Ухвала

від 11.12.2024 по справі 910/17461/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17461/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Сипчак О.М.)

від 27.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.)

від 27.08.2024

у справі № 910/17461/23

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Разборн-АДВ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироненко Олена Федорівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів, акта приймання-передачі та скасування державної реєстрації права власності,

за участю представників учасників справи:

позивача - Хуторянець О.В.

відповідача 1 - Ковальчук А.С.

відповідача 2 - Нечипорук О.Л.

третіх осіб - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Разборн-АДВ" (далі - ТОВ "Разборн-АДВ"), в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення №2/2020 загальних зборів учасників ТОВ "Разборн-АДВ" від 10.06.2020, підписи на рішенні нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. 10.06.2020 за реєстром №582, №583, №584, в частині рішення ОСОБА_1 щодо додаткового внеску в негрошовій формі у вигляді нерухомого майна, саме: квартира АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал ТОВ "Разборн-АДВ" у негрошовій формі від 11.06.2020, укладений між ТОВ "Разборн-АДВ" та ОСОБА_1 , підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Мироненко О.Ф. 11.06.2020 за реєстром №592, №593;

- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко Олени Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52707991 від 17.06.2020, номер відомостей про речове право: 36929124, дата державної реєстрації: 16.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що правочин ОСОБА_1 є фраудаторним, оскільки вона відчужила належне їй майно шляхом його передачі до статутного капіталу ТОВ "Разборн-АДВ" з метою уникнення відповідальності перед кредитором за кредитними договорами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/17461/23 позов задоволено частково; визнано недійсним акт приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Разборн-АДВ" у негрошовій формі від 11.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Разборн-АДВ" та ОСОБА_1 , підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Мироненко О.Ф. 11.06.2020 за реєстром №592, №593; скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко Олени Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52707991 від 17.06.2020, номер відомостей про речове право: 36929124, дата державної реєстрації: 16.06.2020; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом фактичні обставини справи та подані сторонами докази, з урахуванням принципу змагальності та стандарту доказування «вірогідність доказів», свідчать про те, що відчуження майна ОСОБА_1 шляхом його внесення до статутного капіталу ТОВ "Разборн-АДВ" є недобросовісною поведінкою боржника, зловживанням своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб (Банку), оскільки відчуження належного відповідачці 1 майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором (Банком) на її майно, як боржника.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення №2/2020 загальних зборів учасників ТОВ "Разборн-АДВ" від 10.06.2020, то позивачем не доведено суду обставин, які є підставами для визнання рішення загальних зборів недійсним, оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ "Разборн-АДВ" не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко Олени Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення такої позовної вимоги, оскільки така вимога відновить становище, яке існувало до порушення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/17461/23 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним акт приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал ТОВ "Разборн-АДВ" у негрошовій формі від 11.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Разборн-АДВ" та ОСОБА_1 , підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Мироненко О.Ф. 11 червня 2020 року за реєстром №592, №593. Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко Олена Федорівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52707991 від 17.06.2020, номер відомостей про речове право: 36929124, дата державної реєстрації: 16.06.2020. В іншій частині позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що спірний об`єкт нерухомості, який є предметом оспорюваного Банком правочину, належав ОСОБА_1 та її чоловікові на праві спільної сумісної власності, дійшов висновку, що місцевий господарський суд, не залучивши до участі у справі ОСОБА_3 , прийняв рішення про права та інтереси не залученої до участі у справі особи (чоловіка ОСОБА_1 ), що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення в силу положень пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції підстави для скасування, апеляційний господарський суд прийняв нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та доведення Банком обставин того, що оспорюваний правочин, вчинено з метою унеможливлення задоволення вимог Банку за рахунок належного ОСОБА_1 майна на шкоду майновим інтересам кредитора, та приховання нерухомого майна від звернення стягнення позивача (кредитора) на вказане майно в рахунок солідарного погашення боргу за кредитними договорами забезпеченими договорами поруки, укладеними між позивачем та ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №910/17461/23, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у задоволеній частині скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила, зокрема, пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано частини першу та другу статті 234 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, від 25.09.2024 у справі № 761/42732/21; пункт 6 частини першої статті 3 та частину третю статті 13 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, від 19.05.2021 у справі №693/624/19.

У справі № 916/379/23 фізична особа, яка була учасником ТОВ "Автомаркет" та вийшла з нього на підставі заяви, звернулася з позовом про визнання недійсними: 1) акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Автомаркет" та ТОВ "Дехаб", 2) рішення установчих зборів ТОВ "Дехаб", 3) рішення загальних зборів ТОВ "Автомаркет" (якими ТОВ "Автомаркет" внесло до статутного капіталу ТОВ "Дехаб" нежитлові будівлі), а також застосування наслідків недійсності правочину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення нежитлових будівель до статутного капіталу ТОВ "Дехаб" було протиправно здійснене ТОВ "Автомаркет" з метою ухилення від виконання зобов`язань щодо виплати позивачці як колишньому учаснику вказаного товариства вартості її частки.

Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2024 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/379/23 у зв`язку з необхідністю відступу, зокрема:

- відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц: рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України; зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами); таке розуміння правової природи рішень загальних зборів як актів ненормативного характеру, а не правочинів, викладене в численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; якщо прийняти позицію, що рішення загальних зборів є одностороннім правочином, то можливість його оскаржити виникає не лише в учасників товариства, а у будь-якої заінтересованої особи, наприклад кредитора товариства, з підстав їх фраудаторності, що призводить до зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються шляхом прийняття рішень його колективними органами управління; за відсутності чітко визначених критеріїв, за яких рішення загальних зборів товариства належить до односторонніх правочинів, та обставина, що у справі № 522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду свій висновок зробила щодо прийнятого товариством (в особі вищого органу) рішення про виплату учасникам дивідендів у певному розмірі, яке є одностороннім правочином товариства, спрямованим на виникнення прав учасників товариства, єдності правозастосовчої практики не сприяє; при вирішенні спорів щодо законності рішень загальних зборів товариства (ця категорія становить значну частину серед спорів, що надходять на розгляд судів господарської юрисдикції, та є основною серед справ, що надходять на розгляд судової палати для розгляду справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду) судді притримуються різної точки зору щодо правової природи рішення загальних зборів та, відповідно, підстав, з яких їх може бути оскаржено; не вирішення проблеми щодо правової природи рішення загальних зборів та, відповідно, підстав, з яких його може бути оскаржено зумовлює питання щодо належності цього спору до спорів, що виникають з корпоративних відносин, а також належності таких спорів взагалі до юрисдикції господарського суду, у разі, коли з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства саме як одностороннього правочину, з підставі його фраудаторності, звертається фізична особа;

- відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18: залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №916/546/21); за таких умов, оскарження правочину, оформленого актом, є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків; у разі, якщо вважати рішення зборів про передачу майна до статутного фонду іншої юридичної особи одностороннім правочином, то підписання акту приймання-передачі майна є виконанням цього одностороннього правочину товариства, а не самим правочином; фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"); висновки, викладені у постанові у справі № 755/17944/18, сприймаються як загальні ознаки фраудаторних правочинів, які застосовні до будь-яких правочинів в усіх сферах, та надають можливість позивачеві не доводити наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, пославшись лише на загальні засади цивільного законодавства щодо добросовісності дій учасників правовідносин; необхідно визначити умови, з наявністю яких пов`язується право зацікавленої особи звернутися з позовом про визнання недійсним правочину з підстав фраудаторності поза межами процедур банкрутства, неплатоспроможності банків та виконавчого провадження.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2024 справу № 916/379/23 прийнято до розгляду. На сьогоднішній день розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду не завершено.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, а також предмет та підстави позову у зазначених справах (спори стосуються визнання недійсними правочинів з підстав фраудаторності), а також враховуючи доводи касаційної скарги стосовно застосування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/379/23.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, пунктом 11 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 910/17461/23, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/379/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова