Ухвала

від 11.12.2024 по справі 2-328/10

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 грудня 2024 року м. Чернівці

справа № 2-328/10

провадження 22-з/822/101/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Лисака І.Н.,

за участю секретаря Скулеби А.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління монтажних робіт і цивільних споруд №4 на станції Івано- Франківськ, третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу приватизації та недійсним свідоцтва на право власності, визнання недійсним договору міни, визнання його основним квартиронаймачем, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Управління будівельно монтажних робіт і цивільних споруд №4 на станції Івано-Франківськ, третя особа-Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу приватизації квартири та недійсним свідоцтва на право власності, визнання недійсним договору міни, про визнання його основним квартиронаймачем та стягнення моральної шкоди.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання його особою такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано розпорядження органу приватизації Чернівецької дистанції цивільних споруд Львівської залізниці за №729 від 22 грудня1997 року на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та видане 23 грудня 1997 року свідоцтво на право власності на дану квартиру незаконними.

Визнано договір міни квартир від 28 жовтня 2008 року про передачу у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , а передачу у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2 - недійсним.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 .

Вирішено питання про судові витрати.

На вказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від позовних вимог про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2010 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання його особою такою, що втратила право користування житловим приміщенням закрито.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Першотравневогорайонного судум.Чернівцівід 02грудня 2010року вчастині визнаннярозпорядження органуприватизації Чернівецькоїдистанції цивільнихспоруд Львівськоїзалізниці за№ 729від 22грудня 1997року наприватизацію квартири АДРЕСА_1 тасвідоцтва направо власностіна вищезазначенуквартиру від23грудня 1997року незаконними,а такожв частинівизнання договоруміни квартирвід 28жовтня 2008року пропередачу увласність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 тапередачу увласність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_4 недійсним та стягненні судових витрат скасовано.

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління будівельно монтажних робіт і цивільних споруд №4, третя особа-Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу приватизації квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва на право власності на вищезазначену квартиру від 23 грудня 1997 року незаконними, а також в частині визнання договору міни квартир від 28 жовтня 2008 року про передачу у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та передачу у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_4 недійсним відмовлено.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишено без змін.

Вирішено питанняпро розподілсудових витрат.

18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення вказаного судового рішення, в якій заявник просить надати роз`яснення щодо того чи він має право користуватися квартирою АДРЕСА_1 .

Перевіривши доводи заяви, апеляційний суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Згідно частиною першої, другоїстатті 271 ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другоїстатті 271 ЦПК Українироз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14травня 2019року в справі №904/2526/18 (провадження№12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішенняце засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не внось чи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другоюстатті 245 ГПК Українивстановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначеноЗаконом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другоїстатті 271 ЦПК Україниподання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеномуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління будівельно монтажних робіт і цивільних споруд №4, третя особа-Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу приватизації квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва на право власності на вищезазначену квартиру від 23 грудня 1997 року незаконними, а також в частині визнання договору міни квартир від 28 жовтня 2008 року про передачу у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та передачу у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_4 недійсним відмовлено.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишено без змін.

Отже, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року набрало законної сили та не підлягає примусовому виконанню, а тому, відповідно до правилстатті 271 ЦПК України,вказане рішення роз`ясненню не підлягає.

Отже, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст.271,381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління монтажних робіт і цивільних споруд №4 на станції Івано- Франківськ, третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу приватизації та недійсним свідоцтва на право власності, визнання недійсним договору міни, визнання його основним квартиронаймачем, стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: О.О. Одинак

І.Н. Лисак