Ухвала

від 17.10.2024 по справі 569/19207/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19207/24

1-кс/569/7521/24

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу по мобілізації на посаді старшого стрільця-санітара 1-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу 3-ї піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, 05 жовтня 2024 року, близько 17 год. 45 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у світлу пору доби, рухаючись автодорогою Т-1808 «Зарічне Борове Сарни - Рафалівка» на 146 км. + 200м., зі сторони міста Вараш в напрямку села Суховоля Вараського району, керуючи технічно справним автомобілем марки MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , зі швидкістю орієнтовно 100км/год., проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед виїздом на смугу зустрічного руху не переконався, що вона вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, під час виконання обгону не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку.

Тим самим, своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.3 б), п. 10.1 та п.14.2 в) Правил дорожнього руху.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події; неповнолітній ОСОБА_9 помер в медичному закладі.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 , знаходиться у прямому причинному зв`язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали загибелі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Отже, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність: ч.3ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події (місця дорожньо-транспортної пригоди); протоколами оглядів трупів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; речовими доказами, які зберегли на собі сліди вчинення даного злочину; показаннями ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_7 .

Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України: існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 не виконуватиме покладених на нього процесуальних обов`язків як підозрюваний та існують ризики, що останній під час кримінального провадження може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: обґрунтуванням того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування є те, що вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за який загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років, що свідчить про те, що останній, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного 18.09.2023 до ЄРДР за №42023041110000301, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 в умовах воєнного стану.

Відповідно до наказу начальника військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.08.2023 №35 ОСОБА_4 знято з усіх видів забезпечення, у зв`язку із скоєнням самовільного залишення військової частини.

На розгляді у Кузнецовському міському суді Рівненської області знаходиться:

кримінальне провадження № 12021180230000004 від 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, в якому ОСОБА_4 має статус обвинуваченого;

кримінальне провадження № 12021181050000017 від 15.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.309 КК України, в якому ОСОБА_4 має статус обвинуваченого.

Окрім того, ОСОБА_4 раніше судимий за ч. 1, 2 ст382 КК України (невиконання судового рішення вчинене службовою особою) Володимирецьким районним судом Рівненської області до штрафу у розмірі 8500 грн.

Відповідно до показань ОСОБА_4 перед даною ДТП він випив пляшку пива та на момент даної події перебував в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що після надходження до СУ ГУНП висновку судово-медичної експертизи по крові ОСОБА_4 може змінитися кваліфікація кримінального правопорушення та змінена підозра на ч.4 ст. 286-1 КК України, що карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

Вказане свідчить не лише про наявність, а й про фактичну реалізацію ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обґрунтування ризику щодо незаконного впливу на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні являється те, що ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_4 може отримати інформацію про місце проживання потерпілих, свідків, а тому є ризики щодо незаконного впливу на них, шляхом погроз, вмовляння чи переконання у дачі вигідних для нього, одночасно необ`єктивних, показань. У зв`язку з цим, лише перебування ОСОБА_4 під вартою унеможливить спілкування із потерпілими.

Наведені обставини свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, тобто підстав вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 05.10.2024 до ЄРДР за №12024180000000673, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

16.10.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно з вимогамиПостанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою»подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_4 на даний час встановлено, що він раніше судимий, крім того, на розгляді у Кузнецовському міськомусуді Рівненськоїобласті знаходиться кримінальні провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.309 КК України, в якому ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 3 ст. 286 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, а також, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 286 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 395 КПК України, суд

У х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 16.12.2024 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 17.10.2024 року.

Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Встановити строк дії ухвали до 16 грудня 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_11