Ухвала

від 10.12.2024 по справі 756/6381/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:756/6381/24

Провадження №: 2/755/6904/24

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі

Головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участю

позивача в режимі

відеоконференції - ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Іваницької О.П.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Хмарук Н.І.

третьої особи в режимі

відеоконференції - ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Лариса Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В., про визнання заповіту недійсним.

Позовна заява ОСОБА_2 містить клопотання про витребування доказів, зокрема, представник позивача просить витребувати у Київської клінічної лікарні № 1 медичну документацію (медичні картки, виписки і т.д.) щодо громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Клопотання обгрунтовано тим, що позивач позбавлений можливості самостійно отримати інформацію, що становить лікарську таємницю.

У підготовчому засіданні 10 грудня 2024 року представник позивач ОСОБА_2 - адвокат Іваницька О.П., клопотання про витребування доказів підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що медична документація дозволить отримати інформацію про стан здоров`я спадкодавця ОСОБА_4 , в тому числі щодо стану її зору.

Позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 доводи адвоката Іваницької О.П. підтримали, просили клопотання задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хмарук Н.І. проти задоволення вимог клопотання про витребування доказів заперечували, оскільки витребування такої інформації не матиме впливу на ухвалення рішення по справі. Крім того, позивач ОСОБА_2 не є особою, яка у разі визнання заповіту недійсним може успадкувати спірне нерухоме майно, оскільки не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 ні за законом, ні за заповітом, а тому не є належним позивачем.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Л.В. у підготовче засідання 10 грудня 2024 року не з`явилася, про дачу, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялася належним чином.

Вивчивши подане клопотання про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до такого висновку.

Стосовно клопотання про залучення третьої особи суд зазначає таке.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У поданому клопотанні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Іваницька О.П., просить витребувати у клінічної лікарні № 1 медичну документацію (медичні картки, виписки і т.д.) щодо громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як зазначалося раніше, предметом позову є визнання недійсним заповіту. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спадкодавець ОСОБА_4 не мала проблем із зором та могла читати на близькій відстані, тому потреби у підписанні заповіту від імені ОСОБА_4 іншою особою не було.

Згідно статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медична інформація - інформація про медичне обслуговування особи або його результати, викладена в уніфікованій формі відповідно до вимог, встановлених законодавством, у тому числі інформація про стан здоров`я, діагнози та будь-які документи, що стосуються здоров`я та обмеження повсякденного функціонування/життєдіяльності людини.

Статтею 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» врегульовано право на таємницю про стан здоров`я. Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Стаття 286 Цивільного кодексу України, також встановлює право фізичної особи на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Передбачено заборону вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Та встановлено обов`язок осіб утримуватися від поширення такої інформації, яка стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел

Статтею 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Недопустимість поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди гарантовано статтею 32 Конституцією України.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу є конфіденційною та відноситься до інформації з обмеженим доступом і, на підставі статті 11 цього ж Закону, інформація про стан здоров`я за своїм правовим режимом також відноситься до конфіденційної.

Аналізуючи обставини, встановлені у підготовчому засіданні, суд приходить до висновку, що позивач та його представник позбавлені можливості самостійно отримати та надати суду докази, які містять лікарську таємницю, зокрема, медичну документацію, що стосується особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, позивачем та його представником не обґрунтовано необхідності витребування всієї медичної документації (медичні картки, виписки і т.д.) що стосується особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням наданого позивачем обґрунтування необхідності витребовування доказів, клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме в частині витребування інформації про перебування на обліку, проходження періодичного огляду та/або лікування (амбулаторного чи стаціонарного) у лікаря офтальмолога за період з січня 2012 року по лютий 2022 року.

Відповідно до частин сьомої - десятої статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Керуючись статтями 84, 252, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іваницької Ольги Павлівни, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соловчук Лариса Володимирівна, про визнання заповіту недійсним, - задовольнити частково.

Витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 1» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01981738, адреса місцезнаходження: шосе Харківське, 121, м. Київ, 02091), інформацію про перебування на обліку, проходження періодичного огляду та/або лікування (амбулаторного чи стаціонарного) у лікаря офтальмолога пацієнта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з січня 2012 року по лютий 2022 року.

Зазначені докази мають бути подані до Дніпровського районного суду міста Києва (02105, м. Київ вул. Пластова, 3) протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі неможливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.О. Хромова