Ухвала

від 11.12.2024 по справі 2-10231/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 2-10231/11

провадження № 61-15798ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Скочко Ольга Анатоліївна, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Ус В. О., заінтересована особа - ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс».

Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що 17 травня 2024 року головним державним виконавцем Ус В. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанову про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1. Вказані дії були вчинені державним виконавцем на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі № 2-1023/11, яка не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року, згідно з карткою руху документа, опублікована (доставлена до електронного суду) 23 квітня 2024 року. 06 травня 2024 року (в межах п`ятнадцятиденного строку на її оскарження) через підсистему «Електронний суд» на вказану ухвалу подано апеляційну скаргу, копія апеляційної скарги була направлена на адресу Південного міжрегіонального управління юстиції. Тобто державним виконавцем було відновлено виконавче провадження на підставі зазначеної ухвали суду, яка не набрала законної сили.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконною та скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанову про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_1 що були винесені головним державним виконавцем Ус В. О. від 17 травня 2024 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року залишено без змін.

26 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Скочко О. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалуЖовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, не враховані висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас, відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку виконання судового рішення, яке не набрало законної сили.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом. Виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Ус В. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного сільськогосподарського підприємства «Заготзерно» на користь публічного акціонерного товариства «Фідобанк» суми заборгованості за кредитним договором від 05 березня 2008 року № 1087 у розмірі 4 614 038,92 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі № 2-10231/11 (провадження 4-с/201/27/2024) частково задоволено скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс». Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області Ріги М. М. від 18 березня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 44036912 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716,79 грн. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ МЮУ у Дніпропетровській області Ріги М. М. від 18 березня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-10231/11 від 22 січня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038,92 грн. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області відновити виконавче провадження № 44036912 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2?10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716,79 грн. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області відновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038,92 грн. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

17 травня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Ус В. О. на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі № 2-10231/11 (провадження 4-с/201/27/2024) відновлено виконавче провадження № НОМЕР_1.

Як зазначає представник ОСОБА_1 , повний текст ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі № 2?10231/11 (провадження 4-с/201/27/2024) отриманий ним 23 квітня 2024 року у системі «Електронний суд».

06 травня 2024 року представник ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» сформував апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, яку направив до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень, наданої представником стягувача, на ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у справі № 2-10231/11 (провадження 4-с/201/27/2024) проставлено дату набрання законної сили - 01 травня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли достатньо обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд апеляційної інстанцій доцільно звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати державному виконавцю відомості про оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року (ухвалу про відкриття апеляційного провадження).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не виявлено порушення судами норм ЦК України, ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження». Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вказаних вище норм права не викликає розумних сумнівів.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Скочко О. А., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Скочко О. А., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович