Постанова

від 11.12.2024 по справі 149/279/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 149/279/22

провадження № 61-4589св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянсько-фермерське господарство «Явір»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Явір» на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року у складі судді Гончарук-Аліфанової О. Ю. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2024 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянсько- фермерського господарства «Явір» (далі - СФГ «Явір») про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку власнику та про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона з 2014 року є власницею земельної ділянки із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083, площею 2,7664 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку вона успадкувала після смерті її матері ОСОБА_2 .

За життя спадкодавцем був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки із СФГ «Явір», після закінчення дії якого позивачка звернулася до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, у зв`язку із тим, що вона не бажає укладати нового договору.

Однак, відповідач повідомив про те, що між ними начебто вже укладено новий договір оренди № 86 від 14 січня 2015 року.

Позивачка вказує, що такого договору вона не підписувала, інших осіб на підписання договору не уповноважувала, а державна реєстрація вказаного договору порушує її право на користування належною їй земельною ділянкою.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083, площею 2,7664 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зобов`язавши відповідача повернути їй цю земельну ділянку;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 19712508 від 02 березня 2015 року, здійснену державним реєстратором Реєстраційної служби Хмільницького МУЮ Вінницької області Шевченко О. А., здійснену на підставі договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 2,7664 га, із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зобов`язано СФГ «Явір» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19712508 від 02 березня 2015 року, здійснену державним реєстратором Реєстраційної служби Хмільницького МУЮ Вінницької області Шевченко О. А., здійснену на підставі договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди позивачка ОСОБА_1 не підписувала та, відповідно, істотні умови цього договору не погоджувала, тому такий договір є неукладеним.

При цьому вказав, що питання виплати орендної плати позивачці не є предметом дослідження в цьому спорі.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням,СФГ «Явір» звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу СФГ «Явір» залишено без задоволення, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року- без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28 березня 2024 року СФГ «Явір» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення тапередати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

08 травня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зубаня О.О. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

06 вересня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 серпня 2014 року у справі № 149/2170/14-ц за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,77 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, вартістю 74 083,01 грн, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ВН № 0000279, виданого 23 січня 2003 року, на підставі розпорядження голови Хмільницької РДА від 17 грудня 2002 року № 349.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 жовтня 2014 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524882900:02:002:0083, що розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; номер запису про право власності: 7384418; дата державної реєстрації: 17 жовтня 2014 року; підстава: рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 серпня 2014 року (№ 149/2170/14-ц).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 грудня 2021 року № 291946488 вбачається, що державним реєстратором Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області Шевченко О. А. 28 лютого 2015 року зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524882900:02:002:0083, площею 2,7664 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за СФГ «Явір» на підставі договору оренди № 86, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Явір» 14 січня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19712508 від 02 березня 2015 року.

Матеріали справи містять копії договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року, сторонами якого зазначено позивачку ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФСГ «Явір» (Орендар) щодо земельної ділянки, площею 2,7664 га, із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083.

Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що його укладено на строк 25 років з урахуванням ротації основної сівозміни, починаючи з дня набрання чинності - з моменту його державної реєстрації.

Згідно пункту 4.1 зазначеного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати у рік становить 2 775,89 грн, що складає 3 % від нормативної оцінки земельної ділянки.

15 січня 2022 року ОСОБА_1 зверталась до відповідача із листом-вимогою про термінове повернення спірної земельної ділянки.

03 листопада 2015 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015020330000768 за фактом підроблення посадовими особами СФГ «Явір» договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 . Вказане кримінальне провадження було закрито постановою слідчого Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Бахновського Я. С., у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 356 КК України.

Встановлено, що оригінал договору № 86 від 14 січня 2015 року під час досудового розслідування не витребовувався, судова почеркознавча експертиза не призначалась та не проводилась.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2022 року витребувано у СФК «Явір» належним чином засвідченні копії документів:

- договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року (з усіма додатками до нього та додатковими угодами, якщо такі укладались) сторонами якого є ОСОБА_1 та СВГ «Явір», земельна ділянка площею 2,7664 га, кадастровий номер 0524882900:02:002:0083, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також оригінали вказаних документів для огляду;

- договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_2 ;

- інформацію про розмір виплаченої ОСОБА_1 орендної плати (якщо така виплачувалась) в період 2012-2021 років (з зазначенням розміру орендної плати по кожному року окремо) на підставі договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та СФК «Явір».

Витребувано у Хмільницькій районній державній адміністрації Вінницької області належним чином засвідченні копії документів, на підставі яких виносились рішення Реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області від 02 березня 2015 року за № 19712508 щодо реєстрації Договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року сторонами якого є ОСОБА_1 та СФК «Явір», земельна ділянка площею 2,7664 га, кадастровий номер 0524882900:02:002:0083, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також копію рішення про державну реєстрацію. Також витребувано оригінали вказаних документів для огляду.

З відповіді Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області № 01-01-08-567 від 19 квітня 2022 року вбачається, що надати належним чином завірені копії документів реєстраційної справи, які зберігаються в паперовій формі, а також документів реєстраційної справи, які зберігаються в електронній формі, у формі їх виготовлення шляхом друку на папір за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав з проставлянням власного підпису та печатки (за наявності) на кожній сторінці документа особою, яка забезпечує зберігання реєстраційних справ відповідного суб`єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, для долучення до матеріалів судової справи неможливо у зв`язку із ліквідацією сектору з питань державної реєстрації Хмільницької РДА та відсутністю державного реєстратора. Інші працівники Хмільницької районної державної адміністрації не мають права доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює отримати документи реєстраційної справи, які зберігаються в електронній формі, у формі їх виготовлення шляхом друку на папір за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав з проставленням власного підпису та печатки (за наявності) на кожній сторінці документа особою, яка забезпечує зберігання реєстраційних справ, для долучення до матеріалів судової справи.

У відповіді СФГ «Явір» вх. № 3438 від 28 квітня 2022 року на виконання вимог ухвали Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2022 року товариство повідомило про те, що додаткові угоди до договору землі № 86 від 14 січня 2015 року не укладались, а також про неможливість надання оригіналу договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року з усіма додатками до нього, оскільки восени 2019 року до офісного приміщення СФГ «Явір» проникли невідомі особи, які вчинили пошкодження великої кількості бухгалтерських документів та викрадення документації, комп`ютерної та офісної техніки.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2023 року витребувано в Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області оригінал договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Явір», з усіма додатками до нього, примірник якого був наданий державному реєстратору Шевченко О. А. для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а у випадку його відсутності - інформацію, з якого документу засвідчувалась копія договору оренди, надіслана адвокату Зубаню О. О. 12 травня 2023 року № 01-01-08-919. Витребувано в Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області оригінал договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Явір», з усіма додатками до нього, примірник якого був наданий державному реєстратору Шевченко О. А. для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а у випадку його відсутності - інформацію, з якого документу засвідчувалась копія договору оренди, надіслана адвокату Зубаню О. О. 11 травня 2023 року № 03.2/675.

Згідно з відповіддю Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 19 червня 2023 року № 04-3-01/847 надати витребувані ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2023 року докази немає можливості у зв`язку з відсутністю доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Електронні копії документів, надіслані адвокату Зубаню О. О. від 11 травня 2023 року № 03.2/675, надсилались із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з відповіддю Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області від 11 липня 2023 року № 01-01-08-1285, відповідно до листа архівного відділу Хмільницької районної військової адміністрації від 06 липня 2023 року № 01-19/49 оригінал договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Явір», з усіма додатками до нього відсутній у документах фонду архівного відділу Хмільницької райдержадміністрації.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 вересня 2023 року у цій справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Вінниця, вул. В. Порика, 8). На розгляд експертів поставлено питання: «Підписи у наявних в матеріалах справи № 149/279/22 копіях договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року у графі «орендодавець» (т. 1 зворот а. с. 16, т. 1 а. с. 118, т. 1 зворот а. с. 222, т. 1 зворот а. с. 230) виконані ОСОБА_1 чи іншою особою?».

З повідомлення Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення судової експертизи від 26 жовтня 2023 року № СЕ-19/102-23/16598-ПЧ вбачається, що оскільки оригінали досліджуваних документів станом на 26 жовтня 2023 року не надійшли, відповідно до пункту 8 статті 72 ЦПК України, ухвала Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 вересня 2023 року про призначення експертизи виконується повідомленням про неможливість проведення судової експертизи.

Згідно з довідкою вих. № 01-01/22 Юр. від 26 квітня 2022 року, завіреною Головою СФГ «Явір» Томащук В. В., на підставі договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року СФГ «Явір» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 орендну плату за землю у період 2015-2021 р.р.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22)Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 0524882900:02:002:0083, площею 2,7664 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зобов`язавши СФГ «Явір» повернути їй цю земельну ділянку; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 19712508 від 02 березня 2015 року, здійснену державним реєстратором Реєстраційної служби Хмільницького МУЮ Вінницької області Шевченко О. А., здійснену на підставі договору оренди землі № 86 від 14 січня 2015 року.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) з аналогічними за змістом правовідносинами зробив правовий висновок про те, що «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З огляду на викладене, вимоги позову щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку власнику та скасування рішення про державну реєстрацію прав, здійснену на підставі договору оренди землі, не є належним способом захисту порушеного права позивачки.

Позовних вимог про визнання відсутнім права оренди ОСОБА_1 не заявляла.

При таких обставинах суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову, оскільки у задоволенні позовних вимог належить відмовити з огляду на обрання позивачкою неналежного способу захисту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 412 ЦПК України).

Ураховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Явір» задовольнити частково.

РішенняХмільницького міськрайонногосуду Вінницької області від 22 січня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянсько-фермерського господарства «Явір» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку власнику та про скасування рішення про державну реєстрацію прав, відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов