Ухвала

від 22.11.2012 по справі 7/221-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 листопада 2012 р. Справа № 7/221-06

за скаргою: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)

про: визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яка полягає у не закінчені виконавчого провадження №9653239 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 05.05.2007р.

у справі за позовом : дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до : відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (214012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)

про стягнення 16701 410, 52 грн.,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

За участю представників сторін:

позивача (стягувача): не з"явився;

скаржника (боржника): Бабійчук О.А., довіреність №136/12-Д від 01.10.2012р., паспорт серії АА 506547 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 17.06.1997р.;

відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: не з"явився,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.02.2007р. (суддя Мінєєва Н.В.) позов дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" задоволено частково та стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 13933550 грн. 33 коп. основного боргу, 784604 грн. 44 коп. індексу інфляції, 295331 грн. 52 коп. - 3% річних, 23460 грн. 82 коп. відшкодування витрат на держмито, 108 грн. 56 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення було оскаржено як в апеляційному, так і в касаційному порядках.

24.09.2008р. на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 15.02.2007р. та постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. видано наказ.

07.11.2012р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга №07-15-3148 від 06.11.2012 р. публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яка полягає у не закінчені виконавчого провадження №9653239 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 07.11.2012 р. вищевказану скаргу, у зв'язку із відставкою судді Мінєєвої Н.В., за результатами автоматизованого розподілу передано на розгляд судді Тварковському А.А.

В судове засідання з'явилася представник скаржника (боржника, відповідача), яка підтримала подану скаргу, з огляду на викладені у ній мотиви.

Стягувач (позивач) та відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повноважних представників в судове засідання не направили, вимоги ухвали суду не виконали, причини неявки суду не повідомили, разом із тим, про час та місце судового засідання повідомлялися ухвалою від 08.11.2012 року, яка надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки, в силу ч.2 ст.121-1 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби України не є перешкодою для розгляду скарги, суд ухвалив провести розгляд поданої скарги за відсутності представника боржника та органу виконавчої служби.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено наступне.

24.10.2008 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Каращук К.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.130, т.с.3).

05.09.2011 року наказом виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" №327 створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ перед ДК "Газ України", якій доручено визначити обсяг заборгованості, що підлягає списанню та провести списання заборгованості на підставі протоколу комісії із затвердженням його головою комісії (а.с.139, т.с.3).

06.09.2011 року в.о. голови правління ПАТ "Вінницягаз" затверджено протокол № 17 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ перед ДК "Газ України", згідно яким вирішено: списати основний борг боржника перед стягувачем в сумі 13933550,33 грн., а також 295331,52 грн. 3% річних та 784604,44 грн. інфляційних втрат (а.с.140, т.с.3).

08.09.2011 року боржник звернувся до стягувача з листом № 03/2-26-2461, в якому повідомив останнього про рішення прийняті комісією ПАТ "Вінницягаз" про списання заборгованості (а.с.141, т.с.3).

Також судом встановлено, що 10.10.2012 року ПАТ "Вінницягаз" звернулось із заявою до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження про стягнення заборгованості за наказом господарського суду Вінницької області у справі №7/221-06, яка залишились без жодного реагування зі сторони органу ДВС.

Отримання вказаної заяви органом ДВС підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи (а.с.146, т.3).

Неприйняття органом ДВС за наслідками звернення постанови про закінчення виконавчого провадження спонукало ПАТ "Вінницягаз" звернутись із відповідною скаргою до суду.

Як вбачається із скарги на орган ДВС, остання мотивована бездіяльністю державного виконавця, яка полягала у не прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви від 10.10.2012 року.

В якості нормативного обґрунтування поданої скарги заявник посилається на приписи ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року № 3319-VI, п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08.08.2011 року № 894, п.14 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" тощо.

В прохальній частині скарги ПАТ "Вінницягаз" просить визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та зобов'язати його закінчити виконавче провадження на підставі п.14 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Визначаючись щодо поданої скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги виходячи з наступних міркувань.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Аналіз наведеної норми свідчить про встановлення законодавцем безальтернативного імперативу дій для державного виконавця, який полягає у необхідності закінчення останнім виконавчого провадження при списанні заборгованості згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно із ст.ст.2.1.1, 2.2 цього Закону, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997 року по 01 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року вступив в дію 04.06.2011 року.

Як вбачається із матеріалів справи № 7/221-06 предметом та підставою позовних вимог в останній було стягнення заборгованості в сумі 13933550,33 грн.-основний боргу, а також 295331,52 грн. 3% річних та 784604,44 грн. інфляційних втрат за поставлений протягом 2005 року природний газ на підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/04-1277 від 24 грудня 2004 року.

Відповідно до п.1.3 Договору газ, що постачається використовується ПАТ "Вінницягаз" виключно для подальшої реалізації населенню.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про те, що сфера дії зазначеного Закону розповсюджується на правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі.

Відповідно до ст.2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 (далі- Порядок), визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій направлених на вчинення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Відповідно умов п.6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем в порядку, на підставі та у спосіб визначений Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" створено відповідну комісію, яка відповідно до протоколу №17 від 06 вересня 2011 року вирішила списати несплачену заборгованість перед ДК "Газ України" за спожитий природний газ за договором № 06/04-1277 від 24.12.2004 року в сумі 13933550,33 грн., що утворилася у період 2005 року та заборгованість по оплаті 3 % річних та інфляційних втрат згідно рішення суду по даній справі в загальному розмірі 1079935,96 грн., з яких: інфляційні нарахування у сумі 784604,44 грн. та 3 % річних у сумі 295331,52 грн.

Протокол комісії затверджений головою комісії та підписаний ним 06.09.2011 року, що є датою списання зазначеної вище заборгованості.

Враховуючи визначений порядок списання заборгованості за спожитий природний газ, суд дійшов висновку про те, що боржником проведені дії щодо списання наявної заборгованості в сумі 13933550,33 грн.- основний боргу, 295331,52 грн. 3% річних та 784604,44 грн. інфляційних втрат за рішенням суду у справі № 7/221-06 відповідно до приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином, зобов'язання боржника щодо сплати заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до ст.598 ЦК України, є припиненим на підставі встановленій Законом.

Водночас, суд також дійшов висновку, що припиненим є і зобов'язання щодо стягнення 23460,82 грн. державного мита та 108,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, оскільки боржником дана заборгованість погашена, що підтверджується платіжним дорученням №97 від 26 січня 2012 року.

З огляду на викладене, на думку суду, у органу ДВС наявні усі правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.14 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Натомість, останнім цього здійснено не було, заява боржника про закінчення виконавчого провадження залишена без реагування, що розцінюється судом як бездіяльність, яка у свою чергу не узгоджується із вимогами Закону України "Про виконавче провадження", відтак є протиправною. Отже, скарга в частині визнання бездіяльності органу ДВС протиправною підлягає задоволенню.

Крім того, розглядаючи вимогу боржника стосовно зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України закінчити виконавче провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині виходячи з наступного.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону № 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону № 606-XIV).

Дія по закінченню виконавчого провадження Законом покладається на державного виконавця, а тому суд не вправі зобов'язувати орган ДВС закінчити виконавче провадження.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги з мотивів, наведених вище.

При розгляді вказаної скарги судом було враховано правові позиції викладені в постановах Вищого господарського суду України від 12.01.2012 року у справі № 20/209, від 29.02.2012 року у справі № 4/53/2011/5003 тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 115, 121 2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" від 06.11.2012 року вих. номер 07-15-3148 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не закінчення виконавчого провадження №9653239 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 24.09.2008 року №7/221-06 про стягнення з ВАТ "Вінницягаз" заборгованості в сумі 13933550,33 грн.- основного боргу, 295331,52 грн. 3% річних, 784604,44 грн. інфляційних втрат, 23460,82 грн. державного мита та 108,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В решті вимог скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" відхилити.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

3 - відповідачу (214012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)

4 - відділ примусового виконання рішеннь ДВС України (04053, м. київ, вул. Артема, 73)

4