Ухвала

від 06.12.2024 по справі 753/8411/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 753/8411/22

провадження № 61-15280ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубровиця» на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубровиця» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСББ «Дубровиця» звернулося до суду із позовом про зобов`язання ОСОБА_1 привести до попереднього стану розташування несучих стін, а саме: підвіконний блок з кухні на балкон розміром 900*750 мм; наддверний блок з коридору на кухню розміром 1400*500 мм, зовнішній фасад будинку та огороджувально-несучі конструкції квартири АДРЕСА_1 , відповідно до проекту будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення, будівельна адреса: між вул. Бориса Гмирі та Колекторною у Дарницькому районі м. Києва (поштова адреса: АДРЕСА_1 ), друга черга будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 , розробник ТОВ «Фундамент проект».

Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 05 серпня 2024 року позов задовольнив.

Зобов`язав ОСОБА_1 привести до попереднього стану розташування несучих стін, а саме: підвіконний блок з кухні на балкон розміром 900*750 мм; наддверний блок з коридору на кухню розміром 1400*500 мм, зовнішній фасад будинку та огороджувально-несучі конструкції квартири АДРЕСА_1 відповідно до проекту будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення будівельна адреса: між вул. Бориса Гмирі та Колекторною у Дарницькому районі м. Києва (поштова адреса: АДРЕСА_1 ), друга черга будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 , стадія проекту «Р» № проекту 0064/07/14-11.1-АР, розробник ТОВ «Фундамент проект». Вирішив питання про судові витрати.

Дарницький районний суд м. Києва додатковим рішенням від 17 вересня 2024 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Дубровиця» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн та витрати за проведення експертизи в розмірі 34 000 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду залишив без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року залишив без змін.

Апеляційну скаргу ОСББ «Дубровиця» на додаткове рішення суду залишив без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення суду задовольнив частково. Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу змінив, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу до 4 800,00 грн.

14 листопада 2024 року ОСББ «Дубровиця», через засоби поштового зв`язку, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом приведення приміщення у попередній стан.

Зазначена справа є справою незначної складності та виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубровиця» на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубровиця» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко