Рішення

від 11.12.2007 по справі 14/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

11.12.07                                                                                           Справа№ 14/321

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді-ко”, м.Львів

Про:  стягнення  1982,65 грн.  

      Суддя  Кітаєва С.Б.

      Секретар Митник Ю.О.

Представники:     

від позивача: Шелемей В.В. –представник (довіреність від 01.03.2007р.).

від відповідача: не з”явився.                                                       

       Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України  позивачу  роз”яснено.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Фреш”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді-ко”, м.Львів  про  стягнення  1982,65 грн. заборгованості, в тому числі: 1919,11 грн. –боргу; 63,54 грн. –пені та відшкодування судових витрат по справі.  

       Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2007р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на  27.11.2007р.  

    З підстав зазначених в ухвалі суду від 27.11.2007р. розгляд справи відкладався на 11.12.2007р.

     Представник позивача  в засіданні підтвердив надходження  від  ТзОВ “Ді-ко” коштів  в сумі 1906,00 грн. на рахунок  ТзОВ “Ді-ко”.

     11.12.07р. через канцелярію суду, поступив лист від відповідача, в якому повідомлено, що борг в сумі 1906,00 грн. погашено, що підтверджується  банківською випискою від 12.11.2007р.

      Відповідач  повторно явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 12.11.2007р. та  27.11.2007р. не виконав, хоча у встановленому  порядку своєчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що в господарського суду Львівської області є належні докази.

      Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

      В судовому засіданні  11.12.2007р. за згодою представника позивача оголошено вступну та  резолютивну  частини  судового рішення.

      Судом встановлено наступне:

    Між ТзОВ  “Фреш” Постачальник (Позивач по справі) та ТзОВ “Ді-ко” Покупець (Відповідач по справі) 27.10.2006р. було  укладено Договір поставки товарів № 676, на підставі якого, Постачальник зобов”язується передавати у власність Покупця товар згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов”язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах, передбачених Договором, а саме згідно п.6.1. Договору  на протязі 21-го календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу Продавця. Днем відвантаження товару рахується дата виписки накладної, яка вказується в накладній.

    Відповідно до підписаних видаткових накладних, Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 5017,30 грн.

      Відповідач  свої  зобов”язання по оплаті товару  належним чином  не виконує.

     25.09.2007р. Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 201 про погашення боргу в сумі 4517,70 грн., яку останній частково задоволив, сплативши 500,00 грн. та згідно накладних на повернення товару, було повернено товару на загальну суму 2598,59 грн.

  Станом на 31.10.2007р. борг Відповідача перед Позивачем становить 1919,11 грн., що підтверджується  розрахунком боргу.

   Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Відповідно до п.2.1 Договору покупець передає постачальнику замовлення, в якому зазначає кількість, асортимент та ціну товару. Замовлення передається постачальнику шляхом заповнення бланку замовлення за підписом керівника або уповноваженої особи, скріпленого печаткою Зміни в замовлення вносяться за згодою сторін. ( п.2.2 Договору).

    Відповідно до п.2.3 Договору після підписання представниками обох сторін накладної про здачу-приймання товару, замовлення втрачає чинність. Передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості та ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця .   Відповідно до п.4.4 Договору з моменту підписання накладної і передачі всіх необхідних документів, зобов”язання постачальника по передачі доставленого товару, вважаються виконаними.

      Додатком № 1 до договору поставки товарів № 676 від 27.10.2006 року визначено підписи відповідальних осіб відповідача, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності, та відбитки печаток (штампів), якими засвідчуються документи, що підтверджують прийняття  товарно-матеріальних цінностей.

     На вимогу суду позивачем не подано до справи замовлення покупця на поставку товару , оформлені відповідно до розд..2 договору ( за підписом керівника або уповноваженої особи та скріплені печаткою) , у зв”язку з їх відсутністю. Відповідно до умов договору саме в Замовленні повинно було бути визначено кількість, асортимент та ціну товару  ( кількість(асортимент), ціна товару –складові такої  істотної умови договору купівлі-продажу, як предмет). Лише після підписання представниками обох сторін накладної про здачу-приймання товару , замовлення втрачає чинність. Судом також встановлено, що видаткові накладні  не містять передбачених договором підписів  відповідальних осіб покупця, уповноважених приймати матеріально-технічні цінності та відбитків печатки, як це передбачено Додатком № 1 до договору.

     Однак зазначене не спростовує факту отримання відповідачем від позивача товару. Це підтверджує і сам відповідач здійсненими оплатами.

     Разом з тим, позивачем подано до справи податкові накладні, до кожної із видаткових накладних. Відповідно до положень Закону України “Про податок на додану вартість”- податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної передається покупцю, а копія залишається у продавця товарів ( робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

       Порядок заповнення податкової накладної затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п.12 Порядку, до розділу 2 податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів ( робіт, послуг). Окрім того,  в податковій накладній  повинна бути чітко зазначена умова поставки (продажу) , тобто , форма цивільно-правового договору. Відповідальність за дотримання вимог вказаного Порядку, достовірність внесених у податкову накладну даних, з ціллю уникнення порушень умов податкового законодавства та стандартів фінансового обліку, - несе платник податку на додану вартість, в даному випадку особа, яка її заповнювала - позивач по справі.

   Як встановлено судом умовою поставки, згідно наявних у справі податкових накладних, були видаткові накладні( наявні у справі), а не договір № 676 від 27.10.2006 року.

  Окрім того, проводячи розрахунок за товар, покупець не вказує в призначенні платежу, як того вимагають умови договору № 676 від 27.10.2006 року, що це “оплата за поставлену  (вказати промтовари або продтовари) по договору поставки товарів № 676 від  27.10.2006 року.

   На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що поставка товарів, згідно накладних, що є у справі, здійснювалась позивачем відповідачу не на виконання умов договору № 676 від 27.10.2006 року, а на бездоговірній основі.    

  Разом з тим, факт отримання товару відповідачем на суму  5 017,30 грн,  підтверджується  видатковими накладними № 50008509 від 3.07.07 р, № 50009721 від 25.07.07 р, № 50008510 від 03.07.07 р, № 50009722 від 25.07.2007 р  та податковими накладними до цих накладних, частково проведеним відповідачем розрахунком в сумі 500,00 грн. і 1906,00 грн , накладними на повернення товару № 0029306 від 05.10.07 р.  на суму  1223,60 грн та № 0029351 від 10.10.07 р. на суму 1374,99 грн. Відтак сума боргу за відповідачем складає 12,71 грн, чим спростовуються твердження останнього про проведення повного розрахунку  з позивачем за отриманий по вказаних видаткових накладних товар.

  В частині  вимоги про стягнення основного боргу позов підлягає до задоволення в сумі 12,71 грн.  Як встановлено судом, вимога в порядку ч.2 ст.530 ЦК України про проведення повного розрахунку за отриманий товар позивачем заявлялась відповідачу  25.09.2007 р.      

 Пунктом 9.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості простроченого платежу, за кожен день прострочки, що становить 63,54 грн.  (розрахунок  в матеріалах справи).

  Оскільки вимога позивача про стягнення 63,54 грн. пені ґрунтується на п.9.2 Договору поставки № 676 від 27.10.2006 року, який до даних правовідносин не поширює свою дію, в задоволенні вимоги про стягнення пені позивачу слід відмовити.

 Встановлена судом відсутність певного договору між сторонами одночасно означає відсутність відповідних прав і обов”язків сторін за цим договором ( у будь-якому разі таких, які б користувалися судовим захистом).

  Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

  Оскільки, в частині вимог про стягнення  1906,00 грн. боргу  предмет спору відсутній, провадження у справі підлягає припиненню.

 Судові витрати по справі покладаються на Відповідача, оскільки з його вини спір розглядається судом.

   Отже, виходячи з вищенаведеного стягненню з Відповідача на користь Позивача  підлягає 12,71 грн. –боргу, 102,00 грн. держмита  та  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

     Керуючись ст.ст.32,33,36,38,43,44,49,75, п.п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85,116 ГПК України, суд,-  

                                                   В И Р І Ш И В :

    1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді-ко”, м.Львів, вул.Бойчука,5/49 (р/р 2600501300162 в філії ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 385457, ЗКПО 34559796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш”, м.Львів, вул.Промислова,53 (р/р 260023001427 в ЛФ ВАТ “ВІЕЙБІ Банк”, МФО 325763, ЗКПО 23956445) 12,71 грн. –боргу, 102,00 грн. держмита  та  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

            Наказ  видати після набрання судовим рішенням законної сили.

        2.Припинити провадження щодо стягнення 1906,00 грн. основного боргу.

      3. В задоволенні  вимоги  про стягнення  63,54 грн.  пені   –відмовити.

Суддя