Постанова

від 03.12.2024 по справі 520/36431/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

03 грудня 2024 р.Справа № 520/36431/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю «А-ГАЗ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року по справі за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «А-ГАЗ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «А-ГАЗ» (далі ТОВ «А-ГАЗ»), звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.08.2023 № 025995/0902, яким до ТОВ «А-ГАЗ» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 100 000.00 грн.

Вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

ТОВ «А-ГАЗ» вважає висновки акту перевірки щодо використання чотирьох паливо-роздавальних колонок без наявності позитивних результатів повірки або оцінки відповідності в період з 24.02.2023 до 19.05.2023 такими, що суперечать положенням постанови КМ України від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану».

Також зазначає, що 19.05.2023 під час подання до ГУ ДПС у Харківській області Довідки розпорядника акцизного складу пального, ТОВ «А-ГАЗ» була допущена технічна помилка, а саме, невірно вказаний серійний номер рівнеміра-лічильника 3O-B053 Зонд 053, тип 924В LPG 2001172012, який рахувався за ліквідованим складом 1013585.

Вказаний факт був виявлений 23.06.2023 під час проведення фактичної перевірки, отже, для усунення технічної помилки ТОВ «А-ГАЗ» 26.06.2023 була зареєстрована коригуюча Довідка розпорядника акцизного складу пального, в якій зазначено вірний серійний номер рівнеміра-лічильника модель 3O-B053 Зонд 053, тип 924В LPG2001212001, що дійсно використовується на діючому акцизному складі 1013629.

Зазначає, що під час проведення фактичної перевірки відповідачем не було здійснено звірку серійного номеру рівнеміра-лічильника, що безпосередньо використовується на діючому акцизному складі 1013629, а лише зазначено серійний номер рівнеміра-лічильника, вказаний в поданій 19.05.2023 податковій звітності, а саме, в Довідці розпорядника акцизного складу пального.

Факт допущення технічної помилки, тобто, невірне зазначення серійного номеру рівнеміра-лічильника 3O-B053 Зонд 053, тип 924В LPG 2001172012, який дійсно використовується на діючому акцизному складі 1013629, та виявлений під час проведення фактичної перевірки, був доведений до відома ГУ ДПС v Харківській області в Запереченнях на акт перевірки.

Однак, вказані обставини відповідачем не були досліджені, перевірені та враховані під час розгляду заперечень та прийнятті рішення повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.08.2023 № 025995/0902, як того вимагають норми ПК України.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вказує, що у період з 24.11.2021 по 18.05.2023 ТОВ «А-ГАЗ» не здійснювало повірку витратоміра-лічильника «АСТРА-2-07» заводський номер 191011, тобто у періоді, який перевірявся, з 24.02.2023 по 23.06.2023 у ТОВ «А-ГАЗ» відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності витратоміра-лічильника «АСТРА-2-07» заводський номер 191011. Також зазначено, що у період з 30.03.2021 по 18.05.2023 ТОВ «А-ГАЗ» не здійснювало повірку витратомірів-лічильників «ШЕЛЬФ 1_00» 2 КЕД -50-0,25-1-1» заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1_00» 1 КЕД -50-0,25-1-1» заводський номер 78, тобто у періоді, який перевірявся, з 24.02.2023 по 23.06.2023 у ТОВ «А-ГАЗ» відсутній позитивний результат повірки або оцінки 3 паливо роздавальних колонок.

Крім того, станом на 23.06.2023 у ТОВ «А-ГАЗ» був відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності одного рівноміра-лічильника ЗО-В053 Зонд 053, тип 924В заводський номер 2001172012 зареєстрований на акцизному складі 1013629.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «А-ГАЗ».

Судове рішення вмотивовано тим, що у період з 24.02.2023 по 19.05.2023 акцизний склад позивача не був обладнаний витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, оскільки були відсутні позитивні результати повірки або оцінки відповідності, чим порушено пп. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність винесеного ГУ ДПС у Харківській області спірного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 025995/0902.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «А-ГАЗ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, по сутті аналогічні викладеним у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

02.12.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника (директора) ТОВ «А-ГАЗ».

Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Позивачем жодних доказів (медична довідка, тощо) в обґрунтування заявленого клопотання до суду не надано. Також, до суду не надано доказів неможливості направити в судове засідання іншого представника позивача.

Колегія суддів зауважує, що явка позивача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлені були права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів, які не були раніше подані до суду, якщо б вважала це за необхідне.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 14.06.2023 на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій), пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах), пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16-19-1.1.20 пп. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР) ГУ ДПС у Харківській області прийнято наказ № 2388-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «А-ГАЗ», яким наказано провести фактичну перевірку позивача з 14.06.2023 тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 24.02.2023 по день закінчення перевірки (а.с. 192-193).

20.06.2023 позивачу пред`явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 14.06.2023 № 4957, № 4955, № 4953, а також вручено копію наказу ГУ ДПС у Харківській області № 2388-п від 14.06.2023, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 194-196).

У період з 20.06.2023 12 год. 01 хв. по 23.06.2023 15 год.30 хв. посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ «А-ГАЗ», за результатами якої складено акт фактичної перевірки №002030 від 23.06.2023 (дата реєстрації акта в органі ДПС : 26.06.2023 № 19952/20/32/РРО/43277316) (а.с. 197-201).

Перевіркою встановлено, що для відпуску пального ТОВ «А-ГАЗ» використовує три (3) паливно роздавальні колонки (ТРК), які виконують функції витратомірів - лічильників «ШЕЛЬФ 1_00» 2 КЕД -50-0,25-1-1» заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1-00» 1 КЕД -50-0,25-1-1» заводській номер 78, повірку здійснено 19.05.2023, тобто у період з 24.02.2023 по 19.05.2023 у ТОВ «А-ГАЗ» відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності витратоміра лічильника.

Крім того, станом на 23.06.2023 відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності рівноміра лічильника 30-В053 ЗОНД 053, тип 924В, заводський номер 2041172012 зареєстрований на акцизному складі 1013629.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення :

п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України - відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності одного рівноміра-лічильника та чотирьох витратомірів-лічильників на акцизному складі з уніфікованим номером 1013629.

В якості додатків до Акту перевірки фахівцями контролюючого органу зазначено: чек, х-звіт, опис, паспорт на паливороздавальні колонки, свідоцтво на рівноміри, свідоцтво на резервуари, інформація з АІС «Податковий блок».

03.08.2023 не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «А-ГАЗ» подано до ГУ ДПС у Харківській області заперечення (а.с. 57-59).

Листом від 17.08.2023 ГУ ДПС у Харківській області повідомило ТОВ «А-ГАЗ», що за результатами розгляду підстав для задоволення заперечення не встановлено, висновки акту фактичної перевірки від 23.06.2023 № 19952/20/32/РРО/43277316 (дата реєстрації акту 26.06.2023) залишено без змін.

22.08.2023 ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки № 19952/20/32/РРО/43277316 від 23.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення 025995/0902, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.1 ст. 128.1 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 100 000.00 грн.

11.09.2023 ТОВ «А-ГАЗ» подано скаргу № 11/09-2023 на податкове повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 025995/0902.

09.11.2023 рішенням ДПС України скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 025995/0902 - залишено без змін (а.с. 60-62).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до абзацу другого ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з приписами підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами ст. 80 ПК України.

За правилами пункту 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та при наявності певних підстав (п. 80.2).

Водночас, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України визначений вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставами для проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може бути проведена у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Також колегія суддів зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені ст. 81 ПК України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Колегія суддів зазначає, що в наказі на перевірку від 14.06.2023 № 2388-п міститься посилання на те, що перевірку призначено у з наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача підставою для проведення перевірки були : лист ДПС України від 03.11.2022 № 13501/7/99-00-07-04-02-07 та лист від 25.01.2023 № 1839/7-99-00-07-04-02-07 (а.с. 189, 202-203).

Таким чином, наказ ГУ ДПС у Харківській області від 14.06.2023 № 2388-п оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України.

Акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Згідно з вимогами пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати, зокрема, усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

З матеріалів справи встановлено, що 31.03.2020 на підставі поданої до ГУ ДПС у Харківській області Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри ТОВ «А-ГАЗ» за адресою: м. Харків, вул. Таборова, 1-А було зареєстровано акцизний склад 1013585 (для реалізації скрапленого газу) з зареєстрованим рівнеміром-лічильником модель ЗО-В053 ЗОНД 053, тип 924В LPG серійний номер 2001172012, та акцизний склад 1013629 (для реалізації бензину та дизеля) з зареєстрованим рівноміром-лічильником модель ЗО-В053 ЗОНД 053, тип 924В LPG серійний номер 2001212000 (а.с. 24).

Відповідно до даних проведеної перевірки встановлено, що для відпуску пального ТОВ «А-ГАЗ» використовує паливо-роздавальну колонку, яка виконує функцію витратоміра-лічильника, «АСТРА-2-07» заводський номер 191011, передостанню повірку здійснено 24.11.2020 та визначено термін чергової повірки 24.11.2021, що також підтверджується даними формуляру колонки паливнороздавальної для скріпленого газу АСТРА -2-07 (08, 09) (а.с. 69).

Проте повірку паливо-роздавальної колонки, яка виконує функцію витратоміра-лічильника, «АСТРА-2-07» заводський номер 191011 здійснено позивачем лише 19.05.2023.

Доказів про інші дати проведення повірки зазначеної паливо-роздавальної колонки матеріали справи не містять.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 № 1747, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, міжповірочні інтервали паливороздавальних колонок для заправки автомобілів, у тому числі скрапленим газом, складають 1 рік.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що чергова повірка паливо-роздавальної колонки «АСТРА-2-07» заводський номер 191011 мала бути проведена не пізніше 24.11.2021. Проте, така повірка позивачем була проведена лише 19.05.2023, тобто з порушенням встановлених законом норм.

Крім того, відповідно до даних проведеної перевірки встановлено, що для відпуску пального ТОВ «А-ГАЗ» використовує для відпуску пального три (3) паливо роздавальні колонки (ГРК), які виконують функції витратомірів-лічильників «ШЕЛЬФ 1_00 2 КЕД - 50 - 0,25 -1-1», заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1_00 1 КЕД - 50 - 0,85 -1-1», заводський номер 78, передостанню повірку здійснено 30.03.2020 та чергова повірка мала бути проведена 30.03.2021, що також підтверджується даними формуляру колонки (а.с. 66-68).

Проте повірку паливо-роздавальних колонок (ГРК), які виконують функції витратомірів-лічильників, «ШЕЛЬФ 1_00 2 КЕД - 50 - 0,25 -1-1», заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1_00 1 КЕД - 50 - 0,85 -1-1», заводський номер 78 здійснено позивачем лише 19.05.2023.

Доказів про інші дати проведення повірки зазначеної паливо-роздавальної колонки матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що чергова повірка паливо-роздавальних колонок (ГРК), які виконують функції витратомірів-лічильників, «ШЕЛЬФ 1_00 2 КЕД - 50 - 0,25 -1-1», заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1_00 1 КЕД - 50 - 0,85 -1-1», заводський номер 78 мала бути проведена позивачем не пізніше 30.03.2021. Проте, така повірка позивачем була проведена лише 19.05.2023, тобто з порушенням встановлених законом норм.

Також, станом на 23.06.2023 відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності рівноміра-лічильника ЗО-В053 ЗОНД 053, тип 924В заводський номер 2041172012, зареєстрований на акцизному складі 1013629, що є порушенням п.п.230.1.2. п. 230.1 ст.230 ПК України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з метою приведення у відповідність кількості зареєстрованих акцизних складів з кількістю отриманих ліцензій, 19.05.2023 ТОВ «А-ГАЗ» було зареєстровано Довідку розпорядника акцизного складу пального про об`єднання акцизних складів в один з переміщенням обладнання зі складу 1013585 на склад 1013629.

Позивач зазначає, що 19.05.2023 під час подання до ГУ ДПС у Харківській області Довідки розпорядника акцизного складу пального, ТОВ «А-ГАЗ» була допущена технічна помилка, а саме, невірно вказаний серійний номер рівнеміра-лічильника ЗО-В053 Зонд 053, тип 924В LPG - 2001172012, який рахувався за ліквідованим складом 1013585.

Вказаний факт був виявлений 23.06.2023 під час проведення фактичної перевірки, отже, для усунення технічної помилки ТОВ «А-ГАЗ» 26.06.2023 була зареєстрована коригуюча Довідка розпорядника акцизного складу пального, в якій зазначено вірний серійний номер рівнеміра-лічильника модель ЗО-В053 Зонд 053, тип 924В LPG - 2001212001, що дійсно використовується на діючому акцизному складі 1013629.

Повірка зазначеного рівнеміра - лічильника модель 30-В053 Зонд 053, тип 924В ТРО серійний номер 2001212001 була проведена 17.04.2023 та чинна до 16.04.2025.

Проте колегія суддів зазначає, що подання коригуючої довідки відносно рівнеміра-лічильника ЗО-В053 Зонд 053, тип 924В LPG серійний номер - 2001212001 не відміняє того факту, що з 31.03.2020 (дати реєстрації акцизного складу) до 17.04.2023, останньої дати проведення повірки вказаного рівнеміра-лічильника, ТОВ «А-ГАЗ» використовувало його без позитивного результату повірки або оцінки відповідності, міжповірочний інтервал якого відповідно до Наказу від 13.10.2016 № 1747 складає 1 рік, оскільки доказів про інші дати проведення повірки вказаного рівнеміра-лічильника матеріали справи не містять.

Крім того, колегія суддів зазначає, що коригуюча Довідка розпорядника акцизного складу пального була зареєстрована позивачем 26.06.2023, тобто після проведення відповідачем перевірки (перевірка була проведена в період з 20.06.2023 по 23.06.2023).

Таким чином, оскільки перевірка податковим органом проводилась за період діяльності ТОВ «А-ГАЗ» з 24.02.2023 по 19.05.2023, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення з боку позивача пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності одного рівноміра-лічильника та чотирьох витратомірів-лічильників на акцизному складі пального з уніфікованим номером № 1013629 за період з 24.02.2023 по 19.05.2023.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на Постанову КМ України № 440 від 07.04.2023 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (далі Постанова № 440), якою встановлювалось, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Так, аналіз зазначеної Постанови № 440 свідчить про те, що нею регулюються відносини щодо повірки вимірювальної техніки лише за умови, якщо строк такої повірки закінчується у період дії воєнного стану та протягом місяця після його закінчення.

В даному випадку, як встановлено судом, строк повірки паливо-роздавальної колонки «АСТРА-2-07» заводський номер 191011 закінчувався 24.11.2021, строк повірки паливо-роздавальних колонок (ГРК), які виконують функції витратомірів-лічильників, «ШЕЛЬФ 1_00 2 КЕД - 50 - 0,25 -1-1», заводські номери 77 та 76, «ШЕЛЬФ 1_00 1 КЕД - 50 - 0,85 -1-1», заводський номер 78 закінчувався 30.03.2021, тобто задовго до оголошення воєнного стану в Україні, що мало місце 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022.

Отже, положення Постанови № 440 від 07.04.2023 не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків проведення повірки рівномірів лічильників. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг строків проведення повірки рівномірів лічильників.

Як вже зазначалось судом, підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Отже, за встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції та податкового органу про те, що у період з 24.02.2023 по 19.05.2023 акцизний склад позивача не був обладнаний витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, оскільки були відсутні позитивні результати повірки або оцінки відповідності, чим порушено пп. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність винесеного ГУ ДПС у Харківській області спірного податкового повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 025995/0902.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А-ГАЗ» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді В.Б. Русанова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 12.12.2024 року