Повістка

від 10.12.2024 по справі 461/6724/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6724/21 Головуючий у 1 інстанції: Рпдченко В.Є,

Провадження № 22-з/811/279/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у місті Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського державного університету внутрішніх справ, Виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юрчук І.А., орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконним і скасування рішень, про визнання незаконними та скасування наказу з додатком до нього, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, про визнання незаконними та скасування договору про визначення часток, про визнання недійсним свідоцтва на спадщину, про припинення речових прав на квартиру, про встановлення за позивачем права на першочергове отримання квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2022 року залишено без змін.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося.

27.09.2024 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 21500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи прицьому положеннязаконодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Матеріалами справи встановлено, що 26.03.2024 між АО «Юридична компанія «Домінанта»» та ОСОБА_1 укладено договір № 14/09/22 про надання правової (правничої) допомоги, згідно якого виконавець зобов`язувався відповідно до завдань клієнта надати йому за плату правову (правничу) допомогу.

27.09.2024 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 21500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 500,00 грн представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 долучив договір № 14/09/22 про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2024 року, укладений між АО «Юридична компанія «Домінанта»» та ОСОБА_1 , платіжні інструкції від 04.10.2023 на суму 2000 грн, від 08.12.2023 на суму 2000 грн, від 31.01.2023 на суму 9 500 грн, від 14.06.2023 на суму 2000 грн, від 11.04.2024 на суму 4000 грн, від 14.05.2024 на суму 2000 грн.

29.10.2024 ОСОБА_3 подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яке обґрунтовував тим, що стягнення з нього витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 21500 грн не відповідаєкритерію реальності,співмірності,а такожрозумності їхньогорозміру.Вважає,що розмірвитрат напрофесійну (правничу)допомогу неможе перевищувати5000грн.

Враховуючи наведені сторонами доводи на обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, складність справи, час, затрачений адвокатом та обсяг наданих ним послуг, а також доводи клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що заяву представника ОСОБА_1 Сеньківа А.І. про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, що відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року.

Головуючий Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра