Постанова

від 13.12.2024 по справі 908/524/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 року м.Дніпро Справа № 908/524/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД"

про стягнення 250 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

04.03.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення 250000,00 грн. попередньої оплати за договором № 09/23-1 від 25.09.2023.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі №908/524/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД",м. Запоріжжя задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД", (69033, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126-А, код ЄДРПОУ44595001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт", (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10/212, код ЄДРПОУ 33583465) грошові кошти у сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 25.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" укладено договір № 09/23-1. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, доказів на підтвердження виконання робіт не надав. Натомість позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

З припиненням дії договору № 09/23-1 від 25.09.2023 (строк дії договору до 2023) сплачена позивачем сума передплати в розмірі 250000,00 грн. втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими виконавцем без достатньої правової підстави.

Відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехсистеми ЛТД», м. Запоріжжя залишено без розгляду, оскільки жодного доказу у підтвердження поважності та об`єктивності причин з яких відзив на позовну заяву не поданий у строк встановлений судом відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

ТОВ «Енерготехсистеми ЛТД» вважає, що господарський суд Запорізької області під час винесення оскаржуваного рішення не повністю з`ясував обставини,що мають значення для справи, а висновки,викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так,рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р у справі №908/524/24 грунтується лише на доказах,наданих Позивачем, тому що ухвалою суду від 15.05.2024р відзив ТОВ «Енерготехситеми ЛТД» на позовну заяву було залишено без розгляду, як і заяву відповідача щодо поважності причини пропуску строку на надання відзиву. Саме в документах,наданих до відзиву, містились свідчення про виконання умов Договору від 25.09.2023 р№09/23-1 фахівцями ТОВ «ЕнерготехсистемиЛТД».

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Коваль Л.А., 07.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання відкриття провадження у справі, визначено новий склад суду у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024 (колегією суддів у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження у справі за вищевказаною апеляційною скаргою; розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/524/24 (обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: рішення зборів суддів, оформлене протоколом зборів суддів №5 від 04.10.2024року, розпорядження керівника апарату суду №6 від 07.10.2024року).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В, Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (колегією суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В, Кощеєв І.М.) прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24.; розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

25.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Центр Енергоремонт", (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" (виконавець, відповідач у справі) укладено договір № 09/23-1 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з ремонту активної частини трансформатора Т-2 типу ТРДН-63000/154 зав. №108569, встановленого на ГПП-2 ТОВ "МЕТІВЕСТ-КРМЗ" згідно технічного завдання (Додаток №l до Договору).

Згідно п.3.2. Договору загальна сума Договору складає 400000,00 грн. з ПДВ в т.ч. ПДВ: 66 666,67 грн.

Пунктом 3.3. Договору сторони обумовили, що попередня оплата становить 250 000, 00 грн.

Відповідно до п.3.4 Договору зміна ціни і вартості Послуги здійснюється за взаємного згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно п.4.1 Договору Дозволом на надання послуг та підтвердження готовності Замовника на отримання послуг є надана заявка. Заявка Замовника направляться на електронну адресу Виконавця energosys.ltd@gmail.com.

Відповідно до п.4.2 Договору Виконавець, протягом 7 календарних днів після отримання Заявки повинен прибути на місце надання послуг для складання Акту приймання - передачі трансформатора в ремонт.

Виконавець зобов`язується надати послуги від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі силового трансформатора в ремонт до 45 днів (п. 4.3 Договору).

Згідно п.4.4 Договору датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття Замовником та підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 12.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач виконав зобов`язання на виконання п. 3.3 Договору, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за обумовлені договором послуги в розмірі 250000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 799 від 28.09.2023.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання відповідно до п. 3.3 Договору виконав.

Відповідно до направлених відповідачем на адресу позивача листів № 146 від 02.10.2023 та № 147 від 03.10.2023 працівникам відповідача було оформлено допуск на територію ГПП-2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-КРМ" з інструментами з метою виконання робіт по ремонту активної частини трансформатора згідно укладеного Договору, що фактично підтвердило дозвіл Замовника на проведення відповідних робіт.

20.10.2023 Листом за вих. №171 від 20.10.2023 виконавець звернувся до замовника з проханням організувати виніс обладнання та інструментів з ГПП-2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-КРМ3", які були занесені туди згідно листа №147 від 03.10.2023.

У відповідь на цей лист позивачем надіслано лист № 47 від 20.10.2023, яким повідомлено відповідача, що оформити допуск на виніс інструментів немає можливості, оскільки послуги по Договору не надані. Позивач закликав Відповідача до виконання умов договору та надання послуг, та повідомив, що у випадку їх ненадання він буде змушений до суду з метою повернення сплачених ним у якості передоплати грошових коштів та стягнення штрафних санкцій.

25.10.2023 позивачем направлено на адресу відповідача лист за вих. № 49, яким повідомлено, що станом на дату написання листа, всупереч вимогам Договору, працівники Відповідача на території ГПП-2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-КРМ3" відсутні, роботи по ремонту трансформатора не виконуються, що унеможливлює дотримання графіку виконання робіт. Позивач просив відповідача невідкладно вжити всіх заходів щодо дотримання термінів виконання робіт за Договором, забезпечити наявність працівників на об?єкті для їх виконання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач, послуги обумовлені договором № 09/23-1 від 25.09.2023 не виконав.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору не виконав у повному обсязі та належним чином.

31.10.2023 та 08.11.2023 позивач надіслав, на електронну адресу відповідача та засобами поштового зв`язку, претензію за вих. № 86 про повернення суми попередньої оплаті в розмірі 250000, 00 грн.

Проте претензія залишена без відповіді та задоволення.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 251 ГПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. (ч. 6 ст. 119 ГПК України)

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 у справі № 908/524/24 відповідачу запропоновано у строк до 18.04.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 0600258809529) вбачається, що ухвала суду від 03.04.2024 про відкриття провадження у справі № 908/524/24 отримана уповноваженою особою відповідача 06.04.2024.

18.04.2024 директор ТОВ «Енерготехсистеми ЛТД» Саєнко І.О. ознайомився з матеріалами справи № 908/524/24 в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

14.05.2024 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехсистеми ЛТД», м. Запоріжжя надійшов Відзив на позовну заяву вих. № 27 від 07.05.2024 (вх. № 10363/08-08/24 від 14.05.2024). В прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просить суд в задоволені прозову відмовити, визнати поважною причину неподання відзиву у строк, вказаний судом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання відзиву відповідач зазначає, що на його адресу не надходила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт» з доданими до неї документами. Зі змістом позовної заяви відповідач ознайомився в приміщенні Господарського суду Запорізької області лише 18.04.2024.

Відповідно до частини першої статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, і як свідчать матеріали справи 21.03.2024 позивач надав до суду першої інстанції докази надсилання відповідачу за адресою: вул. Космічна, 126 А, м. Запоріжжя, 69033, копії позовної заяви з додатками (зокрема поштову накладну № 8230600547873 від 28.02.2024, поштовий опис вкладення до цінного листа від 28.02.2024).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/524/24 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехсистеми ЛТД», м. Запоріжжя залишений без розгляду.

Отже, відповідач мав об`єктивну можливість подати суду відзив на позовну заяву як у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ним ухвали суду від 03.04.2024 про відкриття провадження у справі № 908/524/24, так і протягом п`ятнадцяти днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

Заява відповідача про продовження строку для подання відзиву вих. №28 від 20.05.2024 надійшла до місцевого господарського суду 23.05.2024 після прийняття рішення.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: «…ТОВ «Енерготехсистеми ЛТД» вважає, що господарський суд Запорізької області під час винесення оскаржуваного рішення не повністю з`ясував обставини,що мають значення для справи, а висновки,викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так,рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р у справі №908/524/24 грунтується лише на доказах,наданих Позивачем, тому що ухвалою суду від 15.05.2024р відзив ТОВ «Енерготехситеми ЛТД» на позовну заяву було залишено без розгляду, як і заяву відповідача щодо поважності причини пропуску строку на надання відзиву. Саме в документах,наданих до відзиву ,містились свідчення про виконання умов Договору від 25.09.2023 р№09/23-1 фахівцями ТОВ «ЕнерготехсистемиЛТД» .

Дослідження судом доказів, наданих Відповідачем у відзиві ,які 6 мали суттєве значення для прийняття обґрунтованого рішення- не сталося при розгляді справи №908/524/24. Винесення оскаржуваного рішення без дослідження матеріалів, наданих відповідачем у відзиві, суперечить вимогам діючого господарського процессуального законодавства України а саме-

-Згідно 4.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

-Відповідно до ст.86 ГПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтується на всебічному,повному, об`єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

-Ст.74 ГПК України встановлює, що обов`язок доказування віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

- Відповідно до ч. 1 статті 263 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

-Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Тобто, у випадку, залишення відзиву Відповідача без розгляду, рішення суду є необгрунтованим, оскільки не враховані обставини, що мають істотне значення для розгляду справи.

Враховуючи, що згідно приписів ч. 1 статті 161 ГПК України свої пояснення, міркування, вимоги, заперечення учасники справи під час судового розгляду викладають письмово в заявах по суті справи, до яких відносить і відзив, Відповідач фактично позбавлений можливості заперечувати будь-які обставини, про які стверджує позивач, що призвело до неповноти судового розгляду та неповного з`ясування обставин справи №908/524/24, адже викладені Відповідачем у відзиву обставини мають істотне значення для вирішення спору…»

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим рішення місцевого господарського суду щодо залишення відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехсистеми ЛТД» без розгляду оскільки жодного доказу у підтвердження поважності та об`єктивності причин з яких відзив на позовну заяву не поданий у строк встановлений судом відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище між сторонами укладено договір від 25.09.2023 № 09/23-1 відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з ремонту активної частини трансформатора Т-2 типу ТРДН-63000/154 зав. №108569, встановленого на ГПП-2 ТОВ "МЕТІВЕСТ-КРМЗ" згідно технічного завдання (Додаток №l до Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони обумовили, що попередня оплата становить 250 000, 00 грн.

Відповідно до п.3.4 Договору зміна ціни і вартості Послуги здійснюється за взаємного згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно п.4.1 Договору Дозволом на надання послуг та підтвердження готовності Замовника на отримання послуг є надана заявка. Заявка Замовника направляться на електронну адресу Виконавця energosys.ltd@gmail.com.

Відповідно до п.4.2 Договору Виконавець, протягом 7 календарних днів після отримання Заявки повинен прибути на місце надання послуг для складання Акту приймання - передачі трансформатора в ремонт.

Виконавець зобов`язується надати послуги від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі силового трансформатора в ремонт до 45 днів (п. 4.3 Договору).

Згідно п.4.4 Договору датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття Замовником та підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до листів відповідача № 146 від 02.10.2023 та № 147 від 03.10.2023 працівникам відповідача було надано доступ на об`єкт ГПП-2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-КРМ" для виконання ремонту трансформатора згідно укладеного договору.

20.10.2023 відповідач звернувся до позивача (лист № 171) з проханням організувати виніс інструментів, раніше занесених на об`єкт. Позивач у відповідь (лист № 47 від 20.10.2023) відмовив у цьому, вказавши, що послуги за договором не надані, і попередив про можливе звернення до суду для повернення передоплати та стягнення штрафів у разі подальшого невиконання робіт.

25.10.2023 позивач направив відповідачу лист № 49, у якому зазначив, що на момент його написання працівники відповідача відсутні на території ГПП-2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-КРМ3", а ремонт трансформатора не виконується, що порушує умови договору та унеможливлює дотримання графіка робіт. Позивач закликав відповідача терміново вжити заходів для забезпечення виконання робіт відповідно до договору та організувати присутність працівників на об`єкті.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Умовами Договору (п. 4.4.) передбачено, що датою завершення надання послуг вважається дата їх прийняття Замовником та підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Доказів виконання робіт частково чи в повному обсязі згідно з Договором матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав достатньо доказів в обґрунтування позовних вимог.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання на виконання п. 3.3 Договору, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за обумовлені договором послуги в розмірі 250000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 799 від 28.09.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини отримання грошових коштів згідно вказаної платіжної інструкції відповідачем не заперечується.

Позивач надіслав на електронну адресу відповідача та засобами поштового зв`язку претензію за вих. № 86 від 31.10.2023 про повернення суми попередньої оплаті в розмірі 250000, 00 грн, а також повідомив про розірвання договору з 01.11.2023 на підставі п. 7.4.2 Договору.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 250000,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 5625,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у справі № 908/524/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5625,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехсистеми ЛТД".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв