Постанова

від 04.12.2024 по справі 922/2543/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2543/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача не з`явився,

відповідача Василенко Н.М. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1170118 від 05.04.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №357 від 29.06.1993,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (вх.№2448Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбак О.І., дата складання повного тексту рішення - 07.10.2024, у справі №922/2543/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", Харківська обл., Валківський р-н, смт. Старий Мерчик,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг", Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Старовірівка,

про стягнення 7 802 515, 43грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" 7 802 515, 43грн інфляційних та 3% річних від простроченої суми.

Позов обґрунтовано простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №922/3289/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 28.02.2024.

Позивач вказує, що в постанові суду касаційної інстанції встановлено, що грошові кошти, які є предметом стягнення, є безпідставно набутими відповідачем, а тому, на думку позивача, відповідач на підставці статті 625 Цивільного кодексу України має сплатити на користь позивача інфляційні та річні з моменту отримання від позивача вимоги від 09.06.2021 про повернення таких коштів

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" 230 474, 12грн річних, 327 528, 19грн інфляційних, 8 370, 03грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у правовідносинах з повернення безпідставно набутих (збережених) коштів нарахування інфляційних і 3% річних за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання може бути пов`язано з набранням законної сили судовим рішенням, оскільки саме з цього моменту боржник у зобов`язанні стає достеменно поінформованим про наявність свого зобов`язання по відношенню до кредитора щодо повернення коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з винесенням постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №922/3289/21, яка набрала законної сили, відповідач мав виконати цю постанову негайно, тобто в день її винесення. Відповідно, у випадку несплати грошових коштів згідно з постановою, на наступний календарний день після винесення постанови відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем заявлено до стягнення інфляційні та річні за період по 09.06.2024. Здійснивши відповідний розрахунок, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 230 474, 12грн річних та 327 528, 19грн інфляційних за період прострочення з 20.12.2023 по 09.06.2024.

В задоволенні решти позову (нарахованих інфляційних та 3% річних до 19.12.2023) місцевий господарський суд відмовив.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 25.09.2024, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 в частині часткового задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних відмовити. В іншій частині рішення суду просить залишити без змін.

Також апелянт просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати у справі, зокрема 10 044, 04грн судового збору за подання апеляційної скарги та 40 000, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що початком періоду нарахування інфляційних та 3% річних міг бути період з 29.02.024 (наступний день після винесення постанови Верховного Суду від 28.02.2024) по 15.04.2024 (день постановлення ухвали Господарського суду Харківської області про відстрочення виконання рішення суду).

Поряд з цим, на думку апелянта, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не нараховував 3% річних та інфляційні на ті суми та на той період, що був визначений судом в оскаржуваному рішенні.

Апелянт в цілому не погоджується із задоволенням позовних вимог, оскільки вважає, що поведінка позивача щодо пред`явлення цього позову спрямована на безпідставне збагачення та є недобросовісною.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2543/24; встановлено позивачу строк до 11.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 11.11.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "04" грудня 2024 р. об 11:00год.

11.11.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи і наданим доказам.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 - залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.12.2024 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його уповноважений представник в судове засідання не з`явився, хоча позивач був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловив доводи та вимоги апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 в частині часткового задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних відмовити, тобто в частині стягнення з відповідача на користь позивача 230 474, 12грн річних та 327 528, 19грн інфляційних за період прострочення з 20.12.2023 по 09.06.2024.

Відтак, рішення місцевого господарського суду від 25.09.2024 переглядається апеляційним господарським судом в частині стягнення з відповідача на користь позивача 230 474, 12грн річних та 327 528, 19грн інфляційних за період прострочення з 20.12.2023 по 09.06.2024.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, у вересні 2021 року ТОВ "Агрохолдинг Восток" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Агроінвест Холдинг", в якій просило суд визнати недійсними кредитний договір AL2018-00827 від 12 березня 2020 року, договори фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, а також застосувати наслідки недійсності правочинів шляхом повернення грошових коштів у загальному розмірі 21 409 032, 32грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агрохолдинг Восток" зазначало, що у 2020 році проведено аудит, в ході якого була виявлена заборгованість перед ним зі сторони ТОВ "Агроінвест Холдинг" на загальну суму 21 409 032, 32грн. В обґрунтування підстав позову ТОВ "Агрохолдинг Восток" вказувало, що протягом 2017-2019 років з його рахунку на рахунок ТОВ "Агроінвест Холдинг" перераховувалися грошові кошти, а договори фінансової допомоги, вказані у призначеннях платежів та згідно яких здійснювалося перерахування таких грошових коштів, відсутні у бухгалтерській документації ТОВ "Агрохолдинг Восток" та не підписувалися директором ТОВ "Агрохолдинг Восток". Відтак, на думку ТОВ "Агрохолдинг Восток", ТОВ "Агроінвест Холдинг" володіє грошовими коштами без законної на те підстави. Виведення грошових коштів зі свого рахунку ТОВ "Агрохолдинг Восток" пов`язувало безпосередньо із фактами вчинення шахрайських дій третіми особами, зокрема, одним із учасників ТОВ "Агрохолдинг Восток".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/3289/21 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В процесі розгляду наведеної справи ТОВ "Агроінвест Холдинг" подало заяву про зміну предмету позову, в якій просило суд за наслідками розгляду справи стягнути з ТОВ "Агроінвест Холдинг" безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 21 409 032, 32грн.

В подальшому ТОВ "Агроінвест Холдинг" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій, зокрема, вказало, що ПАТ АБ "Південний" підтвердило виконання операцій в порядку договірного списання на підставі договору поруки, укладеного із ТОВ "Агрохолдинг Восток", та просило суд за наслідками розгляду справи стягнути ТОВ "Агроінвест холдинг" безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 16 257 000, 00грн.

В процесі розгляду наведеної справи рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/3289/21 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь ТОВ "Агроінвест Холдинг" грошові кошти у сумі 16 250 000грн та 243 750грн судових витрат.

Вказане рішення мотивоване тим, що між ТОВ "Агрохолдинг Восток" і ТОВ "Агроінвест Холдинг" були відсутні договірні правовідносини з поворотної фінансової допомоги (позики), отже, ТОВ "Агроінвест Холдинг" безпідставно набув за рахунок ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти у розмірі 16 250 000грн, які в силу статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню. В частині вимог про стягнення 7 000грн суд відмовив у задоволенні позову, оскільки вказана сума коштів була повернута позивачеві в добровільному порядку.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 заяву ТОВ "Агрохолдинг Восток" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь ТОВ "Агроінвест Холдинг" 32 000грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 152 091, 25грн відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення від 13.12.2021 у цій справі залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 скасовано; справу №922/3289/21 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини того, що перерахування грошових коштів на користь відповідача здійснювалося не позивачем та його посадовими особами, а іншими особами. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що між позивачем та відповідачем у спірний період склалися сталі господарські взаємовідносини, такі взаємовідносини мали постійний характер протягом 2018-2020 років, та включали неодноразове, в тому числі взаємне, перерахування грошових коштів в якості фінансової допомоги та повернення фінансової допомоги, в тому числі у спірний період. При цьому, суд прийняв до уваги доводи відповідача про те, що кількість сформованих платіжних доручень за спірними перерахуваннями грошових коштів протягом тривалого періоду часу із зазначенням реквізитів договорів свідчить про цілеспрямоване, таке, що не могло бути помилкою, перерахування таких грошових коштів здійснено самим позивачем, яке він сам ідентифікував як таке, що має відповідні правові підстави - договори, оскільки матеріалами справи та самим позивачем підтверджується факт здійснення ТОВ "Агрохолдинг Восток" двадцяти платежів, в яких чітко зазначено реквізити семи різних договорів фінансової допомоги, протягом тривалого часу (перший платіж 22.10.2019 року, останній 31.08.2020 року). З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що перерахування грошових коштів у розмірі 16 257 000, 00грн на користь відповідача здійснювалося за волею позивача, за відсутності помилки, обману, випадковості та за наявності для цього правових підстав, у зв`язку із чим, відсутні правові підстави вважати, що вищевказані грошові кошти є безпідставно набутим майном.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" судовий збір: за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/3289/21 в частині задоволення позовних вимог у розмірі 365 782, 50грн; за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у розмірі 487 500, 00грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Агрохолдинг Восток" до ТОВ "Агроінвест Холдинг" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" грошові кошти у сумі 16 250 000, 00грн. В решті позовних вимог відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі №922/3289/21 скасовано. Стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243 750, 00грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 365 625, 00грн.

Зазначена постанова мотивована тим, що перерахування грошових коштів позивачем (із призначенням платежу - фінансова допомога на зворотній основі із зазначенням відповідного номеру та дати договору), їх отримання відповідачем та подальше повернення частини грошових коштів відповідачем на користь позивача (із призначенням платежу повернення фінансової допомоги на зворотній основі із зазначенням відповідного номеру та дати договору) свідчить про факт укладання між сторонами договорів фінансової допомоги №12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, №05/12-фп від 05 грудня 2019 року, №05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, №09/12-фп від 09 грудня 2019 року, №17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року; залишок неповернутої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" фінансової допомоги складає 16 250 000грн. За наведених обставин, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що грошові кошти в сумі 16 250 000грн є заборгованістю ТОВ "Агроінвест Холдинг" перед ТОВ "Агрохолдинг Восток" за вищевказаними договорами фінансової поворотної допомоги, ТОВ "Агроінвест Холдинг" не обґрунтовано жодним чином, на якій правовій підставі воно дотепер використовує отримані від ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти в сумі 16 250 000грн та не повертає їх позивачу.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2024 постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 922/3289/21 залишено без змін.

В мотивувальній частині постанови Верховний Суд вказав про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно існування договірних відносин, в рамках яких позивач передавав відповідачу грошові кошти, оскільки в процесі розгляду справи сторонами не були надані копії та/або оригінали договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року.

В пункті 83 наведеної постанови Верховний Суд зробив висновок, що оскільки відповідач не підтвердив наявність у нього права користування вищевказаними грошовими коштами, а також зважаючи на відсутність доказів, що свідчать про наявність договірних відносин між сторонами цього спору, ТОВ "Агроінвест Холдинг" зобов`язано повернути ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти сумі 16 250 000грн, на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також в процесі розгляду вказаної вище справи судами було встановлено, що 09.06.2021 року позивачем сформовано на адресу відповідача претензію за вих.№09/06-21, за змістом якої позивач просив надати оригінали або належним чином засвідчені копії договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, №0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, №22/10-фп від 22 жовтня 2019 року. Крім того, ТОВ "Агрохолдинг Восток" зазначено, що у разі відсутності цих документів останній просить ТОВ "Агроінвест Холдинг" повернути безпідставно перераховані кошти на суму 21 409 032, 32грн отримані на підставі вищевказаних договорів у 7-денний строк.

У відповіді за вих. №0607-1 від 06.07.2021 року на претензію позивача відповідач зазначив про те, що за даними бухгалтерського обліку заборгованості ТОВ "Агроінвест Холдинг" перед ТОВ "Агрохолдинг Восток" за вказаними у претензії договорами не існує; усі запитувані договори є в наявності у ТОВ "Агроінвест Холдинг"; у разі, якщо примірники вказаних у претензії договорів відсутні у ТОВ "Агрохолдинг Восток", відповідач рекомендував повідомити про їх втрату у передбаченому законодавством порядку та розпочати процес відновлення втрачених документів.

Однак, як вже було зазначено вище, під час судового розгляду вказаного позову, сторонами не були надані копії та/або оригінали договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року.

Як свідчать матеріали справи, на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 Господарським судом Харківської області був виданий наказ від 18.01.2024 зі строком дії для пред`явлення до виконання до "20" грудня 2026 року.

Однак, станом на момент винесення даного судового рішення матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "Агроінвест Холдинг" постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ Агрохолдинг Восток .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 задоволено заяву ТОВ "Агроінвест Холдинг", та відстрочено виконання судового рішення від 19.12.2023 у справі № 922/3289/21 про стягнення з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошових коштів у сумі 16 250 000, 00грн у ВП №74487723 до 30.09.2024.

При зверненні до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі ТОВ "Агрохолдинг Восток" вказує на те, що ТОВ "Агроінвест Холдинг" прострочило виконання своїх зобов`язань з повернення грошових коштів в сумі 16 250 000, 00грн, а тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України зобов`язане сплатити 7 802 515, 43грн інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми.

Обставини щодо стягнення інфляційних та річних стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена, зокрема статтею 625 Цивільного кодексу України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Предметом апеляційного перегляду є стягнення з відповідача на користь позивача 230 474, 12грн річних та 327 528, 19грн інфляційних за період прострочення з 20.12.2023 по 09.06.2024.

Щодо дати початку нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у спірний період, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що такою датою є 20.12.2023, оскільки з винесенням постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №922/3289/21, яка набрала законної сили, відповідач мав виконати цю постанову негайно, тобто в день її винесення.

Безпідставними є доводи апелянта, що початком періоду нарахування інфляційних та 3% річних міг бути період з 29.02.024 (наступний день після винесення постанови Верховного Суду від 28.02.2024), оскільки відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

А наведення у постанові Верховного Суду інших мотивів щодо підстав стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача не змінило обов`язку відповідача грошові кошти повернути позивачу відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, яка була залишена в силі постановою Верховного Суду від 28.02.2024.

Щодо кінцевої дати нарахування 3% річних, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що такою датою є 15.04.2024, а не 09.06.2024, як було зазначено судом першої інстанції.

Досліджуючи розрахунок позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем нараховано 3% річних за період з 20.12.2023 (у графі "з моменту набрання рішенням законної сили") по 15.04.2024 (день постановлення ухвали Господарського суду Харківської області про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/3289/21).

Таким чином, обґрунтованими є доводи апелянта, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не нараховував 3% річних за період з 16.04.2024 до 09.06.2024.

При цьому, судова колегія вважає вірною сумою, на яку підлягають нарахування 3% річних - 16 250 000, 00грн, яка була стягнута з відповідача на користь позивача постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, як сума основного невиконаного зобов`язання.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України, індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних нараховуються саме на суму боргу.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 157 283, 65грн 3% річних за період з 20.12.2023 по 15.04.2024 на суму невиконаного зобов`язання за постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023.

Щодо нарахування інфляційних, то з 20.12.2023 по березень 2024 року інфляційні підлягають нарахуванню також на суму невиконаного зобов`язання за постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 - 16 250 000, 00грн; за період квітень - червень 2024 року - позивачем сумою, на яку підлягають нарахування, зазначено 609 375, 00грн.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Отже, позивач має право на нарахування інфляційних з 15.04.2024 по 09.06.2024 на суму боргу, однак, позивачем вказано меншу суму - 609 375, 00грн, що є його правом.

Відтак, здійснивши перевірку нарахування інфляційних у межах заявлених позивачем сум і періодів, судова колегія доходить висновку, що належною до стягнення сума інфляційних є 200 731, 36грн: за період з 20.12.2023 по 31.03.2024 на суму 16 250 000, 00грн; за період з 01.04.2024 по 09.06.2024 - на суму 609 375, 00грн.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог повністю, що поведінка позивача щодо пред`явлення цього позову спрямована на безпідставне збагачення та є недобросовісною, оскільки постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №922/3289/21 набрала законної сили, відповідно, відповідач має її виконати.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Поряд з цим, нарахування 3% річних та інфляційних на суму боргу є безумовним правом кредитора.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних.

Однак, з огляду на те, що місцевий господарський суд не встановив вірного періоду нарахування 3% річних та інфляційних, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" слід задовольнити частково, рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2543/24 слід скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" 73 190, 47грн 3% річних та 126 796, 83грн інфляційних і в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 слід залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позивачем позовної заяви та відповідачем - за подання апеляційної скарги покладають на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогами.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/2543/24 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" 73 190, 47грн 3% річних та 126 796, 83грн інфляційних і в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 залишити без змін.

Викласти пункт 2 резолютивної частині рішення в такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (адреса: 63254, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95; код ЄДРПОУ 39365736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (адреса: 63011, Харківська обл., Валківський р-н, смт. Старий Мерчик, вул. Театральна, буд. 8-Б; код ЄДРПОУ 40155319) 157 283, 65грн 3% річних, 200 731, 36грн інфляційних та 4 296, 18грн витрат по сплаті судового збору".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (адреса: 63011, Харківська обл., Валківський р-н, смт. Старий Мерчик, вул. Театральна, буд. 8-Б; код ЄДРПОУ 40155319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (адреса: 63254, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95; код ЄДРПОУ 39365736) 3 599, 77грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна