Ухвала від 20.03.2025 по справі 910/15336/24

УХВАЛА

20 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/15336/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн"

на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 та від 13.02.2025 (у складі колегії суддів: Владимиренко С.В. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.) про залишення апеляційної скарги без руху і, відповідно, про повернення апеляційної скарги

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

про стягнення 536 153,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" - адвоката Олійника Олега Станіславовича надійшла касаційна скарга на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 та від 13.02.2025 у справі № 910/15336/24.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення 536 153,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 у цій справі позовну заяву було повернуто на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник у визначений судом строк вимоги ухвали Суду від 16.12.2024 не виконав.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" звернулось із апеляційною скаргою, яку Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.01.2025 залишив без руху та надав заявнику 10-денний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів: 1) сплати судового збору в розмірі 2 422,00 грн; 2) реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак, Позивач недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі від 30.01.2025 усунув частково, внаслідок чого, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 у справі №910/15336/24 було повернуто заявнику на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" зазначає про те, що ухвали апеляційного суду у цій справі прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, під час прийняття оскаржуваних ухвал були не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, а також порушені основні засади (принципи) господарського судочинства.

Колегія суддів розглянувши доводи касаційної скарги зазначає наступне.

Щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025.

Частиною першою статті 304 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Верховний Суд зауважує, що наведений перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду є вичерпним.

Водночас, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не належить до переліку судових рішень, наведеному в пункті 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вживати заходів для визначення кола питань виключених із права на апеляцію та касацію, з метою недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Цей перелік також може бути обмежений скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал судів, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не обмежує доступу особи до процесу правосуддя та не є перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до частини другої статті 304 Господарського процесуального кодексу України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене вище, суд касаційної інстанції дійшов висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 910/15336/24, оскільки її подано на ухвалу, що не підлягає касаційному оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції.

Щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025.

Розглянувши доводи касаційної скарги в цій частині, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на те, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Так, як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 у справі № 910/15336/24 позовну заяву було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження за поданою позовною заявою.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлюється у розмірі 3 028,00 грн.

Отже, за підрахунком суду апеляційної інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги становить 2 422,40 грн, проте доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до апеляційної скарги не додано.

Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Крім того, 29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом України від 29.06.2023 № 3200-IX чинності.

Тобто, із 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ, зокрема, щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 258 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX) в апеляційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з приписами частин п`ятої та шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи"):

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;

- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Також на обов`язковість реєстрації електронного кабінету наголошено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23.

Отже, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" як юридична особа згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

В той же час, заявник до апеляційної скарги додав заяву керівника Товариства - Скринник Надії Василівни про неможливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС з релігійних переконань, оскільки остання є правовірною мусульманкою та релігійні переконання керівника засновані на корані, спонукають його уникати будь якої участі в системах, які можуть бути пов`язані з "числом звіра", наближенням кінця світу та іншими есхатологічними подіями.

Водночас, як правильно зауважив суд попередньої інстанції, що скаржник саме як юридична особа зобов`язаний зареєструвати "Електронний кабінет", а абзац 3 частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України стосується виключно фізичних осіб (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти), які повинні зареєструвати електронний кабінет, однак по причині їх релігійних переконань звільнені від такого обов`язку.

Під поняттям "юридична особа" передбачається фірма, підприємство (компанія) або організація, яка пройшла процес реєстрації в передбаченому законом порядку та з урахуванням положень статті 96 Цивільного кодексу України, якою визначено, що засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом.

З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком Північного апеляційного господарського суду про необґрунтованість заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" - Скринник Н.В. щодо неможливості реєстрації електронного кабінету юридичної особи у зв`язку з релігійними переконаннями його керівника.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" не зареєструвало власний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, то згідно з статтею 174 та частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Таким чином, посилаючись на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 30.01.2025 правильно застосував норми процесуального права та надав заявнику 10-денний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів: 1) сплати судового збору в розмірі 2 422,00 грн; 2) реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Також скаржнику було роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та повернута апелянту.

11.02.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" - адвоката Олійника Олега Станіславовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору в розмірі 2 422,00 грн. Додатково скаржник в тексті даної заяви зазначив, що через відсутність електронного цифрового підпису у керівника Позивача - Скринник Н.В., відкрити додатковий власний електронний кабінет Товариство не має об`єктивної можливості. В свою чергу, керівник останнього не має об`єктивної можливості зробити собі ЕЦП з релігійних переконань, як вже було повідомлено суд у її заяві, що була долучена до апеляційної скарги.

Розглянувши вказану заяву щодо неможливості зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, Північний апеляційний господарський суд з посиланням на вищевказані норми процесуального законодавства, на норми Податкового кодексу України, Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та на Інструкцію користувача Електронного кабінету (веб-адреса wiki.court.gov.ua.) дійшов обґрунтованого висновку про те, що фізична особа, яка відмовились від отримання РНОКПП з релігійних переконань має можливість зареєструвати електронний кабінет використовуючи КЕП, який в свою чергу також можливо отримати без присвоєного РНОКПП фізичній особі (в даному випадку керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн").

Також суд апеляційної інстанції зауважив, що відсутні підстави вважати, що заявник не з власної вини, не з причин, що об`єктивно не залежать від нього, не може зареєструвати електронний кабінет, а не реєстрація електронного кабінету юридичної особи залежить лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що враховуючи імперативні приписи частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн", як юридична особа, повинно в обов`язкову порядку зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).

При розгляді клопотання про визнання поважними причин невиконання вимог, визначених процесуальним законодавством, суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин такого невиконання. При цьому наведені доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію. У разі ж, коли неможливість виконання вимог процесуального законодавства настала у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини ним не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання їх поважними.

Розглянувши та оцінивши вказані доводи, суд касаційної інстанції також оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин неможливості реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства, мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неможливості зареєструвати електронний кабінет, обов`язкова реєстрація якого встановлена імперативними положеннями процесуального законодавства.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" усунуло недоліки лише частково, зазначені в ухвалі від 30.01.2025, а саме не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, Північний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку в ухвалі від 13.02.2025 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 у справі № 910/15336/24 на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом було зазначено, що станом на день постановлення даної ухвали у скаржника відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 7072712.

У такий спосіб доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" - адвоката Олійника Олега Станіславовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 910/15336/24 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 910/15336/24 повернути.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 910/15336/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко