Ухвала

від 05.12.2024 по справі 932/2295/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2295/23

Провадження № 2-с/932/35/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14 червня 2024 року по справі № 932/2295/23 про стягнення заборгованості по оплаті з надання послуг з управління будинком та об`єктів благоустрою, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних-

у с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника Патику А.В. 02.08.2024 через систему Електронний суд звернувся до суду щодо скасування судового наказу від 14.06.2024 року у справі №932/2295/23 про стягнення заборгованості по оплаті з надання послуг з управління будинком та об`єктів благоустрою, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 15.08.2024 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалу суду від 15.08.2024 представник заявника отримав 15.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Ухвала набрала законної сили та не оскаржувалася.

16.08.2024 представником заявника Патикою А.В. повторно подано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про скасування судового наказу від 14.06.2024 року №932/2295/23, тобто наступного дня після отримання ухвали про повернення заяви без розгляду.

У повторній заяві представник боржника просив: поновити боржнику строк на подачу заяви про скасування судового наказу від 14.06.2024 та скасувати судовий наказ, тобто повторно звернувся із тим ж самими вимогами.

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 02.09.2024 винесено ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження за повторною заявою про скасування наказу.

Боржник не погоджуючись із рішенням суду від 02.09.2024, звернувся до Дніпровського апеляційного суду, який своєю постановою 13.11.2024 року скасував ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2024.

У своїй постанові, апеляційний суд вказав, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Порядок розгляду належно оформлених заяв про скасування судового наказу регламентовано ст. 171 ЦПК України.

Так, відповідно до частини 2, 3 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст. 170 ЦПК України, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Отримавши заяву про скасування судового наказу, суду необхідно встановити відповідність поданої заяви ст. 170 ЦПК України. У разі якщо суд дійде висновку про те, що така заява оформлена належним чином, вона має бути розглянута відповідно до вимог та у межах строків, встановлених у ст. 171 ЦПК України.

Дніпровський апеляційний суд у своїй постанові вказав, що суд, за умови належно оформленої заяви боржника про скасування судового наказу, має право винести лише 2 види рішень: ухвалу про повернення заяви без розгляду або ухвалу про скасування судового наказу.

Скасувавши ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2024, Дніпровський апеляційний суд повернув заяву від 16.08.2024 про скасування судового наказу від 14.06.2024 для продовження розгляду.

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська перевіривши повторну заяву боржника про скасування судового наказу від 16.08.2024 на відповідність вимогам ст. ст. 170, 171 ЦПК України виснує.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Пропуск процесуальних строків допустимий з огляду на поважність причин такого пропуску. Поважність пропуску це та категорія, яка залежить від кожної конкретної ситуації і яка не залежить від суб`єктивної поведінки заявника, позивача тощо.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

Боржник 02.08.2024 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про скасування судового наказу. У заяві зазначив, що 01липня 2024року дізнався про опублікування судового наказу від 14.06.2024 (а.с.74).

Постановляючи ухвалу 15.08.2024 суд, обґрунтовуючи відмову у скасуванні судового наказу, вказав, що боржник про наявність судового наказу дізнався 01 липня 2024, тобто пропустив строк на оскарження, оскільки до суду звернувся лише 02.08.2024 року (а.с.97).

У подальшому, боржник в особі його представника Патики А.В., отримавши ухвалу суду про повернення без розгляду 15.08.2024 о 22.10 год., подає до суду 16.08.2024 нову заяву про скасування судового наказу від 14.06.2024, при цьому змінюючи вже дату, коли він дізнався про наявність судового наказу з Єдиного державного реєстру судових рішень із «01 липня» у заяві про скасування судового наказу від 02.08.2024 - на «01 серпня» у заяві про скасування судового наказу від 16.08.2024 (а.с.103).

Суд оцінює такі дії боржника, в інтересах якого діє представник Патика А.В., як недобросовісні та вбачає у них спотворення інформації та умисну зміну дати ознайомлення із судовим наказом з метою штучного створення умов, за яких судовий наказ від 14.06.2024 може бути скасований. Боржник в особі представника ОСОБА_2 при цьому не оскаржує первісну ухвалу суду про повернення заяви без розгляду, а лише ухвалу від 02.09.2024.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

У даному випадку боржник в особі представника Патики А.В., достовірно обізнаний із судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила, однак створив умови, шляхом зміни дати ознайомлення із судовим рішенням (судовим наказом від 14.06.2024), за яких проігнорував судові процедури та поставив суд, який повинен забезпечити принцип рівності сторін у справі, перед необхідністю скасувати судовий наказ від 14.06.2024 за новою заявою від 16.08.2024, ігноруючи той факт, що є ухвала суду від 15.07.2024, яка набрала законної сили та боржником не оскаржувалася.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи постанову Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2024 суд дійшов висновку, що боржник дізнався про судовий наказ від 14.06.2024 саме 01 липня 2024, до суду звернувся вперше 02.08.2024, а отже пропустив строк на оскарження судового наказу від 14.06.2024. Умисна зміна дати ознайомлення із судовим наказом від 14.06.2024 є недобросовісною поведінкою як учасника судового процесу та зловживання своїми процесуальними правами, а отже суд вважає, що підстави для поновлення строку для звернення до суду щодо скасування судового наказу відсутні.

Ухвалу винесено з урахуванням часу перебування судді у відрядженні.

Керуючись ст.ст.170,171,247 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу 932/2295/23 від 14.06.2024 залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про скасування судового наказу від 14 червня 2024 року по справі № 932/2295/23 про стягнення заборгованості по оплаті з надання послуг з управління будинком та об`єктів благоустрою, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних- повернути без розгляду.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Ярощук