Постанова

від 16.12.2024 по справі 910/9920/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа№ 910/9920/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2024 (в частині зупинення провадження у справі)

у справі № 910/9920/24 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7",

2) Компанії "Пілавер Лімітед",

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) ОСОБА_4 ,

6) ОСОБА_5 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни

про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій і перерозподіл часток у статутному капіталі

В С Т А Н О В И В :

12.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7", Компанії "Пілавер Лімітед", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій і перерозподіл часток у статутному капіталі.

03.09.2024 господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі; призначив підготовче засідання; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікову В. І.; зобов`язав ОСОБА_1 у строк до 30.09.2024 надати суду по три примірники нотаріально засвідчених перекладів на грецьку і латиську мови позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у цій справі та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для скерування Компанії "Пілавер Лімітед" та ОСОБА_6 , а також докази сплати зборів для вручення документів Центральними органами Республіки Кіпр та Латвійської Республіки; установив порядок направлення визначених судом документів згідно з Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах; зупинив провадження у справі до усунення обставин, що зумовили його зупинення, але не пізніше 18.02.2025.

Постановляючи ухвалу в частині зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції послався на необхідність належного повідомлення відповідачів (Компанії "Пілавер Лімітед" та ОСОБА_3 ) про дату, час і місце розгляду справи, зобов`язав позивача надати перелік визначених в цій ухвалі документів.

ОСОБА_1 оскаржив ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду.

01.10.2024 Північний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 18.11.2024 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, справу № 910/9920/24 передано до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги у частині зупинення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 271 ГПК України).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у частині пунктів 5, 6, 7, а саме щодо обов`язку позивача надати перелік визначених в цій ухвалі документів і зупинення провадження у справі, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що зупинення провадження у справі порушує розумні строки її розгляду та призводить до позбавлення позивача на своєчасний та ефективний судовий захист. Скаржник звертає увагу, що Нотою від 05.01.1984 Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965. На думку скаржника, відповідачі - Компанія "Пілавер Лімітед" та ОСОБА_7 мають бути повідомлені про розгляд цієї справи судом першої інстанції через альтернативний канал, передбачений Конвенцією, тобто шляхом надсилання безпосередньо поштою ухвали суду на їх адреси місцезнаходження. Цей канал дозволить зберегти розумний баланс між приписами щодо належного повідомлення відповідачів та розгляду справи у розумні строки. Скаржник також наголосив, що ОСОБА_7 має уповноваженого представника (адвоката), який може отримувати відповідні документи безпосередньо в Україні. Вручення процесуальних документів уповноваженому представнику ОСОБА_3 буде доцільним альтернативним способом і не створюватиме надмірного тягаря для позивача, а також забезпечить дотримання розумних строків під час розгляду справи і водночас належним чином забезпечить виконання принципу доступу до правосуддя всіх учасників справи.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає таке.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Під час постановлення оскаржуваної ухвали в частині зупинення провадження у справі місцевий господарський суд керувався положеннями пункту 4 частини 1 статті 228 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупиняючи провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність повідомлення про розгляд цієї справи та вручення документів Компанії "Пілавер Лімітед" (PILAWER LIMITED) (відповідач-2), яка є юридичною особою, що створена та діє за законодавством іншої держави (є нерезидентом) із місцезнаходженням у Республіці Кіпр, а також ОСОБА_6 (відповідач-4), який є громадянином Латвійської Республіки.

За змістом статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України.

Статтею 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), ратифікованою Україною 01.12.2001, учасниками якої, зокрема, є Україна і Республіка Кіпр.

Оскільки позивачем у позовній заяві зазначено адресу Компанії "Пілавер Лімітед" - Республіка Кіпр, то вручення судових документів має відбуватись за кордоном. Відтак застосуванню підлягає Конвенція.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).

Згідно із статтею 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6.

Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net) Республіка Кіпр заявила, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10(а) Конвенції.

Окрім цього, згідно зі статтею 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

У матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності на території України представників Компанії "Пілавер Лімітед" чи офіційного представництва.

Отже, для забезпечення повідомлення Компанії "Пілавер Лімітед" про розгляд цієї справи суд першої інстанції правомірно зобов`язав позивача, як зацікавлену особу, здійснити нотаріально засвідчений переклад позовної заяви та ухвали суду від 03.09.2024 про відкриття провадження у справі на грецьку мову.

При цьому, місцевий суд не врахував, що після перекладу грецькою мовою, для належного повідомлення вказаної особи, з метою забезпечення її процесуальних прав, встановлених статтею 42 ГПК України, процесуальні документи, з урахуванням положень статті 10(а) Конвенції, можуть бути направлені поштовими каналами безпосередньо Компанії "Пілавер Лімітед", місцезнаходженням якої зазначено: Республіка Кіпр, 4048, м. Лімасол, Гермасогея, Васілеос Гергіу А, 85, 1-й поверх, квартира/офіс 2.

Відтак зобов`язання позивача надати суду примірник нотаріально засвідченого перекладу на грецьку мову прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для скерування Компанії "Пілавер Лімітед", а також доказ сплати збору для вручення документів Центральним органом Республіки Кіпр, колегія суддів визнає помилковим.

Враховуючи необхідність належного повідомлення відповідача-2 - Компанії "Пілавер Лімітед", як іноземної особи, про дату, час та місце розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доцільність зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 228 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення його прав на розгляд справи упродовж розумного строку.

Щодо відповідача-4 - ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність вручення йому документів за кордоном після їх перекладу латиською мовою, оскільки він є громадянином Латвійської Республіки.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену, зокрема, в постановах від 23.05.2022 у справі № 905/1060/21, від 21.12.2022 у справі № 905/947/21 про те, що вимога щодо перекладу судових документів, які підлягають врученню за кордоном, може не застосовуватися, якщо у суду є підстави вважати, що відповідач володіє українською мовою (тобто мовою запитуючого суду).

З доданих до позовної заяви документів (т.1, а.с.10, 13) вбачається очевидним, що ОСОБА_7 розуміє українську мову, на що обґрунтовано звертає увагу позивач в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції також не звернув увагу, що у позовній заяві позивач зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) Іванова Вадима - НОМЕР_1 .

Згідно з отриманою інформацією на запит про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС згідно із зазначеним РНОКПП, Іванов Вадим має зареєстрований з 22.11.2023 електронний кабінет користувача ЄСІТС. При цьому, позивач додав до своєї позовної заяви, зокрема, квитанцію №1511608 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (т.1, а.с.58), яка підтверджує надіслання цьому учаснику копії позовної заяви з додатками.

Також, як вбачається із відкритих даних, оприлюднених у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець. Його місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Таким чином, не врахувавши наведеного, суд першої інстанції передчасно зобов`язав позивача у строк до 30.09.2024 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на латиську мову позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у цій справі та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для скерування Іванову Вадіму, а також доказ сплати збору для вручення документів Центральним органом Латвійської Республіки.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, частиною 4 цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 277 ГПК України).

Оскільки у винесенні оскаржуваної ухвали місцевим судом правильно застосовано норми частини 4 частини першої статті 228 ГПК України, однак при цьому допущені порушення норм процесуального права (статті 365, 367 ГПК України) та приписів статті 10 Конвенції, що є підставою для зміни оскаржуваного судового акта. Відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 змінити.

Підпункт 5.1. пункту 5 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 викласти в такій редакції:

"нотаріально засвідчений переклад грецькою мовою у двох примірниках, кожен з яких прошити окремо: позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі №910/9920/24 від 03.09.2024".

Виключити з резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 підпункти 5.2. та 5.3. пункту 5.

Пункт 6 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 викласти в такій редакції:

"Після надходження до суду від ОСОБА_1 документів, зазначених у пункті 5 цієї ухвали, надані документи надіслати Компанії "Пілавер Лімітед" згідно з вимогами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965".

Пункт 7 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/9920/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова