Ухвала

від 09.12.2024 по справі 752/17309/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про арешт майна та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного 26.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2024 у кримінальному провадженні № 12023105010000912 від 15.02.2024 за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-грошові кошти 20 євро 8Е070316455; 10 євро WB3414800133; 10 євро РА3364656209; 10 євро ТА2111769859; 50 євро ЕВ3526709454 та 3140 доларів США (100 дол. США LВ86166557S; 100 дол. США РА69488262В; 100 дол. США РА70446863В; 100 дол. США РА70446708В; 100 дол. США РА70446872В; 100 дол. США РА75729658К; 100 дол. США РF757296660К; 100 дол. США РК24557613Е; 100 дол. США LВ01458513Н; 100 дол. США РF59651480.1; 100 дол. США РС63591823А; 100 дол. США LВ30136993Н; 100 дол. США МК37124112А; 100 дол. США РDВ62220356С; 100 дол. США РD62220379С; 100 дол. США РD62220358С; 100 дол. США РD62220355С; 100 дол. США АА33442671А; 20 дол. США МF14160474Р; 100 дол. США МВ40853167А; 100 дол. США РК25146558Е; 100 дол. США РК25146549Е; 100 дол. США РЕ33935606С; 100 дол. США LВ50200164В; 100 дол. США РК412605600; 100 дол. США РК48938865Б; 100 дол. США РЕ33780183Е; 100 дол. США РD62220359С; 100 дол. США PD62220354С; 100 дол. США РD62220385С; 100 дол. СІЛА РD62220357С; 100 дол. США AB316145579С; 20 дол. США MJ5343610А);

- ноутбук АСЕR (з/п UHQFHEV00434502В0F3400);

- айфон 12 ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

- ноутбук НР (s/n CDN1417JYF);

- айфон 15 ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;

- квитанція Приватбанк від 29.02.2024;

-рахунок-фактура №РН-0003245 від 03.03.2023; рахунок-фактура №DК-851 від 23.09.2023;

-замовлення клієнта №416 від 02.11.2023; №48 від 21.01.2024; №34740 від 27.10.2023;

-накладну №1889139 від 25.01.2024.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року в частині арешту, накладеного на:

-грошові кошти 20 євро 8Е070316455; 10 євро WB3414800133; 10 євро РА3364656209; 10 євро ТА2111769859; 50 євро ЕВ3526709454 та 3140 доларів США (100 дол. США LВ86166557S; 100 дол. США РА69488262В; 100 дол. США РА70446863В; 100 дол. США РА70446708В; 100 дол. США РА70446872В; 100 дол. США РА75729658К; 100 дол. США РF757296660К; 100 дол. США РК24557613Е; 100 дол. США LВ01458513Н; 100 дол. США РF59651480.1; 100 дол. США РС63591823А; 100 дол. США LВ30136993Н; 100 дол. США МК37124112А; 100 дол. США РDВ62220356С; 100 дол. США РD62220379С; 100 дол. США РD62220358С; 100 дол. США РD62220355С; 100 дол. США АА33442671А; 20 дол. США МF14160474Р; 100 дол. США МВ40853167А; 100 дол. США РК25146558Е; 100 дол. США РК25146549Е; 100 дол. США РЕ33935606С; 100 дол. США LВ50200164В; 100 дол. США РК412605600; 100 дол. США РК48938865Б; 100 дол. США РЕ33780183Е; 100 дол. США РD62220359С; 100 дол. США PD62220354С; 100 дол. США РD62220385С; 100 дол. СІЛА РD62220357С; 100 дол. США AB316145579С; 20 дол. США MJ5343610А);

- ноутбук АСЕR (з/п UHQFHEV00434502В0F3400);

- айфон 12 ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

- квитанція Приватбанк від 29.02.2024;

-Айфон 15 ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;

-ноутбук НР (s/n CDN1417JYF);

-рахунок-фактура №РН-0003245 від 03.03.2023; рахунок-фактура №DК-851 від 23.09.2023;

-замовлення клієнта №416 від 02.11.2023; №48 від 21.01.2024; №34740 від 27.10.2023;

-накладну №1889139 від 25.01.2024, постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті вказаного майна.

Мотивуючи вимоги своїх апеляційних скарг, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.

Як зазначає апелянт, відомості про причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, у матеріалах провадження повністю відсутні, як і відсутні будь-які посилання у поданому слідчим клопотанні, у зв`язку з чим ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 мають статус третьої особи, а тому з клопотанням про арешт майна мав звертатись саме прокурор, а не слідчий.

Однак, імперативну норму, визначену ч. 2 ст. 64-2 КПК України, про те що з клопотанням про арешт майна мав звернутись саме прокурор, а не як в даному випадку слідчий, судом першої інстанції проігноровано та залишено поза увагою.

Крім того, слідчий, достовірно володіючи інформацією, що власниками вказаного майна є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , умисно в клопотанні не зазначає інформацію, що власниками майна є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як і не наводить жодного факту необхідності накладення арешту на це майно в рамках даного кримінального провадження.

Такі дії вчинені слідчим виключно з метою накладення арешту на вилучене майно третьої особи, а суд першої інстанції навіть не встановив дійсного власника майна, поверхнево віднісся до розгляду клопотання, не викликав та не повідомив про судове засідання власників майна, як і не перевірив доданих матеріалів, пропри явну суперечність вказаних в клопотанні даних наданим матеріалам.

Також, адвокат звертає увагу на те, що зазначене майно набуто ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не кримінально протиправним шляхом, а на абсолютно законних і правомірних підставах.

Ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містить вищенаведене майно, а також яким чином воно могло бути використане як знаряддя вчинення злочину. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

При цьому постанова, на яку посилається слідчий суддя, є суперечливою та такою, яка не відповідає критеріям визначеним ч. 5 ст. 110 КПК України.

Враховуючи, що копія оскаржуваної ухвали отримана 18.06.2024, з урахуванням ч. 3 ст. 395 КПК України, апелянт просить визначити причини пропуску подачі апеляційних скарг поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката, який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202310501000912 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VІІІ від 22.11.2018) та ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, з приводу вчинення шахрайських дій відносно банківських установ.

29.04.2024 слідчий СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 26.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2024 у кримінальному провадженні № 12023105010000912 від 15.02.2024 за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-грошові кошти 20 євро 8Е070316455; 10 євро WB3414800133; 10 євро РА3364656209; 10 євро ТА2111769859; 50 євро ЕВ3526709454 та 3140 доларів США (100 дол. США LВ86166557S; 100 дол. США РА69488262В; 100 дол. США РА70446863В; 100 дол. США РА70446708В; 100 дол. США РА70446872В; 100 дол. США РА75729658К; 100 дол. США РF757296660К; 100 дол. США РК24557613Е; 100 дол. США LВ01458513Н; 100 дол. США РF59651480.1; 100 дол. США РС63591823А; 100 дол. США LВ30136993Н; 100 дол. США МК37124112А; 100 дол. США РDВ62220356С; 100 дол. США РD62220379С; 100 дол. США РD62220358С; 100 дол. США РD62220355С; 100 дол. США АА33442671А; 20 дол. США МF14160474Р; 100 дол. США МВ40853167А; 100 дол. США РК25146558Е; 100 дол. США РК25146549Е; 100 дол. США РЕ33935606С; 100 дол. США LВ50200164В; 100 дол. США РК412605600; 100 дол. США РК48938865Б; 100 дол. США РЕ33780183Е; 100 дол. США РD62220359С; 100 дол. США PD62220354С; 100 дол. США РD62220385С; 100 дол. СІЛА РD62220357С; 100 дол. США AB316145579С; 20 дол. США MJ5343610А);

- ноутбук АСЕR (з/п UHQFHEV00434502В0F3400);

- айфон 12 ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

- ноутбук НР (s/n CDN1417JYF);

- айфон 15 ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;

- квитанція Приватбанк від 29.02.2024;

-рахунок-фактура №РН-0003245 від 03.03.2023; рахунок-фактура №DК-851 від 23.09.2023;

-замовлення клієнта №416 від 02.11.2023; №48 від 21.01.2024; №34740 від 27.10.2023;

-накладну №1889139 від 25.01.2024.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року клопотання сторони обвинувачення задоволено частково.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 26.04.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2024, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучене вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно.

Наявність такої ухвали обумовлює законність проведення обшуку за наведеною адресою та законність вилучення виявленого під час обшуку майна, яке є тимчасово вилученим.

В подальшому, постановою старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 26.04.2024 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно має доказове значення у провадженні, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вищевказаного майна, яке відповідає ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстави для арешту цього майна.

При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Твердження апелянта про те, що власник майна не вчиняв жодних протиправних дій не є достатньою підставою для відмови у накладенні арешту, враховуючи те, що виявлене майно має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, оскільки буде використане в подальшому для доказу фактів та обставин, що встановлюються.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК України).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Враховуючи обставини можливого вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Відтак, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч.2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до негативних наслідків для проведення досудового розслідування, таких як приховування, пошкодження чи псування майна.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про арешт майна та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного 26.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2024 у кримінальному провадженні № 12023105010000912 від 15.02.2024 за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-грошові кошти 20 євро 8Е070316455; 10 євро WB3414800133; 10 євро РА3364656209; 10 євро ТА2111769859; 50 євро ЕВ3526709454 та 3140 доларів США (100 дол. США LВ86166557S; 100 дол. США РА69488262В; 100 дол. США РА70446863В; 100 дол. США РА70446708В; 100 дол. США РА70446872В; 100 дол. США РА75729658К; 100 дол. США РF757296660К; 100 дол. США РК24557613Е; 100 дол. США LВ01458513Н; 100 дол. США РF59651480.1; 100 дол. США РС63591823А; 100 дол. США LВ30136993Н; 100 дол. США МК37124112А; 100 дол. США РDВ62220356С; 100 дол. США РD62220379С; 100 дол. США РD62220358С; 100 дол. США РD62220355С; 100 дол. США АА33442671А; 20 дол. США МF14160474Р; 100 дол. США МВ40853167А; 100 дол. США РК25146558Е; 100 дол. США РК25146549Е; 100 дол. США РЕ33935606С; 100 дол. США LВ50200164В; 100 дол. США РК412605600; 100 дол. США РК48938865Б; 100 дол. США РЕ33780183Е; 100 дол. США РD62220359С; 100 дол. США PD62220354С; 100 дол. США РD62220385С; 100 дол. СІЛА РD62220357С; 100 дол. США AB316145579С; 20 дол. США MJ5343610А);

- ноутбук АСЕR (з/п UHQFHEV00434502В0F3400);

- айфон 12 ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

- ноутбук НР (s/n CDN1417JYF);

- айфон 15 ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;

- квитанція Приватбанк від 29.02.2024;

-рахунок-фактура №РН-0003245 від 03.03.2023; рахунок-фактура №DК-851 від 23.09.2023;

-замовлення клієнта №416 від 02.11.2023; №48 від 21.01.2024; №34740 від 27.10.2023;

-накладну №1889139 від 25.01.2024, - залишити без змін, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4597/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 752/17309/24

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_13

Доповідач: ОСОБА_1