Постанова

від 06.12.2007 по справі 7/221-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/221-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 грудня 2007 р.                                                                                    № 7/221-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргуВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

на рішення

та постанову

Господарського суду Вінницької області від 15.02.2007 рокуЖитомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року

у справі за позовом

до

проДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"стягнення коштів

       В С Т А Н О В И В:

у серпні 2006 року, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду з позовом  про стягнення з ВАТ “Вінницягаз” 14136523,45 грн. заборгованості за поставлений останньому природний газ на умовах договору № 06/04-1277 від 24.12.2004 року, 1 304 951,11 грн. пені, 964 604,44 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів, 295 331,52 грн. відсотків, а всього –16 701 410,52 грн.

Заявою від 2.11.2006 позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути 13 933 550,33 грн. боргу, 1 304 951,11 грн. пені, 784 604,44 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 295 331,52 грн. відсотків, а всього –16 318 437,40 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.02.2007 позов задоволено частково. Постановлено про стягнення з відповідача 13 933 550,33 грн. боргу, 784 604,44 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 295 331,52 грн. річних та 23 569,38 грн. на відшкодування судових витрат.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо права позивача вимагати стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків і просить судові рішення у цій частині скасувати, постановивши нове рішення про відмову у позові щодо стягнення цих сум.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом під час перегляду справи в апеляційному порядку, заборгованість відповідача за поставлений йому на умовах договору № 06/04-1277 від 24.12.2004 року природний газ складає 13  933 550,33 грн. і ця обставина відповідачем у касаційній скарзі не оспорюється, як і порушення ним порядку розрахунків, визначеного п.5 цього договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене цією нормою зобов'язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції є формою відшкодування втрат від знецінення коштів, а сплата річних - формою плати за користування грошима, і не може розглядатись як штрафна санкція, застосування якої виключається при відсутності вини чи на підставі ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом”, на що посилається відповідач, а тому, при такому положенні, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно постановили про відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та відсотків за час користування коштами і підстав для скасування судових рішень у цій частині, за наведених відповідачем у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

   П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 15.02.2007 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк                                                                                                           

                                                                                            В.М. Харченко