Повістка

від 29.01.2025 по справі 914/119/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа №914/119/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Дуркач І.І.,

розглянув заяву приватного підприємства РП Вест Транс б/н від 04.12.2024

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/119/24

за позовом приватного підприємства РП Вест Транс, м.Львів-Рудне,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна, с.Хильчиці, Золочівського р-ну,

про стягнення заборгованості 679 726,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства РП Вест Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна про стягнення 679 726,13 грн. заборгованості.

Господарський суд Львівської області рішенням від 10.09.2024 позовні вимоги задоволив частково. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 474 550,00 грн. основного боргу з ПДВ, 1 973,25 грн. інфляційних втрат, 2 223,00 грн. 3% річних, 16 741,09 грн. пені, 7 432,31 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 24.09.2024 заяву приватного підприємства РП Вест Транс про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволив частково. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу допомогу. У решті заявлених вимог відмовив.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 04.12.2024 апеляційну скаргу приватного підприємства РП Вест Транс задоволив. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог. У цій частині прийняв нове рішення, яким стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 183 200,08 грн. У решті рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 залишив без змін. Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 4 542,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції..

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/119/24 частково скасував. Заяву приватного підприємства РП Вест Транс задоволив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь Приватного підприємства РП ВЕСТ ТРАНС 25 000,00 грн. відшкодування правничої допомоги. У решті Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі №914/119/24 залишив без змін.

До Західного апеляційного господарського суду звернулось приватне підприємство «РП ВЕСТ ТРАНС» із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якої заявник просив стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» на користь приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» витрати на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» на рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог у справі № 914/119/24 - у розмірі 22 710,00грн

Товариство з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна звернулося із клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до розміру - 5 000 грн.

Приватне підприємство РП Вест Транс подало заяву про розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/119/24 - без участі представника приватного підприємства «РП Вест Транс»; просить заяву приватного підприємства «РП Вест Транс» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити.

У судовому засіданні, представник відповідача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 тис. грн. з обгрунтуванням неспіврозмірності, нереальності понесених витрат.

Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК).

Отже, зі змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) в постанові від 21.05.2021, у справі №905/1623/20 , Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.07.2023, у справі №911/3312/21).

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім цього за положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У разі ж недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Поряд з цим, обов`язок доведення неспівмірності витрат законодавець покладає на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Такий висновок зроблено у постанові Верховного суду від 31.10.2024 року у справі №914/127/20.

В апеляційній скарзі від 30 вересня 2024 року, що подана на рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року в справі №914/119/24, позивач зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач очікує понести при апеляційному розгляді становить - 30 000.00 грн.

Остаточна сума судових витрат на правову допомогу, понесених Позивачем у справі №914/119/24 за апеляційною скаргою приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» на Рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року, в частині відмови у задоволені позовних вимог, за позовом приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» до товариства з обмеженою відповідальністю «КОУДАЙС УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів становить 22 710,00 грн.

04 грудня 2024 року в судовому засіданні перед винесенням рішення по справі №914/119/24 з розгляду апеляційної скарги приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» на рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року, представником апелянта було озвучено перед апеляційним судом прохання про стягнення із відповідача, при винесенні рішення, понесених витрат на правову допомогу з розгляду наведеної вище апеляційної скарги.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить стягнути з позивача 22 710,00 грн.витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи №914/119/23 в суді апеляційної інстанції.

У підтвердження понесених витрат за надані правничі послуги в суді апеляційної інстанції заявник долучив копії Договору про надання правової допомоги № 23/21-1 від 20 вересня 2023 року, Додаткової угоди № 2 від 20 вересня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 08 листопада 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна звернулося із клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5 000 грн.

Клопотання обґрунтовує незначною складністю цієї категорії справи, залученістю представника скаржника - Венглевського Б. Б. до розгляду справи у суді 1-ої інстанції, обізнаністю представника скаржника із матеріалами справи так і законодавчого регулювання перевезень вантажів, а тому вважає завищеною вартість та обсяг наданих послуг, невідповідність вартості наданих послуг Рекомендаціям Ради адвокатів Чернігівської області щодо застосування ставок адвокатського гонорару.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛЮРЦ» укладено Договір про надання правничої допомоги № 23/21-1 від 20 вересня 2023 року (надалі - Договір) та Додаткову угоду № 2 від 20 вересня 2024 року, в якій визначено умови про розмір та строки сплати гонорару адвокату.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 20 вересня 2024 року, гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи №914/119/24 у Західному апеляційному господарському суді становить 30 000.00 гривень. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.

Згідно з п. п. 3.1. п. 3 Додаткової угоди, оплата гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 3 (трьох) днів з дня фактичного одержання коштів (заборгованості) від боржника, вказаних у п. 1 даної Додаткової угоди . Клієнт може оплатити гонорар авансом.

Як зазначено в п. п. 6.1. п. 6 Додаткової угоди, надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі чи в іншому аналогічному документі, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

На виконання умов Договору про надання правової допомоги № 23/21-1 від 20 вересня 2023 року та Додаткової угоди № 2 від 20 вересня 2024 року, між приватним підприємством «РП ВЕСТ ТРАНС» та адвокатським об`єднанням «ЛЮРЦ» для підтвердження обсягу наданої правової допомоги та фактичної вартості таких послуг, складено акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 08 листопада 2024 року (із зазначення детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витраченого часу та вартості)

Отже, остаточна сума судових витрат на правову допомогу, понесених апелянтом за апеляційною скаргою приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» становить 22 710,00 грн.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг №3 від 08 листопада 2024 року клієнту надано такі послуги на загальну суму 22 710,00грн:

-вивчення змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року в справі №914/119/24 опрацювання законодавчої бази, аналіз судової практики щодо перспектив апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції(3 028,00грн x 0,5 x2год= 3 028,00грн);

-підготовка апеляційної скарги від 30 вересня 2024 року на рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року в частині відмови в задоволені вимог згідно позовної заяви ПП «РП ВЕСТ ТРАНС» до ТОВ «КОУДАЙС УКРАЇНА» про стягнення заборгованості(3 028,00грн x 0,5 x6год= 9084,00грн);

-вивчення змісту та доводів відзиву ТОВ «КОУДАЙС УКРАЇНА» на апеляційну скаргу з оскарження частково рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2024 року, опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики щодо безпідставності мотивів викладених у відзиві (3 028,00грн x 0,5 x2год= 3 028,00грн);

-підготовка відповіді на відзив від 28 жовтня 2024 року в справі №914/119/24 (3 028,00 грн. x 0,5 x4год= 6056,00 грн.);

-участь у судовому засіданні, 27 листопада 2024 року розгляду апеляційної скарги ПП «РІП ВЕСТ ТРАНС» на рішення Господарського суду Львівської області від 24 вересня 2024 року (в частині відмови у задоволенні позовних вимог) з врахуванням часу добирання до суду (3 028,00 грн. x 0,5 x1год= 1514,00 грн).

Адвокатське Об`єднання керувалось Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 для визначення вартості годин роботи виконавця. З 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Вид роботи визначено відповідно до ст. 126 ПІК України, де загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги, вказаних у п. 1. цього акту, становить 22710,00 грн.

Цей акт є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги № 23/21-1 від 20 вересня 2023 року та Додаткової угоди № 2 від 20 вересня 2024 року до Договору № 23/21-1 від 20 вересня 2023 року.

З вищенаведеного, апеляційний суд встановив, представник скаржника адвокат Венглевський Б. Б. представляв інтереси приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» у суді першої інстанції у справі №914/119/24.

Представник позивача брав участь у двох судових засіданнях.

Представником позивача подано суду апеляційну скаргу на рішення суду від 10.09.2024, відповідь на відзив.

Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вказано, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

У цьому випадку сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПКУ, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши долучені докази щодо наданих послуг, беручи до уваги умови договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до вказаного договору, колегія суддів вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг частково відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи, а тому заява приватного підприємства «РП ВЕСТ ТРАНС» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Категорія справ, до якої відноситься справа № 914/119/24 відноситься до спорів з питань невиконання або неналежного виконання зобов`язань: перевезення, транспортного експедирування між суб`єктами господарювання в Україні, які були і вважаються спорами незначної складності, та не потребують від адвоката спеціальних знань, щодо, зокрема, розуміння особливостей міжнародного перевезення вантажів, звернення до спеціальних підзаконних актів, тощо.

Підтвердженням того, що дана категорія справ є незначної складності слугує і присвоєння коефіціенту складності - 1.00 у Протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями в цій справі від 11.01.2024 року, а також те, що згідно з рішенням Ради суддів України від 09.06.2016 № 46, рекомендований коефіціент складності справи за даною категорією у місцевих господарських судах встановлено у розмірі - 0,82.

Адвокатське Об`єднання при складенні акту наданих послуг керувалось Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 для визначення вартості годин роботи виконавця. Відповідно до яких рекомендований розмір гонорару адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

Вартість послуг адвоката у справах по ГПК щодо підготовки апеляційної скарги (позовної заяви) повинна становити від 4 000 гривень, участь у апеляційному розгляді справи становить 5000 грн+2000грн за другий та наступний судодень, без урахування транспортних витрат та витрат на відрядження.

З 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Опис послуг, що відображений у п.1 та п.3 Акту приймання - передачі наданих послуг - "опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики щодо перспектив апеляційного оскарження", "опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики щодо безпідставності мотивів викладених у такому відзиві" перекликаються між собою. Крім того, п.2 Акту «підготовка апеляційної скарги на оскаржуване рішення», на думку суду, охоплюється послугою наведеною у п.1 2Акту «вивчення змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення, опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики», як і п.4 «підготовка відповіді на відзив» охоплюється послугою наведеною у п. 3 «вивчення змісту та доводів відзиву». Отже, наведений час на виконання цих послуг є завищеним, позаяк представник володів законодавчою базою в питаннях цієї категорії справ та обставинами справи, а тому не потребував витрати додаткового часу для вивчення матеріалів справи, актів національного законодавства, що регулюються питання перевезення вантажів.

Апеляційний суд встановив, що послуги враховані двічі за одні і ті ж дії наданих адвокатом послуг.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (аналогічна правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши документи, надані на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір заявлених адвокатом Венглевським Б.Б. витрат на правничу допомогу в сумі 22 710,00 грн є завищеним, неспівмірним із виконаною адвокатом роботою.

Аналогічна позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 березня 2024 року у справі за № 910/10009/22.

З огляду на вказане, враховуючи розмір витрат на правничу допомогу у цій справі, наданий адвокатом обсяг послуг у суді, затрачений ним час на надання таких послуг, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумної необхідності розміру заявлених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що доведеними, документально обґрунтованими та такими, що відповідають вказаним критеріям є витрати у розмірі 11 355, 00 грн.

З вищенаведеного заява позивача про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню в розмірі 11 355, 00 грн.

Заперечення відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу частково знайшли підтвердження в судовому засіданні, а тому прийняті судом до уваги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву приватного підприємства РП Вест Транс б/н від 04.12.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна (вул. Заводська, 14, с.Хильчиці, Золочівський р-н, Львівська обл, 80750, ідентифікаційний код 33708884) на користь Приватного підприємства РП Вест Транс (вул.Підгірянки М., б.1, м.Львів-Рудне, 79493, ідентифікаційний код 43490152) 11 355, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України..

Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 03.02.2025.

Головуючий суддяБойко С.М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.