Ухвала

від 10.12.2024 по справі 756/6381/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:756/6381/24

Провадження №: 2/755/6904/24

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі

Головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участю

позивача в режимі

відеоконференції - ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Іваницької О.П.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Хмарук Н.І.

третьої особи в режимі

відеоконференції - ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання заповіту недійсним.

21 вересня 2024 року представник позивач ОСОБА_2 - адвокат Іваницька О.П., подала до суду клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати в Управлінні соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації інформацію про паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання, номери засобів зв`язку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Клопотання обгрунтовано тим, що існує необхідність встановлення анкетних даних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою виклику у судове засідання. Вказані особи можуть підтвердити інформацію про стан здоров`я ОСОБА_6 , зокрема стан її зору, а також можуть вказати на осіб, які відвідували померлу, здійснювали утримання спадкодавця. Обізнаність вказаних осіб про такі факти обгрунтовує виконанням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 соціальних послуг з обслуговування ОСОБА_6 . Без вказаного доказу неможливо встановити осіб, які можуть підтвердити або спростувати факт щодо вад здоров`я заповідача щодо зору.

Також 30 жовтня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Іваницькою О.П., подано клопотання про витребування доказів, у якому представник просила витребувати:

1) у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ):

-інформацію про реєстрацію фізичної особи у реєстрах реєстрації фізичних осіб та громадянство України особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

-відомості про зміну прізвища або ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

-інформацію про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_7 ;

-інформацію про прізвище, ім`я та по батькові, дату народження сина ОСОБА_1 ;

-інформацію про актовий запис про шлюб, укладений сином ОСОБА_1 .

2)у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управліня Міністерства юстиції:

-інформацію про реєстрацію актів цивільного стану щодо фізичної особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

-відомості про зміну прізвища або ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

3)у Державної міграційної служби України:

-інформацію про реєстрацію фізичної особи у реєстрах реєстрації фізичних осіб та громадянство України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії

НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

-відомості про зміну прізвища або ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року, з моменту народження вказаної особи та до дати надання відповіді на адвокатський запит;

-інформацію про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року на ім`я особи ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовано тим, що оскаржуваний заповіт записаний зі слів ОСОБА_6 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за допомогою технічного засобу у присутності запрошених нею свідків: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, заповіт підписано ОСОБА_7 , тому необхідно встановити анкетні дані особи, яка підписувала заповіт як свідок. Окремо зазначає, що ОСОБА_7 є родичкою заповідача, що виключає можливість останньої бути свідком під час підписання заповіту. ОСОБА_7 є невісткою ОСОБА_1 . Витребовувана інформація підтвердить правоздатність свідка, встановить порушення форми та змісту заповіту, слугуватиме підставою для визнання заповіту недійсним.

Також 06 листопада 2024 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької О.П., про витребування доказів, у якому представник просила витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про:

-дату перетину кордону (дата в`їзду та виїзду) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

-дату перетину державного кордону (дата в`їзду та виїзду) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 11 серпня 2021 року, орган, що видав - 8031, УНЗР № НОМЕР_8;

-дату перетину державного кордону (дата в`їзду та виїзду) ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 04 квітня 2013 року;

-дату перетину кордону (дата в`їзду та виїзду) ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС 04 червня 2004 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є визнання заповіту недійсним. За наявною у позивача інформацією Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 покинула територію України та не здійснює нотаріальну діяльність. Враховуючи наявність помилок та виправлень у оскаржуваному заповіті, неточностей у даних осіб, що підписали такий заповіт, існує необхідність перевірити чи дійсно вказані документи видавалися нотаріусом ОСОБА_10 та факт присутності свідків при посвідченні вказаного заповіту.

Також 02 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької О.П., надійшла заява, у якій представником перелічено вимоги усіх раніше поданих клопотань про витребування доказів та допит свідків, зазначено обставини на підтвердження яких заявлено відповідні клопотання про витребування доказів, назву поданої заяви зазначено - «заява про збільшення підстав позову».

У підготовчих засіданнях 06 листопада та 10 грудня 2024 року представник позивач

ОСОБА_2 - адвокат Іваницька О.П., заявлені клопотання про витребування доказів підтримала та просила їх задовольнити. Надала пояснення аналогічні викладеним у клопотаннях.

Позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 доводи адвоката Іваницької О.П. підтримали, просили клопотання задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хмарук Н.І. проти задоволення вимог клопотання про витребування доказів заперечували, посилаючись на те, що витребування такої інформації не має правового значення для ухвалення рішення по справі. Крім того, позивач

ОСОБА_2 не є особою, яка у разі визнання заповіту недійсним може успадкувати спірне нерухоме майно, оскільки не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_6 ні за законом, ні за заповітом, а тому не є належним позивачем.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 у підготовче засідання 10 грудня 2024 року не з`явилася, про дачу, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялася належним чином.

Вивчивши подані клопотання про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно пункту 4 частини п`ятої статті 13 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Таким чином, особа, яка заявляє клопотання про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці обставини повинні входити до предмету доказування у справі, інакше суд може відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

При цьому, витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд також звертає увагу, що частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося раніше, предметом позову є визнання недійсним заповіту. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на відсутність вільного волевиявлення у спадкодавця.

Також на обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відсутнє підтвердження, що ОСОБА_1 здійснювала нагляд за спадкодавцем. ОСОБА_6 та ОСОБА_13 перебували на обліку у Березняківському відділенні соціальної допомоги Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району міста Києва, були отримувачами соціальних послуг догляду вдома, представництва інтересів та натуральної допомоги. Також ОСОБА_6 не мала проблем із зором, тому не потребувала складення заповіту з її слів та підпису такого сторонньою особою у присутності свідків. На підставі викладеного вважає, що у спадкодавця ОСОБА_6 було відсутнє вільне волевиявлення на складення оскаржуваного заповіту.

Аналізуючи вимоги кожного із клопотань представника позивача про витребування доказів суд враховує, що інформація за витребуванням якої звертається позивач стосується осіб, які не є учасниками справи, та становить персональні дані таких осіб. Суд зауважує, що оприлюднення витребовуваної інформації може призвести до порушень конституційних прав осіб, які не є учасником справи, та є втручанням у приватне життя таких осіб з огляду на таке.

Статтею 32 Конституції України проголошено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Також статтею 274 ЦК України передбачено, що обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим Кодексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.

Згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

За положеннями частин першої-третьої статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Особи, щодо яких позивач звертається із клопотанням про витребування інформації, не є учасниками справи, не обізнані про розгляд справи Дніпровським районним судом міста Києва та, водночас, позбавлені можливості надати згоду чи висловити власні заперечення щодо поширення їх персональних даних. Тому, витребування та поширення інформації, за витребуванням якої звернувся позивач, спричинить порушення конституційних прав таких осіб.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що персональні дані осіб, зокрема відомості про дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та адреса реєстрації, інформація щодо зміни імені, не є доказами у справі у розумінні статті 76 ЦПК України, в тому числі стосовно особи свідка, а також осіб, які не є учасниками справи.

Стосовно клопотання про витребування персональних даних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд також зазначає, що у заявленому клопотанні про витребування доказів не зазначено, яким чином персональні дані соціальних працівників стосуються предмету спору - визнання заповіту недійсним через відсутність волевиявлення спадкодавця, та чому така інформація входить до предмету доказування.

Також позивачем не обґрунтовано можливість соціальних працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснювали відвідування спадкодавця, надавати оцінку стану здоров`я особи. Зокрема, відомостей про наявність медичної освіти, спеціальних знань у галузі медицини або доступу до інформації, що містить лікарську таємницю, зокрема медичної документації, що стосується ОСОБА_6 , матеріали справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не містять.

Водночас, на підтвердження факту надання соціальної допомоги ОСОБА_6 представником позивача надано до матеріалів справи лист Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району міста Києва від 20 вересня 2024 року № 50-1218/3 та індивідуальний план надання соціальних послуг, згідно якого такі послуги надавалися.

Таким чином, враховуючи предмет спору та недоведеність взаємозв`язку між витребовуваною інформацією та предметом доказування у справі, клопотання представника позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог клопотання від 30 жовтня 2024 року про витребування доказів, а саме: інформації від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державної міграційної служби України про особу ОСОБА_7 , а саме: наявність відомостей про неї у Єдиному державному демографічному реєстрі, про оформлення паспорту громадянина України на ім`я такої особи, складання актових записів про зміну імені щодо такої особи ( ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ) суд зазначає, що вказана особа не є учасником справи № 756/6381/24 та не має будь-якого процесуального статусу. Витребовувана інформація про зазначену особу у розумінні статті 76 ЦПК України не є доказом у справі, предметом позову якої є визнання заповіту недійсним через відсутність вільного волевиявлення. Необхідність розголошення конфіденційної інформації щодо особи, яка не є учасником справи, позивачем не обґрунтовано, спричинить порушення гарантованих Конституцією України прав особи.

В частині вимог про витребування інформації про склад сім`ї ОСОБА_1 , зокрема, наявності у неї сина, суд зазначає таке.

Статтею 301 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Суд зауважує, що оприлюднення витребовуваної інформації може призвести до порушень конституційних прав особи ОСОБА_1 та її сина (у випадку наявності у неї дітей), який не є учасником справи.

Позивачем не обґрунтовано необхідність витребування інформації про реєстрацію ймовірним сином відповідача ОСОБА_1 шлюбів, тим більше без зазначення будь-яких даних щодо такої особи та без конкретизації періоду за який слід витребувати інформацію.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у випадку витребування інформації про укладення шлюбів особою, окрім втручання у персональні дані особи, щодо якої витребовується інформація, матиме місце також доступ до персональних даних третьої особи (особи, з якою зареєстровано шлюб).

Таким чином, витребування інформації з актових записів про реєстрацію шлюбу створить порушення гарантованих Конституцією та законами України прав невизначеного кола осіб, оскільки вимоги клопотання представника позивача не конкретизовані, а необхідність витребування інформації без конкретизації будь-яких даних щодо осіб, відносно яких слід витребовувати інформацію, нічим не обґрунтована.

Водночас, відомості про склад сім`ї відповідача, її приватне життя, укладення членами її сім`ї шлюбів, реєстрація народження дітей тощо не є доказами у справі у розумінні статті 76 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на формулювання поданого клопотання та на наведені норми Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про інформацію», суд приходить до висновку, що інформація, яку просить витребувати представник позивача, відноситься до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації), підстави, передбачені законом для витребування цієї інформації при розгляді даної цивільної справи, відсутні, оскільки не містить інформації про предмет доказування з урахуванням заявлених позивачем підстав для встановлення недійсності заповіту - відсутності волевиявлення заповідача.

Стосовно вимог клопотання про витребування інформації про перетин державного кордону Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 суд також звертає увагу на неконкретизований характер такого клопотання. Зокрема, позивачем не зазначено часовий період за який слід витребовувати інформацію, не надано інформації про реквізити паспорту громадянина України для виїзду за кордон щодо кожної особи та відповідної транслітерації прізвища та імені кожної з осіб. Відсутність вказаної інформації унеможливить фактичне виконання ухвали суду органом Державної прикордонної служби України.

Стосовно інформації про ОСОБА_8 , ОСОБА_7 суд вважає за необхідне зазначити, що вказані особи не входять до складу учасників справи, позивачем не обґрунтовано необхідність витребування запитуваної інформації щодо сторонніх осіб за увесь період життя останніх.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що інформація, яку просить витребувати представник позивача, відноситься до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації); підстави, передбачені законом для витребування цієї інформації при розгляді даної цивільної справи, відсутні, оскільки не містить інформації про предмет доказування з урахуванням заявлених позивачем підстав для встановлення недійсності заповіту - відсутності волевиявлення заповідача.

Таким чином, вимоги клопотання про витребування доказів, а саме інформації у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, задоволенню також не підлягає.

При наданні оцінки заявленим представником позивача клопотанням суд також враховує, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від

30 червня 2020 року по справі № 333/6816/17.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заявлені представником позивача клопотання про витребування доказів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, спрямовані на збирання інформації, що не є доказом у розумінні статті 76 ЦПК України.

Керуючись статею 32 Конституції України, статтями 274, 301 ЦК України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про інформацію», статтями 12, 13,76, 78, 84, 252, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, а саме: інформації в Управлінні соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, а саме: інформації у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управліня Міністерства юстиції та Державної міграційної служби України, - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, а саме інформації у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова