Ухвала

від 10.12.2024 по справі 904/4948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

10.12.2024 м. ДніпроСправа № 904/4948/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Тищенко А.І.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 у загальному розмірі 935 354 грн. 07 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 у загальному розмірі 935 354 грн. 07 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 928 658 грн. 08 коп. - основний борг;

- 1 042 грн. 23 коп. - інфляційні втрати;

- 5 653 грн. 76 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги передачі електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 928 658 грн. 08 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 14.09.2024 по 06.11.2024 у сумі 1 042 грн. 23 коп., а також 3% річних за період прострочення з 14.09.2024 по 06.11.2024 у сумі 5 653 грн. 76 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 224 грн. 25 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 53808/24 від 19.11.2024).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.11.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 10.12.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №56915 від 09.12.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.12.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. суду № 57117/24 від 09.12.2024), в якому він просить суд продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату, посилаючись на таке:

- позивач заявляє до стягнення обсяги за актами коригування до актів першої версії з урахуванням другої версії, за розрахункові періоди липень-грудень 2022 року, тобто акти коригування за третьою версією. Відповідач не погоджується із заявленими вимогами за актами коригування третьої версії. Але, враховуючи ускладнені обставини, що склалися на підприємстві у наслідок воєнних дій, відповідачу необхідний додатковий час для збору доказів та надання аргументованого відзиву суду;

- територія ліцензійної діяльності ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є Донецька область (постанова НКРЕКП № 1531 від 27.11.2018). Донецька область з початку повномасштабного вторгнення російської федерації постійно знаходиться під обстрілами. На всій території області щоденно ведуться бойові дії, щоденно пошкоджуються, руйнуються об`єкти енергетичної інфраструктури. Не дивлячись на загрозу життя співробітників товариства, під постійними обстрілами щоденно проводяться ремонти та відновлення електропостачання. Відповідач зазначає, що вкладає титанічні зусилля для підтримки енергосистеми як Донецького регіону, так і суміжних областей. Відповідно, першочерговим завданням всього персоналу ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення Донецької області та життя і здоров`я його персоналу. Тому, внаслідок постійних сигналів систем оповіщення повітряної тривоги доступ персоналу третьої особи до офісних приміщень (в тому числі канцелярії і приміщень для зберігання документів) обмежено. Крім того, на всій території України, відбуваються значні перебої розподілу та постачання електроенергії, що має наслідком порушення звичної господарської діяльності підприємств та обмеження у роботі їх персоналу. До того ж, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації, для забезпечення безпечних умов праці, значна частина працівників підприємства (окрім технічних підрозділів) працює дистанційно;

- ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" просить врахувати суд і значний обсяг вимог на які посилається позивач, але не зазначає підстави третього коригування за 2022 рік, а отже, для перевірки та дослідження цих обставин, підготовки аргументованого відзиву на позов, отримання необхідних документів та інформації із територіально розрізнених підрозділів товариства, та надання суду інших доказів, відповідачу необхідна більша кількість часу;

- враховуючи запровадження військового стану на території України та спричинені цим обмеження, беручи до уваги вжиття відповідачем заходів щодо збирання та аналізу додаткових доказів і відомостей, а також територіальну розрізненість підрозділів товариства та тривалу відсутність електропостачання, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" вважає причини для продовження строку на подання відзиву на позовну заяву поважними.

У підготовче засідання 10.12.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховане його клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву на 15 днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з приводу якого судом було відзначено про таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 21.11.2024 встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 21.11.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 22.11.2024, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа (а.с. 119).

Згідно із статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вказане, процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - до 09.12.2024 включно.

Як було вказано вище, із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач звернувся до суду 09.12.2024.

Таким чином, відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

За аналізом вищевикладеного, суд відзначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи необхідність надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, диспозитивності та пропорційності, суд, керуючись приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наведене відповідачем обґрунтування необхідності продовження такого строку, а також, заперечення позивача щодо поданого відповідачем клопотання, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву до 20.12.2024 включно.

Крім того, з приводу наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи та забезпечення права сторін на висловлення власної правової позиції, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим відкласти підготовче засідання, призначивши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №904/4948/24 - задовольнити частково.

2. Продовжити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №904/4948/24 до 20.12.2024 включно.

3. Відкласти підготовче засідання на 24.12.2024 о 14:20 год.

4. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

5. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 24.12.2024 о 14:20 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

6. Надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 24.12.2024 о 14:20 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

7. Роз`яснити представнику позивача, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

8. Дану ухвалу направити:

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

9. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 10.12.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 13.12.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко