Постанова

від 17.12.2024 по справі 911/671/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа №911/671/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 (повний текст складено 04.09.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 (повний текст складено 04.09.2024)

у справі №911/671/24 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 207 428,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" (далі - ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") заборгованості у розмірі 207 428,35 грн, з яких: 105 420,00 грн - основний борг, 46 890,86 грн - пеня, 9 279,64 грн - три проценти річних, 45 837,85 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 29.07.2020 №151/6, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 105 420,00 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 46 890,86 грн пені, 9 279,4 грн трьох процентів річних, 45 837,85 грн інфляційних втрат.

Також, до Господарського суду міста Києва надійшли заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/671/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" 105 420,00 грн заборгованості, 45 837,85 грн інфляційних нарахувань, 9 279,64 грн трьох процентів річних та 2 408,06 грн судового збору. В інші частині в позові відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції встановив, що заборгованість відповідача, в частині оплати отриманих на підставі договору від 29.07.2020 №151/6 послуг з інспекції кількості і якості вугілля не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 105 420,00 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, враховуючи, що наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо задоволення зазначених вимог позивача. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що доводи відповідача про наявність підстав для зменшення розміру інфляційних нарахувань та трьох процентів річних на 99% є необґрунтованими та неспроможними. У той же час, на переконання місцевого господарського суду, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24 заяви ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі №911/671/24 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" 27 861,80 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяв відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі №911/671/24, дійшов висновку, що судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги також підлягають частковому задоволенню у розмірі 27 861,80 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ПАТ "Центренерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 та додаткове рішення від 21.08.2024 у справі №911/671/24 та ухвалити нові судові рішення. Відмовити ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" у задоволенні позовних вимог у справі №911/671/24. У разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог - зменшити розмір трьох процентів річних, пені та інфляційних втрат на 99%. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У випадку, якщо суд дійде до висновку, що докази які додані до заяви є достатніми та такими, що підтверджують фактичні витрати ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ", зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке полягає у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню та невідповідності висновків, викладених у рішеннях суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Так, скаржник вказує, що загалом позивачем за договором надано послуги на суму 2 764 140,00 грн, а сплачено ПАТ "Центренерго" за договором 2 658 720,00 грн. Отже, сума несплачених послуг за договором становить 105 420,00 грн.

Також, апелянт зауважує, що пеня може нараховуватись за період лише 6 місяців з дати прострочення платежу. Керуючись вищезазначеним, ПАТ "Центренерго" здійснило контррозрахунок пені та зазначає, що вона мала би бути нарахована в сумі 38 232,95 грн. Судом першої інстанції вказані доводи проігноровані, що призвело до ухвалення помилкового рішення в частині стягнення пені.

На переконання відповідача, наявні підстави для зменшення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Незадоволення клопотання про зменшення розміру трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність стягнення штрафних санкцій, буде мати наслідком суттєве погіршення становища, як ПАТ "Центренерго", так і нашої Держави, оскільки фактично оплата таких штрафних санкцій призведе до зменшення можливості та, у деяких випадках, взагалі неможливості ПАТ "Центренерго" забезпечувати енергетичну безпеку України, спрямовувати кошти на відновлення критичної інфраструктури, зокрема блоків та трансформаторів на електростанціях, виплату заробітних плат працівникам.

Крім того, проаналізувавши подану позивачем заяву та додані до неї документи, відповідач вважає, що заява ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню, та жодним чином не свідчить про те, що адвокатом дійсно надавалася правнича допомога вартістю 42 000,00 грн, суму яку він просить суд стягнути з ПАТ "Центренерго". Враховуючи умови договору про надання правової допомоги, належними та допустимими доказами, які б підтверджували дійсність понесення витрат з боку клієнта ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" є саме платіжна інструкція або інший розрахунковий документ, який би підтверджував фактичний розрахунок.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" у справі №911/671/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

07.10.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 задоволено клопотання та відстрочено ПАТ "Центренерго" сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови за наслідками її розгляду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/671/24.

23.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/671/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.07.2020 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" (виконавець) та ПАТ "Центренерго" (замовник) укладено договір про надання послуг №151/6. За умовами останнього виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з інспекції кількості і якості вугілля, що надходить на ТЕС ПАТ "Центренерго" в вагонах та дослідження якісних, генетичних та технологічних характеристик запасів палива та паливно-мастильних матеріалів на складах ТЕС ПАТ "Центренерго", код ДК 021:2015:73110000-6-Дослідницькі послуги. Вид, характеристики, строк надання послуг визначені в додатку №1 до договору ("Послуги і розцінки").

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і буде діяти до 31.01.2021, а в частині розрахунків - до їх повторного виконання (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору замовник повинен сплачувати послуги виконавця, згідно з узгодженими в додатку №1 до договору розцінками у сумі, зазначеній у виставленому виконавцем рахунку. Рахунок виставляється на підставі підписаного сторонами акта здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.2 договору замовник оплачує послуги після підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця.

29.07.2020 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" та ПАТ "Центренерго" підписано додаток №1 до договору, у якому сторони погодили товар, який підлягає інспектуванню, період надання послуг, а також вартість по кожній із послуг.

26.01.2021 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" та ПАТ "Центренерго" підписано акт приймання-здачі наданих послуг №024, відповідно до якого позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 543 420,00 грн.

Претензій щодо якості чи кількості отриманих послуг матеріали справи не містять, а отже вказані в акті послуги прийнятті відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому послуги вважаються прийнятими без зауважень в повному обсязі.

Для здійснення оплати наданих послуг позивачем сформований рахунок від 26.01.2021 №СФ-0000030 на суму 543 420,00 грн.

Разом із тим, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість отриманих послуг, сплачена відповідачем лише частково в сумі 438 000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки по особовому рахунку позивача. Вартість послуг в сумі 105 420,00 грн залишена відповідачем не сплаченою.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією від 09.01.2024 №4/88, в якій вимагав від відповідача здійснити оплату заборгованості в розмірі 105 420,00 грн, а також нараховані штрафні санкції, інфляційні втрати та три проценти річних. Направлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 11.01.2024.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як стверджує позивач, станом на день підготовки позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість за отримані послуги лишається не сплаченою, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про падання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (частина І статті 902 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду позивач зазначає про не дотримання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за фактично прийняті послуги від позивача на підставі договору від 29.07.2020 №151/6 та акта приймання-передачі від 26.01.2021.

У той же час, в апеляційній скарзі, як і у відзиві на позовну заяву, ПАТ "Центренерго" фактично не заперечувало отримання від позивача послуг та залишок заборгованості в сумі 105 420,00 грн,

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що заборгованість відповідача, в частині оплати отриманих на підставі договору від 29.07.2020 №151/6 послуг з інспекції кількості і якості вугілля не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 105 420,00 грн підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 46 890,86 грн пені, нарахованої за період з 09.01.2023 до 09.01.2024.

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення пені в сумі 46 890,86 грн, з огляду на що не беруться до уваги доводи скаржника про те, що суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення в частині стягнення пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 279,64 грн трьох процентів річних, нарахованих за період з 03.02.2021 до 09.01.2024, та 46 890,86 грн інфляційних втрат за період з 03.02.2021 до 30.11.2023.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами пункту 4.3.2 договору, у разі виникнення у замовника заборгованості по оплаті рахунків, виконавець залишає за собою право на свій розсуд, зокрема, але не виключно вимагати від замовника сплати заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, пені, розрахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, а також три проценти річних, від несплаченої суми за весь період прострочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами частини статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначав, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, починаючи з 24.02.2022, теплові електростанції ПАТ "Центренерго" неодноразово припиняли своє функціонування, у зв`язку з нанесенням окупаціними військами ракетних ударів, внаслідок чого відповідач зазнав значних майнових втрат у вигляді знищення та пошкодження майна, а занадто великі заявлені до стягнення суми пені, інфляційні нарахування та трьох процентів річних призведуть до витрачення коштів не на відновлення критичної інфраструктури та виплати заробітної плати співробітникам, а на оплату вказаних санкцій, що в свою чергу вплине на життєдіяльність та обороноздатність країни, а тому наявні підстави для зменшення розміру трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені на 99%.

Положення статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України передбачають зменшення саме штрафних санкцій. Відповідальність передбачена положеннями статтею 625 ЦК України у вигляді обов`язку боржника сплатити три проценти річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності, що носить компенсаторний характер і пов`язаний особливою природою грошей, що мають властивість знецінюватись. На відміну від штрафних санкцій метою яких є збагачення кредитора, три проценти річних та інфляційні нарахування будучи акцесорними до основного зобов`язання у свої природі є особливого роду збитками, (сателітні), що не вимагають доведення та існують в силу змісту грошового зобов`язання, завданням яких є відновлення майнових прав кредитора.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19.

При цьому, статтею 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, тоді як норми статті 625 ЦК України, які визначають відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Оскільки три проценти річних та інфляційні нарахування не є штрафними санкціями, а сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягненню підлягають три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми за весь час прострочення із застосуванням положень частини 2 статті 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

З огляду на наведене, порушення відповідачем умов договору є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами.

Таким чином, оскільки зменшення (за клопотанням сторони) заявлених інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така відповідальність застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів, тоді як відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів існування таких обставин, - доводи відповідача про наявність підстав для зменшення розміру інфляційних нарахувань та трьох процентів річних на 99% є необґрунтованими.

Отже, на підставі вказаних норм права, враховуючи, що наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, щодо задоволення зазначених вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведених компенсаційних виплат.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідно до статті 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 02.01.2023 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" (замовник) та адвокатом Ніколенком Максимом Євгеновичем (виконавець, адвокат) укладено договір про надання юридичних послуг №2/02/01, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо представництва/захисту інтересів і надання правової допомоги, в тому числі консультування з цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення за позовами/підозрою/обвинуваченням замовника або до замовника, а також у справах де останній виступає як заявник, позивач, стягувач, відповідач боржник, третя особа або заінтересована особа, правопорушник, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, володілець майна, власник майна, третя особа, стосовно майна якої вирішується питання про арешт, свідок з усіма правами, наданими законом у правоохоронних та всіх судових органах, перед юридичними та фізичними особам, в тому числі з правом подання (надсилання) претензій щодо стягнення заборгованості, позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів замовника в усіх судових органах, відділах державної виконавчої служби та у відносинах з іншими підприємствами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 1.4 договору зміст кожного конкретного доручення замовника за цим договором та зміст і обсяг наданої правової допомоги замовнику в кожному конкретному випадку визначається шляхом підписання додаткових угод.

Вартість послуг, що надаються відповідно до цього договору визначаються згідно з обсягом наданих послуг (пункт 4.1 договору).

За умовами пункту 4.2 договору розрахунок за послуги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Пунктом 7.2 договору (з урахування змін внесених додатковою угодою №4 від 01.01.2024) визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та його скріплення печаткою. Строк договору починає свій перебіг у момент визначений у пункті 7.1 договору та закінчується 31.12.2024.

01.01.2024 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" та адвокатом Ніколенком М.Є. підписано додаткову угоду №5 до договору, за умовами пункту 1 якої між сторонами погоджено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання комплексно супроводжувати справу по стягненню заборгованості з ПАТ "Центренерго" за договором від 29.07.2020 №151/16.

Перелік та обсяг наданих послуг підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг), детальним описом наданих послуг (пункт 4 додаткової угоди).

Пунктом 6 додаткової угоди визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється протягом 180 днів, з моменту підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг).

У пункті 12 додаткової угоди сторони погодили, що розрахунок вартості однієї години наданих послуг становить 1 500,00 грн, без ПДВ, за одну годину.

Додаткова угода №5 є невід`ємною частиною договору від 02.01.2023 №2/02/01 (пункт 15 додаткової угоди).

08.08.2024 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" та адвокатом Ніколенком М.Є. підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №56 до договору, згідно з яким адвокатом надані, а ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" прийняті послуги з надання професійної правничої допомоги по введенню справи №911/671/24 у Господарському суді Київської області на загальну суму 42 000,00 грн.

08.08.2024 між ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" та адвокатом Ніколенком М.Є. підписано детальний опис робіт, який є додатком до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №56 до договору, з якого вбачається, що виконавець передав, а замовник прийняв такі послуги:

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, судової практики з вирішення подібних спорів та консультування клієнта, надання пропозицій та рекомендацій для захисту інтересів клієнта, визначення правової позиції - 2 год;

- наради з клієнтом, погодження тактики захисту та заходи, які вживатимуться для захисту - 2 год;

- підготовка претензії від 09.01.2024 №4/88 направленої на адресу ПАТ "Центренерго" задля досудового врегулювання спірного питання по договору від 29.07.2020 №151/6 - 2 год;

- друк, копіювання документів доданих до претензії, їх звіряння та поштове направлення - 1 год;

- підготовка позовної заяви - 2 год;

- підготовка розрахунку ціни позову на 6 арк. - 2 год;

- друк, копіювання документів доданих до позовної заяви на 61 арк. - 3 год;

- вивчення та правовий аналіз відзиву на позовну заяву та наданих документів на відзив на позовну заяву - 2 год;

- підготовка відповіді на відзив на 7 арк. - 2 год;

- вивчення та правовий аналіз заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та наданих документів до заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - 2 год;

- підготовка до участі у справі, участь в судових засіданнях: 29.05.2024 - 1 год; 19.06.2024 - 1 год; 07.08.2024 - 1 год;

- постійний моніторинг сайтів судової влади протягом січня-серпня 2024 року - 4 год.

Отже, загальна вартість наданих послуг за детальним описом робіт, який є додатком до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №56 до договору від 01.01.2023 №2/02/01, складає 42 000,00 грн.

На переконання колегії суддів, наведені вище докази є достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Також, суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції, яка є сталою та підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18 про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, наведене вище спростовує заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи платіжних інструкцій або розрахункового документу, які підтверджують фактичний розрахунок.

Так, між адвокатом та замовником у додатковій угоді №5 від 01.01.2024 обумовлено, що оплата послуг виконавця здійснюється протягом 180 днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг). Акт здачі-приймання робіт підписаний між замовником та адвокатом 08.08.2024, що на момент ухвалення додаткового рішення не перевищує 180 днів.

Крім того, суд першої інстанції слушно зазначив, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У детальному описі робіт, який є додатком до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №56 до договору від 01.01.2023 №2/02/01 вказано про те, що адвокатом надані послуги з постійного моніторингу сайтів судової влади протягом січня-серпня 2024 року (4 год). Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що спір у даній справі №911/671/24 є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, а отже й не вбачає такі послуги неминучими та необхідними. В той же час, такі дії адвоката не можуть бути віднесені до передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та кваліфіковані, як вид правничої допомоги, яка надається безпосередньо адвокатом клієнту.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 20.12.2018 у справі №316/1923/16-а (2-а/316/41/17), чинне процесуальне законодавство України не вимагає від сторони, яка звертається до суду з вимогою про відшкодування судових витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Крім того, від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на наведене, Верховний Суд у своїй постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 наголосив на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності наведення конкретних мотивів, які стали підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат у своїх постановах від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 16.02.2021 у справі №910/14138/180.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, з урахуванням того, що позов задоволено частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, про необхідність присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 861,00 грн, які понесені в межах справи №911/671/24.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та часткове задоволення заяви ТОВ "Сучасна сертифікація та інспекція "ССІ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПАТ "Центренерго" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови за наслідками розгляду спору.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ПАТ "Центренерго" та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/671/24 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2024 у справі №911/671/24 залишити без змін.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код 22927045) в дохід Державного бюджету України 2 889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 67 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/671/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран