Ухвала

від 11.12.2024 по справі 910/18802/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/18802/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35»

про визнання недійсним рішення загальних зборів, зобов`язання вчинити дії та стягнення 167500,00 грн.

Представники учасників справи:

від скаржника (стягувача): Зеленков Д.А.;

від боржника: Мазур Т.В.;

від ДВС: Алексеєв В.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №910/18802/23, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

1) визнано недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», що оформлені протоколом загальних зборів від 11.12.2020, в частині п. 9, на підставі якого було вирішено обмежити співвласників будинку АДРЕСА_1 у користуванні спільним майном будинку АДРЕСА_1 ;

2) зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не чинити перешкод ОСОБА_1, у вільному та безперешкодному користуванні: будь-якими приміщеннями загального користування будинку АДРЕСА_1 , у тому числі допоміжними; механічним, електричним, сантехнічним та іншим обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_2 (всередині або за межами будинку АДРЕСА_1 ), в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, в якій міститься власний лічильник обліку електричної енергії квартири АДРЕСА_2 ; електричною енергією, яка постачається до квартири АДРЕСА_2 ; будівлями і спорудами, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись ліфтами та ліфтовими холами, поштовою скринькою, поверховими коридорами, сходами, дахом, прибудинковим двором, паркінгом та підвалом будинку АДРЕСА_1 , сходами в паркінг з двору будинку АДРЕСА_1 ; несучими, огороджувальними та несуче-огороджувальними конструкціями будинку АДРЕСА_1 ;

3) стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 5848 грн 72 коп.

17.06.2024 на виконання вказаного рішення суду видано накази.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №910/18802/23 залишено без змін.

21.11.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга, в якій скаржник просить суд:

1) визнати неправомірними дії (бездіяльність) головного державного виконавця Молотилової В.В. та керівника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нідченко Д.Є. щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_1;

2) за результатами розгляду скарги постановити ухвалу та зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення та поновити порушене право заявника відповідно до судового наказу від 17.06.2024 у справі №910/18802/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 розгляд скарги призначено на 04.12.2024.

04.12.2024 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові заперечення на скаргу.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення розгляду скарги на 11.12.2024.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення по скарзі, які суд долучив до матеріалів справи, а також клопотання, в якому скаржник просив суд не приймати до розгляду заперечення на скаргу, подані боржником.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання скаржника у зв`язку з необгрунтованістю.

У судовому засіданні 11.12.2024 скаржник надав усні пояснення по скарзі, просив суд її задовольнити.

Представники боржника та ДВС у судовому засіданні11.12.2024 надали усні пояснення по скарзі, проти її задоволення заперечили.

Розглянувши у судовому засіданні 11.12.2024 скаргу ОСОБА_1, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

17.06.2024 Господарським судом міста Києва видано наказ, яким зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара 35», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не чинити перешкод ОСОБА_1, у вільному та безперешкодному користуванні: будь-якими приміщеннями загального користування будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві, у тому числі допоміжними; механічним, електричним, сантехнічним та іншим обладнанням, яке обслуговує квартиру №81 у будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві (всередині або за межами будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві), в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, в якій міститься власний лічильник обліку електричної енергії квартири №81 у будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві; електричною енергією, яка постачається до квартири №81 у будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві; будівлями і спорудами, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві, в тому числі, але не обмежуючись ліфтами та ліфтовими холами, поштовою скринькою, поверховими коридорами, сходами, дахом, прибудинковим двором, паркінгом та підвалом будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві, сходами в паркінг з двору будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві; несучими, огороджувальними та несуче-огороджувальними конструкціями будинку №35 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві.

30.08.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного наказу суду.

15.11.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1 у зв`язку з виконанням рішенням суду.

Як зазначає скаржник у поданій до суду скарзі, боржник переконав державного виконавця у вільному та безперешкодному користуванні спільним майном та доступу до електроенергії, на що відкрив електрощитову на поверху скаржника, але після перевірки закрив електрощитову та не надав вільний та безперешкодний доступ до електрощитової на вимогу скаржника.

Скаржник вказує, що він зробив виклик 14.10.2024 о 20:51 год. на телефонну лінію патрульної поліції « 102» (електроне звернення №195749958) з метою зафіксувати подію щодо перешкоджання у вільному доступу до електрощитової згідно з рішенням суду, але персонально Голова Правління ОСББ «Гончара 35» Мазур Тамара Вікторівна не надала можливості співробітникам патрульної поліції піднятися на 14 поверх, де знаходиться електрощитова скаржника.

Подія зафіксована на боді-камери співробітників патрульної поліції та на власний смартфон скаржника, та наданий згідно з заявою про невиконання рішення суду від « 15» жовтня 2024 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Києва.

Скаржник вказує, що 14.11.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Молотиловою В.В. проводилась повторна перевірка виконання рішення суду відповідно до виконавчого провадження ВП №НОМЕР_1.

Як зазначає скаржник, боржник - ОСББ «Гончара 35» під час перевірки зачинив електрощитову на поверху скаржника та не надав вільного та безперешкодного доступу до електрощитової на вимогу скаржника, мотивуючи це наклепом на скаржника, що замок на |двері електрощитової залито клеєм.

Скаржник зазначає, що боржник продовжує чинити перешкоди у вільному та безперешкодному користуванні будь-якими приміщеннями загального користування у будинку №35 по вулиці Олеся Гончара 35 у місті Києві, в тому числі електрощитовою, яка знаходиться на поверху скаржника.

Суд зазначає, що положеннями частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», заява № 48553/99, пункт 77, та від 05 липня 2005 року у справі «Агротехсервіс проти України», заява № 62608/00, пункт 42).

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (абзаци тринадцятий, чотирнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону №1404-VIII (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019).

Конституційний Суд України зазначив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша, пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець урегулював, що примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1, 14.10.2024 державним виконавцем у присутності голови правління ОСББ «Гончара-35» Мазур Т.В. та стягувача проводилася перевірка виконання рішення суду у справі №910/18802/23.

Перевіркою встановлено, що стягувач має п`ять ключів.

Один з ключів надає доступ до вхідної хвіртки до внутрішнього двору будинку.

Три ключі надають доступ до сходів другого під`їзду.

Один ключ надає доступ до приміщення, де знаходиться поштова скринька, ліфтовий хол та паркінг.

Головою правління ОСББ «Гончара-35» Мазур Т.В. надано стягувачу ключ, що надає доступ до приміщення першого поверху другого під`їзду, поштової скриньки, ліфтового холу та ліфтового обладнання.

Електрощитова на 14 поверсі під час перевірки виконання рішення суду знаходилася у вільному доступі.

Наведені обставини зафіксовані в Акті державного виконавця від 14.10.2024, який підписаний скаржником.

Фактично аналогічні обставини зафіксовані в Акті державного виконавця від 14.11.2024.

Як вбачається з поданої скаржником до суду скарги, її зміст зводиться до того, що скаржник не має вільного та безперешкодного доступу до електрощитової на поверсі скаржника, де знаходиться його електролічильник, зокрема, зі слів скаржника, порушення його прав та, відповідно, невиконання рішення суду у справі №910/18802/23 зводиться до того, що електрощитова зачинена на замок, ключа від неї скаржник не має.

Однак, суд не погоджується з вказаними доводами скільки згідно з вимог п.3.1.16. Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених Наказом № 76 від 17.05.2005 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207) шафи з електрощитовими і електровимірювальними приладами, електромонтажні ніші, що містяться у допоміжних приміщеннях, повинні бути завжди закриті.

Таким чином, суд не вбачає ознак протиправної поведінки боржника в тому, що електрощитова, де знаходиться електролічильник скаржника, а також електролічильники інших співвласників багатоквартирного будинку, перебуває у зачиненому/замкненому на ключ стані.

При цьому, як пояснив боржник у судовому засіданні 11.12.2024, ключ від електрощитової знаходиться на першому поверсі у консьєржа та надається на вимогу співвласника.

Однак, зі слів боржника, які не заперечувались скаржником, скаржник жодного разу не звертався до консьєржа з проханням надати йому ключ/відчинити електрощитову, де знаходиться його лічильник електроенергії.

Суд зазначає, що перебування електрощитової з лічильниками електроенергії в зачиненому на ключ стані є розумними засобами управління ОСББ спільним майном співвласників, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників, а згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

При цьому, перебування електрощитової в зачиненому на ключ стані є обгрунтованою мірою перестороги збереження в схоронності вказаного майна (електролічильників) від, зокрема, протиправних дій третіх осіб, які не є власниками лічильників, а право позивача на доступ до них не є абсолютним.

Сам по собі факт того, що електрощитова, де знаходиться лічильник скаржника, є замкненою на ключ, не свідчить про те, що скаржник не має вільного та безперешкодного доступу до неї/лічильника, зважаючи на встановлені судом вище обставини, що скаржник не звертався до особи, в якої перебуває ключ від електрощитової, з проханням надати доступ.

Крім того, як встановлено судом і не заперечувалось сторонами, електропостачання до квартири скаржника відновлено, перешкоди з боку ОСББ щодо енергозабезпечення не встановлено.

Наведеними обставинами спростовуються доводи скаржника, викладені у скарзі, у зв`язку з чим суд вважає, що скаржником не доведено суду належними та допустимими доказами, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №910/18802/23 не було виконано.

За таких обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текс складено та підписано 13.12.2024.

Суддя О.М. Спичак