Ухвала

від 16.12.2024 по справі 30/403

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"16" грудня 2024 р. Справа№ 30/403

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007

у справі № 30/403 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Малого приватного підприємства "Гетьман"

до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна"

про визнання права власності та зобов`язання винити дії,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Гетьман" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" (відповідача) про:

- визнання права власності позивача на нежитлову будівлю (павільйон № 1 на фундаменті) загальною площею 100 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13;

- визнання права власності позивача на нежитлову будівлю (павільйон № 2 на фундаменті) загальною площею 77 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13;

- зобов`язання відповідача зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю (павільйон № 1 на фундаменті) загальною площею 100 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13 на підставі рішення суду;

- зобов`язання відповідача зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю (павільйон № 2 на фундаменті) загальною площею 77 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13 на підставі рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні державної реєстрації права власності на спірне майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 30/403 позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано право власності Малого приватного підприємства "Гетьман" на нежитлову будівлю загальною площею 184,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13;

- визнано право власності Малого приватного підприємства "Гетьман" на нежитлову будівлю загальною площею 53,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13;

- зобов`язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності Малого приватного підприємства "Гетьман" на нежитлову будівлю загальною площею 184,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13 на підставі рішення суду;

- зобов`язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності Малого приватного підприємства "Гетьман" на нежитлову будівлю загальною площею 53,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 77/13 на підставі рішення суду.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська міська рада (особа, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції) звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 30/403, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 задоволено заяву суддів: Гаврилюка О.М., Ткаченка Б.О., Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи № 30/403 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007. Матеріали справи № 30/403 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду по справі № 30/403 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 30/403 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Рішення суду першої інстанції у справі № 30/40, яке оскаржується Київською міською радою, прийнято 21.11.2007, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

При цьому, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення місцевого господарського суду 30.09.2024, тобто з пропуском строку, передбаченого законом, близько 17 років.

Згідно з п. 13 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, судові рішення, ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, чинній з 15.12.2017. Отже, апеляційна або касаційна скарга, подана після 15.12.2017 на судове рішення, прийняте до 15.12.2017, має відповідати вимогам щодо форми, змісту та порядку подання, встановленим Господарським процесуальним кодексом України в редакції, чинній на час звернення з такою апеляційною або касаційною скаргою.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239.

Враховуючи, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва ухвалене 21.11.2007, то при вирішенні питання щодо строку на апеляційне оскарження такого рішення належить застосовувати норми Господарського процесуального кодексу України, які були чинні на час ухвалення рішення місцевим господарським судом.

Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на 21.11.2007) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Отже, наведена норма в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, містила положення про встановлення присічного строку для відновлення строку на апеляційне оскарження.

Здійснюючи тлумачення ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (у зазначеній редакції), Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 виснував, що з урахуванням припису абз. 7 п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення. Втім, це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, оскільки Господарський процесуальний кодекс України до набрання чинності цим Законом відповідним особам не надавав право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Встановивши відсутність винятків, визначених у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

Водночас у разі встановлення винятку, визначеного у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу, суд апеляційної інстанції повинен дослідити поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження в яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу (у редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06, від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13).

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку. При цьому принцип змагальності в господарському судочинстві та, зокрема, зміст статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Отже, на особу, що звертається з відповідною заявою, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 921/211/19.

При цьому скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком на оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і в разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з тим особа, яка не брала участі у справі і звертається зі скаргою, із посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі, ймовірно, не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.

Необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне протягом тривалого часу, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Подібні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Таким чином, за загальним правилом, встановленим наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України, Київська міська рада, звертаючись з апеляційною скаргою, повинна навести обставини та надати відповідні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Додане до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтоване тим, що Київській міській раді про фактичне порушення прав та інтересів громади міста Києва стало відомо із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.09.2024 № 057-12137 (зареєстрований за вх. № 226/19721 від 09.09.2024) щодо погодження проекту позовної заяви про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

При цьому, як зазначає Київська міська рада, копію оскаржуваного судового рішення у даній справі, вона отримала із реєстраційної справи № 236333280000 та реєстраційної справи № 236327680000 - 09.09.2024, тому на її переконання, днем звернення до суду із апеляційною скаргою з урахуванням приписів ст. 116 Господарського процесуального кодексу України є 30.09.2024.

Зважаючи на викладені вище обставини, а також враховуючи, що скаржник не був залучений до участі у справі № 30/403, останній вважає, що має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007.

Перевіривши доводи, викладені у клопотанні скаржника про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та оцінивши докази, надані скаржником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і з урахуванням обставин (підстав) пропуску строку, колегія суддів дійшла висновку про відсутності правових підстав для його поновлення.

При цьому, судова колегія зауважує на тому, що сам лише факт подання Київською міською радою, яка не була залученої до участі у справі, апеляційної скарги після спливу значного періоду часу (близько 17 років з дня прийняття оскаржуваного судового рішення), за відсутності належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Крім того, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 754/9100/14-ц).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження по справі та повертає апеляційну скаргу з доданими до неї додатками скаржнику.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 30/403.

Матеріали справи № 30/403 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко