Рішення

від 05.12.2024 по справі 914/1446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Справа № 914/1446/24

За позовом:Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Дрогобицької міської ради Львівської області, Львівська обл., м. Дрогобич, позивача-2: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львівдо відповідача:Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м Київ, в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Львівська обл., м. Дрогобичза участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Львівська обл., м. Старий Самбір ОСОБА_2 , Львівська обл., с. Далявапро:стягнення збитків

Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.Представники учасників справи:прокурорка:Місінська М.А.;від позивача-1:не з`явився;від позивача-2:Попаюк С.В. - представниця;від відповідача:Думич Н.Б. - адвокатка;від третіх осіб:не з`явилися.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області (надалі - позивач-1, Міська рада), Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі - позивач-2, ДЕІ у Львівській області) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі - Відповідач, ДП «Ліси України») про стягнення збитків.

Ухвалою від 10.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 08.07.2024.

Ухвалою від 08.07.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 05.09.2024.

Ухвалою від 05.09.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (надалі - Треті особи) у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання у справі відклав на 30.09.2024.

Ухвалою від 30.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2024.

Судове засідання 21.10.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Крупника Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 23.10.2024 судове засідання у справі призначено на 11.11.2024.

Ухвалою від 11.11.2024 відкладено судове засідання у справі на 28.11.2024.

Ухвалою від 28.11.2024 суд відклав судове засідання на 05.12.2024.

У судове засідання 05.12.2024 прокурор та представниця позивача-2 з`явились, просили задовольнити позовні вимоги.

Позивач-1 та треті особи не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 05.12.2024.

Представниця відповідача у судове засідання 05.12.2024 з`явилась, просила відмовити у задоволенні позову, подала додаткові пояснення (вх. №29423/24 від 04.12.2024).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Аргументи прокурора.

Позов обґрунтовано тим, що у період з 06.06.2017 по 09.06.2017 позивачем-2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої встановлено, що у межах кв. 82 вид. 2.2 Гаївського лісництва проведено суцільну рубку головного користування 2016 року.

При проведенні контрольного переліку на лісовій ділянці виявлено 116 пнів породи дуб звичайний, хоча відповідно до первинних матеріалів відведення в рубку було намічено лише 86 ліквідованих дерев. Таким чином, фактично вирубано на 30 дерев породи дуб більше.

Як стверджує прокурор, внаслідок незаконної вирубки навколишньому середовищу було заподіяно збитки у розмірі 825`267,35 грн. Вказане вбачається зі змісту розрахунку позивача-2 та висновку судового експерта, виготовленого у межах кримінального провадження №42018140000000025 від 17.01.2018 відкритого за фактом незаконної порубки дерев. Прокурор зауважує, що у межах згаданого кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 пред`являвся цивільний позов про стягнення збитків, який залишено без розгляду Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. Відповідне провадження було закрите 12.02.2024 у зв`язку зі спливом строків давності. Вказане унеможливлює звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 , однак обумовлює необхідність подання позову до відповідача, як особи яка зобов`язана забезпечувати належну охорону лісу.

Зважаючи на це, прокурор звернувся до суду із цим позовом в інтересах позивача-1, як органу місцевого самоврядування у адміністративно-територіальних межах якого виявлено факти незаконної порубки дерев та на користь якого повинні стягуватись завдані збитки, а також позивача-2, як органу уповноваженого на проведення контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та на звернення до суду із позовом за захистом інтересів держави у спірних правовідносинах.

Аргументи позивача-1.

Міська рада висловилась на підтримку заявлених позовних вимог, що підтверджується змістом клопотання вх. №17552/24 від 08.07.2024 та заяви вх. №17769/24 від 09.07.2024. Позивач-1 вказує, що відповідач є постійним користувачем земельної ділянки із кадастровим №4621282100:04:000:0014, на якій здійснювалась незаконна вирубка дерев, а тому саме він несе відповідальність за завдану державі шкоду. У його діях наявні всі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення.

Аргументи позивача-2.

Позивач-2 не подавав до суду у письмовій формі жодних пояснень, заяв, клопотань чи інших процесуальних документів, у яких б висловлював свою позицію щодо заявлених позовних вимог. Однак, у судовому засіданні 05.12.2024 представниця ДЕІ у Львівській області просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

1. У ДП «Ліси України» відсутній склад цивільного правопорушення (він не вчиняв протиправної бездіяльності, яка призвела до заподіяння шкоди, відсутній причиновий зв`язок між протиправної поведінкою і шкодою), що унеможливлює застосування приписів статті 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

2. Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2018 у справі №442/391/18 підтверджується факт заподіяння шкоди державі у розмірі 825`267,35 грн. внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Зважаючи на це, саме із вказаної особи підлягає стягненню завдана шкода. Однак, прокурор не пред`являв відповідного цивільного позову до правопорушника.

3. Прокурором не доведено розміру заподіяної державі шкоди належними і допустимими доказами. Висновок комплексної експертизи №4100 від 30.11.2017 не є допустимим доказом, оскільки участь у його виготовлені брав Король М.М., який не є судовим експертом. До того ж, при здійсненні розрахунку шкоди експерт не взяв до уваги діаметр дуба, який вказаний у примітці 3 додатку 1 до постанови КМУ №665 від 23.07.2008, та протиправно врахував індекс інфляції за 2016 рік, оскільки останнім індексом інфляції, що підлягав застосуванню є індекс за 2015 рік (враховуючи вчинення правопорушення у 2016 році).

4. У долучених до позову доказах відсутні дані про вимірювальний пристрій, якими держінспектори визначали діаметри незаконно зрубаних дерев. Крім цього, має місце розбіжність у відомостях про кількість зрубаних дерев із відповідним діаметром у висновку експерта та даних ДЕІ у Львівській області.

Аргументи третіх осіб.

Треті особи своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим статтею 168 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористались та не виклали у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

23.12.2015 Гаївському лісництву ДП «Дрогобицьке лісове господарство» видано лісорубний квиток №20 серії 02 ЛКБ №463878 на суцільнолісосічну рубку у кварталі 82, виділу 2,2, площею 2,5 га ліквідної деревини у загальному об`ємі 438 мі, у т.ч. ділової деревини у об`ємі 75 мі, а дров`яної - 325 мі (Т.1; а.с. 64-65).

Передбачалось, що із загальної кількості ліквідної деревини проводитиметься рубка, зокрема, 86 дубів породи звичайний. Вказане прослідковується зі змісту Відомостей переліку дерев, Матеріально-грошової оцінки лісосіки №001Г та Переліку дерев лісосіки №001Г (Т.1; а.с. 58-59, 66-68).

Попри встановлені обмеження, фактично було вирубано ліквідної деревини у об`ємі 445,619 мі, у т. ч. ділової деревини у кількості 82,13 мі та дров`яної у кількості 363,489 мі, що підтверджується Актом освідчення заготовленої деревини і місць рубок від 05.01.2017, Довідкою ДП «Дрогобицьке лісове господарство» №516 від 07.06.2017 та додатком до лісорубного квитка (Т.1; а.с. 57, 62-63, 69).

У період з 06.06.2017 по 09.06.2017 державними інспекторами ДЕІ у Львівській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання ДП «Дрогобицьке лісове господарство» вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо законності проведення рубки лісу в кварталі 82, виділу 2,2, площею 2,5 га Гаївського лісництва, за результатами якої складено Акт №304/04/539 (Т.1; а.с. 51-56).

Згідно із вищевказаним актом в кварталі 82, виділу 2,2, площею 2,5 га Гаївського лісництва проведена суцільнолісосічна рубка головного користування 2016 року. За результатами контрольного переліку на ділянці виявлено 116 пнів породи дуб звичайний, хоча відповідно до первинних матеріалів відведення в рубку було намічено лише 86 ліквідних дерев. Таким чином, фактично незаконно вирубано на 30 дерев породи дуб звичайний більше, ніж у первинних матеріалах відводу.

Результати означеної вище перевірки у встановленому законом порядку не оскаржувалися. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Інспекторами ДЕІ у Львівській області підготовлено Польову перелікову відомість діаметрів пнів облікованих на рубці головного користування 2016 року від 06.06.2017, у якій відображено інформацію про породу 116 зрубаних дерев та їх діаметр (Т.1; а.с. 55-56). У подальшому, інспекторами позивача-2 складено Таблицю переводу діаметрів пнів дерев у корі облікованих контрольним попенним переліком на діаметри дерев на висоті 1,3 м., в сантиметрах (Т.1; а.с. 75-76).

З метою встановлення того, які саме дерева були незаконно зрубані, інспекторами позивача-2 складено Порівняльну таблицю дерев згідно з матеріалами відводу підприємства та дерев облікованих контрольним попневим переліком на ділянці в кварталі 82, виділу 2,2, площею 2,5 га Гаївського лісництва (Т.1; а.с. 77).

Судом встановлено, що Гаївське лісництво знаходилось на території Михайлевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області. Вказане підтверджується матеріалами лісовпорядкування, долучених до листа відповідача (Т.1; а.с. 120-122).

Михайлевицька сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Міської ради, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків першої, що підтверджується рішенням №18 від 10.12.2020 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1; а.с. 96-104, 132-134).

Таким чином, станом на дату ухвалення цього рішення, квартал 82, виділ 2,2, площею 2,5 га Гаївського лісництва перебуває у межах Дрогобицької міської територіальної громади.

У зв`язку із встановленням факту порушення, позивачем-2 проведено Розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою лісу, від 12.06.2017, відповідно до якого загальний розмір шкоди з врахуванням щорічних індексацій за 2009-2016 роки становить 852`218,53 грн. (Т.1; а.с. 74).

Позивач-2 надсилав ДП «Дрогобицьке лісове господарство» претензію №09-2977 від 26.06.2017 (Т.1; а.с. 78), у якій вимагав відшкодувати завдану шкоду, однак державне підприємство просило відтермінувати відшкодування шкоди, посилаючись на відкрите кримінальне провадження, що вбачається із листа №767 від 14.08.2017 (Т.1; а.с. 79).

Судом встановлено, що внаслідок вчинення службовими особами ДП «Дрогобицьке лісове господарство» викладеного вище порушення, правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження №42017140000000207 від 15.06.2017, з якого 16.01.2018 виділено кримінальне провадження №4201814000000023 щодо ОСОБА_2 (майстер лісозаготівель) за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а згодом (17.01.2018) - кримінальне провадження №42018140000000025 щодо ОСОБА_1 (інженер лісового господарства) за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Вказані вище обставини прослідковуються зі змісту постанов про виділення матеріалів досудового розслідування і витягу з ЄРДР (Т.1; а.с. 29-34).

У межах кримінального провадження №42017140000000207 проводилась комплексна судова лісогосподарська та інженерно-екологічна експертиза, за результатами якої складено Висновок №4100 від 30.11.2017 (Т.1; а.с. 80-90; Т.2; а.с. 108-109).

Наведеним висновком встановлено, серед іншого, такі обставини:

- рубка у кварталі 82, виділ 2.2, Гаївського лісництва ДП «Дрогобицьке лісове господарство» понаднормово 30-ти ростучих дерев дуба звичайного (за наявності дозволу, але понад установлену лісорубним квитком кількість) була проведена неправомірно, з порушенням вимог частини 4 статті 69 Лісового кодексу України;

- загальний розмір шкоди, заподіяної довкіллю загалом і лісу зокрема, становить 825`267,35 грн.

Що стосується результатів розгляду кримінальних проваджень, то:

- ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.02.2024 у справі №442/1112/18, серед іншого, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000025 від 17.01.2018, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України, залишено без розгляду цивільний позов Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 825`267,35 грн. шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сфері природоохоронного законодавства (Т.1; а.с. 37-39);

- вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2018 у справі №442/391/18, серед іншого, затверджено угоду від 16.01.2018 про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_2 , визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (Т.1; а.с. 40-50).

Вказані вище судові рішення набрали законної сили та у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Матеріалами справи підтверджується також та обставина, що позивач-2 уже звертався до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до відповідача про стягнення 852`218,53 грн. заподіяної шкоди, однак таку було повернуто згідно із ухвалою від 28.01.2019 у справі №914/2352/18 (Т.1; а.с. 114-115).

ОЦІНКА СУДУ.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як визначено у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даній справі прокурор вказав, що порушення інтересів держави полягає у тому, що шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана місцевому бюджету Міської ради, а факт невідшкодування такої шкоди призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом.

Суд звертає увагу на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, зокрема у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

У спірних правовідносинах компетентним органом, уповноваженим захищати інтереси держави, є Міська рада, адже така здійснює повноваження власника щодо лісової ділянки, у межах якої виявлено факт незаконної рубки деревини, відповідно до статей 140, 142, 145 Конституції України, статей 10, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 4, 15, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (надалі - Закон №1264-XII).

Ще одним компетентним органом, уповноваженим захищати інтереси держави, є ДЕІ у Львівській області, інспекторами якої встановлено факт порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та розраховано розмір шкоди, відповідно до положень статті 35 Закону №1264-XII, а також Положення про Державну екологічну інспекцію України, затв. постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, та Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затв. наказом Державної екологічної інспекції України №42 від 01.03.2023.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Судом встановлено, що прокурор надсилав позивачу-1 лист №12-411вих-24 від 28.03.2024, у якому просив повідомити, чи відомо Міській раді про допущене відповідачем порушення, чи вживались нею заходи щодо стягнення із відповідача завданої державі шкоди та чи відшкодована така шкода (Т.1; а.с. 91-93). Крім цього, він надсилав позивачу-1 схожий лист за №12-596вих-24 від 07.05.2024 (Т.1; а.с. 105-106).

Міська рада повідомила, що їй стало відомо про порушення 12.04.2022, а заподіяна шкода не була відшкодована відповідачем станом на 08.04.2024 (Т.1; а.с. 94-95). При цьому у листі №3-37/3083 від 21.05.2024 Міська рада повідомила, що не вживатиме заходів претензійно-позовного характеру з метою захисту інтересів держави, а тому просить прокурора вжити таких самостійно (Т.1; а.с. 107).

Прокурор також надсилав позивачу-2 лист №12-714вих-24 від 23.05.2024, у якому просив повідомити, чи вживались ним заходи щодо стягнення із відповідача завданої державі шкоди та чи відшкодована така шкода (Т.1; а.с. 110-111).

ДЕІ у Львівській області повідомила, що зверталась до суду із позовом про стягнення із відповідача шкоди, однак такий було повернуто судом без розгляду. Позивач-2 немає можливості повторно звернутися до суду із позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, а тому не заперечує проти пред`явлення такого позову прокурором (Т.1; а.с. 112-113).

В подальшому, прокурор направив позивачам листи №12-695вих-24 від 29.05.2024 та №12-705вих-24 від 30.05.2024, у яких повідомив про звернення до суду із цим позовом (Т.1; а.с. 123-126).

Таким чином, направляючи відповідні звернення позивачам, прокурор фактично повідомляв їх про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати на стверджуване порушення шляхом вчинення відповідних дій. Позивачі володіли інформацією про допущені порушення. Разом з цим, попри наділені на законодавчому рівні повноваження, компетентні органи не вживали жодних заходів спрямованих на усунення таких порушень, зокрема не зверталися до суду за захистом інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність.

Відтак, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення таких інтересів та правильно встановив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які, попри те, не здійснюють захист прав та інтересів держави у цих правовідносинах.

Щодо суті заявлених позовних вимог.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 ЦК України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, вирішуючи цю справу суд повинен встановити такі обставини: протиправність поведінки відповідача, заподіяння шкоди Міській раді, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою та вину відповідача.

Приписами пункту 1 абзацу 2 статті 19 Лісового кодексу України (надалі - ЛК України) визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до пункту 5 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок.

Відповідно до частин 1, 5 статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок; забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, постійний лісокористувач повинен забезпечувати охорону і захист лісів від незаконних рубок. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таку правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 12.09.2024 у справі №907/181/22.

Обставина того, що відповідач є постійним лісокористувачем спірної ділянки лісу (квартал 82, виділ 2,2, площею 2,5 га, Гаївське лісництво) визнається всіма учасниками спору та не заперечується ДП «Ліси України».

Судом встановлено, що 23.12.2015 Гаївському лісництву ДП «Дрогобицьке лісове господарство» видано лісорубний квиток №20 серії 02 ЛКБ №463878 на суцільнолісосічну рубку у кварталі 82, виділу 2,2, площею 2,5 га ліквідної деревини, до якої входять зокрема 86 дерев породи дуб звичайний.

Разом з цим, загальна кількість фактично вирубаної деревини перевищила дозволену. Так, було незаконно вирубано на 30 дерев породи дуб звичайний більше, ніж у первинних матеріалах відводу.

Відповідні обставини підтверджуються Актом ДЕІ у Львівській області №304/04/539, який складено у тому числі на підставі Акта освідчення заготовленої деревини і місць рубок від 05.01.2017 та Довідки ДП «Дрогобицьке лісове господарство» №516 від 07.06.2017, а також Польовою переліковою відомістю від 06.06.2017, Таблицею переводу діаметрів пнів дерев у корі, Порівняльною таблицею дерев згідно з матеріалами відводу підприємства та дерев облікованих контрольним попневим переліком на ділянці.

Більше того, у зв`язку із встановленням факту незаконної рубки, правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження, у межах якого 26.10.2017 проведено огляд кварталу 82, виділу 2,2, площею 2,5 га Гаївського лісництва за участю начальника відділу лісового господарства ДП «Дрогобицьке лісове господарство». За результатами огляду складено відповідний протокол (Т.1; а.с. 71-73), яким підтверджено викладені вище обставини щодо кількісного перевищення рубки дерев породи дуб звичайний. При цьому жодних зауважень від осіб, присутніх під час проведення огляду, не надходило.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2018 у справі №442/391/18, винесеним стосовно ОСОБА_2 також засвідчує факт незаконної вирубки 30 дерев породи дуб звичайний.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач, як лісокористувач кварталу 82, виділ 2,2, площею 2,5 га у Гаївському лісництві, допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому ділянці із земель лісового фонду, що призвело до незаконної вирубки лісових насаджень.

Усе викладене вище спростовує доводи відповідача про те, що у його діях відсутній такий елемент складу цивільного правопорушення, як протиправна бездіяльність.

Посилання ДП «Ліси України» на те, що завдана шкода підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 , як безпосереднім її завдавачем, відхиляються судом як з огляду на уже викладену вище практику Верховного Суду, що стосується протиправної бездіяльності лісокористувача, так і враховуючи приписи статті 1172 ЦК України, якими унормовано, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Матеріалами справи, зокрема вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2018 у справі №442/391/18, підтверджується те, що під час вчинення незаконної порубки дерев ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем на посаді майстра лісозаготівель. Відтак відповідач додатково несе відповідальність за вчинене правопорушення як роботодавець.

Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача державі було заподіяно шкоду, розмір якої встановлено Висновком комплексної судової лісогосподарської та інженерно-екологічної експертизи №4100 від 30.11.2017, який було підготовлено у межах кримінального провадження №42017140000000207.

На переконання відповідача, наведений висновок не є належним і допустимим доказом, оскільки участь у його виготовлення брав ОСОБА_3 , який не є експертом.

З цього приводу суд зазначає, що проведення експертизи було доручено судовому експерту Макарчуку В.Г. та експерту Королю М.М. доценту Національного лісотехнічного університету.

Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Частинами 2, 3 та 5 статті 10 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Отже, законодавство вирізняє такі категорії суб`єктів судово-експертної діяльності:

1.1. судові експерти, що є працівниками державних або комунальних експертних установ.

1.2. судові експерти, що не є працівниками державних та комунальних експертних установ.

1.3. експерти (фахівці з відповідних галузей знань).

Судових експертів (пункти 1.1, 1.2) від експертів (пункт 1.3) відрізняє, серед іншого, те, що судові експерти атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Комплексну судову лісогосподарську та інженерно-екологічну експертизу провели судовий експерт державної експертної установи та експерт (фахівець з відповідної галузі знань). Кожен зі них був повідомлений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Зважаючи на це, суд відхиляє заперечення відповідача у цій частині.

Висновком експертів №4100 від 30.11.2017 встановлено, що рубка 30-ти ростучих дерев дуба звичайного була здійсненна понаднормово і проведена неправомірно, чим заподіяно шкоди у розмірі 825`267,35 грн.

Відповідач оспорює правильність визначення розміру шкоди, посилаючись на те, що при здійсненні розрахунку шкоди експерт не взяв до уваги діаметр дуба, який вказаний у примітці 3 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» №665 від 23.07.2008 (надалі - Постанова №665), та протиправно врахував індекс інфляції за 2016 рік, оскільки останнім індексом інфляції, що підлягав застосуванню є індекс за 2015 рік (враховуючи вчинення правопорушення у 2016 році).

Суд відхиляє відповідні доводи представниці відповідача, оскільки нею не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправильність здійснених експертами розрахунків при визначенні заподіяної шкоди. Відповідні доводи ґрунтуються виключно на її суб`єктивній оцінці, яка спростовується матеріалами справи та поясненнями експертів Макарчука В.Г. та Короля М.М., котрих було допитано в судовому засіданні.

Зокрема, як зазначив експерт Король М.М. при визначенні розміру заподіяної шкоди ним бралися до уваги діаметри дерев по верхній межі, як це передбачено Постановою №665 і детальний розрахунок розміру шкоди із зазначенням верхньої межі ступеню товщин дерев наведено у таблиці 2 Висновку №4100 від 30.11.2017.

Що стосується посилання відповідача на те, що у матеріалах справи відсутні дані щодо вимірювального пристрою, який інспектори ДЕІ у Львівській області визначали діаметри незаконно зрубаних дерев, то такі жодним чином не спростовують розміру заподіяної шкоди.

Так, дійсно, у матеріалах справи наявні розрахунки розміру шкоди, які виготовлені позивачем-2 та у яких відсутня інформація про вимірювальний пристрій, що використовувався при визначенні діаметру зрубаних дерев. Згідно із цими розрахунками шкода становить 852`218,53 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що заявлений до стягнення розмір шкоди визначався не інспекторами позивача-2, а експертами у результаті поштучного обліку та замірів параметрів пнів у корі, про що зазначено у Висновку експертів №4100 від 30.11.2017 та додатках до нього. Відповідний розмір шкоди є меншим і становить 825`267,35 грн.

Суперечності у відомостях відображених у Висновку експертів №4100 від 30.11.2017 та даних ДЕІ у Львівській області щодо кількості зрубаних дерев з певними діаметрами не є перешкодою для встановлення розміру заподіяної шкоди, адже такий підтверджується саме висновком експертів, який є належним і допустимим доказом, а не даними позивача-2. До того ж, загальна кількість незаконно зрубаних дерев (30 шт.) є однаковою як у даних позивача-2, так і у висновку експертів.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №907/449/22 суд вважає безпідставним, адже така справа є нерелевантною до обставин цієї справи.

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення (протиправна бездіяльність, заподіяння шкоди, причиновий зв`язок між протиправною бездіяльністю і заподіяною шкодою та вину).

Відтак, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, у разі задоволення позову на відповідача.

Звертаючись до суду із позовом, Львівська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 12' 379,02 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1106 від 23.05.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (Т.1; а.с. 16, 159).

Таким чином, зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури у розмірі 12' 379,02 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, буд. 29; код ЄДРПОУ ВП 45037507) на користь Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, площа Ринок, буд. 1; код ЄДРПОУ 04055972) 825`267,35 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, буд. 29; код ЄДРПОУ ВП 45037507) на користь на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 12`379,02 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2024.

Суддя Крупник Р.В.