Справа № 752/8054/24
Провадження по справі № 1-кс/752/9266/24
У Х В А Л А
іменем України
"06" грудня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника власника майна ТОВ «Екніс-Інжиніринг» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024100000000003 від 03.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
встановив:
22 листопада 2024 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Екніс-Інжиніринг» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2024 на майно - документи (відповідно до переліку у кількості 530 найменувань) за наслідками проведеного 06.11.2024 обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3Є.
Вважає, що кримінальне провадження №42024100000000003, в рамках якого відбувся обшук та арешт, є безпідставним, надуманим та спрямованим на дискредитацію репутації ТОВ «Екніс-Інжиніринг», яке здійснює діяльність на ринку енергетики понад 10 років й замовниками якого є відомі компанії з усієї України. Представник посилається на хронологічну невідповідність у діяльності органу досудового розслідування, який ще до початку виконання робіт по відповідному договору, констатував факт завищення обсягу виконаних робіт.
Вважає, що більша частина документів, які вилучені під час обшуку та на які накладено арешт, не мають відношення до обставин даного кримінального провадження (зокрема у тих, де фігурують: АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «Сивашенергопром», АТ «Чернігівобленерго», АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «Хмельницькобленерго», ТОВ «ЕДС-ПАУЕР», ПрАт «Кіровоградобленерго», «Чернівціобленерго», ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ЕНЕРДЖІ КОМПАНІ», АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПрАТ «Рівнеобленерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ТОВ «ВЕСТГРУП-Ф», ПрАТ «РІВНЕАЗОТ»). Деякі вилучені документи, унеможливлюють здійснення господарської діяльності (проєктні, акти виконаних робіт, договори тощо) та наслідки від таких дій будуть мати відображення на споживачах електроенергії та тепла, оскільки кінцевою метою господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» є забезпечення безперебійної роботи об`єктів критичної інфраструктури.
На думку представника, застосування заходів забезпечення кримінального провадження відбувалося за надуманих підстав, які не доводяться належними доказами. Зокрема про це свідчать дані протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 07.05.2024, який був долучений до клопотання про арешт майна. Посилаючись на дані довідки, в якій представником власника майна надано оцінку вилученим документам з використанням предметного, хронологічного та суб`єктивного критеріїв, представник просив скасувати арешти з документів, які визначені в ухвалі слідчого судді від 14.11.2024 а саме: в пунктах з 1 по 137 включно, з 139 по 316 включно, 319, з 321 по 322 включно, 329 по 332 включно, 335, 337, з 344 по 350 включно, 352, з 445 по 463 включно,467, 469 по 474 включно, 477 по 485 включно, а з тих, які визначені ним у клопотанні у 366 пунктів.
В судовому засіданні представники власника майна - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у клопотанні. Просили скасувати арешт з документів, які ними визначені у клопотанні та довідці.
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , який здійснює процесуальне керівництво у вищезазначеному кримінальному провадженні, в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Вказував на те, що слідчий, маючи законні підстави в рамках кримінального провадження №42024100000000003 від 03.01.2024 здійснив обшук та відшукав ті документи, які мають значення для досудового розслідування. Оскільки ТОВ «Екніс-Інжиніринг» добровільно відмовилося надавати всі витребувані слідчим документи, то тому їх відшукання відбувалося на підстави ухвал слідчого судді як про тимчасовий доступ, так і про обшук.
Зокрема на підставі ухвали слідчого судді, 06.11.2024 був проведений обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3Є за наслідками проведення якого вилучені документи, що мають значення для досудового розслідування. Вилучення документів відбувалося на підстави рішення слідчого. Частина документів, яка була вилучена у ТОВ «Екніс-Інжиніринг» направлена експерту для проведення комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи. У доведення вказаної обставини прокурор посилався на супровідний лист від 13.11.2024.
Прокурор відхиляє доводи представника власника майна про те, що вилучені документи не мають значення для кримінального провадження. Вважає, що слідчий, визначаючи їх речовими доказами, діяв в межах наданих йому повноважень, та мав підстави вважати, що документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Арешт накладений обґрунтовано та підстави для його скасування відсутні. Слідчий продовжує досліджувати документи та у разі встановлення обставин, які дадуть підстави вважати, що потреба у їх арешті відпала, буде вживати заходи з їх повернення власнику.
Просив у клопотанні відмовити.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього документи, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи представника власника майна, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що 14.11.2024 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва розглянуто клопотання прокурора, за результатами якого постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом, - документацію за відповідним переліком у 530 найменуваннях, яка була вилучена за наслідками обшуку, проведеного 06.11.2024 за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 22.10.2024.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Представник власника майна у клопотанні зазначає, що підставою для скасування арешту майна є його необґрунтованість. Отже слідчому судді під час розгляду цього клопотання необхідно дослідити обґрунтованість підстав для арешту.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, питання про обґрунтованості підозри того, що кримінальне правопорушення вчинено, було предметом судового розгляду ще на стадії надання дозволу на проведення обшуку. Так кримінальне провадження № 42024100000000003 від 03.01.2024 здійснюється щодо розтрати бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами КП «Київтеплоенерго», які, зловживаючи службовим становищем за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Екніс-Інжинирінг», привласнили бюджетні кошти, шляхом штучного завищення цін та фактичного обсягу виконаних робіт під час капітального ремонту ВРП-110 та 330 кВ ТЕЦ-6 за адресою: місто Київ, вулиця Пухівська, 1-А. Зі змісту ухвали слідчого судді від 22.10.2024 убачається, що сукупність відомостей, які містилися у матеріалах, доданих до клопотання, пояснення слідчого, надані останнім в судовому засіданні, давали слідчому судді достатні підстави вважати, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, сталася.
Це відбувалося саме за наслідками дослідження сукупності документів, а не одного лише протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 07.05.2024, на який посилається представник власника майна.
Щодо потреб досудового розслідування у відшуканні та вилучені документів, а також завдання, на виконання якого застосовувався відповідний захід забезпечення.
Оскільки привласнення бюджетних коштів відбувалося внаслідок штучного завищення цін та фактичного обсягу виконаних робіт під час капітального ремонту ВРП-110 та 330 кВ ТЕЦ-6 за адресою: місто Київ, вулиця Пухівська, 1-А, то орган досудового розслідування обґрунтовано вживав заходи з виявлення відповідних речей й документів, у доведення вказаних обставин.
Ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 був наданий дозвіл у кримінальному провадженні №42024100000000003 від 03.01.2024 на проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» у будинку 3Є, що розташований по вулиці Богатирській у місті Києві з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відшукання речей та документів. В ухвалі були визначені індивідуальні ознаки речей, які мав намір відшукати слідчий, зокрема: специфікацій до тендерної закупівлі UA-2023-10-13-009123-а «Капітальний ремонт ВРП-110 та 330 кВ ТЕЦ-6 м. Києва» згідно договору №2942/КТЕЦ-23-БК від 12.10.2023, акти приймання виконаних будівельних робіт, прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, дефектних актів, локальних кошторисів; документів, що підтверджують використання машин та механізмів, сертифікатів якості, а також інформацію про походження обладнання та матеріалів, які використовувались під час капітального ремонту, технічну документацію щодо проектних та проектно вишукувальних робіт, специфікації до них, проекти та проектно-кошторисну документацію, а також кошторис на проектні та проектно-вишукувальні роботи, акти приймання технічної документації, а також фактично виконаних вишукувальних робіт щодо вищевказаного будівельного об`єкту тощо, договори та додаткові угоди щодо авторського та технічного нагляду під час капітального ремонту ВРП-110 та 330 кВ ТЕЦ-6 м. Києва, договори та додаткові угоди з суб`єктами господарської діяльності, а саме: ТОВ «Промбудсервіс», ТОВ «Південна енергетична компанія», ТОВ «Центр комплексних експертиз проектів», ТОВ «Сапфір Інвест Плюс», ТОВ «Архонтт», ТОВ «ХК "Енергомантажвентиляція», щодо походження матеріалів, які використовувались під час вищевказаних будівельних робіт, технічну документацію щодо проектних та проектно вишукувальних робіт, договори, специфікації, технічні паспорти, накладні, товаро-транспортні накладні на придбання та поставку обладнання та матеріалів від підприємств: ТОВ «Компанія ІСТРУМ», ТОВ «Хітачі Енерджі Україна», ТОВ «УКРЕЛЕКТРОІНЖИНІРІНГ» тощо.
Під час обшуку було виявлено та за рішенням слідчого вилучено документацію за відповідним переліком у 530 найменування (протоколи, договори, накази, проєкти, акти, статути, картки, записи, накладні тощо).
Слід зауважити, що питання про вилучення тих речей та документів, які не були безпосередньо зазначені в ухвалі про обшук, приймалося слідчим, який проводив обшук у порядку ч.7 ст. 236 КПК України. Крім того, постановою слідчого ОСОБА_7 від 07.11.2024, вилучені ним за наслідками проведеного обшуку документи, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені ч.3 ст. 170 КПК України, згідно із якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. КПК України.
Отже, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на майно з метою його збереження, як речового доказу виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Накладаючи арешт на вилучені під час обшуку документи, слідчий суддя виходив з того, що матеріали, додані до клопотання, а також доводи прокурора, у своїй сукупності давали достатні підстави вважати, що документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідали критеріям речових доказів, відповідно до вищезазначеної статті. За вказаних обставин, враховуючи, що документи фактично не надані для огляду, слідчий суддя не вдається у оцінку, що надана у довідці вилученим документам.
З урахуванням наведеного, доводи представників, що більша частина з документів, які вилучені під час обшуку та на які накладено арешт, не мають відношення до обставин даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає недоведеними. Як було вказано вище, питання про вилучення документів, визнання їх речовими доказами, приймалося слідчим в межах його компетенції, з відповідним обґрунтуванням. Крім того, накладення арешту на документи узгоджувалося з заявленою метою - забезпечення збереження речових доказів, використання під час проведення експертизи. Були наявні відповідні ризики та незастосування вказаних заходів могло призвести до знищення, приховування, або зміни документів, що могло зашкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя відхиляє доводи представників потерпілого, що застосований запобіжний захід є обтяжливим, призводить до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг». Щодо вилучення проєктної документації, яку представник власника майна також вважає такою, що арештована безпідставно, то в ухвалі про обшук було надано дозвіл на відшукання зокрема і проєктної документації. До аргументу представника потерпілого, що кінцевою метою господарської діяльності ТОВ «Екніс-Інжиніринг» є забезпечення безперебійної роботи об`єктів критичної інфраструктури, слідчий суддя ставиться критично, враховуючи, що метою товариства є отримання прибутку.
Застосований запобіжний захід у вигляді арешту документів є пропорційним.
Крім того, слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні призначено комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу та частина вилучених за наслідками обшуку документів, була направлена експерту, про що доведено прокурором у судовому засіданні.
Доводи, які викладені представниками ТОВ «Екніс-Інжиніринг» є такими, що не спростовують висновок слідчого судді про обґрунтованість арешту.
Таким чином, арешт накладено обґрунтовано. Підстави вважати, що необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час відпала - не встановлено.
Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, слідчий судді дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Представнику власника майна ТОВ «Екніс-Інжиніринг» у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024100000000003 від 03.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2024, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 10.12.2024 о 17 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123822270 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Єсауленко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні