Постанова

від 17.12.2024 по справі 493/300/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5499/24

Справа № 493/300/24

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О.М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників, апеляційну скаргу представника Приватногопідприємства «Левчик»-Шаповал ОлександраАнатолійовича наухвалу Балтськогорайонного судуОдеської областівід 23квітня 2024року,постановлену підголовуванням суддіІльніцької О.М.,про забезпеченняпозову уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доПриватного підприємства«Левчик»,третя особаВеликодолинська селищнарада Одеськогорайону Одеськоїобласті,про визнаннядоговору емфітевзисунедійсним таскасування державноїреєстрації,

встановив:

21.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Левчик», третя особа: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання договору емфітевзису недійсним та скасування державної реєстрації земельної ділянки та просила суд:

- визнати недійсним (нікчемним) договір емфітевзису від 10.05.2023 року земельної ділянки, кадастровий номер: 5120685000:01:002:0107, площею 1,44 га, розташованої на території Подільського району, Одеської області;

- скасувати державну реєстрацію договору емфітевзису від 10.05.2023 року земельної ділянки, кадастровий номер: 5120685000:01:002:0107, площею 1,44 га, розташованої на території Подільського району, Одеської області та припинити право користування вказаною земельною ділянкою.

18.04.2024 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Осокіна С.Ю., подала заяву про забезпечення позову в даній цивільній справі, яка була обґрунтована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до незаконного використанняПП «Левчик» зазначеної земельної ділянки, а також існують ризики того, що ПП «Левчик» під час розгляду даної цивільної справи може зареєструвати новий договіремфітевзису, що може унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 23.04.2024 року заяву позивачки було задоволено частково та накладено заборону ПП «Левчик» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 1,44 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0107.

Також забороненоорганам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,44 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0107 (а.с.30-33).

В апеляційній скарзі ПП «Левчик» ставить питання про скасування ухвали Балтського районного суду Одеської області від 23.04.2024 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.36-37).

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання (а.с. 81-83).

Крім того, до суду апеляційної інстанції звернувся із заявою представник заявника ОСОБА_1 адвокат Осокін С.Ю., в якій просив розглядати справу без участі позивача ОСОБА_1 і її представника адвоката Осокіна С.Ю. (а.с.69).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 , збалансованості інтересів сторін таінших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, є підстави для забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві ПП «Левчик» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 1,44 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0107,та заборони відповідним суб`єктам реєстрації вчиняти будь-які дії щодо зазначеної земельної ділянки.

При цьому суд правильно зазначив, що таке забезпечення позову є доцільним та співмірним з вимогами позову, так як при застосуванні зазначених заходів, які не підміняють собою судове рішення по суті спору, забезпечується збалансованість інтересів сторін, з можливістю ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача як власника земельної ділянки.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки в даному випадку забезпечення позову не призведе допорушення та безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів відповідача та інших осіб, що не є учасникамисправи, аневжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

З цих підстав не є обґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що в даному випадку позовні вимог ОСОБА_1 є вимогами немайнового характеру.

Такого висновку колегія суддів також дійшла, виходячи з того, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки даний вид забезпечення позову не перешкоджає ПП «Левчик» використовувати спірну земельну ділянку до вирішення справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який частково задовольнив заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвала прийнята у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Левчик» - Шаповал Олександра Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Балтськогорайонного судуОдеської областівід 23квітня 2024рокупрозабезпечення позовузалишити беззмін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через відпустку судді Комлевої О.С. та її відкликання, повне судове рішення складено 30.12.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова