Постанова

від 17.12.2024 по справі 2-869/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11511/24 Справа № 2-869/11 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс», зацікавлені особи ОСОБА_1 , Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» (далі ТОВ «ФК «Вектор Плюс») звернулось в суд із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконкому Красногвардійської районної у місті ради про звернення стягнення на майно.

Заява обґрунтовувалась тим, що 05 листопада 2012року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська при розгляді справи № 2-869/11 ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, задоволено.

На виконання рішення суду, яке набрало чинності 16 листопада 2012року, було видано виконавчий лист № 2-869/11 26 квітня 2013року про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконавчий лист № 2-869/11 від 26 серпня 2013року про стягнення судового збору.

У подальшому виконавчі листи було пред`явлено для примусового виконання до Красногвардійського ВДВС.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2013року здійснено заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у зв`язку з переходом до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав кредитора відповідно до Договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012року.

При здійсненні перевірки в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та Єдиному реєстрі боржників, яку можливо отримати у вільному доступі, представником не виявлено відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 .

Наразі як стверджував заявник, стало відомо, що отримати інформацію по даним провадженням або документи за виконавчими провадженнями не можливо, оскільки вони знищені. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» певний час вважало, що виконавчий лист № 2-869/2011 від 26 квітня 2013року про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконавчий лист № 2-869/2011 від 26 серпня 2013року про стягнення судового збору перебуває на примусовому виконанні, вчиняються виконавчі дії, однак виконавче провадження за вищезазначеними виконавчими документами завершено 11 серпня 2014року та 26 серпня 2014року.

Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого листа стягувач ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не отримував.

Ураховуючи викладене, заявник виклав вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих документів.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024року заяву ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з того, що заявник не надав доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, а виходячи з висновку про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, відповідно не вбачав підстав для видачі дублікату виконавчого документа.

З ухвалою суду не погодилось ТОВ «ФК «Вектор Плюс», в апеляційній скарзі висловило вимогу про скасування ухвали та задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання і видачу дубліката виконавчого документа.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та не звернув уваги на зазначені заявником аргументи.

Інші доводи апеляційної скарги зводились до того, що станом на дату повернення виконавчого документа стягувачу 11 серпня 2014року вже діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на підставі якого строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був продовжений до - 23 вересня 2021року, оскільки у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно боржника строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з моменту закінчення дії відповідної заборони (мораторію). Вважав, що саме із закінченням дії вказаної заборони почався новий відлік строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання і станом на дату звернення стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого листа строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, оскільки такий строк перервався і почав свій новий перебіг із дати закінчення законної заборони (із 23 вересня 2021року), що не дослідив належним чином суд першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Переглядаючи справу за наявними в ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги та межі, в яких повинна здійснюватися перевірка судового рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

05 листопада 2012року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення у цивільній справі № 2-869/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконкому Красногвардійської районної у місті ради про звернення стягнення на майно, яким позовні вимоги задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0301/0608/71-105 від 03 червня 2008року, в розмірі 60197,99 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 54235,00 доларів США; заборгованість по простроченим процентам 5962,99 долари США, а також заборгованість по пені в розмірі 44038 грн 70 коп., звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із: 1-коридору; 2- комора; 3- санвузол; 4-кухня; 5-житлова; І-лоджія. Загальна площа: 38,3 кв. м., житлова площа: 17,2 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (розташованого за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, ідентифікаційний код 19356840) судові витрати по справі у сумі 1820 грн 00 коп.

26 квітня 2013року та 26 серпня 2013року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчі листи № 2-869/2011.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2013 року у виконавчому провадженні по справі №2-869/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського відділення №4 Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконкому Красногвардійської районної у місті ради про звернення стягнення на майно, було замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс», у зв`язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» прав кредитора, відповідно до Договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012року.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що виконавче провадження за виконавчими листами № 2-869/2011, згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом, на виконанні у будь-якому відділ державної виконавчої служби не перебуває.

Довідкою за вих. № 2081871 від 29 липня 2024року, встановлено, що виконавчі документи відсутні/втрачені.

Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви представника ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не вбачається причин поважності пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, причини поважності пропуску такого строку заявником взагалі не наведені. Заявником не надано суду належних доказів, у розумінні статей 12, 81 ЦПК України, на підтвердження того факту, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання не сплинув або переривався у зв`язку з повторним його пред`явленням до виконання.

Видача дублікату виконавчого листа можлива лише в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а оскільки суд дійшов висновку про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, то відсутні підстави і для видачі дубліката виконавчого листа.

Перевіривши оскаржуване судове рішення апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законодавства щодо його законності і обґрунтованості.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого: виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду».

Аналогічні висновки викладено і в інших постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про те, що станом на дату повернення виконавчого документа стягувачу 11 серпня 2014року вже діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на підставі якого строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був продовжений до - 23 вересня 2021року, а тому станом на дату звернення стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого листа строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, не приймаються апеляційним судом до уваги, з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону: не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна.

Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедури банкрутства через вісімнадцять місяців з дня введення в дію цього Кодексу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визнається таким, що втратив чинність.

Кодекс України з процедури банкрутства введено в дію 21 жовтня 2019 року, отже мораторій, встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», з 21 квітня 2021 року втратив чинність.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.

Проте, як вбачається з відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державним виконавцем 11 серпня 2014року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на момент прийняття рішення винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за ВП №40205141 (а.с.23).

Відповідно до частини п`ятої статті 47 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV в редакції чинній на момент прийняття рішення державним виконавцем, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів - з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Тобто після повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем 11 серпня 2014року, виконавчий документ міг бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11 серпня 2015року.

Згідно частини сьомої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Однак, стягувач ТОВ «ФК «Вектор Плюс» протягом близько дев`яти років після повернення у 2014році виконавчого документу повторно не пред`являло його для виконання, не зверталось до органів виконавчої служби із заявами про стан виконавчого провадження, не цікавилось чи вчиняються виконавчі дії тощо. Таким чином, стягувач не виконував свої обов`язки щодо сумлінного користування усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Заборона на звернення стягнення на майно боржника, яка діяла на той час, не позбавляла стягувача обов`язку дотримуватися вимог діючого Закону України Про виконавче провадження щодо строків пред`явлення виконавчих документів до виконання та обов`язку сумлінно вчиняти дії направлені на виконання судового рішення про звернення стягнення на майно на їх користь.

Отже, посилання заявника як на причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання на встановлену законом заборону на звернення стягнення на майно боржника, є необґрунтованими.

У поданій заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату у серпні 2024року, заявник не зазначає поважності причин, з яких стягувачем був пропущений строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, окрім як заборона на звернення стягнення на майно боржника, не надає жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися в період з 2014року до виконавчої служби чи до суду із відповідними заявами з метою належного виконання рішення суду.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що стягувачем не додано до заяви про поновлення строку для пред`явлення до виконання та видачу дубліката виконавчого листа доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, звернення із цією заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, або наявності поважних причин щодо пропуску такого строку, тому суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від07жовтня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2024року.

Судді: