Ухвала

від 10.12.2024 по справі 756/6381/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:756/6381/24

Провадження №: 2-з/755/352/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

позивача в режимі

відеоконференції - ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Іваницької О.П.

третьої особи в режимі

відеоконференції - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Хмарук Н.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Лариса Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В., про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

09 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» (вхід. від 10 грудня 2024 року № 67944) представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Іваницька О.П., подала заяву про забезпечення позову.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 грудня

2024 року, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 10 грудня 2024 року.

Заяву мотивовано тим, що існує ризик, що спірна квартира буде відчужена у будь-який час без будь-яких правових перешкод та згоди позивача на вчинення таких дій. При цьому, у випадку відчуження майна, необхідно буде здійснити зміну способу захисту.

Заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, було застосовано в межах розгляду Дніпровським районним судом міста Києва справи № 755/8758/24. Однак, 13 листопада 2024 року у справі № 755/8758/24 за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Н.І., подано клопотання про закриття провадження у справі. У зв`язку з чим ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року по справі № 755/8758/24 закрито провадження у справі, заходи забезпечення позову скасовано.

Адвокат Іваницька О.П. повідомляє, що ОСОБА_2 не буде оскаржувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року по справі № 755/8758/24.

Оскільки заходи забезпечення позову скасовано, є ризик, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо розпорядження спірним майном.

Окрім того, станом на 09 грудня 2024 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 28 листопада 2024 року, № 952, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на спірну квартиру, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, відповідач вчиняє активні дії щодо оформлення та розпорядження спірним майном і це не виключає її дій щодо відчуження такого майна.

На підставі викладеного просить вжити заходів забезпечення позову шлхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні 10 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Іваницька О.П. заяву про забезпечення позову підтримала та просила задовольнити. Вважає, що факт видачі свідоцтва про право на спадщину та вчинення реєстраційних дій щодо спірної квартири, а саме: державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , свідчить про вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна.

Позивач ОСОБА_2 та третя особа - ОСОБА_3 доводи адвоката Іваницької О.П. підтримали, також просили задовольнити заяву.

Представник відповідача - адвокат Хмарук Н.І., проти задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру заперечувала. Надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на заяву про забезпечення позову. Окремо звернула увагу суду, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки не була власником спірної квартири. Право власності на квартиру припинено рішенням державного реєстратора після винесення Київським апеляційним судом постанови від 08 травня 2024 року. У задоволенні скарг ОСОБА_2 , поданих на рішення державного реєстратора Микитенко О.В. відмовлено, оскільки таке рішення відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав. Звернутись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом. Оскільки ОСОБА_2 немає родинних відносин та не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тому не є особою, яка може прийняти спадщину у будь-якій з черг спадкування за законом. Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідач ОСОБА_1 доводи свого представника - адвоката Хмарук Н.І., підтримала, просила у задоволенні заяви відмовити.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року

№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною адміністрацією міста Києва 14 лютого 2003 року, квартира за адресою:

АДРЕСА_2 , на праві приватної, спільної (сумісної часткової) власності належить ОСОБА_5 та членам її сім`ї в рівних долях. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням від 14 лютого 2003 року № 58-1110.

05 лютого 2022 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Соловчук Л.В. посвідчено заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лісовичі Таращанського району Київської області, що мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстровано в реєстрі за № 124, 125. Заповіт записано Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В. зі слів ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 має слабкий зір і не може особисто прочитати та підписати текст заповіту, за її дорученням, у її та нотаріуса присутності текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними нею свідками

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Заповіт від імені ОСОБА_5 підписано ОСОБА_8 .

Заповіт складено на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис № 256.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 16 лютого 2024 року № 366198406, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить

ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 12 лютого 2024 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 лютого 2024 року № 71631237, підстава - ухвала Сквирського районного суду Київської області від 02 січня 2024 року по справі № 376/4042/23.

З відкритого порталу даних встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року по справі № 376/4042/23 ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 02 січня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/8758/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

21 серпня 2024 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микитенко О.В. прийнято рішення № 74689577 про припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року по справі № 376/4042/23.

21 вересня 2024 року ОСОБА_2 подала скаргу (вхід. від 23 вересня 2024 року № 159662-31-24) на дії державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микитенко О.В.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 06 листопада 2024 року № 2742/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 від 21 вересня 2024 року, оскільки рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микитенко О.В. від 21 серпня 2024 року № 74689577 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Також з матеріалів справи встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року по справі № 755/8758/24 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Водночас, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року по справі № 755/8758/24 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, скасовано заходи забезпечення позову, що були застосовані відповідно до ухвали суду від 28 травня 2024 року у виді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 28 листопада 2024 року № 79344826 до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про видачу свідоцтва про право на спадщину від

28 листопада 2024 року № 952, номер у спадковому реєстрі 73368710, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа у Спадковому реєстрі № 73366881 (у нотаріуса

№ 41/2024), видавник - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синьовид І.О., спадкоємець - ОСОБА_1 , спадкове майно - нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 грудня 2024 року

№ 407178626, закінчений будівництвом об`єкт - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2881166880000, на праві власності належить ОСОБА_1 , дата та час державної реєстрації - 28 листопада 2024 року, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2024 року, індексний номер 76339375, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синьовид Ірина Олексіївна. Реєстраційні дії вчинено на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого

28 листопада 2024 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синьовид І.О. за № 952.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що представником позивача не надано переконливих доказів на підтвердження вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій, спрямованих на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації

Факт реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не свідчить про вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на відчуження спірної нерухомості.

Таким чином, представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою правовою підставою для задоволення такої заяви.

Таким чином, враховуючи вищезазначені положення статей 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України про те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 153 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Лариса Володимирівна, про визнання заповіту недійсним, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова