Постанова

від 17.12.2024 по справі 331/783/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.12.2024 Справа № 331/783/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/783/21 Головуючий в 1-й інстанції Антоненко М.В.

Провадження №22-ц/807/2365/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Кухаря С.В., Полякова О.З.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

за апеляційною скаргою Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інтереси якого представляє Кисліцина Юлія Дмитрівна, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Кузьмінова Д.В. надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

За скаргою ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, яка полягає у невидачі Стягувачу постанови про передачу майна стягувачу та відповідного акту для подальшого оформлення права власності на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168,2 кв.м. за ціною третіх електронних торгів у розмірі 1037388,10 грн. та зобов`язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцину Юлію Дмитрівну видати Стягувачу постанову про передачу майна стягувачу та відповідний акт для подальшого оформлення права власності на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168,2 кв.м. за ціною третіх електронних торгів у розмірі 1037388,10 грн.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2021 по справі № 331/783/21 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017, укладеним між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_3 як позичальником, в розмірі 30650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831256,07 грн., з яких сума позики 17510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487548,44 грн., відсотки за користування позикою 12423,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345922,71 грн., 3 % річних за період з 07.10.2019 по 15.02.2021 (498 днів) 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19953,57 грн. звернуто стягнення на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. 26.05.2022 зазначене рішення суду набрало законної сили, у зв`язку з чим 21.06.2022 року позивачу виданий виконавчий лист.

04.08.2022 за заявою ОСОБА_1 Олександрівським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 69544806 з примусового виконання вищезазначеного рішення суду.

16.03.2021 державним виконавцем описано нерухоме майно з метою його примусової реалізації.

15.12.2023 ДП «СЕТАМ» призначені перші електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, які не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників, лот 543097, стартова ціна лоту 1481983,00 грн.

24.01.2024 ДП «СЕТАМ» призначені другі електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, які не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників, лот 540331, стартова ціна лоту 1259685,55 грн.

06.03.2024 у ДП «СЕТАМ» призначені треті електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, які не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників, лот 545256, стартова ціна лоту 1037388,10 грн.

22.03.2024 представнику стягувача від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя надійшло повідомлення з пропозицією залишити за собою нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно, яке належить Боржнику, а саме нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м. за ціною 1037388,10 грн.

26.03.2024 стягувач надав згоду на залишення за собою нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів 1037388,10 грн. Просив оформити та видати постанову про передачу майна стягувачу та відповідний акт для подальшого оформлення права власності, що передбачено положеннями ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».

24.04.2024 представнику стягувача надано лист від 23.04.2024 про необхідність внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, а саме між сумою боргу визначеною у гривні у розмірі 831256,07 грн. та ціною майна у розмірі 1037388,10 грн., що складає 206132,03 грн.

Скаржник не погоджується із такою вимогою та вважає, що в нього відсутній обов`язок вносити зазначену грошову суму на депозитний рахунок виконавчої служби, у зв`язку з чим зазначає про бездіяльність державного виконавця, яка полягає у не видачі йому постанови про передачу майна стягувачу та акту для подальшого оформлення права власності на нежитлове приміщення за ціною третіх електронних торгів у розмірі 1037388,10 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, яка полягає у не видачі Стягувачу постанови про передачу майна стягувачу та відповідний акт для подальшого оформлення права власності на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м. за ціною третіх електронних торгів у розмірі 1037388,10 грн.

Зобов`язано головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцину Юлію Дмитрівну видати Стягувачу постанову про передачу майна стягувачу та відповідний акт для подальшого оформлення права власності на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м. за ціною третіх електронних торгів у розмірі 1037388,10 грн.

Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою судуЦентральний відділДержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),інтереси якогопредставляє КисліцинаЮ.Д., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для залишення стягувачем за собою нереалізованого майна, він повинен внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь. Наразі у Відділі перебуває виконавче провадження № 69544806 з примусового виконання виконавчого листа № 331/783/21 від 21.06.2022, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення не нежитлове приміщення в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017, укладений між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_3 , як позичальником, в розмірі 30650, 22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831256,07 грн. Оскільки вартість нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів становить 1037388, 10 грн., стягувач повинен доплатити 206132, 03 грн.

ОСОБА_1 не скористалась правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Боржник ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена через свого представника ОСОБА_4 , клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.

Відповідно до ч.2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, на підставі положення ч.2ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, доводи державного виконавця Кисліциної Ю.Д., заперечення адвоката Кузьмінова Д.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу, виходив з того, що оскільки на час проведення третіх електронних торгів офіційний курс гривні до долара США складав 38,3943, то сума боргу в еквіваленті у гривні складала 1176793,74 грн., доплата від Стягувача у даному випадку є неможливою, бо сума боргу перевищувала ціну третіх електронних торгів на 139405,64 грн. (1176793,74 - 1037388,10). Зазначення в резолютивній частині прийнятого у цій справі судового рішення гривневого еквіваленту не може братися як сума боргу Боржника перед Стягувачем у виконавчому провадженні, а сумою боргу є розмір заборгованості визначений валюті, що складає 30650,22 доларів США або її еквівалент на день платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 04.08.2022 року за заявою ОСОБА_1 Олександрівським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 69544806 з примусового виконання виконавчого листа № 331/783/21 від 21.06.2022 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за яким в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017, укладеним між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_3 як позичальником, в розмірі 30650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831256,07 грн., з яких сума позики 17510,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 487548,44 грн., відсотки за користування позикою 12423,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 345922,71 грн., 3 % річних за період з 07.10.2019 по 15.02.2021 (498 днів) 716,62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,844 грн. за 1 долар США становить 19953,57 грн. звернуто стягнення на нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (а.с. 4, 42-43).

06.03.2024 ДП «СЕТАМ» призначені треті електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, які не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників, лот 545256, стартова ціна лоту 1037388,10 грн. (а.с. 45).

22.03.2024 представнику стягувача від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя надійшло повідомлення з пропозицією залишити за собою нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно, яке належить Боржнику, а саме нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м. за ціною 1037388,10 грн. (а.с. 5, 46).

26.03.2024 року стягувач надав згоду на залишення за собою нереалізованого майна, а саме нежитлове приміщення, І поверху, літ. А-2, А, А2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168, 2 кв.м. за ціною третіх електронних торгів 1037388,10 грн. Просив оформити та видати постанову про передачу майна стягувачу та відповідний акт для подальшого оформлення права власності, що передбачено положеннями ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, додатково стягувач повідомив, що згідно виконавчого документу сума боргу боржника складає 30650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.03.2024 (38,3943) складає 1176793,74 грн., що є більше ціни вартості майна, яке передається стягувачу в рахунок суми боргу, у зв`язку з чим жодної доплати зі сторони стягувача здійснювати не треба (а.с. 6, 48).

24.04.2024 представнику стягувача надано лист від 23.04.2024 про необхідність внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, а саме між сумою боргу визначеною у гривні у розмірі 831256,07 грн. та ціною майна у розмірі 1037388,10 грн., що складає 206132,03 грн. (а.с. 7).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третястатті 451 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина першастатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

У частинах шостій, восьмій, дев`ятійстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що уразі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Як зазначалось,виконавче провадженняв ційсправі відкритона підставі виконавчого листа № 331/783/21 від 21.06.2022, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за яким в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2017 в розмірі 30650,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 27,77 грн. за 1 долар США становить 831256,07 грн. звернуто стягнення на нежитлове приміщення.

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд визначив розмір заборгованості саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило відповідний за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

Відповідно достатті 192Цивільного кодексуУкраїни іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зістаттею 524 ЦК Українизобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно достатті 533 ЦК Українигрошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором абозакономчи іншим нормативно-правовим актом.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а неїї еквівалент у гривні. Перерахуваннясуми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що зазначення судому своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Велика ПалатаВерховного Судув постановівід 11вересня 2024року всправі №500/5194/16 виснувала,що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Оскільки в рішенні суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, заборгованість за договором позики була визначена в іноземній валюті, суд першої інстанції правильно зазначив, що сумою боргу є розмір заборгованості, визначений в іноземній валюті, що складає 30650, 22 доларів США або її еквівалент на день платежу.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сумою боргу є саме визначений в судовому рішенні гривневий еквівалент на день ухвалення рішення як безпідставні.

Належним виконанням рішення суду в цій справі є звернення стягнення на нежитлове приміщення в рахунок заборгованості за договором позики, розмір якої визначається в іноземній валюті за курсом валюти на день виконання рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки на час проведення третіх електронних торгів офіційний курс гривні до долара США складав 38,3943, то сума боргу в еквіваленті у гривні складала 1176793,74 грн., про що було зазначено у заяві стягувача, у зв`язку з чим доплата від Стягувача у даному випадку є неможливою, бо сума боргу перевищувала ціну третіх електронних торгів на 139405,64 грн. (1176793,74 - 1037388,10).

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, щодержавний виконавець на виконання частини дев`ятоїстатті 61 Законом України «Про виконавче провадження»був зобов`язаний винести постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі скласти акт, однак не вчинив таких дій.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність врахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 308/3824/16-ц, оскільки судом враховано вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду.

Апеляційна скарга не містить достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді скарги були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для її скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального відділуДержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),інтереси якогопредставляє КисліцинаЮлія Дмитрівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від31жовтня 2024рокув цій справі залишити без змін.

Повний текстпостанови складено17грудня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков