Постанова

від 04.12.2024 по справі 914/119/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа №914/119/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача Венглевський Б.Б.

від відповідача Дуркач І.І.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна б/н від 11.10.2024,

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 суддя Козак І.Б., м. Львів, повний текст рішення складено 25.09.2024,

у справі №914/119/24

за позовом приватного підприємства РП Вест Транс, м.Львів-Рудне,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна, с.Хильчиці, Золочівського р-ну,

про стягнення заборгованості 679 726,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

10.09.2024 до господарського суду Львівської області позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на суму 63588,00 грн. .

Свою заяву, позивач обгрунтовує Договором №23/21-1 про надання правової допомоги, Додатковою угодою №1 до Договору №23/21-1 від 20.09.2023, Актом приймання-передачі наданих послуг за Договором №23/21-1.

Короткий зміст додаткового рішення суду

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 заяву приватного підприємства РП Вест Транс про винесення додаткового рішення у справі №914/119/24 задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.У решті заявлених вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду прийнято з посиланням на критерії обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності розміру витрат, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом позивача.

Суд першої інстанції зазначив про те, що у даній справі наявні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з частковим задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

14.10.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна б/н від 11.10.2024 на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 в справі №914/119/24.

Апелянт зазначає, що не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне:

-судові витрати є неспівмірними із складністю справи;

-має місце завищення суми витрат;

-дана категорія справ є незначної складності;

-час витрачений адвокатом на виконання обсягу відповідних робіт завищений;

Апелянт просить скасувати додаткове рішення першої інстанції, шляхом зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 15 000 грн.

У відзиві позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив таку задоволити.

У свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

20 вересня 2023 року між позивачем та АО «ЛЮРЦ» було укладено Договір про надання правової допомоги № 23/21-1. Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Адвокат зобов`язується здійснити правовий захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором.

П. 2 додаткової угоди № 1 від 20.09.2023 до Договору про надання правової допомоги, сторони узгодили, що гонорар становить 60 000 грн. Остаточний розмір визначається у акті виконаних робіт.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.09.2024 року розмір правової допомоги становить 63 588 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 Апеляційну скаргу приватного підприємства РП Вест Транс задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. У цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь Приватного підприємства РП Вест Транс 183 200, 08 грн. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 залишено без змін.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Разом з тим Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Також із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір (фіксований розмір гонорару) з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

На підтвердження понесених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді І інстанції в розмірі 677211,00 грн (еквівалентно 15000,00 Євро) відшкодування витрат на правову допомогу Заявник надав, зокрема:

- договір про надання правової допомоги № 23/21-1 від 20.09.2023 укладений між приватного підприємства РП Вест Транс та АО «ЛЮРЦ»;.

- додаткову угоду №1 від 20.09.2023 до Договору про надання правової допомоги;

- акт приймання передачі наданих послуг від 06.09.2024 року.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає про таке.

Ціна даного позову складає 679 726,13 грн, а витрати позивача на надання правової допомоги складають 63 588 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що в Акті надання правової допомоги до професійної правничої допомоги віднесено «аналіз первинних документів на предмет заборгованості, консультування щодо перспектив стягнення заборгованості», «підготовка претензії про сплату боргу», «підготовка двох адвокатських запитів», всі ці послуги, на думку суду, охоплюються послугою №4 у акті «Підготовка позовної заяви та розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення в оплаті за надані послуги з перевезення».

Також суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, в постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§95).

Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні витрат на правничу допомогу в зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково.

Апеляційний суд встановив, що послуги враховані двічі за одні і ті ж дії наданих адвокатом послуг , що описано судом вище.

Колегія суддів погоджується частково з доводами апеляційної скарги, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, вважає, підставним зменшення витрат на правничу допомогу до 25 000 грн.

Проте суд не погоджується із запропонованою сумою стягнення в апеляційній скарзі , оскільки не враховано заявником всіх необхідних критеріїв для визначення суми стягнення, окрім того не подано доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про зменшення суми до 15 тис. гривень.

З вищенаведених підстав апеляційний суд зменшує розмір судових витрат на правничу допомогу з 50 тисяч гривень до 25 тис. гривень з мотивів викладених вище.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна задоволити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/119/24 частково скасувати. Заяву приватного підприємства РП Вест Транс задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна (адреса: 80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Хильчиці, вул.Заводська,14, ідентифікаційний код 33708884) на користь Приватного підприємства РП ВЕСТ ТРАНС (адреса: 79493, м.Львів-Рудне, вул.Підгірянки М., б.1, ідентифікаційний код 43490152) 25 000,00 грн. відшкодування правничої допомоги.

4. В решті Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/119/24 залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.12.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т. Б.

Якімець Г. Г.