Рішення

від 16.12.2024 по справі 643/9479/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9479/23

н/п 2-др/953/76/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого суддіКолесник С.А.

за участі секретаря судового засіданняСмаль Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Харкова заяву представника третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі№ 643/9479/23за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу та акту про проведення електронних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 до Київського районного суду м.Харкова надійшла заява представника третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі№ 643/9479/23за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу та акту про проведення електронних торгів, у якому представник просить: ухвалити додаткове рішення по справі № 643/9479/23; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Судове засідання з вирішення цього питання провести за відсутності ТОВ «Гленкор Девелопмент» та його представника.

10.12.2024 року до суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ксенжик К.В. на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що представником третьої особи належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік, обсяг та вартість наданих як адвокатом послуг та витрат. При цьому, вважає, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи, її складності, не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Крім того, зазначив, що вимоги про стягнення вказаних витрат не є співмірними із заявленими позовними вимогами та описом наданих послуг. Водночас, зауважив, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Тому, враховуючи викладене, адвокат Ксенжик К.В. просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 заяву представника третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченка О.М. прийнято до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ксенжик К.В. в судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченко О.М. у заяві від 05.12.2024 просив проводити розгляд справи без участі ТОВ «Гленкор Девелопмент» та його повноважного представника.

Представник відповідача - Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та представник третьої особи - ДП «СЕТАМ» про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з"явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч.2, 3,4ст. 270 ЦПК Українизаяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченка О.М. з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 абзаци перший та другий підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини (справа про право на правову допомогу) вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до частини першоїстатті 131-2 Конституції Українидля надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Система правничої допомоги в Україні побудована таким чином, що вона може бути надана на безоплатній основі або за оплату.

Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб`єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначаєЗакон України «Про безоплатну правничу допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-VI.

Особи, які не є суб`єктами права на безоплатну правничу допомогу, відповідно до зазначеногозакону, захищають свої права, свободи, інтереси в суді самостійно або користуючись правничою допомогою у тому числі й за оплату. Тож такі особи несуть витрати, пов`язані з участю осіб, які здійснюють представництво їх інтересів у справі.

Відповідно до положень частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представником третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» під час подання пояснень щодо позову було зазначено про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн. в суді першої інстанції. Водночас, вказано, докази розміру витрат будуть надані суду з урахуванням положень ч. 8 ст. 141 ЦПК (т. 1 а.с. 138-139). При цьому, було подане до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 50000 грн. в окремій заяві протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті спору.

Отже, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до винесення рішення по суті, а заява про ухвалення додаткового судового рішення, яка розглядається, разом з відповідними доказами подана в п`ятиденний строк після прийняття рішення.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що міжТОВ «Гленкор Девелопмент» та Адвокатським бюро «ОЛЕКСІЯ РОМАНЧЕНКО», в особі керуючого Романченко Олексія Михайловича було укладено Договір про надання юридичних послуг № 17/07-2022 від 19.07.2022 (т. 3 а.с. 197). На підставі зазначеного договору адвокатом Романченком О.М. видано ордер на надання правової допомоги ТОВ «Гленкор Девелопмент» (т. 1 а.с. 141).

Так, на виконання п. 6.2. даного договору 25 жовтня 2023 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022 Адвокатське бюро «Олексія Романченко» приймає на себе зобов`язання надати Клієнту професійну правничу допомогу в рамках цивільної справи № 643/9479/23 за позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу торгів, в якій Клієнт приймає участь у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову.

Крім того, відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта (т. 3 а.с. 198).

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 3 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає (за необхідності): підготовка та подання до суду пояснень щодо позову, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ЦПК України, які необхідні для розгляду справи.

Так, 03 грудня 2024 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» було підписано Акт виконаних робіт № 3 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022, відповідно до якого сторони погодили, що відповідно до п. 1, 4 Додаткової угоди № 3 від 25.10.2023 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022 Адвокатське бюро надало Клієнту професійну правничу допомогу у Київському районному суді м. Харкова при розгляді справи № 643/9479/23, в рамках якої було розглянуто позов ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу торгів, в якій ТОВ «Гленкор Девелопмент» приймає участь у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, а саме: вивчено матеріали позовної заяви та підготовлено пояснення третьої особи від 30.10.2023 щодо позову; підготовлено клопотання про зупинення провадження у справі від 23.11.2023; підготовлено клопотання про поновлення провадження у справі від 07.03.2024; підготовлено клопотання про зупинення провадження у справі від 27.05.2024; підготовлено письмові пояснення від 30.09.2024; підготовлено письмові пояснення від 30.10.2024; підготовлено письмові пояснення від 27.11.2024; взято участь у семи судових засіданнях по справі. При цьому, під час надання правової допомоги ТОВ «Гленкор Девелопмент» у суді першої інстанції Адвокатським бюро витрачено 17 годин (т. 3 а.с. 196).

Згідно із п. 2 Додаткової угоди № 1 від 25.10.2023 до Договору № 17/07-2022 від 19.07.2022 гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції становить 50000,00 (п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень, які мають бути сплачені Клієнтом у строк до 02 січня 2025 року (т. 3 а.с. 196).

Водночас, в результаті надання адвокатом Романченком О.М. професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, Київським районним судом м. Харкова 02.12.2024 ухвалено рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу та акту про проведення електронних торгів (т. 3 а.с. 176-187).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30Закону№5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.6ст. 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власноїініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Крім того, Верховний Суд свого часу зазначав, що «… суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу … дійшовши висновку про неспівмірність розміру витрат на правничу, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований» (пункти 81 та 82 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частиною шостоюст.13ЗаконуУкраїни«Просудоустрійістатуссуддів» від2червня2016року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, згідно частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із положень ч.3ст. 141 ЦПК України, враховуючи позицію представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ксенжик К.В., характер виконаної адвокатом Романченком О.М. роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначені представником третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвокатом Романченком О.М. витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн. є завищеними, а тому дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 89, 133, 134, 137, 141, 247, 263, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі№ 643/9479/23за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу та акту про проведення електронних торгів - задовольнити частково.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь третьої особи ТОВ «Гленкор Девелопмент» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 16.12.2024.

Головуючий суддя Колесник С.А.