Рішення

від 20.11.2024 по справі 607/15459/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2024 Справа №607/15459/23 Провадження №2/607/436/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5280142 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000 грн, строком на 30 днів, тобто до 25.01.2022, що вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. При цьому, пунктом 1.4 Договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 25 000 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . Умовами договору сторонами погоджено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 25.01.2022 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. 07.02.2022 Відповідач здійснила частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 50,00 гривень. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснювала.

18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, за яким останнім набуто право вимоги до відповідача в сумі 53450,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума кредиту; 28450 грн - сума процентів за користування кредитом. Окрім цього, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то на думку позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 53450 грн, інфляційні втрати - 9567,55 грн, три відсотки річних - 2069,17 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2147,20 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

19.09.2023 Судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий відповідачем ОСОБА_1 , який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки жодних кредитних правовідносин у позивача з нею немає, будь-яких договорів із ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» вона не укладала та не підписувала, а в матеріалах доданих до позовної заяви відсутній меморіальний ордер, який підтверджує факт передачі позивачем їй кредитних коштів за Договором про надання споживчого кредиту. Водночас, виписка, яка долучена позивачем до позову не містить обов`язкових відомостей щодо первинних документів встановлених чинним законодавством, тому не може слугувати належним доказом по справі (зміст та обсяг операції, особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції, назва одержувача коштів, посади осіб, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі). Також звертаю увагу суду, що зміст виписки не дозволяє, по-перше, ідентифікувати рух по рахунку саме кредитних коштів, а не його власних коштів, по-друге, встановити вхідний і вихідний залишок коштів на рахунку, по - третє підтвердити факт наявності кредитного ліміту або його перерахування банком на його рахунок. Щодо Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» на які посилається позивач, то відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази існування вказаних Правил на час виникнення спірних правовідносин в редакції, яка долучена до матеріалів справи, а до матеріалів справи долучено Правила у редакції від 19.01.2020, при цьому їх текст нею не підписаний та відсутні докази її ознайомлення з ними. Також зауважує, що в матеріалах справи відсутній наказ про затвердження вказаних Правил та витяг із книги обліку наказів про їх затвердження. Крім того, у Договорі відсутній, графік, платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших її фінансових зобов`язань. Також, їй перед укладенням Договору не було повідомлено інформацію зазначену у ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав. споживачів». Отже, в порушення п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» ФК не надала Відповідачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, як це зазначено у п. 9.10 Договору, чим було порушено вимоги чинного закону, а тому даний Договір є неукладеним. Щодо підписання договору, то зазначає, що такий підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, проте виходячи із системного аналізу положень ст. З ЗУ «Про електронну комерцію» Договір від його імені могла підписати будь-яка особа. Відповідач звертає увагу, що приєднаний до матеріалів справи Розрахунок заборгованості базується на власних припущення позивача та не підтверджений первинними документами у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім цього, їй не відомо, яка саме відсоткова ставка була застосована у розрахунку заборгованості, а у Договорі зазначено, його ціну, однак не зазначено, у якій формі, вона встановлена, чи входять до її складу сплата процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Отже на думку відповідача відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Крім того, вказує, що вона не була у встановленому законом порядку повідомлена про зміну відсоткової ставки, а така була змінена позивачем в односторонньому порядку. Також зауважила, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня, його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення спожива, звільняється зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором, а також заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань договором про споживчий кредит у вказаний вище період. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволені позову. Крім того, просив зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 500 грн.

14.02.2024 Судом зареєстровано відповідь на відзив подану представником позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокатом Столітнім М.М., відповідно до якої окрім доводів викладених у позовній заяві позивач вказує, що кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. На підтвердження укладання Договору № 5280142 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «А363585», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Представник позивача зауважує, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

Тому, беручи до уваги викладене, відсутні будь - які сумніви в тому, що 26.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту.

Крім того, ні позивач, ні Первісний кредитор до відповідача не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, неустойки (штрафу, пені), тощо) за Кредитним договором. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

При цьому сума заборгованості за Договором № 5280142 від 26.12.2021 у сумі 53 450 грн розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ «АВЕНТУС Україна».

Представник позивача звертає увагу, що сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. А тому заперечення Відповідача щодо строків позовної давності не можуть бути взяті до уваги. Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, Відповідачу у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви.

Зазначає, що про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Щодо реєстру боржників вказує, що до позовної заяви додано належним чином оформлений витяг з даного реєстру, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».

На підставі викладеного просить позов задовольнити у повному обсязі.

07.02.2024 судом зареєстровано заяву подану представником позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокатом Столітнім М.М. про зменшення позовних вимог, у якій останній зазначив, що позивач користуючись своїм правом передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відмовляється від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості в розмірі 53450 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.09.2023, клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, задоволено частково.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2024, клопотання представника позивача про витребування доказів, задоволено. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 26.12.2021 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 25000 гривень від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.05.2024, клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, задоволено. Призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату вартості проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 . Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

31.07.2024 Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, повернуто матеріали справи до суду без виконання судової економічної експертизи, у зв`язку із відсутністю оплати за проведення експертизи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.09.2024 поновлено провадження у справі.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвокат Столітній М.М. не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги з урахування поданих заяв та клопотань підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Майка М.Б. судове засідання не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Щодо задоволення позову заперечив.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5280142 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (далі - Договір).

Даний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А363585.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000 грн, строком на 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.

Згідно з п. 1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.

За змістом п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 0,57 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 4.2 Договору, сторони погодили порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача.

За змістом п. 4.2.2 Договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Також, відповідно до пункту 4.3, 4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пунктів 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених пунктом 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому пунктом 4.2. договору (пункт 4.3.2 договору).

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5280142 від 26.12.2021 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», підписаного відповідачем ОСОБА_1 26.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А363585, споживачу ОСОБА_1 доступна знижка на стандартну процентну ставку, відтак графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені в Договорі: чиста сума кредиту: 25 000 грн; строк кредиту: 30 днів; проценти за користування кредитом 4 275 грн, реальна річна процентна ставка 582,51%, разом 29 275 грн. Якщо Споживачем не будуть виконанні умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв`язку з чим будуть мати наступні значення: проценти за користування кредитом складуть: 14 250 грн, реальна річна процентна ставка складе: 24079,41 %; загальна вартість кредиту складе: 39 250 грн.

Також, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А363585, зі змісту якого вбачається, що сума кредиту становить 25 000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору. Спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка, відсотків річних становить 693,50 % річних (1,90% в день); знижена процентна ставка, відсотків річних 208,05% річних (0,57 % в день). Тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом: за стандартною процентною ставкою - 14 250 грн; за зниженою процентною ставкою - 4 275 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 39 250 грн; за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 29 275 грн. Реальна річна процентна ставка: за стандартною ставкою, відсотків річних - 24079,41 %; за зниженою ставкою, відсотків річних - 582,51%.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» 26.12.2021 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 25 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) № 2639 від 04.05.2023, № транзакції 1040664849.

17.10.2014 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) отримало ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № НОМЕР_3 .

Відповідно до Договору № 087/20-П про надання послуг з переказу платежів від 08.07.2020 укладеного між ФК - ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та Клієнтом - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», за цим Договором Клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати Платежі з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.

Відповідно до відповідей АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-240418/83341 від 19.04.2024.2023, №20.1.0.0.0/7-240418/46596 від 22.04.2024, наданої на запит суду, картка № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 . На картку № НОМЕР_4 26.12.2021 були зараховані грошові коштів у сумі 25000 грн.

18.04.2023 між Фактором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та Клієнтом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, за яким Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язався відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2 Договору Факторингу).

З акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу від 18.04.2023 № 18.04/23-Ф та реєстру боржників (витяг) до Договору Факторингу від 18.04.2023 № 18.04/23-Ф, вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 5282142 на суму 53 450 грн, в тому числі 25000 грн кредиту та 28450 грн - відсотки.

18.04.2023 позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» надсилався відповідачу ОСОБА_1 на електронну адресу зазначену останнім у Договорі № 5280142 від 26.12.2021 romaxaalonka@gmail.com лист, яким останню повідомлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 18.04.2023 відступило право грошової вимоги за її кредитним договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та про необхідність здійснення оплати на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за новими реквізитами.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи Договір № 5280142 про надання споживчого кредиту від 26.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Водночас, посилання відповідача на те, що вона не підписувала Договір № 5280142 про надання споживчого кредиту суд до ваги не бере, оскільки він підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що її персональні дані (дані паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) були використані ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надані, як і не надані докази звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором № № 5280142 про надання споживчого кредиту від 26.12.2021 відповідно до Договору Факторингу № 18.04/23-Ф від 18.04.2023.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором № № 5280142 від 26.12.2021 виконав у повному обсязі.

Доводи відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт отримання нею кредитних коштів за спірним кредитним договором, то такі спростовуються наявними в матеріалах справи інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) № 2639 від 04.05.2023 та відповідями АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-240418/83341 від 19.04.2024.2023, №20.1.0.0.0/7-240418/46596 від 22.04.2024, з яких судом достовірно встановлено, що 26.12.2021 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та який був зазначений останньою у Кредитному договорі №5280142 від 26.12.2021 було перераховано кошти у розмірі 25 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за укладеним Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 долученого позивачем до матеріалів справи судом встановлено, що загальна сума заборгованість складає - 53450 грн, з яких: 25 000 грн - основний борг; 28450 грн - проценти за стандартною ставкою. Відсотки нараховувались у період з 26.12.2021 по 24.02.2022 по стандартній процентній ставці за кожен день у сумі 475 грн.

Зазначений розрахунок заборгованості суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 .

Крім того, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не виконано умов Кредитного договору № 5280142 від 26.12.2021 необхідних для застосування зниженої процентної ставки, зокрема у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, не здійснено повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за власною ініціативою не продовжено строк кредиту на новий строк, на переконання суду підлягає застосуванню процентна ставка у розмірі 1.90 %, що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 475 грн (25 000 *1,90 % = 475 грн) за один день користування кредитом.

Також суд зауважує, що підписуючи Кредитний договір № 5280142 від 26.12.2021 відповідач ОСОБА_1 погодилася із тим, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором (п. 1.5.2 Договору).

Крім того, відповідно до пунктів 4.3, 4.3.1, 4.3.2 Договору, ОСОБА_1 надала свою згоду на автопролонгацію на наступних умовах, зокрема, у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пунктів 4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

За умовами пункту 1.4 Договору, строк кредиту становить 30 днів, тобто до 25.01.2022.

Разом з тим, оскільки у відповідача ОСОБА_1 станом на 25.01.2022 була наявна заборгованість за кредитом, у відповідності до п. 4.3.1 відбулась автопролонгація, а відтак позивач має право на стягнення з неї процентів в тому числі і за період автопролонгації.

Як слідує із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за укладеним Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021, відсотки нараховувались у період з 26.12.2021 по 24.02.2022, тобто за 60 днів (30 днів строк кредиту перебачений п. 1.4 Договору + 30 днів строк кредиту після автопролонгації).

Таким чином, розмір нарахованих процентів за Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 становить 28 500 грн (475 грн * 60 днів = 28 500 грн), що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи.

Проте, 07.02.2022 відповідач здійснила часткову оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 50,00 гривень.

Таким чином, розмір нарахованих процентів за Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 становить 28 450 грн (28500 грн - 50 грн = 28 450 грн).

Також, не заслуговують на увагу твердження відповідача з приводу того, що у Договорі відсутній, графік, платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших його фінансових зобов`язань, оскільки вказана інформація міститься у Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5280142 від 26.12.2021, зокрема у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А363585.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 53 450 грн, яка складається із: суми неповернутого кредиту - 25 000 грн; суми нарахованих відсотків - 28 450 грн, а тому суд приходить до висновку, що майнові права позивача підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5280142 від 26.12.2021 у розмірі 53 450 грн.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованості за Договором № 5280142 про надання споживчого кредиту від 26.12.2021 у розмірі 53 450 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 147,20 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Так, повноваження адвоката Столітнього М.М. підтверджені договором № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2022 та ордером про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1423361 від 10.08.2023.

Як вбачається з Договору № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2022, укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та Клієнтом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно звіту від 10.08.2023 про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2022, адвокат Столітній М.М. надав, а Клієнт ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» прийняв наступну правову допомогу: Збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, подання до суду позовної заяви в інтересах Клієнта - 10 год. вартістю 10 000 грн.

Відповідно до рахунку на оплату по замовленню №783/10/08 від 10.08.2023, за Договором № 10/07-2023 від 10.07.2023, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має сплатити наступні послуги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 год. вартістю 3000 грн; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором - 5 год. вартістю 5000 грн; подання до суду позовної заяви в інтересах Клієнта - 2 год. вартістю 2000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Таким чином, наявність договірних відносин між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» підтверджується ордером про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1423361 від 10.08.2023, договором № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2022, звітом від 10.08.2023 про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2022, рахунком на оплату по замовленню №846/10/08 від 10.08.2023.

Таким чином позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, п.п. 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені в звіті від 10.08.2023 про надання правової допомоги, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, суд вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу.

З врахування наведеного та вимог ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак враховуючи, що позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» задоволено повністю, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір сплачений за подання даного позову до суду в розмірі 2147,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за Договором № 5280142 про надання споживчого кредиту від 26.12.2021 у розмірі 53 450 (П`ятдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 25 000 гривень - сума кредиту, 28 450 гривень - сума процентів за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 2147,20 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 6000 гривень витрат на правничу допомогу.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса місця знаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич