Ухвала від 11.12.2024 по справі 753/18128/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/18128/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7255/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100020001303 від 06 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 268, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки «Asus», sn: A2NOAS259154074;

- ноутбук марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019;

- ноутбук марки «DELL», sn: 14392059374 з зарядним пристроєм;

- мобільний телефон марки «Nokia»;

- чорнові записи, блокноти з чорновими записами;

- копії документів (паспортів іноземців);

- копії документів (фіскальних чеків, паспортів іноземців);

- копії пакетів документів (копії паспортів іноземців);

- документи у копіях (чеки, прибуткові ордери, паспорти іноземців);

- документи у копіях (паспорти іноземців, довідки-витяги);

- печатки Бюро перекладів «Засвідчую», копії документів, паспортів.

В іншій частині - у задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року її скасувати в частині задоволення клопотання про арешт майна належного ОСОБА_6 та накладення арешту на ноутбуки марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019 та «DELL», sn: 14392059374. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків cyду фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Так, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року задоволено частково клопотання про надання дозволу проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 надано дозвіл на проведення обшуку за вищезазначеною адресою, з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, шляхом зняття копій з жорстких дисків, флеш-накопичувачів, записних книжок, нотаток, чорновий записів, грошових коштів (у національній та іноземній валюті), отриманих від протиправної діяльності.

01.10.2024 року було проведено обшук під час якого необґрунтовано вилучено, зокрема, ноутбук марки «DELL», s\n: 14392059374 та ноутбук марки «Lenovo», s\n: NPNXB6509019, які належать ОСОБА_6 .

З точки зору втручання у право власності особи на вказані комп`ютерні прилади, саме по собі позбавлення володіння цих приладів не відповідає меті і завданням кримінального провадження, оскільки доказом в розумінні ст. 98 КПК України є інформація, що міститься у пам`яті цих засобів комп`ютерної техніки та телекомунікації,у зв`язку з чим достатнім засобом фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення і збереження таких доказів буде збереження резервної копії або зняття образу (бек-ап) з жорсткого диску ноутбуку.

Апелянт також, звертає увагу на те, що передумовою проведення обшуку відповідно до норм КПК повинен бути тимчасовий доступ до речей та документів, якого проведено не було.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року, апелянт зазначає, що резолютивна частина, була оголошена судом за відсутності власника майна та її представника, окрім того, вже поза робочим часом. Матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна та представнику. Про результати розгляд клопотання представник власника майна дізналася самостійно, інформації про вручення ухвали суду матеріали справи не містять.

В судове засідання представник власника майна не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.

З урахуванням зазначеного, думки прокурора, який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності представника власника майна, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі останнього, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника власника майна, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК Україниапеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що резолютивна частина, була оголошена судомза відсутності власника майна та її представника. Матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна та представнику. Як зазначив апелянт, про результати розгляду клопотання представник власника майна дізналася самостійно, інформації про вручення ухвали суду матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР №12024100020001303 від 06.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що група осіб, діючи на території м. Києва, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, під час дії воєнного стану організували злочинну схему, що полягає в організації переправлення осіб через державний кордон України у напрямках на «в`їзд» та «виїзд», в тому числі іноземців, та в подальшому сприянні їх легалізації на території України шляхом усунення перешкод, зокрема через укладання фіктивних шлюбів з громадянками України, які мають скрутне матеріальне становище та уразливий стан.

Укладання фіктивних шлюбів між зацікавленими іноземцями та громадянками України здійснюється у відділах державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за грошову винагороду. Після укладання таких шлюбів громадяни іноземних держав мають підставу в отриманні посвідок на тимчасове проживання в Україні та можливість безперешкодного перетину державного кордону. За вказані послуги організатор злочинної схеми встановлює фіксовану суму від 1000 до 3000 доларів США.

Встановлено, що організатором злочинної діяльності є громадянин Азербайджану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який маючи високий вплив та корупційні зв`язки в державних установах та організаціях, зокрема в органах ДМС, за грошову винагороду, з метою власного збагачення, здійснює легалізацію іноземців на території України, шляхом організації укладання фіктивних шлюбів з громадянками України, влаштування на роботу та возз`єднання з сім`єю, усуває перешкоди, за грошову винагороду прискорює проведення перевірок зацікавлених іноземців в органах ДМС, також вирішує питання по зняттю заборони в`їзду іноземцю в Україну, який порушив умови свого перебування, що визначені законодавством України, після укладання фіктивного шлюбу супроводжує іноземців в органи ДМС та регулює питання щодо отримання посвідки на проживання в України.

Громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в своїй злочинній діяльності використовує автомобіль марки: KIA K5, 2015 року випуску, сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , діяльність здійснює за адресою: м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка 19, в приміщенні офісу № 104, де проводить зустрічі з іноземцями та іншими учасниками злочину, також періодично проводить зустрічі за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 1-Д, в ресторанному закладі «Шашличний Хутір», що належить ТОВ «Веко», засновником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Також встановлено, що співорганізатором злочинної діяльності є громадянин Азербайджану, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виступає помічником ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконує його доручення, здійснює підшукування громадянок України зі скрутним матеріальним становище та уразливим станом, які в подальшому за грошову винагороду погоджуються на укладання фіктивних шлюбі з зацікавленими іноземцями, більшу частину свого часу проводить в офісному приміщенні № 104 за адресою: м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 19, де проводить зустрічі з іноземцями та жінками перед укладанням фіктивного шлюбу, консультує їх з приводу подальших дій по реєстрації шлюбу, збирає необхідні документи для перевірки, повністю координує процес укладання фіктивних шлюбів, супроводжує іноземців в органи ДМС та регулює питання щодо отримання посвідки на проживання в Україні після укладання таких шлюбів. Громадянин ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Співорганізатором злочинної діяльності є також громадянка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка маючи в подальшому свою частку грошових коштів, підшуковує громадянок України зі скрутним матеріальним становище та уразливим станом для фіктивних шлюбів з іноземцями, скеровує їх до громадянина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким спільно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та перебуває з ним в стосунках. Окремо за грошову винагороду підшуковує громадянок України які мають групу інвалідності, для фіктивного одруження на чоловіках призовного віку з метою ухилення від проходження військової служби та з подальшою можливістю виїзду за кордон України, також має можливість вирішувати питання з отриманням фіктивної довідки-діагноз (онкологія) для чоловіків призовного віку, що надає відстрочку від проходження військової служби.

У подальшому було встановлено учасників злочинної діяльності, до яких відноситься громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка займається перекладом та легалізацією документів, свою діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_2 , перша кімната, перебуває у робочих зв`язках з фігурантами: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює переклад документів громадян іноземних держав, які звертаються за рекомендацією ОСОБА_13 , також готує документи для фіктивного шлюбу, які їй надають ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , має зв`язки з відділом Державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва, де здійснюється укладання фіктивних шлюбів між іноземцями та громадянками України, домовляється за дату та час проведення розпису, надсилає всі необхідні документи, після чого надає дану інформацію вищезазначеним особам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що укладання фіктивних шлюбів здійснюється в установі ProstoЗАГС «шлюб за добу», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька, 16-В, який по договору співпрацює з Шевченківським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва, куди учасник ОСОБА_6 надсилає документи пар, які потрібно розписати, де проводиться перевірка документів. Директором Шевченківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Ромоданова, 17, є громадянка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Також встановлено учасника злочинної діяльності, громадянина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який з метою власного збагачення, окремо здійснює легалізацію іноземців на території України, шляхом організації укладання фіктивних шлюбів, вирішує питання по зняттю заборони в`їзду іноземцю в Україну, який порушив умови свого перебування, що визначені законодавством України, допомагає в отриманні посвідок на проживання, має корупційні зв`язки в органах ДМС, перебуває в тісних зв`язках з громадянином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою якого організовує фіктивні шлюби іноземцям, документи які необхідні для укладання фіктивного шлюбу, надсилає до учасника злочину громадянки ОСОБА_18 , яка домовляється з відділом Державної реєстрації Державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва. Проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Учасник злочинної діяльності, громадянка ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на посаді директора Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), з корисливих мотивів та з метою власного збагачення отримує неправомірні вигоди від громадян України за вирішення питання щодо виготовлення запрошень на возз`єднання з сім`єю (укладання шлюбу з громадянками України) на території Держави, а також вирішення питання щодо пришвидшення оформлення шлюбів між громадянами України та інших документів, свою діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

Крім цього, встановлено й інших учасників злочинної діяльності, які з метою власного збагачення під час дії воєнного стану організовують незаконне переправлення осіб через державний кордон у напрямку на «виїзд», а саме чоловіків призовного віку, які мають на меті уникнути призиву до військової служби та виїхати за кордон всупереч Указу Президента України, запровадженого 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в країні та діючими обмеженнями права громадян України чоловічої статі призовного віку залишати територію України в період воєнного стану, а також підшукування та переправлення іноземців, які мають намір легалізуватися на території України в напрямку на «в`їзд», до них відносяться: громадянка ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , та громадянин ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На думку сторони обвинувачення, у діях вказаних осіб вбачаються ознаки організації, переправлення та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, у цьому кримінальному провадженні 01.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19.09.2024 у справі № 753/18128/24, провадження № 1-кс/753/2693/24, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено:

- ноутбук марки «Asus», sn: A2NOAS259154074;

- ноутбук марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019;

- ноутбук марки «DELL», sn: 14392059374 з зарядним пристроєм;

- печатка ТОВ «Фаст Фуд Мікс», почетка ТОВ «Есем», ТОВ «Євро-Азія» у кількості 17 шт;

- мобільний телефон марки «Nokia»;

- чорнові записи, блокноти з чорновими записами;

- копії документів (паспортів іноземців);

- копії документів (фіскальних чеків, паспортів іноземців);

- копії та оригінали пакетів документів (копії паспортів іноземців, оригінали документів (паспортів));

- документи у копіях (чеки, прибуткові ордери, паспорти іноземців);

- документи у копіях (паспорти іноземців, довідки-витяги);

- печатки Бюро перекладів «Засвідчую», копії документів, паспортів.

Постановою слідчого від 01.10.2024 вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100020001303 від 06.03.2024.

02.10.2024 прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100020001303 від 06 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 268, ч. 3 ст. 332 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування виникла необхідність проведення детального огляду та аналізу вилученого майна, яке має вважливе значення для проведення досудового розслідування та встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак, на переконання сторони обвинувачення, наявні усі підстави для накладення арешту на майно, про яке йдеться у клопотанні, з метою запобігання його пошкодження, відчуження третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

22.10.2024 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки «Asus», sn: A2NOAS259154074;

- ноутбук марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019;

- ноутбук марки «DELL», sn: 14392059374 з зарядним пристроєм;

- мобільний телефон марки «Nokia»;

- чорнові записи, блокноти з чорновими записами;

- копії документів (паспортів іноземців);

- копії документів (фіскальних чеків, паспортів іноземців);

- копії пакетів документів (копії паспортів іноземців);

- документи у копіях (чеки, прибуткові ордери, паспорти іноземців);

- документи у копіях (паспорти іноземців, довідки-витяги);

- печатки Бюро перекладів «Засвідчую», копії документів, паспортів.

В іншій частині - у задоволенні клопотання відмовлено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №12024100020001303 від 06 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 268, ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя виходив з того, що враховуючи стадію досудового розслідування, обставини і спосіб вчинення кримінального правопорушення, прокурор довів наявність підстав вважати, що комп`ютерна техніка, телефони, чорнові записи, копії документів, які були вилучені під час проведення обшуку у приміщенні та визнані речовими доказами, відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на обставини розслідуваного злочину, а тому їх вилучення було обґрунтованим і для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаних речей до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів необхідність накладення арешту на вилучені комп`ютерну техніку, телефон, чорнові записи, копії документів, як речові докази у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, а тому слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас дослідивши матеріали клопотання та заслухавши учасників справи, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не довів, що вилучені під час обшуку печатки ТОВ «Фаст Фуд Мікс», ТОВ «Есем», ТОВ «Євро-Азія» та оригінали пакетів документів і оригінали документів (паспортів) мають будь-яке значення для даного кримінального провадження та можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо задоволення клопотання прокурора про арешт вище вказаного майна, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК Українибули враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №42023102090000065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задовольнив частково клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається зі змісту клопотання проведеним оглядом, встановлено, що вилучені ноутбук марки «Asus», sn: A2NOAS259154074; ноутбук марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019; ноутбук марки «DELL», sn: 14392059374 з зарядним пристроєм; мобільний телефон марки «Nokia»; чорнові записи, блокноти з чорновими записами; копії документів (паспортів іноземців); копії документів (фіскальних чеків, паспортів іноземців); копії пакетів документів (копії паспортів іноземців); документи у копіях (чеки, прибуткові ордери, паспорти іноземців); документи у копіях (паспорти іноземців, довідки-витяги); печатки Бюро перекладів «Засвідчую», копії документів, паспортів, мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскількиможуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому постановою старшого слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_22 від 01.10.2024 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для частково задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Крім того, твердження апелянта, що передумовою проведення обшуку відповідно до норм КПК повинен бути тимчасовий доступ до речей та документів, якого проведено не було, на переконання колегії суддів, є безпідставними, оскільки тимчасовий доступ до речей та документів та обшук є різними процесуальними діями, так як тимчасовий доступ до речей та документів є заходом забезпечення кримінального провадженні та регулюється положеннями глави 15 КПК України.

Разом з цим, обшук це слідча розшукова дія, передбачена ст. 234 КПК України.

Відтак, колегія суддів наголошує, що чинним законодавством України, зокрема КПК України, не передбачено обов`язкового проведення тимчасового доступу до речей та документів перед проведенням обшуку, оскільки вказані процесуальні дії є незалежними одна від одної.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року, в частині задоволення клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100020001303 від 06 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 268, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України та накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки «Lenovo», sn: NPNXB6509019;

- ноутбук марки «DELL», sn: 14392059374 з зарядним пристроєм, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4