Рішення

від 20.12.2007 по справі 29/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/343

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.07 р.                                                                               Справа № 29/343                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар” м. Маріуполь,

відповідача-2: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк,

відповідача-3: Приватного малого підприємства “Гастон” м. Красний Луч

про стягнення 3504,47 грн.

за участю  представників сторін:

від позивача – Фурсова О.О. – довір.

від відповідача-1 – не з'явився

від відповідача-2 – Цвітун М.М. – довір.

від відповідача-3 – не з'явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар”, Державного підприємства “Донецька залізниця”, Приватного малого підприємства “Гастон” про стягнення збитків від недостачі в розмірі 3504,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виявлену недостачу вантажу, що підтверджується актом приймання продукції за кількістю № 890 від 15.11.2004 р., складеним за участю представника позивача. Позивач вважає, що недостача виникла з вини відповідача-1, тому він повинен нести відповідальність згідно до вимог ст.ст. 526, 610, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст 224, 225, 314 Господарського кодексу України.

У зв'язку із нез'явленням в засідання представника відповідача-1, розгляд справи відкладався, про що відповідач-1 був належним чином повідомлений шляхом направлення  відповідної ухвали за його адресою.

Відповідач-1 відзив не надав, в судове засідання знов не з'явився, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Відповідач-2 надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на те, що вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, завантажений засобами відправника без участі залізниці.

Відповідач-3 надав відзив, яким проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що в порушення вимог  Інструкції “Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6 не був викликаний представник постачальника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та відповідача-3,  господарський суд, встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь”  (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техномар” (Продавець) був  укладений договір постачання № 14911 від 20.12.2002 р., за яким відповідач-1 взяв на себе зобов'язання поставити продукцію, а позивач прийняти та оплатити її.

Згідно до вимог п. 7.2 цього договору приймання продукції за кількістю здійснюється згідно до вимог Інструкції “Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6.

На виконання умов наведеного договору Приватним малим підприємством “Гастон” за залізничною накладною № 51456363 у п/вагоні № 64208929 було відвантажено позивачеві вугільно-графітоутримуючу суміш.

У зв'язку з відсутністю ознак втрати вантаж був виданий залізницею одержувачу без перевірки маси вантажу у вагонах на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, про що залізницею було зроблено відповідну відмітку у  залізничній накладній.

Приймання продукції за кількістю здійснювалось позивачем за правилами Інструкції „Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6, затвердженої  постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р., за участю представника громадськості Мороз Т.В., що діяла  на підставі посвідчення № 890 від 15.11.2004 р..

При прийманні продукції позивачем було встановлено недостачу вугільно-графітоутримуючої суміші у п/вагоні № 64208929 в кількості 3,9т., що засвідчується актом  № 890 від 15.11.2004 р.

У судовому засіданні досліджений представлений позивачем акт приймання за кількістю № 890 від 15.11.2004 р., який судом визнаний таким, що відповідає вимогам Інструкції “Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6 та прийнятий в якості належного доказу наявності недостачі та її розміру.

Згідно рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар” № 28 від 16.11.2004 р. на суму 75329,78 грн. вартість 1 тони вантажу складає 909,78 грн. (без урахування  ПДВ), яка перерахована позивачем в повному обсягу.   

З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто, встановленої п. 27 Правил видачі вантажу, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції 24.11.2000 р. № 862/5083, в розмірі 1%, загальна вартість недостачі у спірному вагоні складає  3504,47 грн.

У відповідності до ч. 5 ст. 306 ГК України спірні відносини сторін, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій і установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Вантаж за спірною накладною прибув на станцію призначення без слідів розкрадання або втрати і був виданий згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки, про що свідчить відповідна відмітка у залізничній накладній.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність вини Державного підприємства „Донецька залізниця” у недостачі вантажу.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

За приписами ст. 623  цього кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 зазначеного кодексу у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідати за даним позовом повинен відповідач-1, який неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 14911 від 20.12.2002 р., а саме недопоставив позивачу вугільно-графітоутримуючу суміш в кількості 3,9т. на суму 3504,47 грн., яка була оплачена останнім в повному обсягу.

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар”.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 193, 216, 217, 224, 225, 306, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. 52 Статуту залізниць України, Інструкцією “Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6, п. 27 Правил видачі вантажу, ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49,  75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар”, Державного підприємства “Донецька залізниця”, Приватного малого підприємства “Гастон” про стягнення вартості недостачі в розмірі 3504,47 грн. задовольнити за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномар” (87529, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Полтавська, б. 31, код ЄДРПОУ 24655094, р/р 26008000113001 в МФ ВАТ банк Бігенергія, МФО 335300) на користь Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Лепорського,1, код ЄДРПОУ 00191158, р/р 26002004401 в філії ЗАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполь, ЗКПО банка 25783405, МФО 335786) суму вартості недостачі – 3504,47 грн., витрати по сплаченому держмиту у сумі 102,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00  грн.

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення з Державного підприємства “Донецька залізниця” та Приватного малого підприємства “Гастон” суми вартості недостачі 3504,47 грн. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено в судовому засіданні.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.