Ухвала

від 14.01.2025 по справі 904/4948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження

14.01.2025 м. ДніпроСправа № 904/4948/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Тищенко А.І.;

від відповідача: Дем`яненко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 у загальному розмірі 935 354 грн. 07 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 у загальному розмірі 935 354 грн. 07 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 928 658 грн. 08 коп. - основний борг;

- 1 042 грн. 23 коп. - інфляційні втрати;

- 5 653 грн. 76 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 03.06.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги передачі електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 928 658 грн. 08 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 14.09.2024 по 06.11.2024 у сумі 1 042 грн. 23 коп., а також 3% річних за період прострочення з 14.09.2024 по 06.11.2024 у сумі 5 653 грн. 76 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 224 грн. 25 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 53808/24 від 19.11.2024).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.11.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 10.12.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №56915 від 09.12.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.12.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. суду № 57117/24 від 09.12.2024), в якому він просить суд продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату, посилаючись на таке:

- позивач заявляє до стягнення обсяги за актами коригування до актів першої версії з урахуванням другої версії, за розрахункові періоди липень-грудень 2022 року, тобто акти коригування за третьою версією. Відповідач не погоджується із заявленими вимогами за актами коригування третьої версії. Але, враховуючи ускладнені обставини, що склалися на підприємстві у наслідок воєнних дій, відповідачу необхідний додатковий час для збору доказів та надання аргументованого відзиву суду;

- територія ліцензійної діяльності ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є Донецька область (постанова НКРЕКП № 1531 від 27.11.2018). Донецька область з початку повномасштабного вторгнення російської федерації постійно знаходиться під обстрілами. На всій території області щоденно ведуться бойові дії, щоденно пошкоджуються, руйнуються об`єкти енергетичної інфраструктури. Не дивлячись на загрозу життя співробітників товариства, під постійними обстрілами щоденно проводяться ремонти та відновлення електропостачання. Відповідач зазначає, що вкладає титанічні зусилля для підтримки енергосистеми як Донецького регіону, так і суміжних областей. Відповідно, першочерговим завданням всього персоналу ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення Донецької області та життя і здоров`я його персоналу. Тому, внаслідок постійних сигналів систем оповіщення повітряної тривоги доступ персоналу третьої особи до офісних приміщень (в тому числі канцелярії і приміщень для зберігання документів) обмежено. Крім того, на всій території України, відбуваються значні перебої розподілу та постачання електроенергії, що має наслідком порушення звичної господарської діяльності підприємств та обмеження у роботі їх персоналу. До того ж, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації, для забезпечення безпечних умов праці, значна частина працівників підприємства (окрім технічних підрозділів) працює дистанційно;

- ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" просить врахувати суд і значний обсяг вимог на які посилається позивач, але не зазначає підстави третього коригування за 2022 рік, а отже, для перевірки та дослідження цих обставин, підготовки аргументованого відзиву на позов, отримання необхідних документів та інформації із територіально розрізнених підрозділів товариства, та надання суду інших доказів, відповідачу необхідна більша кількість часу;

- враховуючи запровадження військового стану на території України та спричинені цим обмеження, беручи до уваги вжиття відповідачем заходів щодо збирання та аналізу додаткових доказів і відомостей, а також територіальну розрізненість підрозділів товариства та тривалу відсутність електропостачання, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" вважає причини для продовження строку на подання відзиву на позовну заяву поважними.

У підготовче засідання 10.12.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховане його клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву на 15 днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з приводу якого судом було відзначено про таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 21.11.2024 встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 21.11.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 22.11.2024, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа (а.с. 119).

Згідно із статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вказане, процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - до 09.12.2024 включно.

Як було вказано вище, із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач звернувся до суду 09.12.2024.

Таким чином, відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

За аналізом вищевикладеного, суд відзначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи необхідність надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, диспозитивності та пропорційності, суд, керуючись приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наведене відповідачем обґрунтування необхідності продовження такого строку, а також, заперечення позивача щодо поданого відповідачем клопотання, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву до 20.12.2024 включно.

Крім того, з приводу наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.12.2024 було частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/4948/24 та продовжено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/4948/24 до 20.12.2024 включно. Також, підготовче засідання було відкладено на 24.12.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №57928/24 від 16.12.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.12.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 58989/24 від 23.12.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (із змінами) та Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку, оприлюдненого на сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/wp-content/uploads/2022/04/MeteringOperators_Instructions_1.3.pdf, ОСР має передавати АКО дані комерційного обліку. Товариство завантажує в систему MMS Market Management System (MMS) Адміністратора розрахунків (АР) погодинні дані комерційного обліку по наступним версіям: версія 1 - орієнтовно/прогнозне електроспоживання, використовується для щодекадних розрахунків за небаланси, щомісячних розрахунків з ОСП/ОСР за послуги диспетчеризації, за послуги передачі/розподілу; версія 2 - фактичне споживання по показам лічильника, використовується для щомісячних та квартальних розрахунків врегулювання небалансів, коригувальних розрахунків за послуги диспетчеризації, передачі/розподілу. Отже, відповідач зазначає, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", забезпечило як постачальник послуг комерційного обліку (далі - ППКО) та оператор системи розподілу (далі - ОСР) внесення даних в систему MMS фактичних даних споживання (версія 2) електричної енергії за всіма учасниками ринку, в тому числі постачальниками, що додані до мереж відповідача. У відповідності до пункту 5.7. Розділу ХІ Кодексу системи передачі вартість послуги передачі для ОСР розраховуються як технологічні витрати помножені на тариф передачі. ТВЕ - технологічні витрати електричної енергії в електричних мережах за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК. Втрати електроенергії в електромережі - це витрати електричної потужності при проходженні електричного струму через лінію електропередачі (далі - ЛЕП) та електрообладнання системи електропостачання споживачів. Обсяги втрат розраховуються у відповідності до "Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання", затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399 (далі - Методика). ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" відобразило дані на платформі MMS, як сформовані на підставі показів засобів обліку всіх споживачів та відобразило власні технологічні втрати. На підставі цих даних були сформовані Акти приймання-передачі послуги, які були підписані двома сторонами. Отже, ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" таким чином підтвердило отримання послуг на суми, зазначені в підписаних актах приймання-передачі послуг та оплатило такі послуги;

- щодо актів коригування, строків на заперечення та незгоди відповідача з ними, відповідач стверджує, що за результатами даних, наданих відповідачем, як постачальником послуг комерційного обліку, позивачем були виставлені Акти приймання-передачі послуг, які були підписані та згодом оплачені відповідачем. Відповідач категорично не погоджується із Актами-коригування до актів коригування до актів приймання передачі послуг за період липень-грудень 2022. Позивач, самостійно, без будь-яких підстав провів коригування даних, внесених оператором системи розподілу за постачальником на власні потреби Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі КПВД) та відобразив об`єми споживання електричної енергії споживача КПВД як втрати ОСР. Окрім того, на підставі цих односторонніх безпідставних дій позивач сформував акти-коригування (вдруге) через два роки та направив їх відповідачу. Відповідач повністю не погоджується із заявленою позивачем заборгованістю та зазначає, що по - перше: вона сформована на підставі об`ємів споживання КПВД, що є правильним для постачальника, але не ОСР. Як зазначалось раніше, постачальнику нараховується послуга передачі за об`ємами споживання його споживачів, в той же час для ОСР об`єми послуги розраховуються як технологічні витрати, а дане споживання не є технологічними втратами; по-друге, позивач самостійно втрутився в дані, сформував безпідставно заборгованість за послуги, які відповідач не отримував та усвідомлено відобразив повний об`єм споживання Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" як технологічні витрати невідомо на яких підставах та керуючись якими нормами. Отже, сформована заборгованість за актами коригування до актів коригування є штучною, та такою, що не підтверджується позивачем. Позивач не надає жодного розрахунку або пояснень, яким чином та на підставі яких саме даних він розрахував додаткові об`єми послуг через два роки. Більш того, позивач навіть не відповів на заперечення відповідача, в яких він зазначав про причини незгоди та направляв позивачу електронною поштою. Враховуючи той факт, що ПрАТ "НЕК Укренерго" не приймає виправлені акти корегування ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та заперечення на них, ігнорує їх наявність, а відповідач категорично не погоджується із виставленими через два роки додатковими обсягами, то вважаєтьс,я що по спірних актах корегування сторонами не досягнуто згоди. При наявності спору, суд зобов`язаний дослідити факт та об`єм надання таких послуг. Відповідач зазначає, що таким чином сам по собі факт створення позивачем первинних документів та направлення їх відповідачу не підтверджує факт та реальність надання таких послуг;

- щодо актів коригування, строків на заперечення та незгоди відповідача з ними, останній зазначає, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку сум заборгованості, оскільки вона сформована не з даних, переданих постачальником послуг комерційного обліку та всупереч до пункту 5.7. Розділу ХІ Кодексу системи передачі, із свідомим порушенням норм чинного законодавства, яким чітко передбачено як та на підставі яких даних розраховується вартість послуг з передачі для ОСР. Окрім того, у відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. Користуючись цим правом, відповідач ставить перед позивачем наступні питання: 1) Чи змінював позивач дані в системі управління ринком електричної енергії, власником якої він є, дані по Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" та по ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", внесені попередньо відповідачем як постачальником послуг комерційного обліку? 2) За умови зміни, на підставі яких первинних даних (показів лічильників, даних з АСКУЕ та інші) позивачем було змінено дані в системі управління ринком та проведено коригування об`ємів та вартості послуг передачі електричної енергії за липень - грудень 2022 року. Чи може позивач на підтвердження цих даних надати документи? 3) У зв`язку з якими обставинами та на підставі яких нормативно-правових актів ПрАТ "НЕК Укренерго" поклав обсяги спожитої електроенергії Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" (по ТКО 62ZV35714S16417V) на втрати ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" у липні - грудні 2022 року? 4) Чи повідомляло ПрАТ "НЕК Укренерго" ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та КП "Компанія "Вода Донбасу" про перекладення об`ємів споживання Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на технологічні витрати ОСР? 5) На підставі яких норм чинного законодавства коригування об`ємів липня - грудня 2022 року було проведено у вересні 2024 року? Відповідач зазначає, що вказані питання стосуються встановлення фактичних об`ємів наданих послуг, оскільки відповідач заперечує отримання від позивача додаткових об`ємів послуг на суму 928 658 грн. 08 коп. Враховуючи, що відповідач заперечує наявність заборгованості на суму 928 658 грн. 08 коп., відповідно нарахові позивачем 3% річних в сумі 5 653 грн. 76 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 042 грн. 23 коп. є безпідставними.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву (вх. суду № 59352/24 від 24.12.2024), в якому позивач просить суд продовжити строку на подачу відповіді на відзив на позовну заяву до 31.12.2024 включно.

У підготовче засідання 24.12.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 24.12.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 14.01.2025.

У підготовче засідання 14.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 20.01.2025, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 19.02.2025 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 14.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 15.01.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко