Ухвала

від 16.12.2024 по справі 748/249/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 748/249/23

провадження № 61-16184 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Карпенком Віктором Константиновичем, на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

1. В січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом у якому просив скасувати наказ Національної академії аграрних наук України про його звільнення від 30 грудня 2022 року № 363-к та поновити його по посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України з компенсацією втраченого заробітку.

2. Чернігівський районний суд Чернігівської області рішенням від 22 березня 2023 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував наказ Національної академії аграрних наук України від 30 грудня 2022 року № 363-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновив ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

3. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року.

4. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 13 липня 2023 прийняв відмову Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України від апеляційної скарги та закрив провадження за цією скаргою.

5. Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 07 листопада 2023 року відрив провадження у справі № 927/1455/23 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

6. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2024 заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України задовольнив та направив справу до Господарського суду Чернігівської області, в провадженні якого перебуває справа № 927/1455/23.

7. Додатковою ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 травня 2024 року доповнено резолютивну частину ухвали від 25 березня 2024 року приписом про закриття (в тому числі й апеляційного) цивільного провадження у справі.

8. Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 26 вересня 2024 року зупинив провадження у справі № 927/1455/23 (748/249/23), а справу надіслав до Чернігівського апеляційного суду для вирішення питання щодо набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 22 березня 2023 року.

9. Чернігівський апеляційний суд додатковою ухвалою від 30 жовтня 2024 року скасував рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року.

10. В грудні 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Карпенком В. К., на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року залишити без змін.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було розглянуто апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року у відповідності до статей 374-377 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу без стадії дослідження доказів та без зазначення вирішення питання щодо апеляційної скарги у цій справі тобто судом апеляційної інстанції було грубо порушено норми процесуального права.

12. Крім цього заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно посилався на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 750/8669/17, оскільки в справі № 748/249/23 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України позовні вимоги не заявлялися, тобто підприємство не є відповідачем.

13. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

14. Так, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

15. Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Категорія «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

17. Тобто поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.

18. Статтею 2 ЦПК України, який, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

19. Так пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

20. Частиною четвертою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Статтею 377 ЦПК України, якою визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

22. Пунктом 2 частини першої статті 270 ЦПК України також встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, зокрема, не зазначив дії, що треба виконати.

23. Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.

24. Так, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

25. Таким чином, враховуючи вказані норми права, суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про передачу матеріалів справи № 748/249/23 для продовження її розгляду в межах справи № 927/1455/23 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та дійшовши висновку про його задоволення в силу вимог ЦПК України мав своєю ухвалою скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року, закрити провадження у справі та передати матеріали справи до Господарського суду Чернігівської області.

26. Проте Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2024 року лише задовольнив клопотання Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та направив матеріали справи до Господарського суду Чернігівської області.

27. Водночас, суд апеляційної інстанції, встановивши неповноту свого рішення, викладеного в ухвалі від 25 березня 2024 року, з власної ініціативи ухвалив додаткові рішення від 04 травня 2024 року (про закриття провадження у справі) та від 30 жовтня 2024 року (про скасування рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року), яким усунув такі недоліки ухвали від 25 березня 2024 року.

28. Крім цього Верховним Судом взято до уваги, що інтереси ОСОБА_1 представляє Карпенко В. К., який є адвокатом та представляючи клієнта не міг не знати та не розуміти вказаних вимог ЦПК України.

29. З ухвали Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року також вбачається, що при вирішенні заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про передачу справи № 748/249/23 до Господарського суду Чернігівської області, в провадженні якого перебуває справа № 927/1455/23 за заявою кредитора ОСОБА_2 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України адвокати Карпенко В. К. та Підгорний К. Є., як представники ОСОБА_1, просили її задовольнити, тобто не могли не усвідомлювати процесуальні наслідки задоволення такої заяви, зокрема, того, що рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року буде скасоване.

30. За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

31. Таким чином необґрунтованими є доводи касаційної скарги стосовно того, що оскаржувана ухвала Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року постановлена з порушенням норм ЦПК України.

32. Також Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги стосовно того, що в справі № 748/249/23 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України позовні вимоги не заявлялися, тобто підприємство не є відповідачем, що на думку заявника є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки підставою для звернення до суду із позовом у цій справі були, зокрема, вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України з компенсацією втраченого заробітку, які з урахуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства маю розглядатися господарським судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність).

33. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

34. Отже, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Карпенком Віктором Константиновичем, на додаткову ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров