Постанова

від 16.12.2024 по справі 161/20180/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/20180/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/1181/24 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Матвійчук Л. В., Данилюк В. А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах представником Майстренко Людмилою Олегівною , до неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи : Виконавчий комітет Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Горбач Леся Сергіївна, про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником Майстренко Людмилою Олегівною , на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року Майстренко Л. О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Виконавчий комітет Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, приватний нотаріус ЛМНО Горбач Л. С, про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Не погодившись із даною ухвалою суду, представник позивача Майстренко Л. О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції наданим документам та помилковість висновку про відсутність в матеріалах справи належних документів на підтвердження її повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача.

Представник позивача адвокат Майстренко Л.О. зазначає, що позовна заява підписана нею як представником ОСОБА_1 відповідно до правил ч. 2 ст. 175 ЦПК України. Нею на підтвердження повноважень адвоката як представника позивача суду надано до позовної заяви оригінал ордеру адвоката АІ № 1661113 та засвідчену адвокатом копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що повною мірою відповідає приписам ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Вказує, що на підтвердження статусу адвоката надано до позовної заяви засвідчену адвокатом копію свідоцтва про право Майстренко Л. О. на заняття адвокатською діяльністю, яке якраз і є тим документом, що підтверджує її статус адвоката відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Суд це визнав і в ухвалі про це зазначив. Отже, вважає, що позовна заява ОСОБА_1. підписана його представником, яка надала суду всі визначені законом документи і на підтвердження її статусу як адвоката (копія свідоцтва), і на підтвердження її повноважень як представника позивача (оригінал ордера). А тому в суду були відсутні передбачені п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підстави повертати позовну заяву.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, хоча були належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи.

Від представника позивача Майстренко Л. О. 05 грудня 2024 року, тобто в день судового засідання, надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року було відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведене, враховуючи норми даної статті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2024 року адвокат Майстренко Л. О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом. Позовна заява також підписана адвокатом Майстренко Л. О.

Згідно з додатками до позовної заяви адвокатом Майстренко Л. О. до позовної заяви додані, зокрема, ордер серії АІ № 1661113 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 17, 18).

Повертаючи позовну заяву позивачу, суддя виходив з того, що представником позивача подано до суду ордер, однак, не підтверджено статус адвоката.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судді першої інстанції є помилковим та не ґрунтується на нормах процесуального права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність. Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Виходячи зі змісту статті 131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Частиною третьою статті 26 Закону № 5076-VI встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

В зазначеному аспекті важливим є те, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року у справі №908/1101/17.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Зазначене дає підстави вважати, що статус особи як адвоката може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Позовна заява ОСОБА_1 , подана до суду першої інстанції 30 жовтня 2024 року від імені Майстренко Л. О. , яка діє в інтересах позивача, підписана адвокатом Майстренко Л. О.

До вищезазначеної позовної заяви були додані ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1661113 від 23.10.2024 (без зазначення обмежень у правах на представлення інтересів) та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7390/10, виданого головою Ради адвокатів Київської області01.03.2019 (а.с.17,18).

Згідно із частинами 1 та 4 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позовну заяву Майстренко Л. О. підписала, як адвокат, на ордері про надання правничої допомоги клієнту ОСОБА_1 на її підписі міститься печатка керівника адвокатського об`єднання «Універсальний правовий центр», яке здійснює адвокатську діяльність.

Отже, суд першої інстанції не був позбавлений можливості перевірити в Єдиному реєстрі адвокатів України наявність відомостей щодо Майстренко Л. О. як адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі наявності у суду сумнівів, що особа, яка підписала позовну заяву, має статус адвоката, суд міг би був залишити позовну заяву без руху, надавши можливість представнику позивача подати до суду необхідні, на його думку, додаткові документи, які би підтверджували її статус адвоката.

Сукупність вказаних обставин, які існували на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, свідчить про те, що в даному випадку висновок суду першої інстанції щодо підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, був передчасним, а повернення позовної заяви непропорційним заходом, що призвело до постановлення помилкової ухвали із порушенням п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , поданою його представником Майстренко Л. О.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі судді першої інстанції не наведено обґрунтування неприйняття до уваги поданого адвокатом Майстренко Л. О. оригіналу ордеру серії АІ № 1661113, який був доданий до позовної заяви, є правомірними.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що покликання суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали на ухвалу Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 360/3690/18 є невірним, оскільки обставини, наведені в цій ухвалі, не є аналогічними з обставинами щодо підтвердження повноважень адвоката у даній справі.

Отже, долучений ордер АІ №1661113, виданий 23 жовтня 2024 року адвокатом Майстренко Л. О., та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є належними документами, доданими до позовної заяви, якими представник позивача підтвердила повноваження адвоката на представлення інтересів ОСОБА_1 в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, у тому числі і на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення позовної заяви є помилковою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану представником Майстренко Людмилою Олегівною , задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2024 року в даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді