Постанова

від 12.12.2024 по справі 279/444/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/444/23 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції цивільну справу № 279/444/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання

за апеляційнимискаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Волкової Н.Я. в м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просила стягнути з кожного з відповідачів на свою користь по 50 000 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вкрай близько біля її житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Протягом всього часу, від дня відкриття підприємств, зазначеними суб`єктами господарювання грубо порушується її право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні та здорові умови проживання, створюється ризик та загроза життю та здоров`я, ризик виникнення найнебезпечніших хвороб, які в подальшому можуть призвести до смерті. Разом із сусідами іншими мешканцями, проживаючими по АДРЕСА_2 неодноразово звертались до місцевих органів влади, контролюючих органів щодо масового порушення конституційних, екологічних прав зі сторони відповідачів.

Однак, заходи досудового врегулювання вказаного питання не дали результатів, порушення відповідачів мають триваючий характер.

Вказала, що постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020 року по справі №283/518/17-ц, якою рішення Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року залишено без змін, визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_2 на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та нанесення моральної шкоди, завданої порушенням цього права. Постановою Верховного Суду по даній справі рішення першої інстанції та апеляційної інстанції-залишено без змін.

Крім того наводить ряд інших судових справ до тих же відповідачів, зокрема за позовами сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вказала, що в цих справах суд встановив факт порушення відповідачами вимог екологічного законодавства та порушення ними права осіб на безпечне довкілля, безпечні і здорові умови проживання, а також факт спричинення їм моральної шкоди.

Позивач вказує, що також зазнала значного негативного впливу від діяльності відповідачів, такого ж як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , бо проживає поряд з ними, а тому вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права на безпечні для життя і здоров`я умови проживання, безпечне довкілля.

Висновком експертів за результатами проведення комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12.07.2019 року №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, проведеної на виконання ухвали Малинського районного суду надано аналіз забруднення хімічними речовинами атмосферного повітря в житловій забудові внаслідок діяльності підприємств.Під час експертних досліджень були здійснені виміри забруднюючих речовин на території житлової забудови. Висновками експертів встановлено забруднення хімічними речовинами атмосферного повітря внаслідок діяльності підприємств.

Позивач наголосила, що масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понаднормовані викиди забруднюючих речовин від діяльності, як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом, так і окремо), що не дають повноцінно жити та дихати без перебільшення, всьому м. Коростеню Житомирської області, зафіксовані у незалежному висновку Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності та їх зміст детально розписаний у рішеннях суду першої та апеляційної інстанції по своїй сутті є протиправними діяннями, оскільки за свою правовою природою є правопорушеннями.

Позивач також вказала, що на неодноразові звернення до відповідачів щодо усунення порушень жодних заходів не проведено. Зазначене унеможливлює належні умови проживання, безпечне для життя та здоров`я довкілля поблизу вказаних суб`єктів господарювання.

Діяльність відповідачів відноситься до джерела підвищеної небезпеки, а тому вони в силу вимог ч.5 ст. 1187 ЦК України повинні відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Проаналізувавши листи-відповіді Державної екологічної інспекції у Житомирській області із зазначенням переліку та видів порушень, встановлених під час проведення планових та позапланових перевірок ПрАТ «Коростенський завод МДФ», можна дійти висновку, що вони мають триваючий, постійний характер, є грубими та повторювальними, такими, що завдають значної шкоди атмосферному повітрю, стану екології та навколишньому природному середовищу.Крім того, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 806/2591/17 від 11.01.2023 дозвіл на викиди забруднюючих речовин ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" скасовано судом апеляційної інстанції як такий, який виданий державним органом неправомірно.

Наголосила, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» є джерелами підвищеної небезпеки, оскільки здійснюють діяльність, пов`язану із хімічними речовинами.

Завдана їй моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, оскільки внаслідок їх господарської діяльності у 2012-2017 роках, а також у 2019 році здійснювалося забруднення атмосферного повітря на території її садиби, вона позбавлена права на безпечне довкілля. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія на користь ОСОБА_1 по 20 000 (двадцять тисяч) гривень з кожного на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

28.04.2023 ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зробив висновок, що є доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно- наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та TOB "Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та ймовірним забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства позивача, з іншої сторони, посилаючись лише на лист Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 6 липня 2016 року за вихідним № 2890/05-16 на ім`я ОСОБА_2 , Лист Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06.03.2017 року №645/05-16 на ім`я ОСОБА_2 , Лист Державної екологічної інспекції України від 6 квітня 2017 за вихідним № 1/4-11-3883 на адресу ОСОБА_5 , Витяг висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18- 48/1.259/18-23/1507/19-23 від 12.07.2019, які на думку скаржника, не доводять факту, що діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» порушувала вимоги природоохоронного законодавства. При цьому вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки іншим доказам у справі, зокрема Листу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06.07.2017 року «Про перевірку TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», припису Державної екологічної інспекції в Житомирській області №38/5 від 04.07.2017 року TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», листу №353 від 20.07.2017, яким ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» повідомлено Державну екологічну інспекцію в Житомирській області про виконання припису, що стосувався виключно порушень порядку ведення відповідних організаційно-облікових документів. Тому вважає, що суд безпідставно, на основі припущень, пов`язав виявлені у 2017 році порушення вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ймовірним забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства ОСОБА_1 ..

Також, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було встановлено, що у 2020 році Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено перевірку ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за наслідками якої складено Акт від 10.11.2020 року № 519, згідно якого жодних порушень вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не встановлено.

Окрім того зазначає, що за заявою адвоката Козуліної A.B. в інтересах ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» експертами Національногонаукового центру«Інститут судовихекспертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» МіністерстваЮстиції Українибуло проведеносудову комплекснуінженерно-екологічнута інженерно-технічнуекспертизу від10.04.2023№ 11548/14708-14727/14728,якою,на думкуТОВ «Українськахолдингова лісопильнакомпанія», повністюпідтверджено відповідністьдіяльності ТОВ«Українська холдинговалісопильна компанія» відповідним нормативним вимогам, а також відсутність причинно-наслідкового зв`язку між хімічними речовинами, що разово були виявлені в одній із точок забудови із діяльністю Товариства.

Зокрема, надані на дослідження матеріали, які охоплюють діяльність TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» з моменту введення в експлуатацію у 2017 по 2022 рік включно показали, що результати останнього заходу державного нагляду (нагляду) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів підтвердили додержання TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Результати проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2017-2020 p.p. TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не встановили. Перевищення встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць на межі санітарно-захисної зони TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» відсутні. Перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території житлової забудови Коростенського району Житомирський області, за даними ГУ Держпродспоживслужби в Житомирський області відсутні. Перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених Дозволами на викиди забруднюючих речовин в а атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810700000-116 та № 1810700000-116а згідно Протоколу № 04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2Q19, складеного TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» - відсутні. Перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених Дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810700000-116 та № 1810700000-116а відсутні.

Водночас, аналізуючи висновки суду в наданні оцінки висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року Товариство зазначило, що встановивши ту обставину, що ОСОБА_1 проживає за іншою адресою, а саме по АДРЕСА_2 , а дослідження відбувались за адресою Кн. Ярослава Мудрого 112 та 102 суд, не володіючи спеціальними знаннями в галузі екології, зазначив про відсутність підстав для висновку, що забруднення оминуло домогосподарство позивача.

Крім того зазначає, що забруднення атмосферного повітря відбувається різними джерелами як природніми так і штучними, про що також зазначено у Висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України Л№11548/14708-14727/14728 за результатами проведення судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, у зв`язку із чим подає відповідні докази про їх наявність.

Крім того вказує, що ухвалюючи рішення про стягнення з кожного із відповідачів по 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди, суд не надав обґрунтування визначення саме такого розміру моральної шкоди, а позивачем не надано відповідних доказів впливу на стан здоров`я та душевний стан, останнім не обґрунтовано розмір моральної шкоди.

З огляду на вищевказане вважає, що судом першої інстанції була надана невірна правова оцінка обставинам справи, порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, що регулюють підстави, порядок та розміри відшкодування моральної шкоди і це призвело до прийняття судом невірного рішення про часткове задоволення позову.

03.05.2023 ПрАТ «Коростенський завод МДФ» засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем, жодним доказом не доведено факт понаднормативного забруднення території місця її проживання (ґрунтів, атмосферного повітря) небезпечними речовинами, та того, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Відповідачів. Подані ОСОБА_1 докази, а саме: лист Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року № 2890/05-16 на ім`я ОСОБА_2 , Лист Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06.03.2017 року №645/05-16 на ім`я ОСОБА_2 , не є доказами встановлення обставин щодо забруднення житлової забудови позивача в період виявлення порушень, а витяг висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18- 48/1.259/18-23/1507/19-23 від 12.07.2019 не є достовірним та допустимим доказом у справі, так як належним доказом міг би бути або оригінал висновку експерта чи належним чином завірена його копія. Крім того наголошує, що суд першої інстанції не звернув увагу, що висновок експерта складений із порушеннями ст. 104, 106 ЦПК України, оскільки здійснення замірів фонових концентрацій на джерелах викидів відповідачів та на подвір`ї ОСОБА_2 передоручено лаборантам ТОВ «НВО «Екоальянс», що є неприпустимим згідно практики Верховного Суду. Крім того вказує, що проведені дослідження у наданих ОСОБА_1 фрагментах висновку експерта ґрунтуються на разових пробах відібраних експертом в один день та не стосуються місця проживання позивача. Для об`єктивного дослідження необхідно кілька разів брати проби, у різні дні, різні години, різні погодні умови тощо. А тому витяги з висновку експерта про забруднення не може бути покладено в основу рішення суду.

Таким чиномвважає,що позивачемне наданодоказів забрудненняприродного довкілляшкідливими речовинами,що створилонебезпеку дляжиття іздоров`япозивача танегативно вплинулона якістьжиття.Вказує,що посилання ОСОБА_1 на порушення,які буливиявлені уході перевірокПрАТ «Коростенський заводМДФ» у 2012,2013,2014,та у2016роках неможливоспіввіднести ізпорушенням їїправ чизаконних інтересів.Наголошує,що уПрАТ «Коростенський заводМДФ» в період здійснення діяльності, зокрема у 2019 році наявні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а діяльність Товариства знаходиться під контролем уповноважених органів держави, що підтверджується перевірками контролюючих органів вимогам екологічного та санітарного законодавства.

Звертає увагу, що місце проживання ОСОБА_1 знаходиться поза межами санітарно-захисної зони, та нею не надано доказів, що в місці її проживання рівень забруднення навколишнього середовища становить очевидну загрозу її життю та здоров`ю та перевищує екологічні ризики, притаманні життю в інших регіонах й містах України.

Як в письмових поясненнях так і в усних поясненнях в суді апеляційної інстанції представники відповідачів адвокати Козуліна А. В. та Цимбал Ю. І. підтримали доводи апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, зазначили, що в місці проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) дослідження в рамках здійснення експертизи, за результатами якої складено Висновок експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 року №5292/18-48/1259/18-23/15-7/19-23 - не проводилися.

Водночас ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» отримала Висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України №11548/14708-14727/14728 за результатами проведення судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності від 10.04.2023, яка проведена з метою надання до суду, в т.ч. у даній справі № 279/444/23 за позовом ОСОБА_1 .

Експерти інституту Бокаріуса зазначили, що встановлення хімічних речовин та пилу в одних місцях житлової забудови не означає, що ці забруднюючі речовини будуть характерні для житлової забудови ОСОБА_1 , а саме з цього питання експерти дійшли висновку про те, що не можна стверджувати, що перелік та кількість хімічних речовин згідно Протоколу № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколу № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 року, встановлених в точках відбору проб житлових забудов по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 та житлових забудов по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 буде характерним для інших точок в житловій забудові, зокрема в точках: вул. Кн. Я.Мудрого, 106, та вул. Кн. Я. Мудрого, 96.

Окрім того, з приводу детального аналізу Висновку експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 представниками відповідачів вказано, що проводячи дослідження, експерти КНДІСЕ виходили виключно з того, що відповідачі є єдиними джерелами забруднення на відповідній території про що свідчать всі розділи цього документу.

В свою чергу, зокрема відповідно до висновку експертів інституту ім. Бокаріуса, TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» не порушує нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених Дозволами на викиди та не порушує гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлених Дозволами на викиди, протоколу № 04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2019, складеного TOB «Науково- виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» (на основі якого приймався висновок експертів КНДІСЕ). Відповідно до висновку експертів інституту ім. Бокаріуса, не можливо без проведення відбору проб атмосферного повітря на території TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» та межі санітарно-захисної зони, встановленої для TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», встановити, що вказані в протоколах дослідження повітря населених місць № 04-03 від 15.04.2019 року та № 04-05 від 25.04.2019 року, хімічні речовини та пил недиференційований за складом є наслідком діяльності саме TOB «Українська холдингова лісопильна компанія».

Відповідно до Висновку експертів інституту ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, експерти чітко зазначили, що внаслідок діяльності TOB «УХЛК» перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не встановлено.

Аналогічно такі твердження висловлені і щодо діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» згідно Висновку Житомирського відділення МЮ України КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №880/23-25 від 15.09.2023.

Звертають увагу суду, що експертами КНДІСЕ у висновку експертизи було здійснено припущення, що відповідачі працювали не на повну потужність, хоча в документах (актах відбору та протоколах замірів) така інформація не зафіксована.

Наголошують, що у суду немає підстав стверджувати про те, що забруднення не оминуло домогосподарства позивача, оскільки для таких висновків у справі мають бути дослідження саме у домоволодінні позивача, або ж статистичні, тобто проведені з певною періодичністю дослідження конкретної території, які б дозволяли охарактеризувати стан її забруднення. При цьому звертають увагу суду, що разові дослідження ТОВ НВО «Екоальянс» спростовуються інформацією про стан забруднення атмосферного повітря в житловій забудові, проведеної державними установами. Фактично виявлені перевищення пилу, що зафіксовані в експертизі КНІДСЕ є разовими, що не може свідчити про той факт, що ці речовини безумовно потрапили в житлову забудову від діяльності відповідачів. Дослідження повітря ТОВ «НВО «Екоальянс» здійснювалося у квітні, тобто в період великої кількості пожеж внаслідок загоряння та спалювання сухої трави, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, поблизу території відповідачів знаходяться інші джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не враховано експертами при проведенні експертизи експертами КНДІСЕ від 12.07.2019. В решті зміст пояснень зводиться до порівняльної характеристики висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 та висновку експертів за результатами судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно- технічної експертизи з безпеки життєдіяльності Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України від 10.04.2023 № 11548/14708-14727/14728, Висновку Житомирського відділення МЮ України КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №880/23-25 від 15.09.2023, а також доводів апеляційних скарг.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд з її житловим будинком, по АДРЕСА_5 розташований ТОВ «Коростенський завод МДФ» та по вул. Кемського, 11-Т в м. Коростень Житомирської області- ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Діяльність ПАТ «Коростенський завод МДФ» за основним видом КВЕД 16.21 виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону, здійснюється на підставі: дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України від 26 грудня 2016 року № 1810700000-61 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років, з 26 грудня 2016 року до 26 грудня 2023 року; дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 квітня 2017 року № 1810700000-61а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років, з 11 квітня 2017 року до 11 квітня 2024 року; експертного звіту Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» №149/14 щодо розгляду проектної документації по проекту (позитивний) «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по вул. Жовтневій, № 11-б в м. Коростені» на замовлення ПАТ «Коростенський завод МДФ» від 09 лютого 2015 року; висновку Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 лютого 2017 року № 7-03/13-2647/10-17 за матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по вул. Жовтневій ,11-б в м. Коростені», за зверненням ПАТ «Коростенський завод МДФ», згідно з яким визнано екологічну допустимість прийнятих у наданих матеріалах рішень та надано їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

Діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за видом КВЕД 16.10 лісопильне та стругацьке виробництво, а також за видом КВЕД 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, здійснюється на підставі: експертного звіту Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 30 грудня 2015 року № 120/15 щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво деревообробного комбінату по вул. Жовтневій, № 11-б в м. Коростені» на замовлення ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», згідно з яким виявлено помилки та зроблено ряд зауважень до проектної документації; дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 січня 2016 року № ГУ115160191278 щодо будівництва деревообробного комбінату на вул. Жовтневій, № 11-б в м. Коростені, ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»; сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV-№165170521474 від 21 лютого 2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату на АДРЕСА_5 ; сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV № 163171920848 від 11 липня 2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату на вул. Жовтневій, № 11-б в м. Коростені; дозволу Житомирської обласної державної адміністрації від 26 квітня 2017 року № 1810700000-116 на викиди ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 10 років, з 26 квітня 2017 року до 26 квітня 2027 року.

У листі Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року зазначено, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПАТ «Коростенський завод МДФ» неодноразово у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках, перевірялися в ході планових та позапланових перевірок.

Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення, у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 грн, які у подальшому були повністю відшкодовані.

Останньою перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПАТ «Коростенський завод МДФ» усі необхідні документи екологічного характеру отримано, грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто.

У листі від 06 березня 2017 року Державна екологічна інспекція зазначила, що під час здійсненої в період з 26 жовтня 2016 року до 14 листопада 2016 року планової перевірки ПАТ «Коростенський завод МДФ» виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

Протягом періоду з 22 до 29 червня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». За результатами даної перевірки виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

Зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 279/2933/20, яка набрала законної сили, суд встановив, що експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи № 283/518/17-ц провели комісійну інженерно-екологічну експертизу та надали висновок від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, який, зокрема, містить інформацію про дослідження повітря на території домогосподарства позивача на вул. Ярослава Мудрого, 112 в м. Коростені (протокол 04-03 від 15 квітня 2019 року). У висновку вказаної експертизи встановлено, що діяльність ПАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.

Експерти також зазначили, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з урахуванням свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ТОВ «Українська холдингова компанія». Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Відповідно до протоколу №04-03 дослідження повітря населених місцьвід 15 квітня 2019 року у точці №2 (житлова забудова, вулиця Ярослава Мудрого, 112) концентрація пилу становить 1,0 мг/м. куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м. куб, що є перевищенням в 2,0 рази. На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Протоколом дозиметричного контролю від 06.04.2016 року №58/31, 32 перевірено потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання під водостоками навколо будинку АДРЕСА_6 , що в деяких точках більш ніж у три рази перевищує середньорічний обласний показник, під водостоками навколо будинку АДРЕСА_6 , в деяких точках незначно перевищує цей показник; на територіях присадибних ділянок по АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання не перевищує обласний показник.

Встановлено, що назва АДРЕСА_6 змінена на - ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколів досліджень в житловій забудовіпо АДРЕСА_2 , встановлено концентрацію пилу 1,8 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій 0,5 мг/м3, що є перевищенням концентрації пилу в 3,6 рази, концентрації фенолу - 0,006 мг/м3, при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,01 мг/м3, формальдегіду - 0,02 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,035 мг/м3, концентрація вуглецю оскиду становить 4,3 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,2 мг/м3, ангідриду сірчастого - 0,09 мг/м3 при граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м3.

Крім того, серед речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств є ті, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект сумації біологічної дії, тобто односпрямований (викликає одні й ті ж захворювання) несприятливий вплив на організм людини декількох різних забруднюючих речовин: група 43: сірчастий ангідрид та ділоксини азоту, група 46: сірчастий ангідрид та фенол, група 47: сірчастий ангідрид, вуглецю оксид, діоксин азоту та фенол. Спостерігається суттєве перевищення за групою речовин 47-перевищує гранично допустимий в 2,19 рази.

Всі ці викиди здійснюються при роботі заводу в три зміни по вісім годин з ефективним часом виробництва 22 год/добу.

По звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин тільки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» здійснює викидів суспендованих твердих частинок 334,08 тон/рік, оксидів азоту (у перерахунку на діоксин азоту) 359,5 тон/рік, оксидів вуглецю 350,602 тон/рік, кислоти оцтової 1,424226 тон/рік, формальдегіду 17,9 тон/рік, метану 9,0 тон/рік, вуглецю діоксину 142695,242 тон/рік.

Наведене дає достатні підстави вважати, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин у житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м. р.

Шумове навантаження при повному циклі роботи обох підприємств разом і окремо як у нічну, так і денну пору доби на вул. Князя Я. Мудрого, 102 у м. Коростені Житомирської області, не відповідає нормі. Навіть при роботі підприємств не на повну потужність, відповідно до протоколу від 15 квітня 2019 року № 04-04/1 проведення досліджень шумової характеристики у точці № 1 м. Коростень, житлова забудова вул. Я. Мудрого, 102, встановлено перевищення нормативного значення звукового тиску (дБ) в октанових смугах із середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500 та 1000 Гц. Еквівалентні та максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми згідно з вимогами «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19 червня 1996 року № 173, а саме еквівалентні рівні шуму на 7дБА, а максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми на 7 дБА.

Таким чином, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що незважаючи на те, що висновок експертизи був наданий у іншій цивільній справі, однак враховуючи, що домогосподарство позивача знаходиться в безпосередній близькості до домогосподарств території, які досліджувались, де встановлено забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів атмосферного повітря, тому підстави вважати, що забруднення оминуло домогосподарство позивача, відсутні.З урахуванням наведеного суд вважав доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства позивача, з іншої сторони. Завдану позивачу моральну шкоду суд оцінив в сумі по 20 000 гривень з кожного з відповідачів, вважаючи, що це буде співмірним, розумним та справедливим.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Так, статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Міжнародним договором, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція, ратифікована Законом України від 6 липня 1999 року №832-ХІV.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Відповідно до положень Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Відповідно до пунктів а, з статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом наведеної норми можна дійти висновку про те, що природоохоронне законодавство встановлює дві різні підстави відповідальності, за наявності яких виникає обов`язок відшкодувати шкоду, а саме: у зв`язку з встановленням факту негативного впливу на навколишнє природне середовище, що є підставою для відшкодування шкоди особі, завданою порушенням права на безпечне довкілля, а також встановленням фактів завдання шкоди здоров`ю чи майну громадян внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов`язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (частина перша статті 275 ЦК України).

Відповідно до положень статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

У рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути безпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною порівняно з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті. ЄСПЛ визнав, що потенційні загрози для довкілля, спричинені облаштуванням та роботою двох терміналів для скрапленого природнього газу, були достатньо тісно пов`язані з приватним життям та житлом заявника у розумінні статті 8 Конвенції, а тому стали підставою для застосування цього положення.

Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22 вказала, щоюридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18)).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

Змагальність сторін є однією з основних засада (принципів) цивільного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається судом встановлено, що при зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що вона проживає на АДРЕСА_2 , по сусідству з ОСОБА_2 , яка проживає на АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Поряд з їх домоволодіннями розміщені суб`єкти господарювання - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПАТ «Коростенський завод МДФ».

Позивач вказувала, що протягом тривалого часу відповідачами порушується її право на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Робота підприємств супроводжується значним шумом, значно підвищується концентрація пилу та шкідливих хімічних сполук у повітрі. Вона та її сім`я змушені дихати повітрям, наповненим викидами небезпечних забруднюючих речовин.

ОСОБА_1 посилалася на те, що у справі № 283/518/17-ц за позовом ОСОБА_2 суд вже встановив факт порушення відповідачами вимог екологічного законодавства та порушення ними права ОСОБА_2 на безпечне довкілля, безпечні і здорові умови проживання, а також факт спричинення їй моральної шкоди на підставі висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року. Цією експертизою підтверджено факт порушення відповідачами норм природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та забрудненням атмосферного повітря і станом довкілля на території її садиби. Позивач також зазначала, щозавдана їй моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, оскільки внаслідок господарської діяльності відповідачів у 2012-2017 роках, а також у 2019 році здійснювалося забруднення атмосферного повітря на території її садиби, а тому вона позбавлена права на безпечне довкілля.

При частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив факт негативного впливу на довкілля, врахував, що внаслідок господарської діяльності відповідачів здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби, в якій проживає ОСОБА_1 .

При цьому, грубі порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства виявлені протягом 2012-2017 років підтверджуються змістом листів Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Так, у листі Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року зазначено, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПАТ «Коростенський завод МДФ» неодноразово у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках, перевірялися в ході планових та позапланових перевірок. Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

Також ізматеріалів справивбачається,що улисті від06березня 2017року Державна екологічна інспекція зазначила, що під час здійсненої в період з 26 жовтня 2016 року до 14 листопада 2016 року планової перевірки ПАТ «Коростенський завод МДФ» виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

Крім того суд першої інстанції взяв до уваги висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року у справі № 279/2933/20, оскільки при її проведенні експертами здійснювалось дослідження повітря на території двох домогосподарств: № 102 та АДРЕСА_2 .

Висновком експертизи встановлено, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами (пункт 1 висновку); згідно з наданими для дослідження матеріалами інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ПрАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», підприємствами витримана нормативна санітарно-захисна зона 300 м та 100 м відповідно. Разом з тим, відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони (пункт 5 висновку); за результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 12 - 18% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»). Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що незважаючи на те, що висновок експертизи був наданий у іншій цивільній справі, однак враховуючи, що домогосподарство позивача знаходиться в безпосередній близькості до домогосподарств території, які досліджувались, де встановлено забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів атмосферного повітря, тому підстави вважати, що забруднення оминуло домогосподарство позивача, відсутні.

З урахуванням наведеного суд вважав доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства позивача, з іншої сторони.

Отже, враховуючи ту обставину, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення та правильно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, виходячи із характеру порушених прав позивача, яка разом із своєю сім`єю була позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі, що мало суттєвий та триваючий характер. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував характер порушених прав позивача таобґрунтовано стягнувна їїкористь по 20000грн навідшкодування моральноїшкоди зкожного звідповідачів.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря та причинно-наслідкового зв`язку між їх діяльністю та забрудненням атмосферного повітря на території садиби позивача, а тому доводи апеляційних скарг ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдинговалісопильна компанія» про те, що доказів завдання шкоди довкіллю та здоров`ю у цій справі не надано, є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи.

Відповідачі у своїх апеляційних скаргах звертають увагу на те, щопозивачем в обґрунтування позовних вимог долучено до позовної заяви вибіркові копії висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, що позбавило суд можливості надати оцінку висновкам експертизи згідно зі статтею 89 ЦПК України.

Такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупностідають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночасцей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний(постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при зверненні із позовом ОСОБА_1 зазначала, що завдана їй моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, оскільки внаслідок господарської діяльності відповідачів у 2012-2017 роках, а також у 2019 році здійснювалося забруднення атмосферного повітря на території її садиби, вона позбавлена права на безпечне довкілля. На підтвердження своїх доводів позивачка надала, зокрема, копію висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.

Вказаний висновок є чинним. ТОВ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не оскаржувався висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, зокрема, не оскаржувались результати перевірок Державної екологічної інспекції України в Житомирській області, якими встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Крім того, у наведеній вище постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі №279/1834/22 (провадження №61-1382сво23) зазначено, що: «принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона … висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (частина перша статті 110 ЦПК України). Суди надали оцінку висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року разом із іншими доказами у справі, зокрема, листами Державної екологічної інспекції від 06 липня 2016 року, від 06 березня 2017 року, актом позапланової перевірки №519 від 10 листопада 2020 року та сертифікатом відповідності закінчених будівництвом об`єктів від 21 лютого 2017 року та від 11 липня 2017 року».

Отже, надання оцінки висновку експертизи від 12 липня 2019 року №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи №283/518/17-ц та у межах справи, що переглядається, разом з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, є законним та обґрунтованим.

В суді апеляційної інстанції представники відповідачів на спростування висновків суду першої інстанції та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким було проведено в межах цивільної справи №283/518/17-ц комісійну інженерно-екологічну експертизу та надано висновок №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, надали до апеляційного суду Висновок експертів №11548/14708-14727/14728 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, проведеної Національним Науковим Центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України) від 10.04.2023 за заявою адвоката Козуліної А.В. в інтересах ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» з метою надання до суду у справах, що перебувають в провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за позовом ОСОБА_7 (справа №279/534/23) та ОСОБА_1 (справа №279/444/23) до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, та Висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №880/23-25 від 15.09.2023 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз ( КНДІСЕ) Житомирське відділення МЮ України за заявою начальника юридичного відділу Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» Юрія Пашинського з метою подання до суду у справах за позовами ОСОБА_7 (справа 279/534/23), ОСОБА_8 (справа279/1655/23), ОСОБА_9 (справа №279/1762/23), Броньківської В.І. (справа №279/1760/23), ОСОБА_3 (справа №279/1720/23), ОСОБА_10 (справа№279/1568/23) до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.

Оскільки Висновком КНДІСЕ від 12.07.2019 № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 встановлено, що діяльністьПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія»(як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, то відповідачі вважають, що наданими експертними висновками в сукупності спростовується вина як ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія»у заподіянні шкоди довкіллю.

Наданими висновками експертиз, які є аналогічними, зокрема, встановлено, що перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідачів відсутні; перевищення встановлених нормативів гранично-допустимих концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць на межі санітарно-захисної смуги як ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» так і ПрАТ «Коростенський завод «МДФ відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій забудові, за наслідками досліджень стану забруднення атмосферного повітря на території Коростенського району органами Держпродспоживслужби відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Короетенський завод МДФ», за наслідками досліджень, проведених у 2019 році ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» відсутні.

Експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України вказали, що результати проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2017-2020 р.р. ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не встановили. При цьому експерти, зокрема, керувалися Актом щодо додержання ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» вимог законодавства в сфері охорони природного навколишнього середовища від 10.11.2020 №519 з посиланням, зокрема, на сертифікат від 30.10.2018, відбір проб викидів від 10.11.2018; звіту про здійснення контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферу дата проведення 26-27.09.2022; листом Головного Управління Держпродспоживслужби у Житомирській області від 14.03.2023.

Аналогічно експерти Житомирського відділення КНДІСЕ керувалися, зокрема, Актом №80 від 09.06.2020, згідно якого порушень санітарного законодавства ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» не виявлено, Протоколом 8-32 відбору проби повітря від 28.03.2023, Протоколом №9 (109-133) дослідження повітря населених місць від 27.03.2023.

Отже, встановлено, що висновки експертів, наданих до апеляційного суду, зроблені частково за документами, наданими на дослідження пізніше аніж було виготовлено висновок експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у справі № 283/518/17 та не можуть однозначно свідчити про відсутність виявлених порушень, зафіксованих у висновку експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 станом на час проведення експертизи.

Експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України у висновку від 10.04.2023 та Житомирського відділення КНДІСЕ у висновку від 15.09.2023 висловили однакову позицію стосовно того, що зафіксовані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом, є виявленими в конкретний час та в конкретній точці відбору проб. Разове виявлення хімічних речовин в атмосферному повітрі у визначених точках не може свідчити про їх постійний, тобто сталий характер. Так само разове проведення дослідження повітря населених місць згідно протоколів № 04-03 та № 04-05 у зазначених в них місцях відбору проб, не може охарактеризувати стан забруднення атмосферного повітря в інших місцях житлової забудови або певної території. Для визначення рівня забруднення атмосферного повітря в іншій точці житлової забудови необхідно провести дослідження безпосередньо в цій точці.

Отже, можна зробити висновок, що зазначеними експертизами в цілому не спростовано встановленого факту перевищення концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом в атмосферному повітрі в домогосподарствах, розташованих поблизу місця діяльності відповідачів.

Окрім того, висновками експертів від 10.04.2023 та від 15.09.2023 щодо діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» відповідно встановлено, що вказані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом могли потрапити до атмосферного повітря із різних джерел впливу : пожеж, спалювання сухої трави та листви, що мали місце, зокрема, у квітні 2019 року у м. Коростені, руху транспортних автомобілів, діяльності гаражного кооперативу, що знаходиться поблизу точки відбору проб, грунтової дороги, димових та вентилізаційних труб, за умови їх роботи та пиління внаслідок вітру та руху, функціонування приватних господарств, а саме їх опалювання, використання автотранспорту та відсутність забезпечення послуг з централізованого відведення (каналізації).

Зазначені висновки також частково зроблені експертами на підставі документів, наданих після 2019, зокрема, переліку суб`єктів господарювання за період з 2017 року по 15.03 2023 згідно якого встановлено, що станом на 15.03.2022 року у радіусі 2 км -3 км від місця розташування ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» знаходиться понад 50 джерел стаціонарних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря.

Проте яка кількість підприємств функціонувала станом на квітень 2019 року та яким був їх вплив на оточуюче середовище цими експертизами не встановлено.

Висновок, що перевищень ГДК забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» не виявлено по суті грунтується на тому, що Аналітично-вимірювальна лабораторія TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 38392219) не може надати сертифікати, які було видано 29.09.2017 № ПТ-204/17 (з терміном дії до 28.09.2019) та 14.08.2019 № ПТ-337/19 (з терміном дії до 13.08.2021), так як документи з визнання вимірювальних можливостей лабораторії були знищені у встановленому порядку і копії актів про знищення додаються.

В експертизі Житомирського відділення КНДІСЕ від 15.09.2023, яка є аналогічною експертизі ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України від 10.04.2023 зазначено, що в матеріалах наданих на дослідження наявні Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 15 квітня 2019 року № 04-01, Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 18 квітня 2019 року № 04-03, Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 25 квітня 2019 року № 04-09, що складені аналітично-вимірювальною лабораторією TOB «Науково- виробниче об`єднання «Екоальянс». В зазначених актах не зафіксована інформація з якою потужністю працювало підприємство на момент відбору проб.

Разом з тим в експертизі КНДІСЕ від 12.07.2019 в сукупності з іншими доказами встановлено, що за результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з урахуванням свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»).

Інші висновкиекспертиз ННЦ«ІСЕ ім.Засл.Проф.М.С.Бокаріуса» МЮУкраїни від10.04.2023та Житомирського відділенняКНДІСЕ від15.09.2023не спростовуютьвисновків комісійноїінженерно-екологічноїекспертизи КНДІСЕ від12.07.2019в сукупностіз іншимидоказами,які містятьсяу ційсправі,та неспростовують висновківсуду першоїінстанції,що позивач довела понаднормативне забруднення території місця її проживання забруднюючими речовинами і що таке забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної господарської діяльності відповідачів протягом 20122017 років, а також забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача здійснювалось у 2019 році, що підтверджено висновком експертизи та є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційних скарг про те, що висновки комісійної інженерно-екологічної експертизи КНДІСЕ від 12.07.2019 не розповсюджуються на домогосподарство ОСОБА_1 спростовуються змістом самої експертизи.

Посилання ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було встановлено, що у 2020 році Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено перевірку ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за наслідками якої складено Акт від 10.11.2020 року № 519, згідно якого жодних порушень вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не встановлено, не спростовують правильності висновків комісійної інженерно-екологічної експертизи КНДІСЕ від 12.07.2019, якою на момент проведення експертизи були встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «УХЛК». Можливе усунення таких порушень в подальшому не означає відсутність негативних наслідків і наявності шкоди раніше спричиненої позивачу відповідачем своєю діяльністю.

Доводи ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про те, що судом першої інстанції не надано оцінки іншим доказам у справі, зокрема Листу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06.07.2017 року «Про перевірку TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», припису Державної екологічної інспекції в Житомирській області №38/5 від 04.07.2017 року TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», листу №353 від 20.07.2017, яким ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» повідомлено Державну екологічну інспекцію в Житомирській області про виконання припису, що стосувався виключно порушень порядку ведення відповідних організаційно-облікових документів не спростовують наявних у матеріалах справи доказів порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачами, підтвердженими, зокрема, висновком комісійної інженерно-екологічної експертизи КНДІСЕ від 12.07.2019, листами Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року, від 06 березня 2017 року.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року в справі №372/2493/17 є безпідставними, оскільки цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (постанова Верховного суду від 13 лютого 2019 року у справі №130/1001/17 (провадження №51-7588км18), від 18 січня 2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), від 29 вересня 2021 року у справі №166/1222/20 (провадження №61-9003св21), від 17 січня 2024 року в справі №932/9029/23 (провадження №61-16072св23), від 19 лютого 2024 року в справі №932/3602/22 (провадження №61-7598св23)).

Висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року в справі №372/2493/17 не підлягають до застосування у цій справі, оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі №279/1834/22 (провадження №61-1382сво23), які мають перевагу над висновками колегії суддів цього суду.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вищенаведене також узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2024 року у справі №279/4969/20 провадження №61-12230св23.

Окрім того, переглядаючи справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", колегія суддів вважає за необхідне відмітити ту обставину, що ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" аналогічні доводи та аргументи наводило у своїй касаційній скарзі в аналогічній справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23) за позовом ОСОБА_3 (сусіда ОСОБА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія», про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні та здорові умови проживання, яка була предметом розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду і яким касаційним судом у постанові від 22 квітня 2024 року надано відповідну оцінку і висловлено правову позицію.

Відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів не вважає за необхідне надавати правову оцінку решті доводів, викладених як в апеляційній скарзі ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» так і в ПрАТ "Коростенський завод МДФ", які є аналогічними, оскільки правову позицію щодо спірних правовідносин висловлено касаційним судом, висновки якого враховуються судами нижчих інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.12.2024.

Головуючий Судді