Ухвала

від 11.12.2024 по справі 591/11522/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/11522/24

Провадження № 2-з/592/48/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська будівельна компанія «Новобуд» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені, 3% річних та інфляційних збитків, моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кондратенка М.М., звернулася до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «СУМСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОВОБУД», а саме: квартиру загальною площею 45,6 кв.м., житловою 21,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 02.02.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2688113759080; квартиру загальною площею 45,7 кв.м., житловою 21,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 27.01.2023р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2686192159080.

Свою заяву мотивує тим, що вона подала позовну заяву до ТОВ «Сумська будівельна компанія «Новобуд» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені, 3% річних та інфляційних збитків, моральної шкоди. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1664501,96 грн. Станом на день звернення до суду виконання зобов`язання з боку відповідача прострочено майже на два роки, будівельні роботи не проводяться через відсутність грошових коштів, що, на думку позивача, свідчить про те, що в подальшому відповідач може вчинити дії щодо переховування та відчуження свого майна з метою неповернення боргу позивачу та ухилення від виконання грошового зобов`язання. Станом на сьогодні виникла необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.11.2024 №402551409 за пошуком коду ЄДРПОУ відповідача 41805921 є інформація про зареєстровані речові права на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2688113759080, квартира загальною площею 45,6 кв.м., житловою 21,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 02.02.2023, власник ТОВ «СУМСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОВОБУД»; та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2686192159080, квартира загальною площею 45,7 кв.м., житловою 21,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 27.01.2023, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОВОБУД». Так, забезпечення позову накладенням арешту на дві кватири, що належать на праві власності відповідачу є пропорційним їх вартість на сьогоднішній день, з урахуванням стану ринку нерухомості у м. Суми, відповідає ціні позову.

Ухвалами судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.11.2024 цивільну справу №591/11522/24 (провадження №2/591/2230/24 та провадження №2-3/591/89/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська будівельна компанія «Новобуд» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені, 3% річних та інфляційних збитків, моральної шкоди та заяву про забезпечення позову було передано за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми.

25.11.2024 представник ТОВ «Сумська будівельна компанія «Новобуд», адвокат Солошенко Л.Є., подала заяву-заперечення, в якій зазначила, що вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на дві квартири, що на цей час зареєстровані за відповідачем, але знаходяться в іншому, уже введеному в експлуатацію будинку, що знаходиться поруч, є вимогою, що буде порушувати права фізичних осіб, з якими укладено попередні договори на це житло, але не здійснено оформлення права власності з причин, що не залежать від відповідача, оскільки, особи, що уклали попередні договори та сплатили грошові кошти за вказане житло, фізично перебувають за кордоном, куди були вимушені виїхати в зв`язку з повномасштабним вторгнення російської федерації з метою збереження життя та здоров`я, що підтверджується копіями попередніх договорів. Тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (п. 3, 4 ч. 1, ч. 5 ст. 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений ст. 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, всупереч зазначеним вимогам закону заява про забезпечення позову не містить достатніх доводів та доказів для задоволення цієї заяви, зокрема, відсутнє обґрунтування не можливості виконання відповідачем рішення суду в разі задоволення позовних вимог або доказів виникнення труднощів у його виконанні.

Також позивач не зазначила підстав, з яких убачається, що відповідач взагалі має на меті уникати виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, а також відсутні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду.

Крім того, накладення арешту на об`єкти нерухомого майна (квартири), зазначені в заяві про забезпечення позову, буде протирічити принципу співмірності між заявленими позовними вимогами та видом забезпечення, оскільки буде зачіпати права інших осіб, які не є учасниками цієї справи.

Як вбачається зі змісту заперечень відповідача на заяву про забезпечення позову та доданих до нього документів, відповідач уклав попередні договори з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.10.2020 та 26.09.2019 відповідно, на підставі яких останні сплатили грошові кошти за квартири, на які позивач просить накласти арешт.

За таких обставин, накладення арешту на зазначені квартири буде втручанням у право на мирне володіння майном, закріплене у ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в цьому випадку не буде виправданим, ураховуючи ту обставину, що спір виник між позивачем та відповідачем не з приводу володіння, користування та розпорядженням саме цими квартирами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-151, 153 ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська будівельна компанія «Новобуд» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені, 3% річних та інфляційних збитків, моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скаргана ухвалусуду першоїінстанції подаєтьсяпротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення.Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження наухвали суду-якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду.

Суддя В.В. Титаренко