Ухвала

від 04.07.2013 по справі 30/403

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 липня 2013 року Справа № 30/403

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В. суддів:Демидової А.М. Владимиренко С.В. Селіваненка В.П. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі№ 30/403 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубки ЛТД" доПублічного акціонерного товариства "Київенерго" провизнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2012 у справі № 30/403 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубки ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", визнано недійсними рішення комісії Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" ПАТ "Київенерго" з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією та умов договорів про постачання і користування електричною енергією і нарахувань за ними про визначення та донарахування недорахованої електроенергії, оформлені протоколом № 523 від 03.11.2011, № 522 від 03.11.2011, № 335 від 30.11.2011.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 рішення Господарського суду міста Києва скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 30/403 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2012 залишено в силі.

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 30/403, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 06.09.2012 у справі № 25/5005/16422/2011, від 26.04.2012 у справі № 5019/2603/11, від 07.06.2012 у справі № 1/5005/16527/2011, від 14.08.2012 у справі № 5016/1164/2011(13/72), від 28.11.2012 у справі № 28/5005/794/2012, від 28.02.2008 у справі №26/98/06-22/136/07 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 30/403 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

В постанові від 25.12.2012 у справі № 30/403, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними рішень відповідача про визначення та донарахування позивачу недоврахованої електроенергії, оформлених протоколами № 523 від 03.11.2011, № 522 від 03.11.2011 та № 335 від 30.11.2011, оскільки оспорюване рішення відповідача прийнято з порушенням Правил користування електричною енергією (далі - Правил) та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (далі - Методики) з огляду на встановленні місцевим господарським судом обставини про те, що в актах про порушення № 13507 від 27.10.2011, № 13508 від 27.10.2011 та № 11992 від 23.11.2011, якими зафіксовано пошкодження пломб Держстандарту, та за результатами розгляду яких було прийнято оспорюване рішення, не зазначено, що пошкодження виникли в результаті дій чи бездіяльності саме позивача; що зазначені акти складені 27.10.2011 та 23.11.2011, проте спірними рішеннями зроблено розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії з 08.07.2011 по 27.10.2011, замість розрахунку з 01.10.2011, як це передбачено пунктом 6.20 Правил.

В постанові від 14.08.2012 у справі № 5016/1164/2011(13/72), на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з апеляційним господарським судом щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення енергопостачальної компанії про донарахування позивачу додаткового обсягу та вартості електроенергії, з огляду на відсутність необхідності доводити факт втручання або не втручання споживача в роботу приладів, оскільки судом апеляційної інстанції було встановлено, що на момент складання акту про правопорушення (станом на 03.08.2010), відповідно до діючих на той час редакцій Правил та Методики, дана умова не передбачалась і була відсутня необхідність встановлення такої ознаки як явне втручання в параметри розрахункових засобів, а для визнання порушення правил користування електричної енергії і умов договору та нарахування обсягу фактично спожитої енергії було достатньо лише встановлення самого факту порушення цілісності (перепломбування) пломб, що підтверджено висновком експерта та не спростовано матеріалами справи.

Вказане свідчить про те, що суд касаційної інстанції, приймаючи відповідні рішення, виходив з різних підстав викладених у позовах та з різних встановлених фактичних обставин справи, що виключає подібність даних правовідносин.

У постанові від 28.11.2012 у справі № 28/5005/794/2012 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову в частині визнання недійсним рішення енергопостачальної компанії, яким здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за порушення позивачем Правил користування електричною енергією (що стосується доводів заявника), виходячи з встановлених апеляційним господарським судом обставин справи про те, вказана оперативно-господарська санкція застосована з порушенням пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, враховуючи неправильне визначення відповідачем періоду здійснення розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії та здійснення її обрахунку.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в постановах Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 30/403, від 28.11.2012 у справі № 28/5005/794/2012 оскільки: судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи; в зазначених постановах відсутні неоднакові висновки.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 26/98/06-22/136/07, оскільки предмети позовів у вказаній справі та у справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі № 30/403, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення енергопостачальної компанії, тоді як у справі № 26/98/06-22/136/07 предметом позову є стягнення вартості недоврахованої електроенергії. Таким чином спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 06.09.2012 у справі № 25/5005/16422/2011, від 26.04.2012 у справі № 5019/2603/11, від 07.06.2012 у справі № 1/5005/16527/2011, на які також посилається заявник, не можуть бути прийняті як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даними постановами скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Київенерго" у допуску справи № 30/403 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Мирошниченко СуддіА.Демидова С.Владимиренко В.Селіваненко С.Шевчук