Ухвала

від 18.12.2024 по справі 916/5381/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/5381/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сидоровського Олександра Петровича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Діброва Г.І., судді - Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)

від 25.11.2024

у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Сидоровського Олександра Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРК ІНДУСТРІ"

про стягнення 741 516,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2023 року Фізична особа-підприємець Сидоровський Олександр Петрович (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРК ІНДУСТРІ" (далі - відповідач), у якій просив стягнути грошові кошти у розмірі 741 516,31 грн, з яких 619 926,76 грн інфляційні втрати, 121 589,55 грн 3% річних, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, як правонаступника Державного підприємства "ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД № 754", рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 у справі № 916/3666/16. Позивач стверджував, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання, у нього виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що до правонаступника Державного підприємства "ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД № 754" згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 916/3666/16, якою було залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 про заміну сторони виконавчого провадження, перейшов обов`язок тільки виконати рішення суду, яке і було виконано згідно з платіжною інструкцією № 630 від 23.02.2024 на суму 1 376 968,80 грн.

5. 25.11.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 31 032,61 грн, з яких інфляційні в розмірі 7 844,43 грн та 3% річних в розмірі 23 188,18 грн, судовий збір за подання позивачем позовної заяви у розмірі 464,93 грн та судовий збір за подання апелянтом апеляційної скарги у розмірі 12 789,00 грн; відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 710 483,70 грн.

6. Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції та вважав його помилковим, оскільки відповідно до пункту 3.1. договору, покупець який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування землею) і обов`язків відповідно до умов договору та законодавства України; судовим рішенням підтверджено саме факт правонаступництва майнових прав і обов`язків Державного підприємства "ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754" відповідачем, після переходу права власності на майно боржника до останнього за договором, з 11.05.2023. В даному випадку не має правового значення те, що у справі була здійснена заміна сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 у справі № 916/3666/16, бо обов`язок у відповідача перед позивачем виконати грошове зобов`язання виник за спеціальними нормами законодавства у сфері приватизації, а не шляхом переводу боргу тощо. Суд зазначив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням встановленої дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, а не за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року щодо нарахування інфляційних та з 01.01.2021 року до 07.12.2023 року нарахування 3% річних, як вказував позивач.

7. 16.12.2024 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

11. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

12. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

13. Позов у цій справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

15. Предметом позову у цій справі є стягнення 741 516,31 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

16. Позивач у касаційній скарзі визначив, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, і не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду (перелік наводиться у касаційній скарзі).

17. Натомість, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

18. Скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

19. Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

20. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржуваного судового рішення, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 741 516,31 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

22. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

23. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/5381/23 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Сидоровського Олександра Петровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець