ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 636/1588/20 Провадження № 1-кп/636/258/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12020220440000431, яке внесене 17.04.2020 до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-щі Есхар, Чугуївського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, без місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12020220440000431,яке внесене17.04.2020до ЄРДР,за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Встановлено, що 17 квітня 2020 року, близько 12 години 50 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Харківська область, Чугуївський район, сел. Есхар, вул. Квітуча, 5-В, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його ніхто не бачить, проник на охоронювану територію ПрАТ «Зміївська овочева фабрика». Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, підійшов до теплиці, розташованої на шостому гектарі, де шляхом вільного доступу через отвір в теплиці, проник в середину, де, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, впевнившись що його дії залишаться непоміченими співробітниками охорони та іншими особами, реалізуючи свій злочинний умисел, таємно викрав 110 П-образних металевих підставок під томати, розміром 62x54 см кожна, вартістю однієї металевої підставки 7 грн. 06 коп., після чого все викрадене поклав до стіни, однак не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як був помічений та затриманий начальником хорони дільниці ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» ОСОБА_5 , та у подальшому припинив свої злочинні дії.
Вартість вище вказаного майна відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової-товарознавчої експертизи №1661/20 від 23.04.2020 становить 776 грн. 06 коп. (сімсот сімдесят шість) грн. 06 коп.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України тобто незакінчений замахна таємневикрадення чужогомайна (крадіжка), об`єднане з проникненням у сховище.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України в зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння.
Таким законом є Закон України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, (чинний з 09.08.2024 р.), яким було внесені зміни до ст.51 КУпАП.
Обвинувачений клопотання підтримав, підтвердив згоду на закриття провадження, свою обізнаність у тому, що він має право заперечувати проти закриття кримінального провадження за вказаною підставою, наслідком чого є продовження судового розгляду в загальному порядку, що вказана підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою і не звільняє від обов`язку відшкодування заподіяної злочином шкоди, в якому він звинувачується у даному кримінальному провадженні, протягом 3-х місяців з дня закриття провадження його може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна на підставі ст. 51 КУпАП, в редакції, що діяла на час вчинення діяння, факт вчинення правопорушення та вину у його вчиненні визнав.
Представник потерпілого ПрАТ «Зміївська овочевафабрика» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та небажання підтримувати обвинувачення стосовно ОСОБА_4 .
Розглянувши та оцінивши доводи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до обвинувального акту по кримінальному провадженню 12020220440000431, яке внесене 17.04.2020 до ЄРДР, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), об`єднане з проникненням у сховище., вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення становила 776,06 грн., що підтверджується висновками товарознавчої експертизи.
Відповідно до положень ст. 284 ч. 1 п. 4-1 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.
Згідно положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Статтею 5КК України визначено, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 3КК України передбачено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Згідно частини 6 вказаної норми зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Враховуючи, що не зважаючи на те, що Законом Українивід 18.07.2024№ 3886-ІХ були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактично вказаним законом були внесені зміни і до кримінального закону, яким визначається караність такого діяння як викрадення чужого майна, оскільки, визначивши розмір дрібного викрадення чужого майна, вказаним Законом внесені зміни до визначення розміру такого кримінально караного діяння як крадіжка, відповідальність за вчинення якої передбачена ст. 185 КК України.
Наслідком прийняття вищевказаного Закону стало те, що таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перестало бути кримінально караним діянням.
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, ст.51Кодексу Українипро адміністративніправопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» становить 3028,00 гривень.
Частина 7 ст.42Закону України«Про правотворчудіяльність» передбачає, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.
Отже, з набранням чинності Законом Українивід 18.07.2024№ 3886-ІХ скасована кримінальна відповідальність за вчинене особою таке діяння як таємне викрадення чужого майна, вартість якого станом на 09.08.2024 не перевищує розміру 3028,00 гривень.
Згідно правил дії кримінального закону в часі такий закон має зворотну дію, тобто поширюється на діяння, які були вчинені до 09.08.2024 включно.
Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв`язку з його декриміналізацією визначено ст. 284 КПК України.
Відповідно частини 7 ст.284КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 частини 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Статтею 479-2 ч.1, 3 КПК України, до якої відсилає ст. 284 КПК України, визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду, проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України не заперечував, наслідки такого закриття йому роз`яснені та зрозумілі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що відбулась часткова декриміналізація вчиненого обвинуваченою діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченою згоди на закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК Україниу зв`язку із втратою чинностізаконом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 8 ст.38КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_4 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
Тому суд вважає за необхідне направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Щодо розподілу процесуальних витрат. Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Згідно з ч. 1 ст.126КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст.118КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судово-товарознавчих експертиз.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
По даному кримінальному провадженню витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи складають 320 грн (висновок експерта № 1661/20 від 23.04.2020).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Речові докази: 110 металевих підставок під томати, розміром 62x64 см кожна, діаметром металу 4 мм, без механічних пошкоджень, виготовлених промисловим способом - переданих під розписку на відповідальне зберігання потерпілому начальнику ПРаТ «Зміївська овочева фабрика».
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 288, 314,м 350, 369, 370, 372, 376, 479-2 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 якийнародився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, № 12020220440000431,яке внесене17.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закрити на підставі ч. 1 пункту 4-1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути з ОСОБА_4 якийнародився ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1661/20 від 23.04.2020 в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.
Речові докази: 110 металевих підставок під томати, розміром 62x64 см кожна, діаметром металу 4 мм, без механічних пошкоджень, виготовлених промисловим способом - переданих під розписку на відповідальне зберігання потерпілому начальнику ПРаТ «Зміївська овочева фабрика», залишити потерпілому.
Копію ухвали направити до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківський області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Суд | Чугуївський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123716846 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Чугуївський міський суд Харківської області
Гуменний З. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні