Постанова

від 11.12.2024 по справі 129/3527/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/3527/23

Провадження № 22-ц/801/2369/2024

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції Капуш І. С.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуСправа № 129/3527/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Копаничук С.Г., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рябоконя Р.П., відповідача ОСОБА_2 та її представника Гуравської В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні вм.Вінниці цивільнусправу №129/3527/23запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у виготовленні технічної документації на будинок,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ГуравськоїВалентини Юріївнина рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року,яке ухвалив суддя Капуш І.С. в Гайсинському районному суді Вінницької області, повний текст складено 23 вересня 2024 року,

в с т а н о в и в:

В листопаді2023року ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у виготовленні технічної документації на будинок, мотивуючи позовні вимоги тим, що постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року (справа №129/2115/15-ц), позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково. Визнано житловий будинок з добудовою до нього АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Поділено спільне сумісне майно подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з добудовою до нього АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з добудовою до нього АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 .

Для реєстрації свого права власності позивач звернувся до Реєстратора речових прав на нерухоме майно, яка повідомила, що для проведення реєстраційних дій на підставі судового рішення, необхідно, зокрема надати технічний паспорт на будинок, оскільки будь-яких відомостей про об`єкт нерухомості в електронній базі даних немає.

09 листопада 2021 року позивач звернувся до КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» із заявою про надання послуг щодо обстеження житлового будинку та виготовлення технічного паспорта. Цього ж дня, між ОСОБА_1 та КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» було укладено договір про надання послуг (замовлення): №191-973Т «обстеження житлового будинку з виготовлення технічного паспорту» та № 191-974Т «оформлення витягу з Державного реєстру у сфері будівництва (електронний технічний паспорт)».

Оскільки при проведенні інвентаризації необхідно надати доступ інженеру до всіх приміщень об`єкту особисто позивачем було повідомлено співвласника відповідача ОСОБА_2 про вихід інженера.

10 листопада 2021 року на виконання вищезазначених договорів працівником КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», в особі інженера ОСОБА_3 , в супроводі працівника ВП Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 , для проведення технічної інвентаризації (обстеження) вище згаданого житлового будинку.

Однак, провести інвентаризаційні дії не виявилося можливим, оскільки відповідачка ОСОБА_4 , що є власницею 1/2 частини будинку та фактично у ньому проживає не надала доступ до земельної ділянки та до будинку, як зовні так і всередині, мотивуючи це тим, що не бажає нікого бачити на території свого домогосподарства без відповідного рішення суду.

В зв`язку з цим КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вих. № 125 від 21 серпня 2023 року повідомило, що відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року №186) технічний паспорт виготовляється на підставі матеріалів технічної інвентаризації (обстеження), який в даному випадку провести немає можливості, так як доступ до об`єкта нерухомості надано не було. Оскільки матеріали технічної інвентаризації відсутні, це унеможливлює виготовлення технічного паспорту на будинок.

З 2021 року по теперішній час відповідач ОСОБА_2 продовжує перешкоджати проведенню технічної інвентаризації, шляхом ненадання доступу до спільного майна.

Таким чином, просив суд усунути перешкоди позивачу у здійсненні права володіння, користування та розпоряджання домоволодінням, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 та уповноваженій особі (уповноваженим особам) виконавця - КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» доступ до земельної ділянки, будинку з добудовою до нього, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 як зовні, так і зсередини, з метою проведення його технічної інвентаризації.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницькоїобласті від23вересня 2024року позовні вимоги задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права володіння, користування та розпоряджання домоволодінням, розташованим за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 , уповноваженій особі (уповноваженим особам) виконавця - КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» доступ до земельної ділянки, будинку з добудовою до нього, розташованих за адресою АДРЕСА_1 як зовні, так і зсередини, з метою проведення його технічної інвентаризації.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокатГуравська В.Ю.подала апеляційнускаргу,оскільки вважаєйого незаконним,необґрунтованим татаким,що підлягаєскасуванню черезневідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справита черезпорушення нормпроцесуального права,неправильне застосуваннянорм матеріальногоправа.Просила скасуватирішеннясуду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в відмовити задоволенні позовних вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для захисту прав позивача в судовому порядку є необґрунтованими та передчасними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості здійснити державну реєстрацію його прав на спірну нерухомість.

Таким чином, вважає, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях позивача про те, що для здійснення державної реєстрації його права на спірне нерухоме майно необхідно доступ до спірного житлового будинку та до належної відповідачці земельної ділянки.

У відзив на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Рябокінь Р.П. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Гайсинського районного суду Вінницькоїобласті від23вересня 2024року без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того,що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №129/2115/15-ц.

Відповідно до розділу пп 1,2 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24 травня 2001 рокута зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) технічній інвентаризації підлягають об`єкти, визначені у розділі II цієї Інструкції, всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках або територіях за окремими адресами (місцезнаходженням(адреса)). Під час технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна оглядаються основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля, а також внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо.

п. 30 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що замовники технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна забезпечують: доступ виконавця з технічної інвентаризації на об`єкт під час виконання робіт із технічної інвентаризації та створення для цього безпечних умов праці; надання виконавцю з технічної інвентаризації інформації та документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації; супроводження виконавця на об`єкті або надання виконавцю представника, який супроводжуватиме його. Замовники технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна забезпечують повноту і достовірність надання відомостей і документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації.

09листопада 2021року позивачзвернувся доКП «Гайсинськеміжрайонне бюротехнічної інвентаризації»із заявоюпро наданняпослуг щодообстеження житловогобудинку тавиготовлення технічногопаспорта.Цього ж дня, між ОСОБА_1 та КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» було укладено договір про надання послуг (замовлення): №191-973Т «обстеження житлового будинку з виготовлення технічного паспорту» та № 191-974Т «оформлення витягу з Державного реєстру у сфері будівництва (електронний технічний паспорт)», сплачено аванс в сумі 1500 грн за виготовлення технічного паспорту та 500 грн за оформлення витягу.

10 листопада 2021 року на виконання вищезазначених договорів працівником КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», в особі інженера ОСОБА_3 , в супроводі працівника ВП Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 , для проведення технічної інвентаризації (обстеження) вище згаданого житлового будинку.

Однак провести інвентаризаційні дії не виявилося можливим, оскільки відповідачка ОСОБА_4 , що є власницею іншої 1/2 частини будинку та фактично у ньому проживає не надала доступ до земельної ділянки та до будинку, як зовні так і всередині, мотивуючи це тим, що не бажає нікого бачити на території свого домогосподарства без відповідного рішення суду.

В зв`язку з цим КП «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вих. № 125 від 21 серпня 2023 року повідомило, що відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року №186) технічний паспорт виготовляється на підставі матеріалів технічної інвентаризації (обстеження), який в даному випадку провести немає можливості, так як доступ до об`єкта нерухомості надано не було. Оскільки доступ до об`єкта нерухомості надано не було, матеріали технічної інвентаризації відсутні (а.с.20).

На час розгляду справи відповідачкою ОСОБА_4 доступу до будинку не надано, позивач не має змоги провести технічну інвентаризацію будинку, а також в подальшому зареєструвати своє право власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку.

Так, частиною 1ст.15 ЦК України, ч.1статті 3 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє, використовує та розпоряджається своїм майном на свій розсуд і має право здійснювати будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частинами першої-другоїстатті 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, абоз вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із частиною другоюстатті 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимогстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 -79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається зіст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Положення зазначених вище процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і доведеним, оскільки останній довів належність йому на праві власності 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №129/2115/15-ц), в той час як ОСОБА_2 чинить перешкоди представнику третьої особи під час проведення технічної інвентаризації домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що позивачем не доведено факт звернення до державного реєстратора з вимогою провести державну реєстрацію, не заслуговують на увагу, оскільки він як власник частини будинку АДРЕСА_1 має право отримати технічний паспорт та в подальшому здійснити державну реєстрацію права власності нерухомого майна. Проте як встановлено судом відповідачка перешкоджає позивачу у виготовлені технічного паспорту.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують той факт, що відповідачка не перешкоджає позивачу в виготовлені технічного паспорту.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», пункт 32).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ГуравськоїВалентини Юріївнизалишити без задоволення.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницькоїобласті від23вересня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Копаничук С.Г.

Матківська М.В.