 грн.

23.01.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Осокіним Сергієм Юрійовичем укладено договір про надання правничої допомоги, предметом угоди є здійснення адвокатом Осокіним С.Ю. захисту інтересів ОСОБА_1 у всіх судових установах України з питань захисту її прав власника земельних ділянок. ОСОБА_1 зобов`язується за виконання роботи за цим дорученням сплатити адвокату Осокіну С.Ю. гонорар, виходячи з попередньої усної домовленості.

09.02.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Осокіним Сергієм Юрійовичем укладено додаткову угоду про надання правничої допомоги, яка є невід`ємною частиною укладеного 23.01.2024 року між сторонами договору про надання правничої допомоги, відповідно до якої сторони домовилися про те, що за виконання роботи за договором про надання правничої допомоги від 23.01.2024 року ОСОБА_1 зобов`язується сплати адвокату Осокіну С.Ю. за цим дорученням гонорар в розмірі 10000 грн.

Відповідно дорозрахунку розмірукомпенсації витрат ОСОБА_1 на правничудопомогу посправі заїї позовомдо ПП«Левчик» провизнання договоруемфітевзису недійснимвід 09.02.2024 року, складеного адвокатом Осокіним С.Ю., відповідно до п. 3 договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024 року та ст. 137 ЦПК України, на надання правової допомоги за межами судового процесу витрачено 3,5 години х 2000 грн, що становить 7000 грн., що складається з надання усних правових консультацій 1 година (09.02.2024.), оформлення договору про надання правової допомоги 0,5 години (23.01.2024.), оформлення позовної заяви 2 години (09.02.2024.) Таким чином станом на 09.02.2024 року витрати на правничу допомогу складають 7000 грн.

Згідно квитанції б/н від 09.02.2024 року адвокатом Осокіним С.Ю. від ОСОБА_1 за надання усних правових консультацій, оформлення договору про надання правової допомоги, оформлення позовної заяви прийнято 7000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

До видівадвокатської діяльностіналежить,зокрема,надання правовоїінформації,консультацій іроз`яснень зправових питань,правовий супровіддіяльності юридичнихі фізичнихосіб,органів державноївлади,органів місцевого самоврядування,держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно дост.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорарє формоювинагороди адвоката заздійснення захисту,представництва танадання іншихвидів правовоїдопомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третійстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто,ЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Згідно частини п`ятоїстатті 137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що заявлений представником позивача адвокатом Осокіним С.Ю. до стягнення розмір витрат на правову допомогу не доведений належними доказами, не відповідає критеріям розумності та співмірності, у зв`язку із чим, виходячи з принципу співмірності та розумності, наявні правові підстави для зменшення суми винагороди за адвокатські послуги, та визначення її у сумі 5000 грн.

Таким чином вимоги представника позивача про стягнення судових витрат підлягають частковому задоволенню, а саме сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви та заяви прозабезпечення позову в загальному розмірі 3028,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., а всього 8028,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про відшкодування судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левчик», третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання договору емфітевзису недійсним, задовольнити частково.

Стягнути зПриватного підприємства«Левчик»,код ЄДРПОУ39248813,місце знаходження:с.ОленівкаПодільського районуОдеської області,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,мешканки АДРЕСА_1 ,судові витратив сумі 8028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ