Постанова

від 04.12.2024 по справі 914/119/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа №914/119/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача Венглевський Б.Б.

від відповідача Дуркач І.І.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства РП Вест Транс б/н від 30.09.2024,

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 суддя: Козак І.Б., м. Львів, повний текст рішення складено 12.09.2024,

у справі №914/119/24

за позовом приватного підприємства РП Вест Транс, м.Львів-Рудне,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна, с.Хильчиці, Золочівського р-ну,

про стягнення заборгованості 679 726,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства РП Вест Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна про стягнення 679 726,13 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у порушення умов договору транспортного експедирування №24/05/21 від 24.05.2021 відповідач частково оплатив вартість послуг з внутрішнього перевезення товару по Україні, виконаного позивачем. Неоплаченою залишається сума 657750,08 грн. основного боргу. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 1973,25 грн. інфляційних втрат, 3135,57 грн. 3% річних, 16867,23 грн. пені.

Свої вимоги обгрунтовує ст. 509, 526, 610, 611, 625, 629, 692 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь приватного підприємства РП Вест Транс 474 550,00 грн. основного боргу з ПДВ, 1 973,25 грн. інфляційних втрат, 2 223,00 грн. 3% річних, 16 741,09 грн. пені, 7 432,31 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що відповідач фактично був замовником за спірним перевезенням і сторони спору мали тривалі господарські зв`язки. Оскільки відповідачем заперечується підписання первинних документів на вантажні перевезення за спірний період серпень 2023, умовами договору не передбачено окремої процедури передачі документів - оригіналів ТТН для оплати наданих послуг, частина ТТН підписана без зазначення прізвища та посади уповноваженої особи, на деяких ТТН містяться відтиски печаток інших юридичних осіб, суд першої інстанції взяв до уваги суму зареєстрованих ТОВ Коудайс Україна податкових зобов`язань щодо позивача як контрагента за серпень 2023 на суму 395458,32 грн. ПДВ 79091,68 грн. Разом - 474550,00 грн.

У задоволенні решти вимог щодо основного боргу суд першої інстанції відмовив, через відсутність документального належного підтвердження перевезень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

07.10.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга приватного підприємства РП Вест Транс б/н від 30.09.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024, в справі №914/119/24.

Апелянт зазначає, що погоджується та не оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог в розмірі 474 550 грн., однак вважає, що судом було неправомірно відмовлено в стягненні 183 200, 08 грн. При цьому апелянт зазначає наступне:

в матеріалах справи містяться акти наданих послуг, які фіксують факт надання послуг у період з 21.06.2022 року по 21.08.2023 року та докази часткової оплати відповідачем за надані послуги.

у відзиві на позовну заяву, відповідач визнавав факт заборгованості у розміні 314 800, 08 грн. за період з 21.06.23 по 03.08.23.

Таким чином, апелянт просить стягнути з відповідача 183 200, 08 грн. у стягненні яких було безпідставно відмовлено судом першої інстанції.

Відповідач у своєму відзиві заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін, зазначив, що суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини справи та дійшов вірних висновків, які спростовують доводи апелянта.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

24 травня 2021 року між Приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА (Замовник) укладено Договір транспортного експедирування №24/05/21 (надалі Договір), за умовами якого в порядку та на умовах , визначених цим Договором, Експедитор взяв на себе зобов`язання за плату надавати Замовнику послуги транспортного експедирування організовувати здійснення перевезення вантажів за цим Договорам, надавати інші послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажу Замовника, автомобільним транспортом у міському, Міжміському та міжнародному сполучені.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, Експедитор в інтересах замовника може надавати пов`язані з організацією перевезення наступні види послуг: розроблення маршруту перевезення пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші послуги, передбачені додатковими домовленостями між сторонами цього Договору.

Відповідно до п. п. 1.2. - 1.4. Договору, сторони визначили, що конкретний перелік послуг, що надається Експедитором за цим Договором у кожному конкретному випадку визначається у письмових замовленнях Замовника, що є невід`ємною частиною даного договору Послуги за цим Договором надаються на підставі Заявки Замовника про надання послуг по організації перевезення вантажів. Обсяг, вид, назва вантажу, дата та час, пункти завантаження та розвантаження вантажу, тривалість перевезення вантажів, маршрути прямування істотні умови надання послуг в кожному конкретному випадку, обумовлюються у заявці.

Згідно з п. 1.5. Договору заявки Замовника на здійснення перевезення можуть бути надані Експедитору електронною поштою.

Згідно з п. 1.7. Договору визначено, що на підтвердження виконання робіт Сторонами складається Акт наданих послуг, який надсилає (у інший спосіб надає) Експедитор Замовнику. Такий акт є невід`ємною частиною такого Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість послуг, порядок та умови їх оплати визначається у Заявці та перераховується на поточний рахунок Експедитора. Остаточна вартість наданих Експедитором послуг визначається у відповідному акті наданих послуг. Загальна вартість наданих Експедитором Замовнику послуг за цим Договором визначається усіма Актами наданих послуг, складених впродовж строків дії цього Договору.

За умовами п. 3.4. Договору, для здійснення оплати за надані послуги Експедитор додатково надає Замовникові оригінали документів: рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акт наданих послуг підписаний та завірений печаткою Експедитора.

Пунктом 3.2. Договору визначено, у випадку порушення Замовником зобов`язань з повернення протягом 3 (трьох) днів попередньо надісланих Експедитором на адресу Замовника акту наданих послуг, послуги, визначені таким актом вважаються наданими Експедитором належним чином, передані ним та прийнятими Замовником у повному обсязі та підлягають оплаті. Послуги за цим Договором вважаються наданими (передані Експедитором та прийняті Замовником) в момент, що є датою відповідного Акту наданих послуг).

На виконання умов укладеного Договору, Приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС у проміжку часу з 21 червня 2022 року по 21 серпня 2023 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА послуги з транспортного перевезення вантажу на загальну суму 6060 300,00 грн., що підтверджується Актами наданих послуг. Копії актів, товарно-транспортних накладних, договорів-заявок знаходяться в матеріалах справи.

В силу підпункту 2.3.7. п. 2.3. Договору транспортного експедирування №24/05/21 від 24 травня 2021 року, Замовник взяв на себе зобов`язання сплачувати рахунки експедитора на умовах, передбачених у цьому договорі та в розмірах узгоджених в заявках.

За умовою п. 3.1. Договору, Остаточна вартість наданих Експедитором послуг визначається у відповідному акті наданих послуг. Загальна вартість наданих Експедитором Замовнику послуг за цим Договором визначається усіма Актами наданих послуг, складених впродовж строків дії цього Договору.

Згідно змісту п. 3.2. Договору, послуги за цим договорам вважаються наданими (переданими Експедитором та прийнятим Замовником) в момент, що є датою відповідного Акту наданих послуг.

Відповідно до п. 3.3. Договору - Оплата послуг здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту надання/приймання-передачі послуг за цим Договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА свій обов`язок по оплаті за надані послуги приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС з перевезення вантажу, згідно Договору та наведених вище Актів наданих послуг, виконало частково, а саме проведені оплати на загальну суму 5 402 549 (п`ять мільйонів чотириста дві гривні) 92 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, що завірені банківською установою та знаходяться в матеріалах справи.

Неодноразово позивач звертався з претензіями, на які відповідач не реагував.

Пунктами 7.1. Договору передбачено, що останній діє з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, однак до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе за його умовами зобов`язань. У випадку, якщо не пізніше ніж за календарний місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін на повідомить іншу про припинення цього Договору, цей Договір вважається автоматично продовжений на кожен наступний календарний рік.

На виконання вимог ухвали суду від 07.05.2024 Головним управлінням ДПС у Львівській області надіслано на адресу суду податкову декларацію з ПДВ за серпень 2023 ТОВ Коудайс Україна (з додатком №1 та квитанцією №2 до такої декларації), де відповідачем задекларовано реалізацію по ТОВ РП Вест Транс, ідентифікаційний код 43490152 (податковий код 434901513034) на суму 395458,32 грн. в графі обсяг постачання, ПДВ 79091,68 грн.

Позивач теж подав декларацію з ПДВ за серпень 2023.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов укладеного Договору, Приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС у проміжку часу з 21 червня 2022 року по 21 серпня 2023 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА послуги з транспортного перевезення вантажу на загальну суму 6 060 300,00 грн., що підтверджується Актами наданих послуг. Копії актів, товарно-транспортних накладних, договорів-заявок знаходяться в матеріалах справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА свій обов`язок по оплаті за надані послуги приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС з перевезення вантажу, згідно Договору та наведених вище Актів наданих послуг, виконало частково, а саме проведені оплати на загальну суму 5 402 549 (п`ять мільйонів чотириста дві гривні) 92 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, що завірені банківською установою та знаходяться в матеріалах справи.

Суд першої інстанції дійшов висновків про підставність позовних вимог в частині стягнення 474550,00 грн. При цьому, суд задоволив позовні вимоги, які стосувалися періоду з 04.08.2023 року по 21.08.2023 року.

У задоволенні решти вимог щодо основного боргу, в розмірі 183 200, 08 грн., суд першої інстанції відмовив через відсутність документального належного підтвердження перевезень, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних доказів надання послуг позивачем. Рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні 183 200, 08 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, колегія суддів наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано до суду належні докази, які б підтверджували перевезення (надання послуг).

Проте, суд апеляційної інстанції вважає висновки щодо відсутності підстав для стягнення боргу за надані послуги з відповідача помилковими, з огляду на те, що судом на порушення наведених норм процесуального права залишено поза увагою та не надано оцінки всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», а також з огляду на нижче наведене.

Так, судами було встановлено наявність договірних відносин щодо здійснення перевезень між сторонами за договором від 24.05.2021 №24/05/21.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Колегія суддів відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Обґрунтовуючи свої доводи позивач посилався на те, що надання послуг підтверджується актами наданих послуг, які є підписані та скріплені печатками сторін. Проте, суд першої інстанції не надав оцінки вказаним доводам позивача та не здійснив аналіз порядку здійснення перевезень між сторонами з огляду на триваючий характер договірних відносин сторін та умов самого договору.

У постанові №922/51/20 від 29.01.2021 року Верховний Суд зазначив, що питання про наявність/відсутність договірних відносин щодо здійснення перевезення має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Надаючи оцінку наданим позивачем доказам у справі, суд апеляційної інстанції не надав їх оцінки у сукупності, чим порушив вимоги статті 86 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного Договору, Приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС у проміжку часу з 21 червня 2022 року по 21 серпня 2023 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА послуги з транспортного перевезення вантажу на загальну суму 6060 300,00 грн, що підтверджується Актами наданих послуг. Копії актів, товарно-транспортних накладних, договорів-заявок знаходяться в матеріалах справи, акти за спірний період скріплені печатками та підписані сторонами.

Товариством з обмеженою відповідальністю КОУДАЙС УКРАЇНА свій обов`язок по оплаті за надані послуги приватним підприємством РП ВЕСТ ТРАНС з перевезення вантажу, згідно Договору та наведених вище Актів наданих послуг, виконало частково, а саме проведені оплати на загальну суму 5 402 549 (п`ять мільйонів чотириста дві гривні) 92 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, що завірені банківською установою та знаходяться в матеріалах справи.

Суд першої інстанції не надав оцінки наступним обставинам справи:

відносини між сторонами є довготривалими;

відповідачем здійснено часткову оплату за договором на загальну суму 5 402 549; 92 грн.;

головним управлінням ДПС у Львівській області надіслано на адресу суду податкову декларацію з ПДВ за серпень 2023 ТОВ Коудайс Україна, де відповідачем задекларовано реалізацію по ТОВ РП Вест Транс, ідентифікаційний код 43490152 на суму 395458,32 грн. в графі обсяг постачання, ПДВ 79091,68 грн.;

позивачем подано до суду Акти наданих послуг за весь період;

відповідачем у суді першої інстанції (у відзиві від 04.03.2024 року) визнавалась заборгованість за період з 21.06.23 по 03.08.23, цей період охоплює суму заборгованості 183 200, 08 грн. яка є предметом апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що такі документи самі по собі підтверджують факти та обставини перевезення вантажу ,а також підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем за договором перевезення від 24.05.2021 №24/05/21.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області підлягає скасування в частині відмови Рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог. У цій частині слід прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна на користь Приватного підприємства РП Вест Транс183 200, 08 грн.. .

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Судові витрати.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства РП Вест Транс - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог. У цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна (вул. Заводська, 14, с.Хильчиці, Золочівський р-н, Львівська обл, 80750, ідентифікаційний код 33708884) на користь Приватного підприємства РП Вест Транс (вул.Підгірянки М., б.1, м.Львів-Рудне, 79493, ідентифікаційний код 43490152) 183 200, 08 грн.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 у справі №914/119/24 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Коудайс Україна (вул. Заводська, 14, с.Хильчиці, Золочівський р-н, Львівська обл, 80750, ідентифікаційний код 33708884) на користь Приватного підприємства РП Вест Транс (вул.Підгірянки М., б.1, м.Львів-Рудне, 79493, ідентифікаційний код 43490152) 4542, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.12.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.