Ухвала

від 09.12.2024 по справі 752/19538/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/19538/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7232/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власниці майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

власниці майна ОСОБА_6 ,

представника власниці майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 рокузадоволено частково клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024, яке було виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 28.09.2024 у транспортному засобі «MG» (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , а саме на:

- ніж чорного кольору «Ganzo»;

- ліхтарик чорного кольору;

- навушники "ASPOR", білого кольору (безпровідні);

- коробку "Pandora", коробку "Redmi Note";

- предмет, схожий на пістолет "Ekol Majarov cal. 9mm", та 10 набоїв до нього з забороною використання, розпорядження та відчуження ними, а також на транспортний засіб "MG" (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною його відчуження.

У задоволенні інших вимог прокурору відмовлено.

Організацію виконання ухвали покладено на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власниця майна ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що автомобіль, речі та предмети не мають на собі будь-яких слідів та відношення до вчиненого кримінального правопорушення, а відтак підлягають поверненню власнику майна.

Так, вилучений в ході обшуку автомобіль було придбано ОСОБА_6 04.07.2024, а кримінальне провадження в рамках якого було вилучено цей автомобіль зареєстровано 05.08.2024 відтак, ОСОБА_6 придбала автомобіль за місяць до початку вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, що свідчить про те, що автомобіль не має жодного відношення до кримінального провадження та не міг бути придбаний за кошти, які таємно викрадено ОСОБА_9 , як припускає слідство.

Апелянт вказує на те, що вилучені під час обшуку речі були придбані ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за власні кошти, а тому це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

На переконання апелянта, посилання прокурора на матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які містять інформацію, що підтверджує необхідність накладення арешту на вказане майно є необґрунтованим, оскільки вказані матеріали негласних слідчих (розшукових) дій не є розсекреченими.

Апелянт наголошує на тому, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, та яке вилучено у автомобілі, не може бути таким, що використовувалось під час вчинення злочинів, а тому не може зберігати на собі сліди кримінальних правопорушень, або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, а тому, підстави для задоволення вимог прокурора щодо накладення арешту на майно ОСОБА_6 відсутні.

До того ж, не призначено та не проведено жодних експертиз щодо вилучених речей та авто.

Також апелянт зазначає, що ОСОБА_6 не є підозрюваною особою та не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а тому таке вилучення є безпідставним, а накладений арешт - необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши власницю майна та її представника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги власниці майна, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргавласниці майна ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що 30 вересня 2024 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку направив слідчому судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024 про арешт майна та речей, які 28.09.2024 вилучені за наслідками проведення обшуку автомобіля марки «MG ZS», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2024 вищезазначене клопотання про арешт майна повернуто прокурору відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 для усунення недоліків, встановивши строк у 72 години з моменту отримання даної ухвали.

Копія ухвали отримана прокурором 14.10.2024.

16.10.2024 на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2024 прокурором ОСОБА_7 подано до слідчого судді клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024 з усунутими недоліками.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що в провадженні слідчого управління ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , в період часу з 05.09.2024 по 06.09.2024 у нічний час доби, шляхом віджиму вікна, повторно проник до приміщення перукарні, де здійснює свою діяльність ФОП « ОСОБА_11 », розташованої у торговельному центрі по АДРЕСА_1 , звідки в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ФОП « ОСОБА_11 », завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 14 408 гривень.

Так, ОСОБА_9 , в період часу з 05.09.2024 по 06.09.2024 у нічний час доби, з метою повторного викрадення чужого майна та грошових коштів, прибув до двоповерхового приміщення торговельного центру, розташованого по АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 в цей же час та місці, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли завадити повторному вчиненню злочину, за допомогою невстановленого заздалегідь підготовленого предмету, зламавши решітку та віджавши вікно перукарні, розташованої на другому поверсі, проник до вказаного приміщення. Після цього, ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні перукарні, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ФОП « ОСОБА_11 », а саме:

- грошові кошти у сумі 12 408 гривень;

- ножиці з маркуванням «Ягуар», вартістю 2000 гривень, а всього майна на загальну суму 14 408 гривень.

Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_9 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_9 , в період часу з 05.09.2024 по 06.09.2024 у нічний час доби, шляхом зламу дверей даху, проник до приміщення торгівельного центру, розташованого по вул. Володимира Покотила, 7/2 в м. Києві, де зламавши стінку банкомату AT КБ «ПриватБанк», в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав грошові кошти у сумі 377 800 гривень, завдавши AT КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду на вказану суму.

Так, ОСОБА_9 , в період часу з 05.09.2024 по 06.09.2024 у нічний час доби, з метою викрадення чужого майна та грошових коштів, прибув до двоповерхового приміщення торговельного центру, розташованого по вул. Володимира Покотила, 7/2 в м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 в цей же час та місці, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли завадити вчиненню злочину, за допомогою невстановленого заздалегідь підготовленого предмету, зламавши двері даху приміщення торговельного центру, проник до вказаного приміщення. Після цього, ОСОБА_9 , невстановленим заздалегідь підготовленим предметом, зламав стінку банкомату AT КБ «ПриватБанк», розташованого на першому поверсі зазначеної будівлі, забезпечивши таким чином безперешкодний доступ до сховища, звідки повторно таємно викрав грошові кошти у сумі 377 800 гривень, які належать AT КБ «ПриватБанк», завдавши потерпілому товариству матеріальну шкоду на вказану суму.

Таємно повторно викравши чуже майно, ОСОБА_9 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_9 , 11.09.2024 у нічний час доби, шляхом пошкодження даху, проник до приміщення обміну валют ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп», розташованого по вул. Якуба Коласа, 25 в м. Києві, звідки в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав грошові кошти у сумі 303 298 гривень, завдавши ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» матеріальну шкоду на вказану суму.

Так, ОСОБА_12 , 11.09.2024 у нічний час доби, з метою викрадення чужого майна та грошових коштів, прибув до двоповерхового приміщення торговельного центру, розташованого по вул. Якуба Коласа, 25 в м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 в цей же час та місці, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли завадити вчиненню злочину, за допомогою невстановленого заздалегідь підготовленого предмету, пошкодивши дах приміщення торговельного центру, проник до приміщення обміну валют, забезпечивши таким чином безперешкодний доступ. Перебуваючи у приміщенні обміну валют ОСОБА_9 є таємно викрав грошові кошти у сумі 303 298 гривень, які належать ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп», завдавши потерпілому товариству матеріальну шкоду на вказану суму.

Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_9 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник умисел направлений на повторне таємне викрадення майна шляхом проникнення в приміщення у нічний час доби в період воєнного стану, розподіливши між собою відповідні ролі.

В свою чергу ОСОБА_13 повинен був слідкувати за навколишньою обстановкою, а саме спостерігати за приміщенням торговельного центру, в якому знаходиться банкомат АТ КБ «ПриватБанк», щоб їхні злочинні дії не були розкрити іншими особами під час вчинення кримінального правопорушення, та доповідати шляхом рації яка була заздалегідь підготовлена ОСОБА_9 в якого також мав рація, вразі появі посторонніх осіб біля торговельного центру. ОСОБА_9 в свою чергу мав підібрати об`єкт приміщення та незаконно повторно проникнути до приміщення торгівельного центру в якому знаходиться банкомат АТ КБ «ПриватБанк» та за допомогою заздалегідь підготовлених предметів які приніс з собою в сумці та спортивному портфелі, зламати стінку банкомату АТ КБ «ПриватБанк», забезпечивши таким чином безперешкодний доступ до сховища, звідки повторно таємно викрасти грошові кошти, які належать АТ КБ «ПриватБанк», та в подальшому викрадені грошові кошти поділити між собою.

В період часу з 27.09.2024 по 28.09.2024 у нічний час доби ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 розподіливши між собою ролі перебуваючи неподалік торгівельного центру, розташованого по вул. Олександра Махова (Жолудева) 4 в м. Києві, розподіливши між собою ролі а саме ОСОБА_14 направився на дах під`їзду № 3 будинку № 2/19 по вул. Симиренка в м. Києві та за допомогою заздалегідь приготовленої рації доповідав навколишню ситуацію поряд торгівельного центру, щоб їхні дії не було викрито ОСОБА_9 в якого при собі була також рація.

В свою чергу ОСОБА_9 перебуваючи на першому поверсі торгівельного центру розташованого по вул. Олександра Махова (Жолудева) 4 в м. Києві шляхом зламу дверей проник до підвального приміщення через який в подальшому потрапив на перший поверх торгівельного центру, де зламавши стінку банкомату АТ КБ «ПриватБанк», в умовах воєнного стану, повторно, таємно намагався викрав грошові кошти у сумі 1 984 900 гривень які знаходились в банкоматі, та належать АТ КБ «ПриватБанк».

Так, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_14 в період часу з 27.09.2024 по 28.09.2024 у нічний час доби, з метою викрадення чужого майна та грошових коштів, прибули до двоповерхового приміщення торговельного центру, розташованого по вул. Олександра Махова (Жолудева) 4 в м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_14 , відповідно до розподілених ролей в цей же час та місці, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли завадити вчиненню злочину, ОСОБА_9 за допомогою невстановлених заздалегідь підготовлених предметів, зламавши двері даху приміщення торговельного центру, проник до вказаного приміщення. Після цього, ОСОБА_9 , невстановленим заздалегідь підготовленим предметом, зламав стінку банкомату АТ КБ «ПриватБанк», розташованого на першому поверсі зазначеної будівлі, забезпечивши таким чином безперешкодний доступ до сховища, звідки повторно таємно намагався викрав грошові кошти у сумі 1 984 900 гривень, які належать АТ КБ «ПриватБанк», однак виконавши всі свої дії ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_14 , які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежало від їх волі, були викриті працівниками поліції та в подальшому затримані в порядку ст. 208 КПК України.

28.09.2024 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування 28.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 24.09.2024 року (справа № 759/19514/24, провадження № 1-кс/759/6553/24), проведено обшук транспортного засобу, а саме автомобіля марки "MG ZS", д.н.з. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 додається), що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого вилучено наступні речі: ніж чорного кольору "Ganzo", ліхтарик чорного кольору, наушники "ASPOR", білого кольору (безпровідні), коробка "Pandora", коробка "Redmi Note", які поміщені до спецпакету ЕХР 0213225;

- предмет, схожий на пістолет "Ekol Majarov cal. 9mm", та 10 набоїв до нього, який поміщено до спец пакету ЕХР 0213807;

- автомобіль марки "MG" (Morris Garages), д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання до Святошинського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 109;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки "MG" (Morris Garages), д.н.з. НОМЕР_1 , та ключ до нього який поміщено до спецпакету № ЕХР0213806;

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 28.09.2024 вищевказані речі та майно, які вилучені в ході обшуку 28.09.2024 визнані речовими доказами у об`єднаному кримінальному провадженні 12024100010002330 від 05.08.2024.

16.10.2024 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням проарешт майна у кримінальному провадженні №12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, обґрунтовуючи його тим, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

17.10.2024 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на майно кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024, яке було виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 28.09.2024 у транспортному засобі «MG» (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , а саме на:

- ніж чорного кольору «Ganzo»;

- ліхтарик чорного кольору;

- навушники "ASPOR", білого кольору (безпровідні);

- коробку "Pandora", коробку "Redmi Note";

- предмет, схожий на пістолет "Ekol Majarov cal. 9mm", та 10 набоїв до нього з забороною використання, розпорядження та відчуження ними, а також на транспортний засіб "MG" (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною його відчуження.

У задоволенні інших вимог прокурору відмовлено.

Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України,слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності, передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на вище зазначене майно, з підстав того, що воно є речовим доказом та вважав, що ніж чорного кольору «Ganzo»; ліхтарик чорного кольору; наушники «ASPOR», білого кольору (безпровідні); коробка «Pandora2, коробка «Redmi Note», предмет, схожий на пістолет «Ekol Majarov cal. 9mm», та 10 набоїв до нього підлягають арешту з забороною використання, розпорядження та відчуження ними. А автомобіль марки «MG» (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , підлягає арешту але лише з забороною його відчуження, що у даному випадку буде відповідати принципу співмірності втручання у мирне володіння майном.

При цьому слідчий суддя врахував, що інше вилучене майно, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «MG» (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , та ключ до нього, то прокурором не доведено, що вказані документи та речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вказані речі є такими, що нерозривно пов`язані з використанням автомобіля, тому, враховуючи, що використання автомобіля дозволено, тому вони підлягають поверненню ОСОБА_6 .

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, вислухано пояснення власниці майна та її представників, доводи прокурора, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної кофіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив частково вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_16 від 28.09.2024 /т.1 а.с. 240/, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на ніж чорного кольору «Ganzo»; ліхтарик чорного кольору; навушники "ASPOR", білого кольору (безпровідні); коробку "Pandora", коробку "Redmi Note"; предмет, схожий на пістолет "Ekol Majarov cal. 9mm", та 10 набоїв до нього, а також на транспортний засіб "MG" (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав того, що вони відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Твердження апелянта, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, та яке вилучено у автомобілі, не може бути таким, що використовувалось під час вчинення злочинів, а тому не може зберігати на собі сліди кримінальних правопорушень, або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що вилучені під час обшуку речі були придбані ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за власні кошти, а тому це майно є спільною сумісною власністю подружжя, на переконання колегії суддів, мають бути перевіренні під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України

Зауваження власниці майна, що вона не є підозрюваною особою та не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а тому таке вилучення є безпідставним, а накладений арешт - необґрунтованим, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути підставами для скасування ухвали суду та підлягають з`ясуванню під час подальшого досудового розслідування.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, в частині часткового задоволення клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100010002330 від 05.08.2024, яке було виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 28.09.2024 у транспортному засобі «MG» (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , а саме на:

- ніж чорного кольору «Ganzo»;

- ліхтарик чорного кольору;

- навушники "ASPOR", білого кольору (безпровідні);

- коробку "Pandora", коробку "Redmi Note";

- предмет, схожий на пістолет "Ekol Majarov cal. 9mm", та 10 набоїв до нього з забороною використання, розпорядження та відчуження ними, а також на транспортний засіб "MG" (Morris Garages), н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною його відчуження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власниці майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4