Постанова

від 11.12.2024 по справі 201/10616/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 201/10616/23

провадження № 61-7302св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТКО ГРУП», ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Демидової С. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТКО ГРУП» (далі - ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП»), ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А. (далі - приватний нотаріус Скульська Т. А.), про скасування рішень про внесення змін до державних реєстрів та припинення обтяжень речових прав.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мотивували тим, що 30 жовтня 2004 року між ними було укладено шлюб. За час перебування у шлюбі вони за кредитні кошти придбали таке майно:

- транспортний засіб марки PORSHE моделі Cayenne, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 27 березня 2007 року за ОСОБА_1 ;

- транспортний засіб марки PORSHE моделі Boxster, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований 13 лютого 2008 року за ОСОБА_2 ;

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ моделі Vito 111CDI, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований 18 квітня 2008 року за ОСОБА_1 .

Вказане майно було обтяжено заставою Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ЗАТ «Альфа-Банк»).

Крім, того ОСОБА_1 передав в іпотеку ЗАТ «Альфа-Банк» квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану 18 жовтня 2004 року за позивачем ОСОБА_1 .

Позивачі вказували, що 30 вересня 2021 року та 01 жовтня 2021 року їм стало відомо про те, що обтяжувачем автомобіля Porshe Cayenne, 2007 pоку випуску, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , замість ЗАТ «Альфа-Банк» виявився ОСОБА_3 : іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 замість АТ «Альфа-Банк» також є ОСОБА_3

27 вересня 2017 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» уклали договір факторингу, за яким банк відступив свої права грошової вимоги ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» до них за кредитним договором від 14 лютого 2008 року № 490057296, кредитним договором від 21 квітня 2008 року № 490064865, кредитним договором від 28 березня 2007 року № 490035689, договором про надання траншу від 17 вересня 2008 року № SME0017284, договором про надання траншу від 19 вересня 2008 року № SME0017855.

27 вересня 2017 року ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та ОСОБА_3 уклали договір відступлення права вимоги (цесії), за яким ОСОБА_3 набув право вимоги і став кредитором за вищезазначеними кредитними договорами.

Крім того, 27 вересня 2017 року ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» і ОСОБА_3 уклали договір передачі прав за договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Скульською Т. А. і зареєстрований у реєстрі за № 3097. Згідно із цим договором ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» передало, а фізична особа ОСОБА_4 прийняв усі права за договором іпотеки № SMERS01367/1, що укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1

27 вересня 2017 року приватний нотаріус Скульська Т. Д. внесла зміни до: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині зміни іпотекодержателя спірної квартири на фізичну особу ОСОБА_3 ; Державного реєстру обтяжень рухомого майна - вилучено обтяжувача ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та додано обтяжувача - фізичну особу ОСОБА_3 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 27 вересня 2017 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 і ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП», за кредитним договором від 14 лютого 2008 року № 490057296, кредитним договором від 21 квітня 2008 року № 490064865, кредитним договором від 28 березня 2007 року № 490035689.

Позивачі стверджують, що відступлення права вимоги на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме банк або інша фінансова установа. Державний реєстратор порушив вимоги пунктів 2, 3 частини першої статті 24, частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Скульської Т. А. від 27 вересня 2017 року про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації ОСОБА_3 іпотекодержателем за договором іпотеки, серія та номер SMERS01367/1, виданий 17 вересня 2008 року приватним нотаріусом Ковальовою Є. Є. та припинити обтяження речових прав на квартиру АДРЕСА_1 , за зазначеним договором іпотеки (номер запису про іпотеку: 14289592);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Скульської Т. А. від 27 вересня 2017 року про реєстрацію змін у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо заміни обтяжувача шляхом вилучення обтяжувача ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та додання обтяжувача ОСОБА_3 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 27 вересня 2017 року, укладеного між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» і ОСОБА_3 , та припинити обтяження речових прав за зазначеним договором.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Скульська Т. А., про скасування рішень про внесення змін до державних реєстрів та припинення обтяжень речових прав відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачів про те, що договір про відступлення права вимоги на користь фізичної особи суперечить положенням статей 512, 1054 ЦК України, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивачі належними та допустимими доказами не довели факт порушення відповідачами їх прав та інтересів, за захистом яких вони звернувся до суду, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що оспорювані договори про відступлення прав вимоги за їх ознаками є договорами, за якими у зобов`язаннях за кредитними договорами і договором іпотеки ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» як правонаступник банку замінений на відповідача ОСОБА_3 як нового кредитора, який не набув право здійснювати фінансові операції щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки за умовами договорів про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами і за договором іпотеки.

Отже, такі договори не можна кваліфікувати як договори факторингу. Вони є змішаними, бо містить елементи різних договорів (частина друга статті 628 ЦК України), зокрема, ознаки договору купівлі-продажу права вимоги і договору відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору.

Оскільки за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги від 27 вересня 2017 року, укладений між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» і ОСОБА_3 , та договір передачі прав за договором іпотеки від 27 вересня 2017 року, укладений між тими ж сторонами, є договорами купівлі-продажу майнового права, його сторонами можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, тому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2024 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Чебикін С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

31 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, іншим учасникам справи надіслано копії касаційної скарги.

У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

08 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження №14-222цс18), від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21).

Суди неправильно застосували положення статей 512, 1054 ЦК України, оскільки відступлення права вимоги на користь фізичної особи недопустимо. Для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що позивачі з 30 жовтня 2004 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

28 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 490035689, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 93 955,97 доларів США на придбання транспортного засобу PORSHE моделі Cayenne, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Право власності на вказаний автомобіль 27 березня 2007 року зареєстровано за ОСОБА_1

28 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір застави рухомого майна № 490035689, за яким ОСОБА_1 передав у заставу банку рухоме майно - транспортний засіб PORSHE моделі Cayenne, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 490035689.

14 лютого 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 490057296, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 95 844,49 доларів США на придбання транспортного засобу марки PORSHE моделі Boxster, 2007 року випуску VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який було зареєстровано за ОСОБА_2 13 лютого 2008 року.

21 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 490064865, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 49 467,33 доларів США на придбання транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ моделі Vito 111CDI, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , який зареєстровано за ОСОБА_1 18 квітня 2008 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на майно від 11 жовтня 2004 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності - 18 жовтня 2004 року.

17 вересня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір траншу № SME0017284, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 333 049 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором траншу № SME0017284, 17 вересня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № SMERS01367/1, у якому предметом застави виступила квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , номер запису про обтяження - 14289767, дата реєстрації - 17 вересня 2008 року, підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер SMERS01367/1, виданий 17 вересня 2008 року, видавник - приватний нотаріус Ковальова Є. Є., вид обтяження - заборона на нерухоме майно, обтяжувач - ПАТ «Альфа-Банк». Номер запису про обтяження: 14289683, дата та час реєстрації: 18 березня 2010 року, реєстратор - приватний нотаріус Якушева Є. А., підстава для державної реєстрації: постанова про відкриття виконавчого провадження № В23-225/10, ВП № 17983596, видана 13 березня 2010 року, вид обтяження - арешт нерухомого майна, обтяжувач - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Номер запису про іпотеку - 14289592, дата та час реєстрації - 17 вересня 2008 року, реєстратор - приватний нотаріус Якушева Є. А., підстава для державної реєстрації - договір іпотеки, серія та номер SMERS01367/1, виданий 17 вересня 2008 року, іпотекодержатель ОСОБА_3

08 вересня 2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» укладений договір факторингу, відповідно до якого банк відступив свої права грошової вимоги ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за: кредитним договором від 14 лютого 2008 року № 490057296 (транспортний засіб марки PORSHE моделі Boxster, 2007 року випуску VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ), кредитним договором від 21 квітня 2008 року № 490064865 (транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ моделі Vito 111CDI, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ), кредитним договором від 28 березня 2007 року № 490035689 (транспортний засіб марки PORSHE моделі Cayenne, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_11 ), договором про надання траншу від 17 вересня 2008 року № SME0017284 (квартира АДРЕСА_1 ), договором про надання траншу від 19 вересня 2008 року № SME0017855 (а.с. 33-36).

27 вересня 2017 року між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та ОСОБА_3 укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за яким ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» відступило ОСОБА_3 , a ОСОБА_3 набув право вимоги і став кредитором позивачів за: кредитним договором від 14 лютого 2008 року № 490057296, кредитним договором № 490064865 від 21 квітня 2008 року, кредитним договором від 28 березня 2007 року № 490035689, договором про надання траншу від 17 вересня 2008 року № SME0017284 (а.с. 37).

27 вересня 2017 року між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» і ОСОБА_3 укладений договір передачі прав за договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. і зареєстрований у реєстрі за № 3097, згідно із яким ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» передало, а фізична особа ОСОБА_4 прийняв усі права за договором іпотеки від 17 вересня 2017 року № SMERS01367/1, що укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 (а.с. 38, 39).

27 вересня 2017 року приватним нотаріусом Скульською Т. Д. внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині зміни іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 на фізичну особу ОСОБА_3 (а.с. 40).

27 вересня 2017 року приватним нотаріусом Скульською Т. Д. внесені зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, за яким вилучено обтяжувача ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та додання обтяжувача - фізичну особу ОСОБА_3 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 27 вересня 2017 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 і ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП (а. с. 41).

05 жовтня 2021 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В. Ю. вчинила виконавчий напис № 944, яким запропонувала звернути стягнення на майно боржника: транспортний засіб PORSHE моделі Boxster, 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , який переданий у заставу на підставі кредитного договору, укладеного 14 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу від 08 вересня 2017 року б/н, договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 27 вересня 2017 року до ОСОБА_3 - стягувача (а.с. 61).

09 серпня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису нотаріуса № 944, виданого 05 жовтня 2021 року (а.с. 98).

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. від 09 серпня 2023 року за заявою про примусове виконання виконавчого напису № 944, виданого 05 жовтня 2021 року, відкрито виконавче провадження № 72482283 про звернення стягнення на майно боржника - транспортний засіб PORSHE моделі Boxster, 2007 року випуску VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , який переданий в заставу на підставі кредитного договору, укладеного 14 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу від 08 вересня 2017 року б/н, договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 27 вересня 2017 року до ОСОБА_3 - стягувача (а.с. 62).

09 серпня 2023 року постановою приватного виконавця повернуто стягувачу виконавчий напис нотаріуса № 944, виданий 05 жовтня 2021 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа) (а.с. 63).

16 жовтня 2023 року ТОВ «ЗЛАТО ГРУП» подало заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 88, 89).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Чебикіна С. В. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції частково не відповідають.

Щодо застосування положень статей 512, 1054 ЦК України до спірних правовідносин

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника про те, що укладений між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та ОСОБА_3 27 вересня 2017 року договір про відступлення прав вимоги суперечить положенням статей 512, 1054 ЦК України з огляду на таке.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначених договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови.

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21)).

Суб`єктний склад правочинів з відступлення права вимоги законом не обмежений, на відміну від договорів факторингу, однією зі сторін якого обов`язково має бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16).

Проте у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, який надалі застосувала у постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20), про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме: кредитор - банк або інша фінансова установа. З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові у справі № 906/1174/18, слід відступити від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Із матеріалів справи встановлено, що як АТ «Альфа Банк», так і ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП», на час укладення договорів факторингу та відступлення прав вимоги не перебували у процедурі ліквідації.

За таких обставин, оскільки відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» не могло відступити права вимоги на користь фізичної особи - ОСОБА_3 .

Наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав недійсності укладеного між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

З урахуванням того, що відступлення на користь ОСОБА_3 права вимоги за кредитними договорами було неможливим, тому й відступати права за договором іпотеки та договорами застави на користь фізичної особи ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» не мало права.

Щодо способу захисту, обраного позивачами

У справі, яка переглядається, позивачі не заявляли позовних вимог про визнання недійсними укладених між ТОВ «ЗЛАТКО ГРУП» та ОСОБА_3 договорів про відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечним і заставними договорами, однак обґрунтовували позов тим, що таке відступлення на користь фізичної особи суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження (№ 12-158гс18)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація змін, припинення, набуття речового права здійснюється на підставі судового рішення про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у пункті 5.14. постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 921/273/20 вказав: «Водночас Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Оскільки правовстановлюючим документом, що зумовив виникнення права власності відповідача на спірне майно, є договір купівлі-продажу, визнання у судовому порядку недійсним такого договору є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав».

Отже, належним способом захисту порушеного права позивачів є оспорення договору (договорів), яким, як вважають позивачі, порушено їх права, і у випадку визнання у судовому порядку таких договорів недійсним це буде підставою для скасування рішень державного реєстратора.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди передніх інстанцій вказаних вимог закону не врахували.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Фактичні обставини справи судами встановлено повністю, однак неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 512, 1054 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, мотивувальні частини рішень судів першої та апеляційної інстанції змінити, виклавши в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту порушеного права, відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року змінити, виклавши мотивувальні частини у редакції цієї постанови, в решті - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець