Постанова

від 12.12.2024 по справі 916/5381/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/5381/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Сидоровського Олександра Петровича , с. Довжанка Одеської області- не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області-не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області про ухвалення додаткового рішення від 29.11.2024 року (вх.№4210/24) у справі №916/5381/23

за результатами розгляду апеляційної скарги Сидоровського Олександра Петровича , с. Довжанка Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року, м. Одеса, суддя Степанова Л.В., повний текст рішення складено та підписано 16.08.2024 року

у справі №916/5381/23

за позовом Сидоровського Олександра Петровича , с. Довжанка Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області

про стягнення 741 516 грн. 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Фізична особа-підприємець Сидоровський Олександр Петрович, с.Довжанка Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області, у якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 741 516 грн. 31 коп., з яких 619 926 грн. 76 коп. інфляційні втрати, 121 589 грн. 55 коп. 3% річних, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі №916/5381/23 (суддя Степанова Л.В.) у позовних вимогах Фізичної особи - підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка Одеської області відмовлено повністю.

Фізична особа-підприємець Сидоровський Олександр Петрович, с. Довжанка, Одеської області, з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області у справі № 916/5381/23 задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 скасовано; позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард, Одеської області про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 741 516 грн. 31 коп. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на користь Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича грошові кошти у розмірі 31 032 грн. 61 коп., з яких інфляційні в розмірі 7 844 грн. 43 коп. та 3% річних в розмірі 23 188 грн.18 коп., судовий збір за подання позивачем позовної заяви у розмірі 464 грн. 93 коп., судовий збір за подання апелянтом апеляційної скарги у розмірі 12 789 грн.

29.11.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх. №4510/24), у якому заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь Товариства витрат на правничу допомогу, надану відповідачу у зв`язку з участю адвоката у справі при її апеляційному перегляді у Південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 200 000 грн.

Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що тривалі та спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, заходи, вжиті для захисту прав та законних інтересів відповідача, результат розгляду справи, який є для відповідача позитивним у зв`язку із відмовою в задоволенні значної частини позовних вимог, а також з урахуванням наданих документів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області вважає, що ним доведено факт понесення таких витрат а також - їх розмір, співмірний із результатом, досягнутим при розгляді справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області до апеляційного господарського суду було надано такі документи:

- ордер про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на підставі договору про надання правничої допомоги №01/06/2023 від 01.06.2023 у Південно-західному апеляційному господарському суду від 04.11.2024 року;

- акт прийому наданої правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги №01/06/2023 від 01.06.2023, з якого вбачається, що адвокатом були виконані наступні послуги, а саме:

ознайомлення із матеріалами справи 916/5381/23;

аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом спору у справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

підготовка, складення, подача до суду та надсилання учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу, заперечень на заяву про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду у справі 916/5381/23, а також подання усних заперечень та доводів під час безпосередньої участі адвоката у судових засіданнях;

участь у всіх судових засіданнях до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в Південно-західному апеляційному господарському суді;

Крім того, у вищезазначеному акті зазначено, що загальна сума наданих послуг, наданих Адвокатським об`єднанням до оплати клієнтом за цим Актом складає 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок; за результатами прийнятого рішення по справі 916/5381/23 Південно-західним апеляційним господарським судом, яким було відмовлено в задоволенні більшої частини позовних вимо,г клієнт підтверджує, що результат розгляду справи є для нього позитивним з огляду на співвідношення задоволених позовних вимог та позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено. Таким чином, клієнт підтверджує зобов`язання зі сплати додаткової винагороди на користь Адвокатського об`єднання у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок на підставі пункту 3 додаткової угоди від 1 листопада 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023.

- рахунок на оплату про оплату послуг на суму 200000 грн. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023;

- додаток до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023 від 01.11.2024 року.

З додатку до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023 від 01.11.2024 року вбачається, що АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ІН ТРАСТ» (надалі іменоване «АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ» / «АО»), в особі Старшого партнера АО Болдіна Максима Яковича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЙОРК ІНДУСТРІ» (надалі іменоване «КЛІЄНТ»), в особі Директора Діденка Олександра Віталійовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. На підставі п. 5.1. договору про надання професійної правничої допомоги сторони дійшли до взаємної згоди встановити наступний розмір винагороди (гонорару) що підлягатиме сплаті клієнтом за участь адвокатів АО у справі 916/5381/23 у Південно- західному апеляційному господарському суді становить 100000 (сто тисяч) гривень без ПДВ.

2. До переліку послуг, які надаються в межах Договору про надання професійної правничої допомоги входять зокрема, але не виключно:

Ознайомлення із матеріалами справи 916/5381/23;

Аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом спору у справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

Підготовка, складення, подача до суду та надсилання учасникам справи заяв, клопотань, інших процесуальних документів незалежно від їх кількості та рівня складності до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції; Участь у всіх судових засіданнях незалежно від їх кількості до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

3. Сторони дійшли згоди, що у випадку прийняття судом апеляційної інстанції у справі по справі 916/5381/23 позитивного для клієнта рішення, клієнт додатково сплачує на користь АО винагороду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень без ПДВ. При цьому, позитивним результатом вирішення для умов цієї додаткової угоди та договору рахується прийняття судом такого рішення, яким в задоволенні позовних вимог проти Клієнта буде відмовлено повністю або відмовлено в задоволенні більшої частини позовних вимог.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року у справі № 916/5381/23 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ»» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5381/23 від 29.11.2024 року (вх. №4510/24) до судового розгляду.

12.12.2024 року до суду Південно-західного апеляційного господарського суду через підсистему електронний суд від Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с. Довжанка Одеської області надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх№3398/24/Д6) в якому останній просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області про ухвалення додаткового рішення по справі №916/5381/23 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с. Довжанка Одеської області понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області витрат на правову допомогу у розмірі 200 000 гривень.

Зокрема обґрунтовуючи заперечення, позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області не надано копії договору про надання професійної правничої допомоги № 01/06/2023 від 01.06.2023 року.

Тому на думку позивача, без договору про надання професійної правничої допомоги № 01/06/2023 від 01.06.2023 року, наданого з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» Додаток від 01.11.2024 року не дозволяє встановити гонорар адвоката, порядок його обчислення та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації, оскільки згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України такий розмір встановлюється саме згідно з умовами укладеного договору про надання правничої допомоги.

Додаток до договору є невід`ємною частиною договору, а отже, для цілей розподілу судових витрат, надання оцінки Додатку від 01.11.2024 року, як доказу понесених витрат має здійснювати виключно разом із відповідним договором, частиною якого він є.

Також, позивач зазначає, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області розмір витрат на правничу допомогу не відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності з врахуванням складності справи, характеру та обсягу поданих доказів, а також ринковими цінами адвокатських послуг. Крім того, позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» не доведено і винагороду адвоката у розмірі 100 000 грн.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

12.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області Лях Романа Миколайовича надійшла заява про розгляд справи №916/5381/23 без його участі, яку прийнято та задоволено судом апеляційної інстанції.

Також, 12.12.2024 року на електрону адресу суду до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача Чабан Ольги Олегівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. №3398/24/Д7) клопотання мотивоване тим, що представник позивача Чабан Ольга Олегівна не може з`явитися в судове засідання по даній справі, оскільки зайнята на іншому судовому засіданні у справі №916/5208/23, розгляд якої призначений на 12.12.2024 на 10:00 год., у Касаційному господарському суді у складі Верховного суду, тому просить судове засіданні відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання представника відповідача Чабан О.О., про відкладення розгляду справи на іншу дату, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2024 явка представників учасників справи визнана необов`язковою, а представником позивача у клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь слід вважати обов`язковою при умові надання письмових заперечень по суті заяви.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що позивач, будучи обізнаним про розгляд заяви і у разі, якщо мав бажання, щоб його представник взяв участь у судовому засіданні, не був позбавлений права і можливості, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, забезпечити в судовому засіданні участь іншого представника.

Судом апеляційної інстанції надавався час учасникам справи для надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема, позивач є апелянтом у даній справі, а отже, у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення останнім викладено доводи та мотиви, відповідно до яких він не погоджується з заявленою відповідачем сумою про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 200 000 грн. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ним у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення не зумовлюють необхідність відкладення розгляду справи в силу положень чинного Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали розгляд заяви без участі представника позивача, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також те, що позиція позивача достатньо повно викладена в запереченнях, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача Чабан О.О. про відкладення розгляду справи.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду клопотання про розподіл судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи №916/5381/23, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду клопотання про розподіл судових витрат є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції, враховуючи задоволення клопотання заявника про розгляд без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву відповідача за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи та вимоги, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/5381/23 при її апеляційному перегляді, судова колегія вважає, що таке клопотання є обґрунтованим, проте потребує часткового задоволення, враховуючи таке.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом з тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову.

Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому колегія суддів звертає увагу на таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21).

До того, ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Так, з матеріалів господарської справи вбачається, що 01.11.2024 року між АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ІН ТРАСТ» (надалі іменоване «АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ» / «АО»), в особі Старшого партнера АО Болдіна Максима Яковича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЙОРК ІНДУСТРІ» (надалі іменоване «КЛІЄНТ»), в особі Директора Діденка Олександра Віталійовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. На підставі п. 5.1. договору про надання професійної правничої допомоги сторони дійшли до взаємної згоди встановити наступний розмір винагороди (гонорару) що підлягатиме сплаті клієнтом за участь адвокатів АО у справі 916/5381/23 у Південно- західному апеляційному господарському суді становить 100000 (сто тисяч) гривень без ПДВ.

2. До переліку послуг, які надаються в межах Договору про надання професійної правничої допомоги входять зокрема, але не виключно:

Ознайомлення із матеріалами справи 916/5381/23;

Аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом спору у справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

Підготовка, складення, подача до суду та надсилання учасникам справи заяв, клопотань, інших процесуальних документів незалежно від їх кількості та рівня складності до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції; Участь у всіх судових засіданнях незалежно від їх кількості до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

3. Сторони дійшли згоди, що у випадку прийняття судом апеляційної інстанції у справі по справі 916/5381/23 позитивного для клієнта рішення, клієнт додатково сплачує на користь АО винагороду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень без ПДВ. При цьому, позитивним результатом вирішення для умов цієї додаткової угоди та договору рахується прийняття судом такого рішення, яким в задоволенні позовних вимог проти Клієнта буде відмовлено повністю або відмовлено в задоволенні більшої частини позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» до апеляційного господарського суду було надано такі документи:

- ордер про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на підставі договору про надання правничої допомоги №01/06/2023 від 01.06.2023 у Південно-західному апеляційному господарському суду від 04.11.2024 року;

- акт прийому наданої правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги №01/06/2023 від 01.06.2023 з якого вбачається, що адвокатом були виконані наступні послуги, а саме:

ознайомлення із матеріалами справи 916/5381/23;

аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом спору у справі 916/5381/23 в суді апеляційної інстанції;

підготовка, складення, подача до суду та надсилання учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу, заперечень на заяву про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду у справі 916/5381/23, а також подання усних заперечень та доводів під час безпосередньої участі адвоката у судових засіданнях;

участь у всіх судових засіданнях до моменту прийняття остаточного рішення по справі 916/5381/23 в Південно-західному апеляційному господарському суді;

Крім того, у вищезазначеному акті зазначено, що загальна сума наданих послуг, наданих Адвокатським об`єднанням до оплати клієнтом за цим Актом складає 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок; за результатами прийнятого рішення по справі 916/5381/23 Південно-західним апеляційним господарським судом, яким було відмовлено в задоволенні більшої частини позовних вимог клієнт підтверджує, що результат розгляду справи є для нього позитивним з огляду на співвідношення задоволених позовних вимог та позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено. Таким чином, клієнт підтверджує зобов`язання зі сплати додаткової винагороди на користь Адвокатського об`єднання у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок на підставі пункту 3 додаткової угоди від 1 листопада 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023.

- рахунок на оплату про оплату послуг на суму 200000 грн. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023;

- додаток до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023 від 01.11.2024 року.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області у справі № 916/5381/23 задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 скасовано; позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард, Одеської області про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 741 516 грн. 31 коп. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на користь Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича грошові кошти у розмірі 31 032 грн. 61 коп., з яких інфляційні в розмірі 7 844 грн. 43 коп. та 3% річних в розмірі 23 188 грн.18 коп., судовий збір за подання позивачем позовної заяви у розмірі 464 грн. 93 коп., судовий збір за подання апелянтом апеляційної скарги у розмірі 12 789 грн.

В подальшому, в установлений процесуальним законодавством п`ятиденний строк 29.11.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх. №4510/24), у якому заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь Товариства витрат на правничу допомогу, надану відповідачу у зв`язку з участю адвоката у справі при її апеляційному перегляді у Південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 200 000 грн.

При цьому, обґрунтовуючи вказане клопотання заявник наголосив, що тривалі та спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, заходи вжиті для захисту прав та законних інтересів відповідача, результат розгляду справи, який є для відповідача позитивним у зв`язку із відмовою в задоволенні значної частини позовних вимог а також з урахуванням наданих документів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області вважає, що ним доведено факт понесення таких витрат а також - їх розмір, співмірний із результатом, досягнутим при розгляді справи.

Судова колегія зазначає, що заявником дійсно до матеріалів справи додано лише додаткову угоду від 01.11.2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023 року №01/06/2023, укладену між АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ІН ТРАСТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЙОРК ІНДУСТРІ» на надання професійної правової допомоги у справі 916/5381/23 при її розгляді в Південно- західному апеляційному господарському суді. Але таке не має своїм наслідком саме відмову у задоволенні поданого клопотання, як наполягає позивач, бо доказами, наданими заявником у сукупності підтверджено сам факт надання правової допомоги відповідачу в суді під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правовий аналіз зазначених вище норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та, зокрема, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, покладаються за аналогією закону, на апелянта. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/1, у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №910/9544/23, тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, колегія суддів зазначає про наявність підстав вважати, що витрачений адвокатом час, пов`язаний із підготовкою та поданням відзиву до апеляційної скарги у справі №916/5381/23 є частково необґрунтованими, неспівмірними з предметом апеляційного перегляду, оскільки заявник був у достатній мірі обізнаний з матеріалами справи, що не потребувало на підготовку таких процесуальних заяв, як відзив, значного обсягу часу, крім того представником заявника під час апеляційного розгляду справи підготовлено лише та виключно відзив на апеляційну скаргу, який було подано до суду із порушенням ч. 4 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, такий відзив судом не було долучено до матеріалів справи, отже, на думку колегії суддів, позивач не зобов`язаний відшкодовувати витрати у зв`язку з підготовкою відзиву, який навіть не досліджувався судом та який з очевидних причин не мав жодного значення для вирішення даної справи.

Щодо участі у судових засіданнях представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоровського О. П. в одному судовому засіданні, а тому виснує про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, з відмовою в іншій частині заявлених вимог, оскільки зазначені заявником суми витрат на правову допомогу не є адекватними та неминучими для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», оскільки є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та сумою позовних вимог, розглянути судом у даній справі

Отже, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, яка переглядалася судом апеляційної інстанції, кількість і тривалість засідань у даній справі, в якій брав участь представник відповідача в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що заявлений ним розмір витрат є значно завищеним, що для Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с. Довжанка Одеської області буде становити надмірний фінансовий тягар.

З огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим у своїй сукупності буде розмір відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції - 4000 грн.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард Одеської області 29.11.2024 року (вх.№4510/24) про стягнення витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 та таким, що потребує часткового задоволення на суму 4000 грн. з відмовою в іншій частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард, Одеської області від 29.11.2024 року (вх.№4510/24) про стягнення витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича (67930, с.Довжанка, Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» (65023, смт. Авангард, вул.Бузова,буд.5, Одеської області, код ЄДРПОУ 44983024) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції у сумі 4000 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ», смт.Авангард, Одеської області у стягненні витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича, с.Довжанка, Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 року у справі № 916/5381/23 в розмірі 196 000 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 12 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді С.І.Колоколов Я.Ф.Савицький